Рішення

від 29.07.2020 по справі 340/60/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/60/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зернооптпостач" (вул. Авіаторів, 9, м.Житомир, Житомирська область, 10007, код ЄДРПОУ - 38514574 ) доГоловного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ( 25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606 ) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернооптпостач" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.03.2017 року №0000091201.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 Податкового кодексу України.

Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином відповідачем встановлено розбіжності між сумами податкових зобов`язань задекларованих ТОВ "Зернооптпостач" та сумами податкових зобов`язань по виписаним податковим накладним, які були направлені до Єдиного реєстру податкових накладних, але не зареєстровані та зареєстровані із запізненням терміну реєстрації таких накладних постачальниками позивача, тобто відповідачем зроблено висновок щодо дотримання вимог правильності нарахування та сплати податку на додану вартість, що відповідно до підпункту 75.1.2 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що у межах камеральної перевірки відповідачем досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись при проведенні документальної перевірки. А тому, відповідачем порушено порядок проведення податкової перевірки, визначений чинним на час проведення такої перевірки законодавством України.

Так, суб`єктом владних повноважень в разі виникнення певних невідповідностей задекларованих даних відповідача було наявне право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків, чого останнім зроблено не було.

Отже, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник податкового органу, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, наполягає на безпідставності адміністративного позову та вказує, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючий орган діяв на підставі та в межах визначених повноважень.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

16.01.2020 року суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/60/20 винесено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.1).

14.02.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.51-53).

26.02.2020 року через систему "електронний суд" представником позивача подано до суду додаткові пояснення (а.с.125-129).

Ухвалою від 27.02.2020 року клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернооптпостач" (код ЄДРПОУ 38514574) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2017 року № 0000091201 залишено без задоволення (а.с.154-155).

Ухвалою суду від 27.02.2020 року здійснено заміну первісного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606), а розгляд адміністративної справи розпочато спочатку (а.с.157-158).

Усною ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 10.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.03.2020 року (а.с.164).

Ухвалою суду від 25.03.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (а.с.171-172).

Ухвалою від 21.05.2020 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с.206).

Усною ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 29.05.2020 року подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Зернооптпостач" код 38514574 за грудень 2016 року, за результатами якої було складено акт від 17.02.2017 року №2/11-28-12-01-16/38514574 (а.с.57).

Контролюючим органом встановлено, що відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року (реєстраційний № 9267158692 від 19.01.2017 р.) ТОВ "Зернооптпостач" сформовано податковий кредит від постачальника ТОВ "Лодент", на загальну суму ПДВ - 8 341 112,50 грн.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податкові накладні, які виписані ТОВ "Лодент" 31.12.2016 р., на загальну суму ПДВ - 8 341 112,50 грн., зареєстровано з порушенням граничних термінів їх реєстрації - 17.01.2017 року.

З огляду на викладене, в акті перевірки зроблено висновок про відсутність законних підстав для включення ТОВ "Зернооптпостач" до податкового кредиту операцій по податкових накладних, виписаних ТОВ "Лодент" та зареєстрованих з порушенням законодавчо встановленого терміну, на загальну суму ПДВ - 8 341 112,50 грн., у звітному податковому періоді грудень 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, в акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ "Зернооптпостач" вимог п. 198.6. ст. 198, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України та про заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18.1 декларації з ПДВ за грудень 2016 року), на суму - 8 341 113,00 гривень.

На підставі вказаного акта було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.03.2017 р. № 00000101201, яким застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 567 548,00 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 5 675 480,00 грн. (а.с.113-114);

- від 14.03.2017 р. № 0000091201, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 8 341 113,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2 085 278,00 грн. (а.с.116-117).

Позивачем податкові повідомлення - рішення оскаржено в адміністративному порядку.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 02.06.2017 року №12014/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення - рішення від 14.03.2017 року залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.118-119).

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадови осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач дійшов висновку, що відповідач під час проведення камеральної перевірки фактично невірно визначив предметність проведеної перевірки, що призвело до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

При цьому, підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі № 803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 821/187/17.

Отже, предмет камеральної перевірки спрямовується на виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Дана позиція відповідає рішенням Верховного суду (постанова від 26 лютого 2019 року у справі № 820/6357/17 адміністративне провадження № К/9901/54788/18; 30 липня 2019 року у справі № 808/2104/15 адміністративне провадження №К/9901/8262/18) .

Суть правової позиції Верховного суду в означених рішеннях в цілому зводиться до того, що при дослідженні в ході камеральної перевірки задекларованих платниками податків даних у звітних документах та при наявності порушень норм права, що регламентують процедуру відображення таких даних у звітності, - контролюючий орган, в межах предмету камеральної перевірки не позбавлений права прийняти відповідні рішення з конкретного виду податку.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, суми податку, сплачені (нараховані), у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/ розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1. статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 123.1. ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу, в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, за сукупністю встановлених фактичних обставин справи, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, виходячи із меж заявлених позовних вимог та обґрунтувань, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VI. Судові витрати.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернооптпостач" (вул. Авіаторів, 9, м.Житомир, Житомирська область, 10007, код ЄДРПОУ - 38514574 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ( 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.03.2017 року №0000091201 - відмовити у повному обсязі.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук