Рішення

від 22.07.2020 по справі 910/18668/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2020Справа № 910/18668/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 209; ідентифікаційний код: 32054607) та

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком (02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 3, офіс 6; ідентифікаційний код: 42447221)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 23; ідентифікаційний код: 23729809)

про спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача 1: Томчишин А.І.;

від позивача 2: Томчишин А.І.;

від відповідача: Здоровець С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 про спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.10.2019 о 19:30 год в ефірі телеканалу 1+1 , що належить відповідачу, в рубриці телевізійної програми Секретні матеріали вийшов відео-сюжет під назвою Вогненебезпечно , в якому озвучено про Васильківську трагедію на нафтобазі. У вказаному відео-сюжеті зазначалось, що трагедія сталась на нафтобазі БРСМ, під час вибуху на якій загинуло 6 людей, десятки було поранено, а тисячі тепер живуть в зоні екологічної катастрофи…Васильківський вибух може повторитися…порушено правила безпеки, недотримання персоналом технологічного процесу . Позивачі вказують на те, що недостовірною інформацією в даній справі є найменування Васильківської нафтобази, на якій стався вибух, як нафтобази БРСМ.

Разом з позовною заявою позивачами було подано клопотання про витребування доказів, в якому позивачі просили суд витребувати у відповідача копію витягу із журналу обліку передач у якому фіксуються: дата випуску, час початку і закінчення даного відеосюжету, назва і тема, зокрема відео-сюжету, телевізійної програми "Секретні матеріали", випуск 140, сезон 8, під назвою Вогненебезпечно , відео-запис якого також розміщений за посиланням: https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vognenebezpechno-sekretni-materiali та копію запису відеосюжету, що вийшов в ефір на телеканалі 1+1 телевізійної новин "Секретні матеріали", відео-запис якого також розміщений за посиланням: https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vognenebezpechno-sekretni-materiali, зокрема випуск 140, сезон 8, під назвою Вогненебезпечно .

24.12.2019 позивачами також подано заяву про забезпечення позову, в якій позивачі просили суд: - зупинити роботи веб-сайту https//1plus1.ua/ в мережі - Інтеренет до моменту винесення судового рішення по справі, шляхом зобов`язання ТОВ Інтернет Інвест припинити надання всіх послуг хостінгу, що включають роботи, необхідні для забезпечення постійного доступу до веб-сайту https//1plus1.ua/, а саме виділення дискового простору, засобів доступу та адміністрування сервера, роботи з адміністрування системи, реєстрацію і підтримку адреси, резервного копіювання, можливість виконання програм та скриптів, можливість мати безліч поштових адрес, доступ до сайту по протоколу FTP, можливість мати адміністративну панель, за допомогою якої можна здійснювати контроль і керування веб-сайтом, можливість настроювання поштових скриньок, систему збору статистики, установку і запуск додатків тощо.

- заборони розповсюдження інформації щодо компанія ІНФОРМАЦІЯ_1, на сайті за доменним ім`ям - https//1plus1.ua/- шляхом заборони суб`єктам господарювання в сфері телекомунікацій у кількості 24 штук згідно з переліком, вказаним у заяві, забезпечувати доступ користувачам Internet на території України до сайту https//1plus1.ua/.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.01.2020.

27.01.2020 позивачами подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачі просили суд:

1) визнати недостовірною інформацію, поширену у вигляді відео-сюжету 16.10.2019 в 19:30 год відповідачем в ефірі телеканалу 1+1 , в рубриці телевізійної програми Секретні матеріали , випуск 140, сезон 8, під назвою Вогненебезпечно , та в мережі Інтернет за посиланням веб-сайту https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali та російськомовної версії веб-сайту https://1plus1.ua/ru/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali, а саме Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ - в частині найменування нафтобази саме як БРСМ;

2) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в ефірі телеканалу 1+1 у проміжку телевізійного часу з 19:30 год та не пізніше 22:00 год протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішення суду по даній справі, за власний рахунок повідомлення, без власних зауважень та коментарів, наступного змісту Спростування: 16 жовтня 2019 року на телеканалі 1+1 в рубриці телевізійної програми Секреті матеріали було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 не має жодного відношення до даної нафтобази ;

3) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті https://1plus1.ua повідомлення, без власних зауважень та коментарів, протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі, за власний рахунок, наступного змісту Спростування: 16 жовтня 2019 року на телеканалі 1+1 в рубриці телевізійної програми Секреті матеріали було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 не має жодного відношення до даної нафтобази ;

4) зобов`язати відповідача протягом 10-ти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі за власний рахунок видалити відео-сюжет з недостовірною інформацією, що розміщений на сайті https://1plus1.ua за адресою https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali та за адресою російськомовної версії веб-сторінки https://1plus1.ua/ru/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali, а також за адресою https://www.toutube.com/watch?v=8ZQQFVaIh2I.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено позивачам строк до 5 для надання відповіді на відзив, встановлено відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень; задоволено клопотання позивачів про витребування доказів, зобов`язано відповідача надати копію витягу із журналу обліку передач у якому фіксуються: дата випуску, час початку і закінчення даного відеосюжету, назва і тема, зокрема відео-сюжету, телевізійної програми "Секретні матеріали", випуск 140, сезон 8, під назвою "Вогненебезпечно", відео-запис якого також розміщений за посиланням: https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vognenebezpechno-sekretni-materiali та копіюзапису відеосюжету, що вийшов в ефір на телеканалі 1+1 телевізійної новин "Секретні матеріали", відео-запис якого також розміщений за посиланням: https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vognenebezpechno-sekretni-materiali, зокрема випуск 140, сезон 8, під назвою "Вогненебезпечно"; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання на 03.03.2020.

03.02.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав на те, що оспорювана інформація відповідає дійсності та за своїм змістом не може бути спростована, адже становить предмет судового розгляду іншої справи. Тому, відповідно, і відсутні правові підстави заперечувати її дійсність, оскільки такі юридичні (преюдиційні) обставини можуть бути встановлені за наслідками розгляду справи №754/8602/18.

Відповідач зазначив, що оспорювана інформація є безособовою, позивачів прямо не стосується, а відтак не може бути спростована.

02.03.2020 відповідачем подані письмові пояснення, в яких відповідач зазначив, що відповідно до ст. 67 Закону України Про телебачення та радіомовлення телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі.

Відповідач зазначив, що оспорювана інформація містилася у листі Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 24.06.2016 №04.01-10-2502/17-Д-Д-1/16/1812-16, а також у повідомленнях Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

02.03.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

03.03.2020 до Господарського суду міста Києва від позивачів надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.04.2020.

06.03.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив,які суд долучив до матеріалів справи.

16.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло спільне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком про забезпечення доказів шляхом огляду на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 в мережі інтернет за веб-адресою https://1plus1.video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali відео-сюжету Секретні матеріали 8 сезон 1+1 (2019) 140 випуск Вогненебезпечно , з метою встановлення та фіксування його змісту, зокрема факту розміщення наступної інформації: - 01 хв. 25 секунд (прямий текст) Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ, під час вибуху якої загинуло шестеро людей, десятки було поранено, а тисячі тепер живуть в зоні екологічної небезпеки ; - з 01 хв 38 секунди (прямий текст) чому Васильківський вибух може повторитись ; - з 02 хв 36 секунди про дану нафтобазу (прямий текст) порушення правил безпеки, недотримання персоналом технологічного процесу .

У судовому засіданні 08.04.2020, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211 із змінами, внесеними згідно Постанов КМ, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020р. 9/рс-186/20, оголошено перерву без визначення дати та часу наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 розгляд клопотання позивачів про забезпечення доказів призначено на 13.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 відмовлено у задоволенні спільного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 підготовче засідання у справі №910/18668/19 призначено на 13.05.2020.

У підготовчому засіданні 13.05.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 04.06.2020.

У підготовчому засіданні 04.06.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.07.2020.

30.06.2020 відповідачем подано клопотання про долучення доказів до справи.

У судовому засіданні 01.07.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи, подані відповідачем докази залишено без розгляду.

У судовому засіданні 01.07.2020 відповідачем було заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

У судовому засіданні 01.07.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 22.07.2020.

У судовому засіданні 22.07.2020 представник позивачів надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.07.2020 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 22.07.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2019 о 19:19 год на телеканалі 1+1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 , в рубриці телевізійної програми Секретні матеріали (8 сезон, 140 випуск) вийшов відеосюжет під назвою Вогненебезпечно (відповідно до відеозапису, який знаходиться на долученому позивачами до позовної заяви диску - т. 1 а.с. 13 та витягу з обліку передач за 16.10.2019 - т. 2 а.с. 4-6).

Крім того, вказаний відео сюжет розміщено на інтернет сайті https://1plus1.ua, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 , за посиланням https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali та за адресою російськомовної версії веб-сторінки https://1plus1.ua/ru/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali.

У даному відео сюжеті зазначено, що:

1) Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ , під час вибуху якої загинуло шестеро людей, десятки було поранено, а тисячі тепер живуть в зоні екологічної катастрофи - 01 хв. 25 сек;

2) чому Васильківський вибух може повторитись - 01 хв. 38 сек;

3) Порушення правил безпеки, недотримання персоналом технологічного процесу - 02 хв. 36 сек.

У позовній заяві позивачі вказують на те, що, по суті, відповідачем була поширена інформація, що на нафтобазі БРСМ внаслідок порушення правил безпеки та недотримання персоналом технологічного процесу відбувся вибух, через що загинуло шестеро людей, та десятки поранено.

Фактично, як зазначають позивачі, даною поширеною інформацією відповідач звинувачує позивачів у даній справі у вчиненні протиправного діяння, що призвело до вибуху, відповідальність за що передбачено КК України, зокрема ст. 273 (Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах).

Недостовірною інформацією в даній справі позивачі вважають найменування Васильківської нафтобази, на якій відбувся вибух, як нафтобази БРСМ.

Зокрема, позивачі вказують на те, що дана інформація прямо зачіпає права та інтереси позивача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 , найменування якого власне і згадується у даному сюжеті, а також позивача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком , що здійснює свою діяльність під торговим знаком ІНФОРМАЦІЯ_1 по всій території України на підставі ліцензійного договору.

Позивачі зазначають, що ані Товариство з обмеженою відповідальністю Інтергеоком , ані Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 ніколи не були власниками чи користувачами нафтобази у Василькові, на якій відбувся вибух.

Крім того, на вказаній базі ніколи не розміщувався знак ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачі жодним чином не мають відношення до даної нафтобази, в той час як власником нафтобази є ТОВ Побутрембудматеріали , а орендарем - ТОВ Парком Транс .

Позивачі зазначають, що на момент пожежі на нафтобазі власником торгового знаку ІНФОРМАЦІЯ_1 було Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Свідоцтва №192701 від 27.10.2014. При цьому, листом від 07.10.2019 №07/1 Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомило, що в період 2014-х та 2015-х роках офіційно не використовувало даний знак ні на жодній нафтобазі, в тому числі на якій в червні 2015 року відбулась пожежа в Васильківському районі.

Позивачами долучено до матеріалів справи копію Висновку №14851 від 22.11.2019 експертизи цифрових записів за заявою ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого було встановлено зміст розмов відеозапису за адресою https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali (а.с. 62-103).

Також позивачами долучено до позовної заяви копію Висновку експерта №14853 від 27.11.2019, за результатами сементико-текстуального дослідження за заявою ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного ТОВ Київський експертно-дослідний центр , в якому зазначено, що у тексті оспорюваного відеосюжету наявні висловлювання, які містять інформацію негативного характеру щодо ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вказані висловлювання є фактичним твердженням (а.с. 47-61).

Враховуючи викладені обставини, позивачі просять суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

1) визнати недостовірною інформацію, поширену у вигляді відео-сюжету 16.10.2019 в 19:30 год відповідачем в ефірі телеканалу 1+1 , в рубриці телевізійної програми Секретні матеріали , випуск 140, сезон 8, під назвою Вогненебезпечно , та в мережі Інтернет за посиланням веб-сайту https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali та російськомовної версії веб-сайту https://1plus1.ua/ru/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali, а саме Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ - в частині найменування нафтобази саме як БРСМ;

2) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в ефірі телеканалу 1+1 у проміжку телевізійного часу з 19:30 год та не пізніше 22:00 год протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішення суду по даній справі, за власний рахунок повідомлення, без власних зауважень та коментарів, наступного змісту Спростування: 16 жовтня 2019 року на телеканалі 1+1 в рубриці телевізійної програми Секреті матеріали було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 не має жодного відношення до даної нафтобази ;

3) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті https://1plus1.ua повідомлення, без власних зауважень та коментарів, протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі, за власний рахунок, наступного змісту Спростування: 16 жовтня 2019 року на телеканалі 1+1 в рубриці телевізійної програми Секреті матеріали було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 не має жодного відношення до даної нафтобази ;

4) зобов`язати відповідача протягом 10-ти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі за власний рахунок видалити відео-сюжет з недостовірною інформацією, що розміщений на сайті https://1plus1.ua за адресою https://1plus1.ua/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali та за адресою російськомовної версії веб-сторінки https://1plus1.ua/ru/1plus1video/sekretnye-materialy/8-sezon-11-2019/140-vypusk-vognenebezpechno-sekretni-materiali, а також за адресою https://www.youtube.com/watch?v=8ZQQFVaIh2I.

Оцінюючи подані позивачами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з частиною 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина 1). Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (абз. 1 частини 4). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена ( частина 6).

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі 910/5117/17.

При цьому недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Як встановлено судом, у спірному відеосюжеті зазначено, що:

1) Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ , під час вибуху якої загинуло шестеро людей, десятки було поранено, а тисячі тепер живуть в зоні екологічної катастрофи - 01 хв. 25 сек;

2) чому Васильківський вибух може повторитись - 01 хв. 38 сек;

3) Порушення правил безпеки, недотримання персоналом технологічного процесу - 02 хв. 36 сек.

Недостовірною інформацією, за твердженням позивачів, є найменування нафтобази, на якій стався вибух у червні 2015 року, як нафтобази БРСМ, про що вказано у спірному відеосюжеті.

Позивачі зазначають, що вони не є власниками чи користувачами вказаної нафтобази, торговий знак ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем 1 власнику вказаної нафтобази (Товариству з обмеженою відповідальністю Побутрембудматеріали ) ніколи не передавався.

Судом встановлено, що власником комплексу, першої черги виробничо-складської бази за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Південна 1 є Товариство з обмеженою відповідальністю Побутрембудматеріали (відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - а.с. 143).

Судом встановлено, що вказана виробничо-складська база за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Південна 1 була передана Товариством з обмеженою відповідальністю Побутрембудматеріали (орендодавцем) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Парком Транс на підставі Договору оренди №01/05/15 від 01.05.2015 (т. 1 а.с. 144-146).

Крім того, вказані обставини (щодо власника (Товариства з обмеженою відповідальністю Побутрембудматеріали ) та орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю Парком Транс ) нафтобази станом на дату виникнення пожежі) встановлені судами у справі №372/4399/15-ц (постанова Верховного Суду від 26.02.2020) та у справі №372/1308/16-ц (постанова Верховного Суду від 19.02.2020).

Таким чином, суд погоджується з доводами позивачів стосовно того, що станом на дату виникнення пожежі на нафтобазі - 08.06.2015 вони не були ані власниками, ані користувачами нафтобази.

Водночас, як вбачається зі спірного відеосюжету, в ньому не вказувалось чіткої інформації (назви, найменування, організаційно-правової форми, тощо) щодо позивача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 , а було зазначено, що Васильківська трагедія сталась на нафтобазі БРСМ .

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в ньому міститься відомості про державну реєстрацію наступних юридичних осіб:

- Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 Кривий ріг (ідентифікаційний код: 3651051, дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 09.07.2009);

- Товариства з обмеженою відповідальністю БРСМ (ідентифікаційний код: 25642969, дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 27.12.2004);

- Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: 31826526; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 27.12.2004);

- Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: 32054607; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 29.12.2004);

- Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання БРСМ -Агро (ідентифікаційний код: 31495807, дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 11.06.2007).

Таким чином, неможливо однозначно стверджувати, що інформація, яка була поширена відповідачем у спірному відеосюжеті Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ (тобто, без зазначення чіткої ідентифікації, зокрема, організаційно-правової форми, повного найменування, тощо) стосується саме позивача уданій справі - Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: 32054607), оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться записи про державну реєстрацію інших юридичних осіб з подібним найменуванням.

До того ж наявні дві юридичні особи з ідентичною назвою:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: 31826526; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 27.12.2004) та

2) Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: 32054607; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 29.12.2004);

При цьому, позивачем 1 долучено до матеріалів справи заяву №07/1 від 07.10.2019, в якій позивач 1 зазначає, що він був власником торгового знаку ІНФОРМАЦІЯ_1 та у 2014, 2015 роках вказаний торговий знак офіційно не використовувася на жодній нафтобазі, в тому числі на нафтобазі, на якій в червні 2015 року відбулась пожежа; ні з власником цієї нафтобази, ні з орендарем позивач 1 не укладав жодних договорів на використання ними торгового знаку (а.с. 147).

Суд критично оцінює твердження позивача 1, що саме він був власником торгового знаку ІНФОРМАЦІЯ_1 в період 2014-2015 років, оскільки відповідно до Відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг власником торгового знаку ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер Свідоцтва № НОМЕР_1 від 27.10.2014) є ОСОБА_1 (запис №732), що також підтверджується Ліцензійним договором, укладеним з позивачем 2, де ліцензіаром, який є власником знаком для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказаний саме ОСОБА_1 , а не позивач 1.

З долучених позивачами до матеріалів справи доказів не вбачається, що позивач 1 дійсно був власником знаку для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 саме у період 2014-2015 років.

За таких обставин, суд вважає недоведеними твердження позивачів, що вказаний знак не використовувся у 2014-2015 роках на жодній нафтобазі, так як власник торгового знаку ІНФОРМАЦІЯ_1 міг передавати його в користування іншим особам.

Крім того, зокрема, у рішенні, наданому саме Позивачем-1, Шевченківського районного суду міста Києва (заочне) від 16.10.2019 у справі №761/1022/18 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл на підставі Ліцензійного договору №01/11/14, укладеного з ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 01.11.2014 , використовує знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією договору.

Наведе свідчить про те, що позивач 1 надавав у користування знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ліцензійних договорів у 2014 році, з огляду на що суд вважає недоведеними твердження позивача 1, викладені ним у заяві 07/1 від 07.10.2019.

Враховуючи викладені обставини та оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем 1 не доведено суду належними та допустимими доказами сукупності усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме, що поширена відповідачем інформація стосувалась саме конкретно позивача 1 (Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

За наведених обставин, суд критично оцінює наданий позивачами Висновок експерта №14853 від 27.11.2019, складений ТОВ Київський експертно-дослідний центр , в якому зазначено, що у тексті оспорюваного відеосюжету наявні висловлювання, які містять інформацію негативного характеру саме щодо ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Що стосується позовних вимог, заявлених позивачем 2, суд зазначає наступне.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині порушення прав позивача 2, позивачі у позовній заяві вказують на те, що позивач 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю Інтергеоком ) здійснює свою господарську діяльність під торговим знаком ІНФОРМАЦІЯ_1 по всій території України на підставі Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 на орендованих АЗС.

Таким чином, оскільки поширеною відповідачем інформацією звинувачується як позивач 1, так і позивач 2 (на думку позивачів) у причетності до нафтобази у Василькові, на якій відбулась пожежа (зокрема, звинувачуються у вчиненні злочину - порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах - ст. 273 Кримінального кодексу України), позивач 2 вказує на порушення своїх прав та на наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб`єктивного права (охоронюваного законом інтересу) у позивача та його порушення (невизнання або оспорювання) з боку саме відповідача. На позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються саме відповідачем, а тому потребують захисту.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення відповідачем і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Судом встановлено, що 03.12.2018 між ОСОБА_1 (ліцензіар та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтергеоком (ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №03/12/18-1Л, яким регулюються правовідносини у сфері інтелектуальної власності, що виникають з приводу надання ліцензіаром дозволу ліцензіатові на використання торговельної марки (знак для товарів і послуг) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі (т. 1 а.с. 15-17).

Відповідно до п. 1.2 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 ліцензіар, який, який володіє правом власності на зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) - знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 (комб.), зареєстрований 27.10.2014, Свідоцтво №192701, за плату надає ліцензіату дозвіл на використання знаку (ліцензію) у своїй господарській діяльності при виробництві та/або розповсюдженні товарів, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Вид ліцензії на використання знаку за цим договором - невиключна (п. 1.4 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018).

Згідно з п. 1.5 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 під невиключною ліцензією у цьому договорі розуміється дозвіл ліцензіатові на використання знаку в порядку та на умовах, визначених цим договором, при тому, що за таким дозволом ліцензіар залишає за собою право на використання знаку та виключне право розпоряджатися знаком на свій розсуд, а також зберігає право видачі інших невиключних ліцензій третім особам.

Згідно з п. 1.6 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 під використанням ліцензіаром знаку у цьому договорі розуміється нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано (товар), упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування йог для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережах інтернет, у тому числі в доменний іменах.

Відповідно до п. 1.7 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 ліцензіат набуває право на захист торговельної марки (знаку для товарів і послуг0 шляхом звернення в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції з вимогами, пов`язаними з використанням цього знаку, в отому числі захисту ділової репутації та спростування недостовірної інформації, пов`язаної з знаком, та діяльністю, що здійснюється під цим знаком.

За передаточним актом від 03.12.2018 ОСОБА_1 відповідно до умов Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 надав невиключну ліцензію/передав права на використання знаку, які випливають з його свідоцтва на знак ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Товариство з обмеженою відповідальністю Інтергеоком отримав невиключну ліцензію/перейняв права на використання вказаного знаку (т. 1 а.с. 18).

Позивачами долучено до позовної заяви копії договорів оренди та актів приймання-передачі об`єктів оренди, які укладено між позивачем 2 (орендар) та орендодавцями, предметом яких є надання позивачу 2 в оренду нерухомого майна - автозаправних комплексів з метою ведення господарської діяльності позивача 2, а саме: Договір оренди №115 від 02.01.2019, Договір оренди №24 від 28.11.2018, Договір оренди №45 від 03.12.2018 (т. 1 а.с. 19-39).

Суд зазначає, що як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком здійснена 06.09.2018 , тобто, через три роки після Васильківської трагедії (08.06.2015).

Крім того, право реалізовувати паливно-мастильні матеріали під торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач 2 набув лише через три роки після Васильківської трагедії .

При цьому, матеріали справи не містять доказів існування будь-якого відношення Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу учасників (кінцевих бенефіціарів) позивача 1, доказів наявності у позивача 2 повноважень на представництво інтересів позивача 1 або їх учасників у відносинах з третіми особами, а також у судах.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем 2 не доведено суду наявності зв`язку між позивачем 2 та подіями, які відображені у поширеній відповідачем інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі №914/2583/17.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 про спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати покладаються на позивачів у зв`язку з відмовою у позові у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Інтергеоком до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 про спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивачів.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31 липня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин