Рішення

від 28.07.2020 по справі 194/246/20

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/246/20

Номер провадження № 2/194/156/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т.О.

за участю прокурора Ніколайчука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Панченко О.В. в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Панченко О.В. звернувся до суду в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 25 квітня 2014 року №817-47/VI, затверджені матеріали технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано ТОВ ГРІН-ВЕСТ (код юридичної особи: 37562779) в оренду земельну ділянку, площею 0,0782 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1213500000:01:036:0115, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Орендна ставка згідно указаного рішення складає 4% від грошової оцінки земельної ділянки. На підставі даного рішення, 03 липня 2014 року між Тернівською міською радою та ТОВ ГРІН-ВЕСТ укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0782 га. Вищевказане право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14 січня 2015 року №8375369 та підтверджується відповідним витягом. 01 грудня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №1498, виданого 01 грудня 2016 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщиком М.В., ТОВ ГРІН-ВЕСТ передало у власність ОСОБА_2 нерухоме майно - нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , площею 336,7 кв.м., що підтверджується інформацією згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно . В подальшому, 31 липня 2017 року, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №722, виданого 31 липня 2017 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщиком М.В., ОСОБА_2 передала у власність указане нерухоме майно - нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , площею 336,7 кв.м. відповідачеві - ОСОБА_1 . У зв`язку з відчуженням права власності на нерухоме майно, на підставі рішення Тернівської міської ради №259-17/VII від 23 грудня 2016 року, юридичній особі ТОВ ГРІН-ВЕСТ припинено дію договору оренди землі, наданого для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі, площею 0,0782 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1213500000:01:036:0115, з моменту державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі. На виконання зазначеного рішення, 06 січня 2017 року між ТОВ ГРІН-ВЕСТ та Тернівською міською радою укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 03 липня 2014 року, яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22 січня 2017 року. Таким чином, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 належало та було зареєстроване на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 з 31 липня 2017 року та продовжує належати відповідачеві на даний час, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В подальшому, відповідач зверталася до Тернівської міської ради із заявою щодо надання дозволу на передачу в оренду вищевказаної земельної ділянки, площею 0,0782 га по АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі (торгового магазину) без зміни цільового призначення, строком на 49 років . На підставі заяви, рішенням Тернівської міської ради від 29 вересня 2017 року №409-26/VII, відповідачу ОСОБА_1 передано в оренду указану земельну ділянку, площею 0,0782 га по АДРЕСА_1 , строком на 10 років. Водночас, право на земельну ділянку у зв`язку з переходом на права на об`єкти нерухомості, розташовані на цих ділянках, відповідачем не оформлено, договір оренди земельної ділянки не укладено та не зареєстровано. Так, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, ОСОБА_1 не має прав ані власника, ані землекористувача вищевказаної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , тобто у порушення ст.125 Земельного кодексу України користується земельною ділянкою за цією адресою без документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою. Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавляє міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. До теперішнього часу відповідачем не підписано та не зареєстровано договору оренди указаної земельної ділянки, що підтверджується інформацією виконавчого комітету Тернівської міської ради від 03 грудня 2019 року №2473/0/2-19. Водночас, виконавчий комітет Тернівської міської ради неодноразово інформував відповідача щодо прийнятого рішення про передачу в оренду земельної ділянки, а також направляв копію договору оренди земельної ділянки на адресу відповідача Крім того, виконавчий комітет Тернівської міської ради інформував відповідача про те, що територіальна громада несе збитки у вигляді неодержаного доходу від використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності від 30 вересня 2019 року встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0782 га, кадастровий номер №1213500000:01:036:0115, розташована по АДРЕСА_1 . На вищевказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - будівля (магазин Мир ), яке перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . Вищевказана земельна ділянка не огороджена парканом. Так, з моменту придбання у власність відповідачем об`єкту нерухомості (нежитлової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрації розірвання угоди про використання (оренди) вказаної земельної ділянки попереднім користувачем ТОВ ГРІН-ВЕСТ , ОСОБА_1 зобов`язана вжити заходів, наслідком яких було б укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні під нежитловою будівлею. При цьому, відповідач, хоч і зверталася до виконавчого комітету Тернівської міської ради із заявою про надання в оренду вищевказаної земельної ділянки, внаслідок чого, Тернівською міською радою прийнято рішення від 29 вересня 2017 року №409-26/VII про передачу останній указаної земельної ділянки в оренду. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки не уклала та у встановленому законом порядку не зареєструвала. Отже, відповідач ОСОБА_1 як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшила вартість власного майна, а Тернівською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок коштів, належних Тернівській міській раді. За розрахунком відділу прогнозування, розвитку споживчого ринку, земельних відносин та управління комунальним майном виконавчого комітету Тернівської міської ради розмір недоотриманих доходів одержаного від безпідставно набутого майна (орендної плати), розрахованої у зв`язку з користуванням земельною ділянкою по АДРЕСА_1 склав 109712,18 грн., а саме : з 31липня 2017 року по 31 грудня 2017 року - 19 697,15 грн.; з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 46 964,36 грн.; з 01 січня 2019 року по 30 листопада 2019 року - 43 050,67 грн. Обґрунтовуючи своє звернення до суду, прокурор посилається на вимоги ст. 23 Закону України Про прокуратуру , вказавши, що в даному випадку, орган уповноважений звертатися до суду - це Тернівська міська рада, яка за захистом своїх майнових прав та інтересів держави до суду не зверталась та належним чином до цього часу не реалізувала свої вимоги щодо стягнення з відповідача відповідних грошових коштів. А тому, керівником Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області встановлені достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки орган місцевого самоврядування - Тернівська міська рада, впродовж тривалого часу не забезпечує належним чином стягнення з відповідача належних Тернівській міській раді грошових коштів. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернівської міської ради Дніпропетровської області до місцевого бюджету м. Тернівка Дніпропетровської області дохід, отриманий від безпідставно набутого майна в сумі 109712,18 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області понесені судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з наведених в позові підстав. Крім того зазначив, що він скористався своїм правом на звернення до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави, оскільки у найближчий час почав би спливати строк позовної давності. Зазначив, що Тернівська міська рада погодилася на представлення її інтересів прокурором.

Представник Тернівської міської ради в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги прокурора підтримали у повному обсязі, розрахунок доходу, отриманого від безпідставно набутого майна є вірним і складений на підставі відповідних документів, та підтвердила наявність підстав для представництва прокурором інтересів Тернівської міської ради у цій справі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та без участі відповідача, позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, оскільки прокурор не має повноважень для звернення до суду з даним позовом.

Суд, вислухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 власником нежитлової будівлі магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 722 від 31 липня 2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.21).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площею 0,0782 га, розміщену під будівлею за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115), власником вказаної земельної ділянки є Тернівська міська рада; категорія вказаної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.32).

Відповідно до повідомлення відділу у Павлоградському районі міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23 серпня 2019 року за вих. № 97-4-0.181-2611/181-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0782 га, кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115 станом на 01 січня 2018 року складає 1174109,06 грн. (а.с.37).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17 жовтня 2017 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 1213500000:01:036:0115 у АДРЕСА_2 , площею 782 кв.м., складає 1174109,06 грн. (а.с.38).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27 лютого 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 1213500000:01:036:0115 у АДРЕСА_2 , площею 782 кв.м., складає 1212094,04 грн. (а.с.39).

Згідно договору оренди землі від 03 липня 2014 року, укладеного між Тернівською міською радою та ТОВ ГРІН-ВЕСТ , ТОВ ГРІН-ВЕСТ приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, площею 0,0782 га. Договір укладено на 10 років та набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. (а.с.40-43).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний № 32193655, 14 січня 2015 року зареєстровано договір оренди землі від 03 липня 2014 року, орендодавець - Тернівська міська рада, орендар - ТОВ ГРІН-ВЕСТ , кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, площа земельної ділянки 0,0782 га. (а.с.47-48).

Згідно угоди про розірвання договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав від 14 січня 2015 року за № 32193655, орендодавець Тернівська міська рада та орендар ТОВ ГРІН-ВЕСТ дійшли взаємної згоди припинити дію договору оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 0,0782 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115 (а.с.45).

Виконавчим комітетом Тернівської міської ради від 01 листопада 2018 року за вих. № 3817/01-27 на адресу Павлоградської місцевої прокуратури було направлено повідомлення про факт порушення земельного законодавства ОСОБА_1 , оскільки у зв`язку з набуттям нею права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 , перейшло право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщено, на тих самих умовах і в тому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Рішенням Тернівської міської ради від 29 вересня 2017 року № 409-26/VII Про передачу в оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності ОСОБА_1 було передано в оренду для обслуговування торгового магазину земельну ділянку по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0782 га, кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115. Станом на 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 продовжує використовувати земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів на неї на безоплатній основі, чим порушує ст. ст. 96, 125 Земельного Кодексу України (а.с.50).

На запит Павлоградської місцевої прокуратури від 15 лютого 2019 року № 02/76-207 вих-19 виконавчим комітетом Тернівської міської ради за вих. № 474/0/2-19 від 11 березня 2019 року повідомила, що ОСОБА_1 не зверталася до виконавчого комітету Тернівської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення матеріалів землевпорядної документації, але у вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Тернівської міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,0782 га, кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, розташованої по АДРЕСА_2 (а.с.55).

12 вересня 2017 року ОСОБА_1 зверталася до виконавчого комітету Тернівської міської ради з заявою про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок із земель комунальної власності, в якій просила надати їй в оренду строком на 49 років для обслуговування торгового магазину площею 0,0782 га, кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, розташованої по АДРЕСА_2 . (а.с.64).

Рішенням Тернівської міської ради від 29 вересня 2017 року № 409-26/VIIІ передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності по АДРЕСА_2 , площею 0,0782 га, кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, строком на 10 років для обслуговування торгового магазину. Встановлено ставку орендної плати від нормативної грошової оцінки землі у розмірі 4%. Зобов`язано ОСОБА_1 укласти з міською радою в установленому законом порядку договір оренди землі (а.с.100).

Виконавчим комітетом Тернівської міської ради від 12 квітня 2018 року за вих. № 1234/01-26, від 02 травня 2018 року за вих. № 1517/01-26, від 13 липня 2018 року за вих. № 2470/01-26, від 10 вересня 2018 року за вих. № 3146/01-26 на адресу ОСОБА_1 направлялися повідомлення про рішення Тернівської міської ради від 29 вересня 2017 року № 409-26/VIIІ, яким їй передано для обслуговування торгового магазину земельну ділянку по АДРЕСА_2 та прохання щодо надання інформації про стан реєстрації договору оренди землі. (а.с.106-110).

Виконавчим комітетом Тернівської міської ради від 05 жовтня 2018 року за вих. № 3547/01-26 на адресу ОСОБА_1 направлено для підписання та державної реєстрації договір оренди землі з додатками (а.с.111-118).

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє лише нежитловим приміщенням, розташованим на земельній ділянці по АДРЕСА_2 . Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

30 вересня 2019 року комісією робочої групи з перевірки додержання вимог законодавства, реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель в м. Тернівка виконавчого комітету Тернівської міської ради обстежено на місцевості земельну ділянку по АДРЕСА_2 , за наслідками чого складено акт від 30 вересня 2019 року. ОСОБА_1 на обстеження не з`явилась та участі в ньому не приймала. Згідно складеного акту встановлено, що на території земельної ділянки по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0,0782 га, кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, чеп є комунальною формою власності, знаходиться нерухоме майно будівля магазину Мир , яке перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , вищезазначена земельна ділянка не огороджена парканом. У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно будівлю магазину Мир до ОСОБА_1 перейшло право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщено, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (а.с.123-127).

Відповідно до повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області ДПС України від 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 на обліку землекористувачів в Західно-Донбаському управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області по м. Тернівка не обліковується (а.с.94-95).

07 лютого 2020 року за вих. № 337/0/2-20 Виконавчим комітетом Тернівської міської ради на адресу Павлоградської місцевої прокуратури направлено повідомлення про факти порушення земельного законодавства ОСОБА_1 та подання щодо прийняття заходів впливу, які передбачені ст. 23 Закону України Про прокуратуру (а.с.119).

Відповідно до Розрахунку розміру доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата), розрахований у зв`язку з користуванням земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, без правовстановлюючих документів, проведеного виконавчим комітетом Тернівської міської ради, розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата), розрахований у зв`язку з користуванням земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1213500000:01:036:0115, без правовстановлюючих документів за період з 31 липня 2017 року по 30 листопада 2019 року складає 109712,18 грн. (а.с.131).

Павлоградська місцева прокуратура від 25 лютого 2020 року за вих. № 04/42/3-320 вих20, повідомила голову Тернівської міської ради про звернення прокурора до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Тернівської міської ради про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна на суму 109712,18 грн. (а.с.132-134).

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно ст.ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Виходячи зі змісту зазначеної статті закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України, а також ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє лише нежитловим приміщенням, розташованим на земельній ділянці по АДРЕСА_2 . Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України Про оренду землі та п.14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом фізичної особи.

За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

В свою чергу, у зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За змістом пункту 4 частини 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

При цьому на відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином з часу реєстрації припинення права користування земельною ділянкою ТОВ ГРІН-ВЕСТ , у ОСОБА_1 як у нового власника нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Отже, ОСОБА_1 як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшила вартість власного майна, а Тернівською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок коштів, належних Тернівській міській раді.

Відповідно до вимог ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

З урахуванням положень ст. 120, 125 ЗК України ст. 1212 ЦК України, вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Тобто, у даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків), завданої власникам земельних ділянок, а отже й обов`язок доводити позивачу наявність складу цивільного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №912/1188/17, від 21 січня 2019 року у справі №902/794/17, від 29 січня 2019 року у справі №922/536/18.

Судом встановлено, що відповідач належні дії, спрямовані на оформлення права власності або права на землекористування вказаною ділянкою не вчинила, а Тернівська міська рада не перешкоджала в оформленні відповідного договору. Оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та не є постійним землекористувачем, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Таким чином єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

Частиною 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір доходу відповідача було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Із розрахунку, здійсненого начальником відділу прогнозування, розвитку споживчого ринку, земельних відносин та управління комунальним майном виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області вбачається, що даний розрахунок розрахований як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою для даної земельної ділянки, оскільки саме орендна плата є єдиною можливою формою плати за користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою. При цьому, дана сума визначається шляхом помноження вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Тернівка станом на 2017, 2018 та 2019 роки) на всю площу земельної ділянки, що фактично використовувалася ОСОБА_1 , а також на розмір ставки орендної плати за земельну ділянку (встановленого для даної земельної ділянки підпунктом 3 п. 3.4. Положення про встановлення плати за землю в межах м. Тернівка Дніпропетровської області та затвердженого рішенням Тернівської міської ради №70-5/VII від 29.01.2016 із змінами, внесеними рішенням від 30.03.2016 №108-7/VII). Цей розмір розрахований позивачем з врахуванням земельної ділянки, що належить відповідачу на праві власності та здійснювався у відповідності до Витягу з нормативно-грошової оцінки землі.

Нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі №922/3782/17, від 12 березня 2019 року у справі №916/2948/17, від 16 квітня 2019 року у справі №922/744/18, від 09 квітня 2019 року у справі №922/652/18.

Перевіривши правильність визначення прокурором розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, враховуючи відсутність заперечень по сумам з боку відповідача та відсутність контррозрахунку, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість визначення цих сум, які ґрунтуються на належних та допустимих письмових доказах, які містяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30.06.2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин відповідачем), втім не сплачених відповідачем, що пов`язується із втратою позивачем як потерпілою особою цього ж майна (грошових коштів).

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт значного строку з моменту отримання рішення по наданню згоди на складання технічної документації і відсутності будь-яких активних дій з боку відповідача, направлених на оформлення орендних правовідносин, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини виправдане очікування щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Крім того, слід зазначити, що суд, дослідивши питання щодо наявності підстав для представництва місцевою прокуратурою позивача у справі, перевіривши причини, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто, вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначені правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18.

У відповідності до частин ч.ч. 3,4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

Звертаючись до суду з позовною заявою у даній справі, прокурор обґрунтував в позовних вимогах наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Разом з тим, Тернівська міська рада не вжила жодних заходів з метою усунення виявлених нею порушень та стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна відповідачем, у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності Тернівської міської ради. Отже, прокурор належним чином обґрунтував бездіяльність Тернівської міської ради щодо не отримання доходу від орендної плати за землю.

Таким чином, прокурором доведена, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 56 ЦПК України обґрунтованість свого звернення до суду, за наявності порушення інтересів держави, необхідністю їх захисту, визначені підстави для звернення до суду, зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки, починаючи з 2017 року, посадові особи уповноваженого органу не вживали жодних заходів, з метою реального забезпечення надходження грошових коштів до бюджету м. Тернівка Дніпропетровської області, безпідставно збережених відповідачем від використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, та 07 лютого 2020 року орган місцевого самоврядування повідомив орган прокуратури про факти порушення земельного законодавства ОСОБА_1 та надав подання щодо прийняття заходів впливу, які передбачені ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Окрім того, прокурор повідомляв орган місцевого самоврядування про факти порушення земельного законодавства ОСОБА_1 та про наявність підстав прокуратури для представництва інтересів держави в особі Тернівської міської ради - 15 лютого 2019 року, 27 листопада 2019 року та 25 лютого 2020 року. Отже, прокурором у тому числі додержаний розумний строк звернення до суду з даними позовними вимогами, оскільки Тернівська міська рада після отримання повідомлення самостійно не звернулася до суду з позовом в інтересах держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З урахуванням вищезазначеного, розглядаючи позовну заяву в межах заявлених позовних вимог, враховуючи, що з моменту придбання відповідачем у власність об`єкту нерухомості (нежитлової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрації розірвання угоди про використання (оренди) вказаної земельної ділянки попереднім користувачем ТОВ ГРІН-ВЕСТ , ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки не уклала та у встановленому законом порядку його не зареєструвала, що призвело до безпідставного збереження коштів, у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності Тернівської міської ради, що в свою чергу призвело до позбавлення Тернівської міської ради права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Тернівської міської ради Дніпропетровської області дохід отриманий від безпідставно набутого майна в сумі 109712,18 грн.

Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь прокуратури судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12,13, 76, 81, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Панченко О.В. в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Тернівської міської ради Дніпропетровської області (юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5а, ЄДРПОУ 33912428) дохід отриманий від безпідставно набутого майна в сумі 109712 (сто дев`ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь прокуратури Дніпропетровської області (юридична адреса: 49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38, р/р НОМЕР_2 в Державній казначейській службі України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Сторони по справі:

Позивач: Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області, адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, буд. 64-а, в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, адреса: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5а, ЄДРПОУ 33912428.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Представник відповідача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлений 31 липня 2020 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін