Постанова

від 20.10.2020 по справі 755/10703/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/10703/17 головуючий у суді І інстанції: Катющенко В.П.

провадження №22-ц/824/11907/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Сліпченка О.І., Іванової І.В., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Світлана про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хімчистка CITY , в якому просила суд стягнути з відповідача 14500,00 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди та 50000,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.У подальшому були задоволені клопотання позивача про заміну відповідача та проведено заміну відповідача на ТОВ Світлана .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.12.2016 року позивач звернулася до приймального пункту, що по вул. Гродненській у м. Києві, для проведення хімічної чистки одягу - червоної куртки на пуху марки Марко Поло , яку придбала у ОСОБА_2 у 2016 року за 500 Євро. Куртка потребувала чистки у зв`язку з наявною плямою, при цьому сама куртка була чистою. Приймальниця видала позивачу договір № 04653 від 23.12.2016 року, проставивши у договорі ступінь зносу 50%, на що позивач не звернула уваги. Датою отримання куртки зазначалося 29.12.2016 року. У вказаний день позивач прибула до приймального пункту, де їй видали куртку із плямою, та на зауваження позивача щодо цього приймальниця зазначила про необхідність повернення куртки для чистки, після чого позивач залишила куртку у пункті прийому речей. У січні у пункті прийому речей позивач виявила, що куртка зіпсована, оскільки пляма на ній так і залишилася, а сама куртка втратила колір, тканина зіпсувалася, пух збився, куртка стала на два розміри меншою, про що позивач повідомила приймальницю, яка пообіцяла про вказані недоліки довести директору хімічної чистки. У кінці січня позивач повторно відвідала пункт прийому хімічної чистки та виявила, що куртка перебуває у тому ж зіпсованому стані, варіантів відшкодування шкоди завданої послугами хімчистки їй так і не запропоновано. 23.05.2017 ОСОБА_1 звернулася до керівника хімчистки листом щодо відшкодування шкоди завданої псуванням речі, однак відповіді на таке звернення не отримала. Діями хімчистки позивачу була завдана матеріальна шкода у вигляді псування речі на суму 500 Євро, що еквівалентно 14500 грн.. Крім того, позивачу завдана моральна шкода у розмірі 50000 грн., яка виражається у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна, так як всю зиму вона змушена була носити старі речі замість нової куртки. Позивач неодноразово відвідувала прийомний пункт хімчистки та просила відшкодувати шкоду, однак її прохання ігнорувалися.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Світлана про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Не погодившись із вказаними судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, і неправильне застосування судом норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що суд першої інстнції не взяв до уваги довідку Соломянської районної в місті Києві державної адмірістрації від 31.05.2018 року, відповідно до якої по АДРЕСА_1 розміщена та функцірнує хімчистка ІНФОРМАЦІЯ_1 , основним напрямком якої є Чищення та фарбування текстильних та хутряних виробів , діяльність в зазначеному закладі здійснює ТОВ Світлана , керівник ОСОБА_3 .. Також, зазначає, що в судовому засіданні був наданий договір на чищення куртки, зазначена заявлена ціна куртки, яку ніхто не оспорює.

Відповідач відзиву, у встановлений апеляційним судом строк, не надав.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач неодноразово використовувала надане їй процесуальне право, передбачене ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, щодо зміни неналежного відповідача по справі, оскільки позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом. Водночас суду так і не було надано належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження укладення між ОСОБА_1 та ТОВ Світлана договору № 04653 від 23 грудня 2016 року, за яким ОСОБА_1 були надані послуги хімічної чистки одягу, відтак не надано доказів належності такого відповідача. Крім того, суд зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження вартості пошкодженої, внаслідок надання послуг з хімічної чистки одягу, речі - куртки червоного кольору марки Марко Поло , що визначена позивачем у розмірі 14500 грн..

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 906 Цивільного кодексу України збитки завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів за наявності в роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18.

Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Встановлено, що відповідно до договору № 04653 ОСОБА_1 23 грудня 2016 року у приймальному пункті за адресою: АДРЕСА_2 , хімчистки ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , замовила послуги хімічної чистки одягу - куртка червоного кольору на пуху з капюшоном. Дата видачі замовлення - 29.12.2016, вартість послуги 220 грн. Укладення договору підтверджується підписами виконавця та замовника.

Разом з цим, судом встановлено, що позивач не надала товарного чеку або квітанціїї про оплату вартості послуг у розмірі 220,00грн., які визначені в договорі.

23 травня 2017 року позивачем складено звернення на ім`я керівника хімчистки CITY , що по вул. Ульяни Громової, 5, у м. Києві, подається через приймальний пункт, що по АДРЕСА_2 , щодо відшкодування їй шкоди за псування належної їй фірмової речі, завданої послугами хімчистки.

Із листа Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.05.2018 № 108-108/К-1114-2303 убачається, що на АДРЕСА_1 , розміщена та функціонує хімчистки ІНФОРМАЦІЯ_1 , основним напрямом діяльності якої (згідно КВЕД) є Чищення та фарбування текстильних та хутряних виробів . Діяльність у зазначеному закладі здійснює ТОВ Світлана (ЄДРПОУ 19484801), керівник - ОСОБА_3 .

В той же час у листі Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 11.06.2018 № 103-103/К-597-5196 на запит щодо найменування суб`єкта господарювання, що здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , серед іншого зазначається, що за вказаною адресою знаходився приймальний пункт хімчистки CITY , в якому станом на 23.12.2016 свою підприємницьку діяльність здійснював ОСОБА_4 на підставі наступних документів: - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 04.04.2003 № 20650170000013781; довідка про взяття на облік платника податків від 11.04.2003 № 14517; свідоцтва платника єдиного внеску від 09.04.2003 № 11-11225. Вид господарської діяльності: код КВЕД 69.01 - прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів (основний). Юридична адреса хімчистки ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що за договором від 26.12.2016 вона замовила послуги хімічної чистки одягу у відповідача, ТОВ Світлана , однак у січні 2017 р., при відвідуванні пункту прийому вона виявила, що її куртку червоного кольору марки Марко Поло , внаслідок дій відповідача з хімічного чищення, було зіпсовано, оскільки пляма, яку просила відчистити, так і залишилася, а сама куртка втратила свій колір, пух збився, куртка стала на два розміри меншою, тканина стала пожатою. У подальшому куртка залишилася у тому ж стані, відшкодування шкоди їй не було запропоновано. Внаслідок дій відповідача ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду, що складає вартість куртки, та становить 14500,00 грн., а також заподіяно морально шкоду у розмірі 50000,00 грн., оскільки вона зазнала душевних страждань.

Судом також встановлено, що позивач у своїй позовній заяві питання про розірвання договору щодо надання послуг, як визначено у п. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів не ставить. Також позивачем не надано жодного доказу щодо підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди( товарний чек, квитанція щодо придбання товару, звіт або висновок експерта щодо розміру заподіяної матеральної шкоди(збитку)).

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не довела, що в даних правовідносинах відповідач ТОВ Світлана дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення та є належним відповідачем за поданим позовом. А також не довела доказами розмір заподіяної матеральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстнції не взяв до уваги довідку Соломянської районної в місті Києві державної адмірістрації від 31.05.2018 року, відповідно до якої по АДРЕСА_1 розміщена та функцірнує хімчистка ІНФОРМАЦІЯ_1 , основним напрямком якої є Чищення та фарбування текстильних та хутряних виробів , діяльність в зазначеному закладі здійснює ТОВ Світлана , керівник ОСОБА_3 , а також, що в судовому засіданні був наданий договір на чищення куртки, зазначена заявлена ціна куртки, яку ніхто не оспорює, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки в матералах справи наявна також інша письмова відповідь від 11.06.2018 р.в якії значиться, що за вказаною адресою знаходився приймальний пункт хімчистки CITY , в якому станом на 23.12.2016 свою підприємницьку діяльність здійснював ОСОБА_4 на підставі наступних документів: - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 04.04.2003 № 20650170000013781; довідка про взяття на облік платника податків від 11.04.2003 № 14517; свідоцтва платника єдиного внеску від 09.04.2003 № 11-11225. Вид господарської діяльності: код КВЕД 69.01 - прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів (основний). Юридична адреса хімчистки ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 . Отже в матаріалах справи нані дві відповіді щодо надання послуг з чишення речей двома суб`єктами підприємницької діяльності,а за відсутності товарного чеку та ківітанціїї відсутня можливість визначити кому саме позивач надавала куртку на чишення. Крім того відсутні докази в матеріалах справи щодо розміру заподіяння шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнові права позивача не були порушені відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя СуддіЛ.П. Сушко О.І. Сліпченко І.В. Іванова