Ухвала

від 31.07.2020 по справі 440/3849/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3849/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду за правилами спрощеного провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ ПЛЮС" вул.М.Бірюзова, 53,Полтава,Полтавська область,36007 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4,Полтава,Полтавська область,36000) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ ПЛЮС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 0004480506 від 24 квітня 2020 року, яким встановлена сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 146 667 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/3849/20, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 серпня 2020 року о 09:30 год.

31 липня 2020 року до суду надійшло заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області.

В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що з огляду на приписи пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку не підлягають оскарженню, зокрема судові рішення незначної складності, які розглядаються в спрощеному провадженні. Предмет доказування потребує повного та всебічного встановлення обставин.

Надаючи оцінку запереченням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В ухвалі про відкриття провадження суд роз`яснив Головному управлінню ДПС у Полтавській області, що за імперативними приписами частини сьомої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України частини друга-шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу та заява із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не подається.

Не дивлячись на роз`яснення судом застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, представником Головного управлінню ДПС у Полтавській області 31 липня 2020 року подано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

З огляду на ту обставину, що частини друга-шоста статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що заперечення Головного управління ДФС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не підлягає задоволенню.

У свою чергу одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою та другою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У контексті частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд при відкритті провадження у справі дійшов висновку, що дана справа є незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу частиною першою статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд може застосовувати заходи процесуального примусу.

Одним з видів заходів процесуального примусу є штраф, умови та порядок застосування, якого визначені статтею 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, зокрема згідно пункту 2 частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" розтлумачено обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права. Диспозитивність прав учасників судового процесу та їхніх представників зумовлює заборону зловживання ними, зокрема, в аспекті "підривних" ("руйнівних") діянь із метою скасування прав і свобод (із урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Other v/ Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia").

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина третя статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України).

Констатуючи означене, суд вважає за необхідне звернути увагу Головного управлінню ДПС у Полтавській області, що сторони повинні належним чином використовувати надані їм процесуальні права та не допускати зловживання такими правами, що має наслідком застосування заходів процесуального примусу.

Керуючись статтями, 2, 45, 144, 149, 241, 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя С.О. Удовіченко