Постанова
від 29.07.2020 по справі 911/1426/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа№ 911/1426/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Шкромида В.В.;

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: Шаповал В.А.;

від третьої особи 1 : не з`явились;

від третьої особи 2 : Клименко О.В.;

від третьої особи 3 : Тетеря С.І.;

від третьої особи 4 : не з`явились;

від третьої особи 5 : не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (процесуальним правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста")

на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року (повний текст складено 10.12.2019)

у справі № 911/1426/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (процесуальним правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста")

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромирторг";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп",

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарленд", ОСОБА_2

про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності,

скасування рішень про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромирторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп", в якому просив суд:

- визнати недійсним договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014, укладений між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євромирторг" та застосувати наслідки його недійсності;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778903 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531858 та індексний номер рішення: 15778913 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 30213177;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778950 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531860 та індексний номер рішення: 15778959 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2540286;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778921 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531859 та індексний номер рішення: 15778929 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2540132;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778840 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531855 та індексний номер рішення: 15778855 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2539018;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778819 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531854 та індексний номер рішення: 15778826 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2538786;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778766 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531851 та індексний номер рішення: 15778780 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2538195;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778734 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531850 та індексний номер рішення: 15778750 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2538006;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778695 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531848 та індексний номер рішення: 15778707 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2537691;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778607 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531839 та індексний номер рішення: 15778632 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2536994;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778889 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531857 та індексний номер рішення: 15778896 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2539821;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778869 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531856 та індексний номер рішення: 15778877 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2539560;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778793 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531853 та індексний номер рішення: 15778804 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2538471;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778667 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531846 та індексний номер рішення: 15778680 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2537539;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778639 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531845 та індексний номер рішення: 15778655 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2537265;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778577 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531842 та індексний номер рішення: 15778591 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2536510;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю., індексний номер рішення: 15778529 щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 2531834 та індексний номер рішення: 15778558 щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 2536184.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір застави майнових прав та відступлення права вимоги від 20.08.2014 укладено без відома та згоди куратора Кононенка Д.Г., призначеного з 19.08.2014 по 14.02.2015 постановою Правління НБУ від 19.08.2014 №510/БТ, всупереч прямій забороні, що містилась у договорі застави майнових прав №04/ЗМП від 11.12.2013, укладеним ПАТ "Банк Камбіо" з НБУ, та з наданням окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Позивач стверджує, що укладення оспорюваного Договору застави майнових прав та відступлення права вимоги від 20.08.2014 майже з одночасним зверненням стягнення за таким договором шляхом здійснення коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, а не шляхом реального надходження коштів на рахунок банку, позбавило банк права вимоги на більш ліквідний засіб забезпечення - предмети іпотеки за Іпотечним договором від 17.09.2013, укладеним з ТОВ "КСК Груп" - 16 земельних ділянок у Макарівському районі Київської області загальною заставною вартістю 90 297 927,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що оспорюваний договір не передбачав відчуження майна чи будь-яких майнових прав банку, а встановлював додаткове забезпечення виконання позичальником ТОВ "Євромирторг" своїх зобов`язань за кредитним договором. Як укладення оспорюваного договору від 20.08.2014, так і укладення додаткової угоди до кредитного договору від 20.08.2014 не породжувало, не припиняло, та не змінювало жодних прав та обов`язків для їх сторін (ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євромирторг"), оскільки між сторонами 18.09.2013 року було вже укладено Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги №194/МП/Д-2013, за яким зобов`язання за кредитним договором №765/01-2013 вже були забезпечені правом вимоги грошових коштів вкладу та нарахованих процентів за вкладом відповідно до умов Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013. Умови вказаного договору від 18.09.2013 №194/МП/Д-2013 були повністю аналогічними умовам договору від 20.08.2014.

Також суд першої інстанції зазначив, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі №911/1426/19 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що звернення стягнення на предмет застави до настання строку виконання основного зобов`язання та не дотримання порядку звернення стягнення на таке майно дає право стверджувати, що дії уповноважених осіб банку та боржника мали на меті не додаткове забезпечення кредитного зобов`язання, а безпосереднє задоволення своїх кредиторських вимог позачергово до інших вкладників. Постановою НБУ № 510/БТ було зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, чого у спірній ситуації дотримано не було. Договір застави мав формальний характер і був лише способом виведення активів банку, а порушення механізму звернення стягнення відповідно до Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень є підтвердженням таких дій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/1426/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1426/19 та призначено справу до розгляду на 18.03.2020.

18.03.2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1426/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючої судді Дідиченко М.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 учасникам справи запропоновано подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі №911/1426/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; у випадку не реалізації сторонами їхнього права на подачу відповідної заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1426/19 призначено на 27.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони (позивача) у справі його правонаступником, здійснено заміну позивача у справі № 911/1426/19 - Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" на його процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та розгляд справи відкладено на 17.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 залучено до участі у справі Національний банк України у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарленд", ОСОБА_2 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 розгляд справи відкладено на 01.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 відкладено розгляд справи на 29.07.2020.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

30.03.2020 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 920/653/18.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

В той же час, 05.06.2020 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було винесено постанову у справі № 920/653/18, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Грошової Світлани Василівни залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 і рішення Господарського суду Сумської області від 25.01.2019 у справі № 920/653/18 залишено без змін.

Оскільки під час розгляду даної справи відпали підстави, із яких третя особа 1 просила зупинити провадження, а саме об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було розглянуто справу № 920/653/18 та прийняте відповідне рішення, а тому клопотання про зупинення провадження у справі судом апеляційної інстанції залишається без задоволення.

Позиції представників сторін

16.06.2020 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в яких останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Явка представників сторін

Представники відповідача 1, третіх осіб 1, 4, 5 у судове засідання 29.07.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

21.07.2020 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 1 надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки відповідач 1, треті особи 1, 4, 5 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи містяться відзив на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 29.07.2020 за відсутності представників відповідача 1, третіх осіб 1, 4, 5.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

17.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромирторг", як позичальником, та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо", як кредитором/банком, було укладено кредитний договір №765/01-2013 (далі за текстом - Кредитний договір), за умовами п.1.1 якого кредитор/Банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи зі змісту пунктів 1.2 - 1.8 Кредитного договору, сума кредиту складає 50 000 000,00 грн; дата видачі кредиту - 18.09.2013; дата повернення кредиту - 30.11.2015; проценти за користування кредитом - 22% річних; цільове призначення кредиту - на ведення фінансово-господарської діяльності; порядок повернення кредиту: сума основного боргу - в кінці строку кредитування, відсотки - щомісячно; зобов`язання за договором забезпечується договором іпотеки від 17.09.2013 на суму 90297927,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору Банк відкриває ТОВ "Євромирторг" рахунок № 20637200100804.980 для обліку кредиту та рахунок № 20682200100804.980 для обліку процентів.

Відповідно до п. 2.5. кредитного договору кредит може бути достроково повернений позичальником повністю або частково зі сплатою процентів за фактичний строк користування кредитом за умови повідомлення про це банку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня повернення кредиту.

Пунктом 2.6. кредитного договору передбачено, що дострокове погашення кредиту може здійснюватись позичальником за умови належної сплати ним всіх інших сум за цим договором.

Також пункт 2.7 Кредитного договору містить доручення позичальника ТОВ "Євромирторг" на підставі ст. 26 Закону України "Пр платіжні системи та переказ коштів в Україні" банку здійснювати списання грошових коштів на відповідні позичкові рахунки, відкриті позичальнику відповідно до цього договору з його поточного рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Камбіо".

Як свідчить залучена до матеріалів справи банківська виписка, 18.09.2013 Банк надав ТОВ "Євромирторг" кредитні кошти в сумі 50 000 000,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "Євромирторг" № НОМЕР_1 .

Між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ТОВ "КСК Груп" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір від 17.09.2013, посвідчений приватним нотаріусом Клименко С.Ю., зареєстрований в реєстрі за №1512, предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна в забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ "Євромирторг", що випливають та/або виникнуть у майбутньому з Кредитного договору №765/01-2013 від 17.09.2013 року з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до кредитного договору, в тому числі, але не виключно зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) в строки та у випадках, передбачених кредитним договором (пункти 1.1, 1.2);

Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме:

земельна ділянка площею 29,2771 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:02:008:0019 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 11 186 780,00 грн.;

земельна ділянка площею 4,4585 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:02:008:0019 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 2 054 031,00 грн.;

земельна ділянка площею 17,8386 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастрровий номер 3222786500:02:003:0002 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 7 201 443,00 грн.;

земельна ділянка площею 5,1645 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:04:009:0022 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 2 350 880,00 грн.;

земельна ділянка площею 7,5602 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастрровий номер 3222786500:02:003:0001 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 3 318 928,00 грн.;

земельна ділянка площею 5,7902 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:04:009:0023 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 2 604 432,00 грн.;

земельна ділянка площею 14,1894 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:04:009:0021 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 5 806 302,00 грн.;

земельна ділянка площею 21,1525 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:02:010:0011 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 8 310 817,00 грн.;

земельна ділянка площею 6,5296 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастрровий номер 3222786500:05:012:0011 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 2 901 754,00 грн.;

земельна ділянка площею 6,3952 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:04:020:0003 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 2 842 027,00 грн.;

земельна ділянка площею 23,9156 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:04:002:0005 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 9 331 867,00 грн.;

земельна ділянка площею 24,1985 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:05:009:0001 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 9 442 255,00 грн.;

земельна ділянка площею 16,0990 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:02:006:0024 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 6 499 166,00 грн.;

земельна ділянка площею 12,3824 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:02:006:0011 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 5 133 743,00 грн.;

земельна ділянка площею 19,2163 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастрровий номер 3222786500:04:023:0032 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 7 653 852,00 грн.;

земельна ділянка площею 8,4421 га на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222786500:05:010:0009 для житлової забудови і промисловості, оціночна вартість 3 659 650,00 грн. (пункт 1.5 договору іпотеки).

Як вбачається з доданих до позовної заяви Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.05.2019, державним реєстратором - приватним нотаріусом Клименко С.Ю. 18.09.2013 вчинено записи про іпотеку, а також здійснено державну реєстрацію обтяження (вид обтяження заборона на нерухоме майно) вказаного вище іпотечного майна.

Між ПАТ "Банк Камбіо" (заставодержатель) та ТОВ "Євромирторг" (заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги №194/МП/Д-2013 (грошові кошти) від 18.09.2013, умовами якого забезпечується вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору №765/01-2013 від 17.09.2013, за умовами якого боржник зобов`язується перед заставодержателем повернути не пізніше 30.11.2015 грошові кошти в сумі 50 000 000,00 грн.;щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в гривні в розмірі 22% річних; сплатити пеню, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором; відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані із пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави (пункт 1.1 договору застави).

Відповідно до п. 1.2. договору застави в забезпечення виконання зобов`язань заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів по Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013 з ПАТ "Банк Камбіо".

Пунктом 1.3. договору застави передбачено, що предмет застави складається з права вимоги грошових коштів вкладу у розмірі 50 000 000,00 грн. та права вимоги нарахованих процентів за вкладом, що виникне у майбутньому відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013.

Відповідно до п. 2.4.4. договору застави заставодавець зобов`язаний перераховувати грошові кошти, а саме проценти за вкладом, нараховані відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013 , які надходять на поточний рахунок заставодавця №26006200100804, виключно на оплату процентів за користування кредитом згідно Кредитного договору.

11.12.2013 між Національним банком України (кредитор) та ПАТ "Банк Камбіо" (позичальник) укладено Кредитний договір №04/4 (в рамках Генерального кредитного договору від 21.11.2013 №04), за яким кредитор надав позичальнику стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності в межах відкритої не відновлювальної кредитної лінії за Генеральним кредитним договором про надання стабілізаційного кредиту від 21.11.2013 №04 на строк до 17.11.2015. Процентна ставка є змінною (пункт 1.1).

Пунктом 1.2 договору встановлено графік погашення кредиту з 31.03.2014 по 17.11.2015.

Відповідно до п. 1.8. вказаного вище кредитного договору забезпеченням за цим кредитним договором виступають: - майнові права за кредитними договорами (предмет застави), укладеними ПАТ "Банк Камбіо" з позичальниками на загальну суму 86 730 000,00 грн., про що укладаються забезпечувальні договори.

11.12.2013 між Національним банком України (заставодержатель) та ПАТ "Банк Камбіо" (заставодавець) укладено Договір застави майнових прав №04/ЗМП-5, за яким предметом застави є майнові права за кредитним договором від 17.09.2013 №765/01-2013, укладеним між заставодавцем та ТОВ "Євромирторг" з додатковими договорами до нього, відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кредитні кошти в сумі 50 000 000,00 грн. з кінцевим строком повернення 30.11.2015 та сплачувати відсотки за користування кредитом за ставкою 22% річних.

Відповідно до п. 1.2. договору застави зобов`язання, що випливають з кредитного договору, забезпечуються договором іпотеки, посвідченим 17.09.2013 приватним нотаріусом Клименко С.Ю. за реєстровим номером №1512, укладеним між заставодавцем і майновим поручителем ТОВ "КСК Груп".

Пунктом 1.4. договору застави передбачено, що надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Генерального кредитного договору про надання стабілізаційного кредиту від 21.11.2013 №04, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, а також з усіх окремих кредитних договорів (та змін до них), які укладатимуться в подальшому в рахунок Генерального кредитного договору про надання стабілізаційного кредиту, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов.

- призначив з 19.08.2014 до 14.02.2015 куратором ПАТ "Банк Камбіо" Кононенка Д.Г.,

- заборонив ПАТ "Банк Камбіо" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки;

- зобов`язав ПАТ "Банк Камбіо" здійснювати розрахунки виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України, у зв`язку з чим перерахувати кошти із кореспондентських рахунків у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок у НБУ.

Між ПАТ "Банк Камбіо" (заставодержатель) та ТОВ "Євромирторг" (заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 20.08.2014, відповідно до умов якого він забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору №765/01-2013 від 17.09.2013, за умовами якого боржник зобов`язується перед заставодержателем повернути не пізніше 30.11.2015 грошові кошти в сумі 50 000 000,00 грн.; щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в гривні в розмірі 22% річних; сплатити пеню, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором; відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані із пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 1.2. договору застави від 20.08.2014 в забезпечення виконання зобов`язань заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів по Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013 з ПАТ "Банк Камбіо".

Згідно з пунктом 1.3. договору застави від 20.08.2014 предмет застави складається з права вимоги грошових коштів вкладу у розмірі 50 000 000,00 грн. та права вимоги нарахованих процентів за вкладом, що виникне у майбутньому відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013.

Пунктом 2.4.4. договору застави від 20.08.2014 заставодавець зобов`язаний перераховувати грошові кошти, а саме проценти за вкладом, нараховані відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013 , які надходять на поточний рахунок заставодавця №26006200100804, виключно на оплату процентів за користування кредитом згідно Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.4. договору застави від 20.08.2014 заставодержатель з дня виникнення у нього права вимоги має право задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунків заставодавця № НОМЕР_2 , 26181200100804, відкритих за Договором банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013 та рахунку №26006200100804, відкритого за Договором №804 банківського рахунку від 11.09.2013.

Додатковою угодою від 20.08.2014 до Кредитного договору №765/01-2013 банк та позичальник виклали в новій редакції пункт 1.8 Кредитного договору, а саме встановили, що:

1.8 Зобов`язання за договором забезпечується договорами: - договором іпотеки від 17.09.2013 на суму 90 297 927,00 грн.; - договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги б/н від 20.08.2014, укладеним з ТОВ "Євромирторг".

11.09.2014 та 12.09.2014 ТОВ "Євромирторг" здійснило погашення кредиту в сумі 50 000 000,00 грн. та процентів за користування кредитом, про що свідчать залучені до матеріалів справи банківські виписки та платіжні доручення.

Зокрема платіжним дорученням від 11.09.2014 №325_1997 ТОВ "Євромирторг" сплатив із свого поточного рахунку № НОМЕР_3 на позичковий рахунок № 20637200100804 суму 50 000 000,00 грн. із призначенням платежу "погашение кредита согласно кредитного договора 765/01-2013г. от 17.09.2013г., ход-ва клиента от 20.08.2014г., договора залога имущественных прав".

Платіжними дорученнями від 11.09.2014 №325_5000 на суму 241 095,90 грн. (проведено банком 11.09.2014), №764 на суму 30 000,00 грн. (проведено банком 12.09.2014), від 12.09.2014 №325_125 на суму 441,69 грн. (проведено банком 12.09.2014) ТОВ "Євромирторг" сплатив із свого поточного рахунку № НОМЕР_3 на позичковий рахунок № НОМЕР_4 кошти із призначенням платежу "погашение відсотків по кредитного договора 765/01-2013г. от 17.09.2013г., ход-ва клиента от 20.08.2014г."

ПАТ "Банк Камбіо" скерував приватному нотаріусу Клименко С.Ю. повідомлення від 12.09.2014 №04/1995, яким повідомив, що ТОВ "Євромирторг" в повному обсязі виконані умови кредитного договору №765/01-2013 від 17.09.2013, у зв`язку з чим та у відповідності до п.2 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір, укладений між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "КСК Груп", посвідчений 17.09.2013 за реєстровим номером №1512, є таким, що припинив свою дію. У повідомленні зазначено, що ПАТ "Банк Камбіо" не має будь-яких претензій фінансового характеру відносно ТОВ "Євромирторг" та не заперечує, щоб на підставі цього повідомлення було здійснено державну реєстрацію припинення обтяжень речового права на нерухоме майно та державну реєстрацію припинення іпотеки.

В подальшому, 12.08.2015 земельна ділянка кадастровий номер 3222786500:05:010:0009 площею 8,4421 га була відчужена товариством "КСК Груп" на користь громадянина ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Крпеян Л.Р. за номером 470, про що у Державному реєстрі речових прав на нрухоме майно будо вчинено запис про право власності ОСОБА_1 №10774005 від 12.08.2015 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав 23610576 від 12.08.2015).

31.01.2017 земельна ділянка кадастровий номер 3222786500:04:020:0003 площею 6,3952 га була відчужена товариством "КСК Груп" на користь ТОВ "Макарленд" за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Крпеян Л.Р. за номером 234, про що у Державному реєстрі речових прав на нрухоме майно будо вчинено запис про право власності ТОВ "Макарленд" №18793807 від 31.01.2017 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав 33649758 від 31.01.2017).

18.01.2018 земельна ділянка кадастровий номер 3222786500:04:009:0021 площею 14,1894 га була відчужена товариством "КСК Груп" на користь громадянина ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Крпеян Л.Р. за номером 161, про що у Державному реєстрі речових прав на нрухоме майно будо вчинено запис про право власності ОСОБА_2 №24443322 від 18.01.2018 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав 39264782 від 18.01.2018).

25.09.2014 року Правлінням Національного Банку прийнято постанову №603/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних".

В подальшому, постановою правління Національного банку України від 04.12.2014 №782 в ПАТ "Банк "Камбіо" запроваджено тимчасову адміністрацію, а постановою від 27.02.2015 - розпочато з 02.03.2015 процедуру ліквідації банку.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 №46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка В.І.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Камбіо" від 16.07.2018 №108 створено комісію для підготовки, аналізу та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку за період з 05.12.2013 по 05.12.2014, які можуть мати ознаки нікчемних.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Камбіо" від 18.07.2018 №109 затверджено Акт Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, згідно з яким ознаки нікчемності виявлено зокрема у правочинах із контрагентом ТОВ "Євромирторг" щодо кредитного договору №765/01-2013 від 17.09.2013 (пункт 33 Акту), а саме:

1) Правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки, посвідченого 17.09.2013 Клименко С.Ю., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу за реєстровим номером 1512, укладеного між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "КСК Груп" щодо предмету іпотеки - 16 земельних ділянок загальною площею 222,6097 га, розташованих за адресою Київська область, Макарівський район, Пашківська сільська рада;

2) Договір застави майнових прав та відступлення права вимоги від 20.08.2014, укладений між ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Євромирторг", предмет застави - майнові права на грошові кошти за депозитним договором від 18.09.2013 в сумі 50 000 000,00 грн., вкладник ТОВ "Євромирторг".

До майнового поручителя ТОВ "КСК Груп" було направлено повідомлення (за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Камбіо") від 05.10.2018 №22/2118 про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності.

У повідомленні вказано, що на виконання п.8 ч.1 ст.48, п.4 ч.2 ст.37, ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наказом уповноваженої особи Фонду №109 від 18.07.2018 затверджено Акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, за результатами якої виявлено ознаки нікчемності, передбачені в п.7 ч.3 ст. 38 Закону, в наступних правочинах: правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 17.09.2013, посвідчений Клименко С.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1512; операції, проведеній 11.09.2014, щодо перерахування ТОВ "ЄВРОМИРТОРГ" грошових коштів в розмірі 50000000,00 грн з рахунку №26006200100804.980 на рахунок № 206372001008049803 наступним призначенням: "погашение кредита согл-но кредитного договора 765/01-2013г. от 17.09.2013г., ход-ва клиента от 20.08.2014г., договора залога имущественных прав"; застосовано наслідки нікчемності правочинів, в т.ч. здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином.

Крім того, іпотекодавцю ТОВ "КСК Груп", позичальнику ТОВ "Євромирторг" та новим власникам земельних ділянок ТОВ "Макарленд" (земельна ділянка площею 6,3952 га кадастровий номер 3222786500:05:012:0011), ОСОБА_2 (земельна ділянка 14,1894 га кадастровий номер 322786500:04:009:0021), ОСОБА_1 (земельна ділянка 8,4421 га кадастровий номер 322786500:05:010:009) було направлено повідомлення-вимогу (за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Камбіо") від 05.10.2018 №22/2115 у тридцятиденний строк з моменту отримання виконати порушені зобов`язання за кредитним договором №765/01-2013 від 17.09.2013 на загальну суму 93 758 904,11 грн. (прострочена заборгованість по кредиту 50 000 000,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 43 758 904,11 грн.) шляхом перерахування коштів на рахунок ПАТ "Банк Камбіо" у НБУ. Також повідомлено, що у випадку невиконання вимоги буде здійснено звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, а саме 16 спірних земельних ділянок на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області.

Як свідчать додані до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.05.2019, банком у позасудовому порядку застосовано наслідки нікчемності правочинів відповідно до Акту комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, а саме державним реєстратором КП "Реєстрація нерухомості" Скрипкою Лілією Володимирівною щодо земельних ділянок здійснено повторну реєстрацію іпотеки на підставі Іпотечного договору серія та номер 1512, виданого 17.09.2013, кредитного договору №765/01-2013, виданого 17.09.2013, договору застави майнових прав від 20.09.2014, повідомлення-вимоги №22/2115 від 05.10.2018, повідомлення про нікчемність правочину №22/2118 від 05.10.2018, іпотекодержатель ПАТ "Банк Камбіо", а також здійснено повторну реєстрацію обтяження (вид обтяження - заборона на нерухоме майно) а саме:

номер запису 30206781 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45433873 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30213177 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45441050 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:006:0011, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30269939 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45502525 від 13.02.2019), номер запису про обтяження 30269706 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45502274 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:010:0009, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30194967 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45420663 від 07.02.2019), номер запису про обтяження 30213524 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45441400 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:023:0032, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30207643 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45434903 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30300684 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45535255 від 14.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:002:0005, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30268843 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45501323 від 13.02.2019), номер запису про обтяження 30268571 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45501095 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:020:0003, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30208439 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45435798 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30212248 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45440031 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:010:0011, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30267761 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45500118від 13.02.2019), номер запису про обтяження 30267283 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45499779 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:009:0021, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30208766 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45436157 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30212034 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45439822 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:009:0023, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30209630 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45436963 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30211133 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45438833 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:003:0002, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30207071 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45434342 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30212960 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45440813 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:006:0024, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30207361 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45434638 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30212680 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45440536 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:009:0001, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30208203 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45435540 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30212475 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45440276 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:012:0011, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30208979 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45436382 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30211728 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45439508 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:003:0001, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30209230 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45436658 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30211312 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45439041 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:009:0022, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30209904 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45437424 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30210876 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45438569 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:007:0019, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп";

номер запису 30205617 від 07.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію іпотеки 45432852 від 08.02.2019), номер запису про обтяження 30210627 від 08.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію обтяження 45438232 від 08.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:008:0019, іпотекодавець ТОВ "КСК Груп".

Як вбачається з вищевказаних Інформаційних довідок станом на 24.05.2019, ПАТ "Банк Камбіо" здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 17.03.2013 рестровий номер №1512 в позасудовому порядку, шляхом набуття права власності на предмети іпотеки, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором КП "Реєстрація нерухомості" Скрипкою Л.В. було вчинено записи про право приватної власності ПАТ "Банк Камбіо" на підставі Іпотечного договору серія та номер 1512, виданого 17.09.2013, кредитного договору №765/01-2013, виданого 17.09.2013, договору застави майнових прав від 20.09.2014, повідомлення-вимоги №22/2115 від 05.10.2018, повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності №22/2118 від 05.10.2018, а саме:

номер запису про право власності 30271486 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45504012 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:006:0011;

номер запису про право власності 30306681 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45540878 від 15.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:010:0009;

номер запису про право власності 30271239 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45503842 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:023:0032;

номер запису про право власності 30272792 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45505448 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:002:0005;

номер запису про право власності 30307831 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45542780 від 15.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:020:0003;

номер запису про право власності 30299604 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45534011 від 14.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:010:0011;

номер запису про право власності 30308669 від 13.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45543610 від 15.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:009:0021;

номер запису про право власності 30299782 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45534216 від 14.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:009:0023;

номер запису про право власності 30273438 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45506235 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:003:0002;

номер запису про право власності 30271639 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45504280 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:006:0024;

номер запису про право власності 30271828 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45504430 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:009:0001;

номер запису про право власності 30272946 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45505663 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:05:012:0011;

номер запису про право власності 30299965 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45534429 від 14.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:003:0001;

номер запису про право власності 30300075 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45534572 від 14.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:04:009:0022;

номер запису про право власності 30273264 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45506023 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:007:0019;

номер запису про право власності 30273070 від 11.02.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію права 45505835 від 13.02.2019) щодо земельної ділянки кадастровий номер 322786500:02:008:0019.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним Договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014 та про скасування рішень державного реєстратора приватного нотаріуса Клименко С.Ю. від 14.09.2014 про державну реєстрацію припинення іпотеки та державну реєстрацію припинення обтяження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на які послався позивач в обґрунтування підстав нікчемності договору застави майнових прав від 20.08.2014, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8)банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 05.12.2018 у справі №826/23064/15, від 27.02.2019 у справі №826/8273/16).

Колегія суддів погоджується з правильним по суті висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним нікчемного договору купівлі-продажу з огляду на таке.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такі способи захисту, як встановлення нікчемності правочину і визнання недійсним нікчемного правочину, не є способами захисту прав та інтересів, установленими законом (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

При цьому згідно з частиною 2 статті 5 ГПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Отже, позовна вимога позивача про визнання недійсним нікчемного правочину - договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014 не може бути задоволена, оскільки позивач просив застосувати неналежний спосіб захисту.

В той же час, факти щодо підтвердження обставин нікчемності правочину встановлюються, зокрема, у випадку наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, що відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19).

Оскільки у даному спорі, окрім визнання недійсним нікчемного правочину, була заявлена вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а тому суд першої інстанції правомірно досліджував обставини нікчемності спірного правочину.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законом підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014 зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц.

Як на одну із підстав нікчемності спірного договору, позивач у позові та апеляційній скарзі посилається на те, що договір застави майнових прав від 20.08.2014 був укладений із порушенням нормативно-правового акту НБУ, а саме постанови №510/БТ від 19.08.2014, а тому такий договір у відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

Із цього приводу колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

За змістом статті 2 Закону України "Про Національний банк України" банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

За приписами статті 7 Закону України "Про Національний банк України" НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Пунктом 2 частини 1 статті 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що державне адміністративне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у формі встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

19.08.2014 Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора. Вказаною постановою, у зв`язку із погіршенням показників ліквідності ПАТ "Банк Камбіо", що становить реальну загрозу невиконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами, керуючись ст.ст. 7, 15, 55 Закону України "Про Національний банк України", НБУ, зокрема, заборонив ПАТ "Банк Камбіо" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов`язав ПАТ "Банк Камбіо" здійснювати розрахунки виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України, у зв`язку з чим перерахувати кошти із кореспондентських рахунків у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок у НБУ.

Дана постанова, на яку посилається скаржник, містить гриф "Банківська таємниця", в той час як Законом України "Про банки і банківську діяльність" та постановою Національного Банку України №267 від 14.07.2006 про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, визначений термін "Банківська таємниця" і порядок доступу до неї.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції станом на момент винесення постанови НБУ) у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій.

Пунктом 7.9. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346 передбачено, що банк після прийняття рішення Національного банку про обмеження окремих видів здійснюваних банком операцій та протягом визначеного цим рішенням строку (або до визначеного терміну) укладає договори та здійснює операції, у тому числі згідно з договорами, виключно з урахуванням установлених обмежень.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки зобов`язані провадити свою діяльність відповідно до вимог нього Закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" нормативно-правові акти НБУ це нормативно-правові акти, що видаються НБУ в межах його повноважень на виконання цього та інших законів України.

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції Правління Національного банку України від 20.12.1995 №313 "Про порядок підготовки, видання, реєстрації надсилання та систематизації нормативних документів Національного банку України" нормативний акт Національного банку України це офіційний документ, юридична форма правотворчої діяльності Національного банку України. Він містить правові норми з основних питань банківської діяльності, регулює відносини в межах банківської системи та містить у собі певні правила її діяльності. Нормативний акт є обов`язковим для виконання всіма банками, а також юридичними і фізичними особами під час здійснення банківських операцій.

Відповідно до частини 4 пункту 1.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

У позові позивач посилається на положення статті 56 Закону України "Про Національний банк України" та акцентує увагу суду на тому, що нормативно-правові акти НБУ, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню та доводяться до відома юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому НБУ.

Однак, вказана редакція статті 56 Закону України "Про Національний банк України" набрала чинності лише з 10.07.2015, а згідно чинної станом на час укладення Договору купівлі-продажу редакції статті 56 вказаного Закону Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом`якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом) набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань - "Офіційному віснику України", газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

Як вбачається із постанови Правління Національного банку України від 19.08.2014 №510/БТ, дана постанова містить гриф "Банківська таємниця", з підстав чого вона не була зареєстрована та оприлюднена у встановленому чинним законодавством порядку.

Належні, достатні та допустимі докази в підтвердження реєстрації вказаної постанови в Міністерстві юстиції України та оприлюднення у встановленому чинним законодавством України порядку станом на час розгляду справи по суті учасниками справи суду не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Доказів обізнаності відповідачів про встановлені для банку обмеження позивач не надав.

З підстав наведеного, колегія суддів відзначає, що постанова НБУ від 19.08.2014 №510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ Банк Камбіо шляхом призначення куратора", яка не опублікована у встановленому чинними станом на час її прийняття порядку, стосується визначеного кола суб`єктів, а саме - позивача, оскільки встановлює ряд заборон і обмежень саме щодо нього, а відтак є актом індивідуальної дії.

Наслідком порушення такого акту індивідуальної дії може бути лише застосування Національним банком України до позивача заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення №346, однак не визнання правочину недійсним.

Крім того, у постанові НБУ від 19.08.2014 №510/БТ не передбачено заборони на перехування (списання) грошових коштів із поточних рахунків юридичних осіб, відкритих у такому банку.

При цьому, слід врахувати і те, що невідповідність укладеного договору вимогам постанови НБУ не визначено як підставу нікчемності правочину за приписами частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

Стосовно посилань позивача у позовній заяві на нікчемність договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014 в силу пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" колегія суддів зазначає наступне.

Позивач зазначає, що розрахунки за договором застави майнових прав від 20.08.2014 не були проведені через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України, відтак вбачається, що банк безоплатно здійснив відчуження майна (що відповідає ознаці нікчемності правочину, визначеній у пункті 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Як вбачається із поданих до матеріалів справи банківських виписок та платіжних доручень, за якими було здійснено погашення тіла кредиту та процентів, платіжним дорученням від 11.09.2014 №325_1997 ТОВ "Євромирторг" сплатив із свого поточного рахунку № НОМЕР_3 на позичковий рахунок №20637200100804 суму 50 000 000,00 грн. із призначенням платежу "погашение кредита согласно кредитного договора 765/01-2013г. от 17.09.2013г., ход-ва клиента от 20.08.2014г., договора залога имущественных прав", платіжними дорученнями від 11.09.2014 №325_5000 на суму 241 095,90 грн. (проведено банком 11.09.2014), №764 на суму 30 000,00 грн. (проведено банком 12.09.2014) від 12.09.2014 №325_125 на суму 441,69 грн. (проведено банком 12.09.2014) ТОВ "Євромирторг" сплатив із свого поточного рахунку № НОМЕР_3 на позичковий рахунок № НОМЕР_4 кошти із призначенням платежу "погашение відсотків по кредитного договора 765/01-2013г. от 17.09.2013г., ход-ва клиента от 20.08.2014г".

Як вірно встановив суд першої інстанції, вказаний порядок розрахунку, номери рахунків тощо у повній мірі відповідають механізму погашення кредиту, передбаченого розділом 2 кредитного договору №765/01-2013. Позивачем не надано доказів того, що до кредитного договору в цій частині були внесені зміни, або того, що банк у будь-який спосіб повідомив ТОВ "Євромирторг" про необхідність здійснити розрахунок не на позичковий рахунок, зазначений у договорі, а на кореспондентський рахунок банку, відкритий в НБУ.

Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що оскільки здійснення розрахунку за кредитним договору відбулось в межах банку, а тому не відбулось реального надходження коштів на рахунок банку, а відбулось коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань.

Скаржник, при цьому, посилається на положення пункту 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні №22 від 21.01.2004, який регулює алгоритм дій банку в разі неможливості виконання платіжного доручення клієнта.

Колегія суддів відхиляє вищевказані доводи скаржника з огляду на наступне.

Пунктом 1.12. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні №22 від 21.01.2004 в редакції станом на 28.05.2015 передбачено, що Банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов`язаний:

- узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

- надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23);

- ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Однак, даний пункт передбачає алгоритм дій банку через відсутність коштів на кореспондентському рахунку. Даний пункт жодним чином не стосується внутрішньобанківських переказів.

Позивачем, жодних дій вчинено не було, жодних повідомлень не направлено, доказів про здійснення таких дій позивачем до позовної заяви не надано, оскільки оплата відбулася в одному і тому самому банку, тобто відбувся внутрішньобанківський переказ. Це підтверджує, що для даного переказу не було необхідності використовувати кореспондентський рахунок.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний, зокрема, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком та не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати обмеження його права розпоряджатися грошима на власний розсуд.

Скаржник посилається на те, що позивач був зобов`язаний здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентські рахунки, однак пунктом 3 Постанови №510/БТ від 19.08.2014 ПАТ "Банк Кабміо" заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки.

Відповідно пункту 1 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №320 від 16.08.2006, кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку, філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів.

Згідно з підпунктом 7.1.3 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кореспондентським є рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Тобто кореспондентський рахунок може відкрити лише банківська установа, тому вимога щодо відкриття кореспондентського рахунку відповідачем 1 та проведення ним розрахунків через кореспондентський рахунок не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок за договором кредиту депозитними коштами проведений у межах одного банку, що не потребує використання кореспондентського рахунку, оскільки кореспондентський рахунок використовується лише у випадку проведення міжбанківських розрахунків.

Отже, оскільки вимога щодо проведення розрахунків через кореспондентські рахунки направлена лише на позивача, слід дійти висновку, що безоплатність даного правочину позивачем у даній справі не доведена.

Колегія суддів вважає помилковим твердження позивача про те, що за умов відсутності коштів на рахунку банку платника, позивач останній не мав можливості виконати платіжні доручення з перерахування коштів, відтак реально кошти до Банку не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що нібито свідчить про безоплатність такого правочину та обумовлену цим його нікчемність, оскільки укладення договору і спосіб його виконання не є тотожним.

Правочин є нікчемним згідно з пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у разі, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Проведення Банком операції з перерахування коштів з поточного рахунку відповідача 1 в ПАТ "Банк Камбіо" не є правочином у розумінні статей 202, 626 ЦК України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а є його виконанням, оскільки здійснюючи операції із перерахування коштів, банк не вчиняє окремих правочинів, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банку - резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493.

Вказане узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2020 у справі № 920/653/18.

Посилання позивача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким визначено, що банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, не відповідає дійсним обставинам справи та не має доказової бази, оскільки останнім не надано жодних належних та допустимих доказів відповідно до Господарського процесуального кодексу України на підтвердження його доводів.

В свою чергу сплата заборгованості за кредитом депозитними коштами в межах банку не призвело до того, що виконання Банком його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, у зв`язку з чим посилання позивача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, як вбачається із встановлених судом обставин, на момент погашення 11.09.2014 відповідачем 1 кредитного зобов`язання, передбачені Законом заборони не поширювалися на спірні правовідносини сторін, оскільки відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних лише 04.12.2014 постановою Правління Національного банку України №782.

Із приводу посилань скаржника на порушення пунктів 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до яких якщо банк уклав правочини (у тому числі - договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а також банк уклав правочини з пов`язаною особою банку на умовах, що не є поточними ринковими умовами, то вказані правочини визнаються недійсними з моменту їх укладення, слід зазначити наступне.

Позивач зазначає, що уклавши договір застави майнових прав від 20.08.2014, банк відмовився від майнових прав звернути стягнення на іпотечне майно - заставлені земельні ділянки, крім того, надав незаконну перевагу ТОВ "Євромирторг" як кредитору банку за договором банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013, оскільки іншим способом отримати кошти від неплатоспроможного банку було неможливим.

В той же час, на підтвердження даних тверджень позивачем не було надано належних та допустимих доказів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, договір застави майнових прав від 20.08.2014 не передбачав відчуження майна чи будь-яких майнових прав банку, а встановлював додаткове забезпечення виконання позичальником ТОВ "Євромирторг" своїх зобов`язань за кредитним договором. Договір не звільняв ТОВ "Євромирторг" від будь-яких обов`язків перед банком, а навпаки, встановлював додаткові.

Тобто, договір застави майнових прав від 20.08.2014 не передбачав надання ТОВ "Євромирторг", як заставодавцю, будь-яких переваг чи пільг у порівнянні з іншими кредиторами.

У позовній заяві позивач також вказував, що датою повернення кредиту було 30.11.2015, тоді як оплату було здійснено 11.09.2014.

Однак, позивачем не було враховано п. 2.5, 2.6 кредитного договору, відповідно до яких кредит може бути достроково повернений позичальником повністю або частково зі сплатою процентів за фактичний строк користування кредитом за умови повідомлення про це банку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня повернення кредиту; дострокове погашення кредиту може здійснюватись позичальником за умови належної сплати ним всіх інших сум за цим договором.

В матеріалах справи відсутні докази того, що в цій частині до кредитного договору було внесено зміни станом на 11-14 вересня 2014, коли відбулось погашення кредиту та реєстрація припинення іпотеки та обтяження.

Твердження позивача, що у зв`язку з укладенням договору відступлення прав вимоги відбулось надання переваг пільг іншим кредиторам, так як кредитний договір був уже забезпечений згідно Іпотечного договору, і передані в іпотеку земельні ділянки є значно більш ліквідним майном у порівнянні із правом вимоги до неплатоспроможного банку, є необґрунтованим з огляду на наступне.

Так договір застави від 20.08.2014 не передбачав заміну одного забезпечення (іпотеки) іншим (заставою майнових прав), а передбачав додаткове забезпечення виконання зобов`язань товариством "Євромирторг" за кредитним договором №765/01-2013, та надавав додаткові права банку у випадку невиконання кредитних зобов`язань звернути стягнення на належні ТОВ "Євромирторг" грошові кошти з депозитних рахунків №№ НОМЕР_2 та 26181200100804.

Пункт 2.1 Іпотечного договору від 17.09.2013 №1512 надавав банку право вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки. Доказів того, що у зв`язку із укладенням договору застави майнових прав від 20.08.2014 до іпотечного договору від 17.09.2013 в цій частині вносились зміни, матеріали справи не містять.

Щодо твердження позивача, що станом на момент укладення оспорюваного договору застави майнових прав та відступлення права вимоги від 20.08.2014 банк був зв`язаний зобов`язанням перед НБУ (згідно договору застави майнових прав №04/ЗМП-5) від 11.12.2013) не передавати майнові права у заставу, не вносити зміни до кредитного договору та не відчужувати право вимоги за кредитним договором, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на підставі договору застави майнових прав від 20.08.2014 не банк передавав у заставу майнові права, а боржник (ТОВ "Євромирторг"). Жодних відчужень права вимоги за кредитним договором №765/01-2013 оспорюваний договір також не передбачав, в силу того, що заставодавець і був боржником за кредитним договором.

Позивачем не доведено, що сторонами договору застави порушено вимоги НБУ не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов`язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя (пункт 3.4.2 договору застави майнових прав №04/№МП-5 від 11.12.2013); не вносити надалі змін до кредитного договору від 17.09.2013 №765/01-2013 та умов забезпечення (забезпечувальних договорів), без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (пункт 3.4.5 договору застави майнових прав №04/№МП-5 від 11.12.2013).

Як укладення договору застави від 20.08.2014, так і укладення додаткової угоди до кредитного договору від 20.08.2014 не породжувало, не припиняло, та не змінювало жодних прав та обов`язків для їх сторін (ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євромирторг"), оскільки між сторонами 18.09.2013 року вже було укладено Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги №194/МП/Д-2013, за яким зобов`язання за кредитним договором №765/01-2013 вже були забезпечені правом вимоги грошових коштів вкладу та нарахованих процентів за вкладом відповідно до умов Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013. Умови вказаного договору від 18.09.2013 №194/МП/Д-2013 були повністю аналогічними умовам оспорваного договору від 20.08.2014.

Позивачем не надано доказів того, що станом на 20.08.2014 зобов`язання сторін за договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги №194/МП/Д-2013 від 18.09.2013 припинилися у будь-який передбачений законом спосіб.

Щодо тверджень позивача, що укладення таких договорів мало суто формальний характер без наміру створення будь-яких правових наслідків, крім виведення активів банку та майна з-під обтяження, оскільки не було дотримано процедури реєстрації обтяження, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 ст. 577 ЦК України (в редакції, чинній станом на 18.09.2013) застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції, чинній станом на 18.09.2013) обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, відповідно до положень спеціального Закону, відсутність реєстрації обтяження не є підставою вважати обтяження нечинним, оскільки воно зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем (в даному випадку між ТОВ "Євромирторг" та ПАТ "Банк Камбіо"). Крім того, позивачем не подано доказів, що майнові права вимоги коштів по Договору банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013 були передані у наступні застави іншим особам, у зв`язку з чим виникла необхідність встановлення пріоритетів.

Щодо твердження позивача про порушення порядку реєстрації застави та реєстрації звернення стягнення на предмет застави, які передбачені Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до вимог ст.ст.27, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції, чинній станом на вересень 2014 року) якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію:

1) зміст порушення, вчиненого боржником;

2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;

3) опис предмета забезпечувального обтяження;

4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;

5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;

6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов`язання, сплати інших сум.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Разом із тим, посилання на вказані норми законом є безпідставними, оскільки право банку звернути стягнення на суму вкладу та суму нарахованих процентів за Договором банківського вкладу (депозиту) юридичної особи за програмою строкового банківського вкладу №01-804 від 18.09.2013 у банку не виникло, оскільки станом на 11-14.09.2014 не настало прострочення позичальника за забезпеченим зобов`язанням - за кредитним договором №765/01-2013.

Як підтверджено самим позивачем, строк повернення кредиту сторонами було встановлено до 30.11.2015. Порядок та механізм розрахунків, які відбулись між сторонами, свідчить про те, що в дійсності відбулось дострокове погашення кредиту позичальником, а не звернення банком стягнення на предмет застави. Відповідно і твердження позивача про те, що банк у протиправний спосіб втратив майнове право вимоги за кредитним договором, не відповідає дійсним обставинам, оскільки зобов`язання за кредитним договором припинилось належним виконанням (ст. 599 ЦК України).

У зв`язку з вищенаведеним, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності нікчемного правочину з огляду на недоведеність позивачем визначених пунктами 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ознак нікчемності договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014.

Вказане вище, зокрема, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.07.2019 у справі № 911/1122/18, та об`єднаної плати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2020 у справі № 920/653/18.

Щодо поданих заяв про застосування позовної давності, які були заявлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає, що наслідки спливу строків позовної давності застосовуються судом за заявою відповідача лише у випадку встановлення наявності порушеного права позивача, що у даному випадку не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Отже, позовна вимога про визнання недійсним нікчемного правочину - договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014 не може бути задоволена, оскільки позивач просив застосувати неналежний спосіб захисту.

Також, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності нікчемного правочину з огляду на недоведеність позивачем визначених пунктами 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ознак нікчемності договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 20.08.2014.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі № 911/1426/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (процесуальним правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі № 911/1426/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі № 911/1426/19 залишити без змін.

3. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі № 911/1426/19.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 911/1426/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 31.07.2020

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	29.07.2020
Оприлюднено	31.07.2020
Номер документу	90694908
Судочинство	Господарське

Дідиченко М.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 29.07.2020 по справі 911/1426/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/1426/19

Постанова від 29.07.2020

Постанова
від 29.07.2020 по справі 911/1426/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД