Рішення

від 24.07.2020 по справі 755/10703/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10703/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

"24" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Кравченко А.С.

за участю - позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Світлана про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Хімчистка CITY , в якому просила суд: стягнути з відповідача 14 500 грн у якості відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з відповідача 50 000 грн у якості відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2016 р. позивач звернулася до приймального пункту, що по вул. Гродненській у м. Києві, для проведення хімічної чистки одягу - червоної куртки на пуху марки Марко Поло , яку придбала у Мюнхені у 2016 р. за 500 Євро. Куртка потребувала чистки у зв`язку з наявною плямою, при цьому сама куртка була чистою. Приймальниця видала позивачу договір № 04653 від 23.12.2016, проставивши у договорі ступінь зносу 50%, на що позивач не звернула уваги. Датою отримання куртки зазначалося 29.12.2016 р. У вказаний день позивач прибула до приймального пункту, де їй видали куртку із плямою, та на зауваження позивача щодо цього приймальниця зазначила про необхідність повернення куртки для чистки, після чого позивач залишила куртку у пункті прийому речей. У січні у пункті прийому речей позивач виявила, що куртка зіпсована, оскільки пляма на ній так і залишилася, а сама куртка втратила колір, тканина зіпсувалася, пух збився, куртка стала на два розміри меншою, про що позивач повідомила приймальницю, яка пообіцяла про вказані недоліки довести директору хімічної чистки. У кінці січня позивач повторно відвідала пункт прийому хімічної чистки та виявила, що куртка перебуває у тому ж зіпсованому стані, варіантів відшкодування шкоди завданої послугами хімчистки їй так і не запропоновано. 23.05.2017 ОСОБА_1 звернулася до керівника хімчистки листом щодо відшкодування шкоди завданої псуванням речі, однак відповіді на таке звернення не отримала. Діями хімчистки позивачу була завдана матеріальна шкода у вигляді псування речі на суму 500 Євро, що еквівалентно 14 500 грн. Крім того, позивачу завдана моральна шкода у розмірі 50 000 грн, яка виражається у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна, так як всю зиму вона змушена була носити старі речі замість нової куртки. Позивач неодноразово відвідувала прийомний пункт хімчистки та просила відшкодувати шкоду, однак її прохання ігнорувалися.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до хімчистки CITY про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

20 грудня 2017 року до суду від позивача надійшло уточнення до позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яке ухвалою суду від 25 квітня 2018 року, постановленою у судовому засіданні, без видалення до нарадчої кімнати, було повернуто позивачу у зв`язку з недотриманням нею вимог цивільного процесуального закону щодо необхідності направлення стороною копії заяви по суті справи іншим учасникам.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до хімчистки CITY про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - належним відповідачем - ФОП ОСОБА_3 та прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

20 листопада 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва закінчено підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, призначено справу до судового розгляду по суті.

21 червня 2019 року до суду від відповідача ФОП ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з огляду на його безпідставність та необґрунтованість, оскільки ніколи не надавав позивачці побутових послуг з чистки одягу, із ОСОБА_1 не знайомий взагалі, не заповнював письмову квитанцію, надану позивачкою, та йому невідома юридична особа - хімчистка CITY , 03037, м. Київ, вул. Ульяни Громової, 5. Приміщення за вказаною адресою має кілька відособлених виробничих приміщень, які орендуються різними юридичними та фізичними особами. Зазначає, що він не займався господарською діяльністю за вказаною адресою, відтак він не є учасником подій, про які зазначає позивач. Відповідач дійсно є зареєстрованим як ФОП, КВЕД 96.01 - прання та хімічне чищення текстильних та хутряних виробів, однак у 2016-2017 р. він не орендував технічних приміщень для надання послуг за адресою - м. Київ, вул. Ульяни Громової, 5 , та йому невідомо, хто є власником вказаних приміщень та надає їх у користування фізичним та юридичним особам. Просить поновити йому строк на подання відзиву по справі.

27 вересня 2019 року до суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , яке було задоволене ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року та поновлено відповідачу ФОП ОСОБА_3 строк на подання відзиву та прийнято відзив відповідача ФОП ОСОБА_3 від 21 червня 2019 року.

13 листопада 2019 року судом направлено позивачу ОСОБА_1 лист-роз`яснення щодо її права подати відповідь на відзив відповідно до вимог ч.ч. 3-5 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача належним та замінено неналежного відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, належним відповідачем - ТОВ Світлана , сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи.

27 січня 2020 року позивачем подано до суду позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, однак у судовому засіданні позивач просила такий позов не розглядати, оскільки він поданий помилково.

Інших заяв по суті справи та клопотань від учасників справи не надійшло. Відповідач не скористався правом подання відзиву.

Позивач, ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтримала заявлений позов та просила його задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у ньому. Додатково пояснила, що пункт приймання, куди вона здала куртку для отримання послуг хімчистки, розташований по АДРЕСА_3 . Хто саме здійснює діяльність у пункті приймання хімчистки за вказаною адресою, позивач не з`ясувала, оскільки куточок споживача відсутній. Позивач не може надати доказів щодо вартості пошкодженої куртки, оскільки купувала її у Європі та чек не зберігся. Коли позивач вдруге звернулася до приймального пункту та з`ясувалося, що куртка зіпсована, акт не складався, оскільки із нею ніхто не хотів розмовляти, саму куртку не віддали. Поштою позивач направляла на адресу приймального пункту звернення щодо відшкодування шкоди від псування належної їй речі. Позивач вважає, що правовідносини щодо відшкодування заподіяної шкоди у неї виникли із ТОВ Світлана , яке здійснює діяльність на вул. Громової, 5, де функціонує хімчистка CITY . Позивач не зверталася до органів поліції щодо спричинення їй вказаної шкоди.

Уповноважений представник відповідача ТОВ Світлана у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений. Конверти із процесуальними документами та повістками, що неодноразово направлялися судом на адресу відповідача: вул. Громової Уляни, 5, м. Київ, повернулися до суду із поміткою поштового відділення адресата не знайдено . Крім того, відповідач повідомлявся судом про розгляд справи шляхом направлення повісток на адресу керівника та засновників (учасників) ТОВ Світлана , інформація про яких міститься в ЄДРПОУ, однак останні не вручені адресату та повернулися до суду з відміткою поштового відділення адресат відсутній .

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та за згодою представника позивача ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить наступного.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до договору № 04653 ОСОБА_1 23 грудня 2016 року у приймальному пункті за адресою: АДРЕСА_3 , хімчистки CITY , вул. Ульяни Громової, 5, тел . 249-79-22, замовила послуги хімічної чистки одягу - куртка червоного кольору на пуху з капюшоном. Дата видачі замовлення - 29.12.2016, вартість послуги 220 грн. Укладення договору підтверджується підписами виконавця та замовника.

23 травня 2017 року позивачем складено звернення на ім`я керівника хімчистки CITY , що по вул. Ульяни Громової, 5, у м. Києві, подається через приймальний пункт, що по АДРЕСА_3, у м. Києві, щодо відшкодування їй шкоди за псування належної їй фірмової речі, завданої послугами хімчистки.

Із листа Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.05.2018 № 108-108/К-1114-2303 убачається, що на вул. Уляни Громової, 5, розміщена та функціонує хімчистки CITY , основним напрямом діяльності якої (згідно КВЕД) є Чищення та фарбування текстильних та хутряних виробів . Діяльність у зазначеному закладі здійснює ТОВ Світлана (ЄДРПОУ 19484801), керівник - ОСОБА_4 .

В той же час у листі Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 11.06.2018 № 103-103/К-597-5196 на запит щодо найменування суб`єкта господарювання, що здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_3 , серед іншого зазначається, що за вказаною адресою знаходився приймальний пункт хімчистки CITY , в якому станом на 23.12.2016 свою підприємницьку діяльність здійснював ОСОБА_5 на підставі наступних документів: - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 04.04.2003 № 20650170000013781; довідка про взяття на облік платника податків від 11.04.2003 № 14517; свідоцтва платника єдиного внеску від 09.04.2003 № 11-11225. Вид господарської діяльності: код КВЕД 69.01 - прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів (основний). Юридична адреса хімчистки CITY : м. Київ, вулиця Улі Громової, 5.

Позивач стверджує, що за договором від 26.12.2016 вона замовила послуги хімічної чистки одягу у відповідача, ТОВ Світлана , однак у січні 2017 р., при відвідуванні пункту прийому вона виявила, що її куртку червоного кольору марки Марко Поло , внаслідок дій відповідача з хімічного чищення, було зіпсовано, оскільки пляма, яку просила відчистити, так і залишилася, а сама куртка втратила свій колір, пух збився, куртка стала на два розміри меншою, тканина стала пожатою. У подальшому куртка залишилася у тому ж стані, відшкодування шкоди їй не було запропоновано. Внаслідок дій відповідача ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду, що складає вартість куртки, та становить 14 500 грн, а також заподіяно морально шкоду у розмірі 50 000 грн, оскільки вона зазнала душевних страждань.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відшкодування ТОВ Світлана матеріальних збитків та моральної шкоди, суд виходить з такого.

За нормою ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів за наявності в роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно з положеннями ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена й в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18.

Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За матеріалами справи убачається, що позивач неодноразово використовувала надане їй процесуальне право, передбачене ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, щодо зміни неналежного відповідача по справі, оскільки позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Водночас суду так і не було надано належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження укладення між ОСОБА_1 та ТОВ Світлана договору № 04653 від 23 грудня 2016 року, за яким ОСОБА_1 були надані послуги хімічної чистки одягу, відтак не надано доказів належності такого відповідача.

Також судом враховується, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження вартості пошкодженої, внаслідок надання послуг з хімічної чистки одягу, речі - куртки червоного кольору марки Марко Поло , що визначена позивачем у розмірі 14 500 грн.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку що позивач не довела, що в даних правовідносинах відповідач ТОВ Світлана дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення та є належним відповідачем за поданим позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Світлана про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат у порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 48, 51, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 265, 280, 281, 282, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до ТОВ Світлана (ЄДРПОУ 19484801, 03037, м. Київ вул. Громової, 5) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текст рішення суду складено 30 липня 2020 року.

Суддя: