Ухвала

від 10.09.2020 по справі 911/1426/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1426/19

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

суддя-доповідач О. О. Мамалуй

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020р.

у складі колегії суддів: М. А. Дідиченко- головуючий, Є. Ю. Пономаренко, М. А. Руденко

та на рішення господарського суду Київської області від 30.10.2019р.

суддя: О. В. Конюх

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (процесуальним правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста")

до

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромирторг";

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп "

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

2. Національний банк України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1 ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарленд";

3. ОСОБА_2

про визнання недійсним договору, застосування наслідків його недійсності та скасування рішень про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020р. та на рішення господарського суду Київської області від 30.10.2019р. у справі №911/1426/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Згідно з абзацами 2 та 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, у касаційній скарзі має зазначатися конкретна підстава, визначена в ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, на якій подається касаційна скарга з наведенням норм матеріального та процесуального права, які неправильно застосовані чи порушені судами попередніх інстанцій, та з обґрунтуванням відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга містить лише виклад фактичних обставин справи, що встановлені судами, мотиви незгоди скаржника з оцінкою доказів у справі, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду. При цьому скаржник не вказує про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах чи про застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування такого висновку.

Посилання на постанови Вищого господарського суду України не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, оскільки неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновків, викладених у постановах Вищого господарського суду України, не визначено ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України як підстава касаційного оскарження судових рішень. Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у касаційній скарзі не зазначило конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, а тому має бути залишена без руху.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Скаржником до касаційної скарги не додано докази сплати судового збору.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява була подана у 2019 році. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019р. встановлено у розмірі - 1 921,00 грн.

Враховуючи вимоги скаржника в касаційній скарзі та те, що в позовній заяві було заявлено 17 вимог немайнового характеру, за подання касаційної скарги у даному випадку необхідно було сплатити 65 314,00 грн. (1 921,00 грн. Х 17 вимог немайнового характеру) Х 200%).

Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для зазначення передбачених ст. 287 ГПК України підстав касаційного оскарження судових рішень та для надання суду документу про сплату судового збору в розмірі 65 314,00 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 233, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія" "Інвестохіллс Веста" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020р. та на рішення господарського суду Київської області від 30.10.2019р. у справі №911/1426/19 залишити без руху.

2. Надати ТОВ "Фінансова компанія" "Інвестохіллс Веста" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Попередити ТОВ "Фінансова компанія" "Інвестохіллс Веста" про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй