Рішення

від 27.07.2020 по справі 911/1018/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1018/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15»

про стягнення 29 564,71 грн.

Без виклик упредставників сторін.

Суддя Т.П.Карпечкін

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» про стягнення 29 564,71 грн. з яких 18 300,31 грн. пені, 3 314,98 грн. 3% річних та 7 949,42 грн. інфляційних за Договором № 1686/1617-БО-17 постачання природного газу.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відтак, позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підлягає прийняттю до розгляду судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Одночасно в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклиику представників сторін.

Згідно ст. 249 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. ч. 1-2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

У п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 1-3 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, ціну позову, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви позивача та розгляд справи № 911/1018/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про розгляд справи № 911/1018/20 в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

25.05.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд зменшити заявлену до стягнення неустойку (пеню) на 60 %, у зв`язку з тим, що відповідач купуючи газ у позивача надає послуги з теплопостачання і саме від вчасності та повноти розрахунку споживачів з відповідачем залежить вчасність виконання зобов`язань відповідачем перед позивачем по спірному договору. Окрім того, просить врахувати, що основна заборгованість за спірним договором погашена в повному обсязі ще у 2017 році, а прострочення по оплаті основного боргу були незначними, максимум 4 місяці.

Окрім того, відповідач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 800,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 14.09.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Постачальник, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , позивач) та Дочірнім підприємством «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» (далі - Споживач, відповідач) був укладений Договір № 1686/1617-БО-17 постачання природного газу (даті - Договір) з додатковими угодами до нього № № 1-7.

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити природний газ на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року (включно) газ обсягом до 1195 тис. куб. м.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (розділ 11 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 6 052 835,60 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу за період жовтень 2016 року - квітень 2017 року, які підписані уповноваженими представниками Сторін і скріплені їх печатками.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий природний газ не оплатив, оплату за природний газ проводив з простроченням за наведені в розрахунку позову періоди.

Хоча, станом на день звернення до суду відповідачем заборгованість погашена, однак прострочення сплати є підставою для застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов`язання.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою природного газу позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 8.2 Договору 18 300,31 грн. пені, 3 314,98 грн. 3 % річних та 7 949,42 грн. інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за загальний період з 26.01.2017 року по 24.10.2017 року нарахованих по Актах приймання-передачі природного газу за грудень 2016 року, лютий 2017 року - квітень 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та збезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 8.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 Договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п.10.3 Договору).

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано. Пеня нарахована в межах п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснені позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги у відповідній частині є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не запереченими і не спростованими.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку інфляційних по Акту приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року. Судом було здійснено правильний розрахунок інфляційних за заявлений позивачем період на заявлені позивачем суми боргу, згідно з якими з відповідача підлягає стягненню 7 907,16 грн. інфляційних, 3 % річних підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Щодо заявленої позивачем пені, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві просив суд зменшити заявлену до стягнення пені на 60 %.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені, і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 904/12429/16.

Як зазначено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Як зазначає відповідач та вбачається зі статуту відповідача, метою його діяльності є надання послуг по теплопостачанню, а також здійсненню виробничих, торгівельних видів діяльності, що не заборонені діючим законодавством України, та надання послуг підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності і населенню, відповідно до укладених договорів з відповідачем.

Також, відповідач зазначає про те, що купуючи газ у позивача надає послуги з теплопостачання і саме від вчасності та повноти розрахунку споживачів з відповідачем залежить вчасність виконання зобов`язань відповідачем перед позивачем по спірному договору. Окрім того, просить врахувати, що основна заборгованість за спірним договором погашена в повному обсязі ще у 2017 році, а прострочення по оплаті основного боргу були незначними, максимум 4 місяці.

Господарський суд об`єктивно та комплексно повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19.

Суд також враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики, як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також, самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Отже, укладаючи з позивачем спрний Договір, відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини господарської діяльності відповідача, враховуючи баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов`язання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір неустойки у вигляді пені на 30%, тобто на 5 490,09 грн., відповідно задоволенню підлягає пеня за розрахунком суду в сумі 12 810,22 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 24 032,36 грн. з яких: 12 810,22 грн. пені (у зв`язку зі зменшенням судом заявленої в позові неустойки на 30 %), 3 314,98 грн. 3% річних та 7 907,16 грн. інфляційних. В решті позов в сумі 5 532,36 грн. задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог без врахування зменшення розміру пені в сумі 2 098,99 грн.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідач у відзиві на позов просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 800,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В підтвердження заявлених витрат на послуги адвоката надано суду Договір про надання правової допомоги № 26 від 04.06.2019 року, укладений з адвокатом Красьовою Людмилою Анантоліївною, Додаток до договору - вартість юридичних послуг адвоката, ордер КС № 364213 від 05.06.2019 року, Акт приймання-передачі послуг б/н від 15.05.2020 року на суму 1 800,00 грн. з преліком наданих послуг у справі № 911/1018/20, а саме підготовка та складання відзиву, підготовка комплекту документів для направлення іншій стороні, який підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками, платіжне доручення № 246 від 19.05.2020 року на суму 1 800,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі задоволені судом частково, судові витрати відповідача на правничу допомогу, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених вимог.

Отже, відповідачу за рахунок позивача підлягають відшкодування судові витрати на оплату послуг адвоката пропорційно відмовленим позовним вимогам. Зокрема, враховуючи, що відповідачем оплачено підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 1 800,00 грн. і за наслідками розгляду спору у справі № 911/1018/20 задоволено частково позовні вимоги про стягнення 29 564,71 грн. в сумі 24 032,36 грн., в задоволенні позовних вимог на суму 5 532,36 грн. відмовлено, сума понесених відповідачем витрат на правничу допомогу пропорційна відмовленим позовним вимогам, яка підлягає відшкодуванню за рахунок позивача складає 336,83 грн., решта понесених відповідачем судових витрат на оплату послуг адвоката, а саме 1 463,17 грн. відшкодуванню не підлягає, оскільки відповідає задоволеній частині позовних вимог.

Зі змісту ч. 11 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача 1 762,16 грн. судового збору, що є різницею суми судових витрат заявлених сторонами (2 098,99 грн. судового збору присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача - 336,83 грн. витрат на правову допомогу присуджених до стягнення з позивача на користь відповідача).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» про стягнення 29 564,71 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» (07823, Київська обл., Бородянський район, с. Загальці, вул. Шевченка, буд. 7 , код 31334433) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 12 810 (дванадцять тисяч вісімсот десять) грн. 22 коп. пені, 3 314 (три тисячі триста чотирнадцять) грн. 98 коп. 3% річних, 7 907 (сім тисяч дев`ятсот сім) грн. 16 коп. інфляційних та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 16 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» про стягнення 5 532,36 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.07.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін