Рішення

від 24.07.2020 по справі 383/372/20

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/372/20

Номер провадження 2/383/231/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката Бобух С.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі .

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 9,15 га, кадастровий номер 3520887600:02:000:0228, розташована на території Федіївської міської ради Бобринецького району Кіровоградської області надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

23.11.2011 року позивач уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на 49 років, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі зареєстровано 05 березня 2012 року за №352088764001579.

Відповідно до пунктів 9, 11 вказаного договору орендар зобов`язаний вносити орендодавцю орендну плату в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в строки до 30.12 поточного року.

Посилаючись на те, що в порушення приписів законодавства та умов договору відповідачем не сплачено позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за період 2011-2019 роки, просить розірвати вказаний договір оренди землі.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27.04.2020 року вказаний позов залишено без руху (а.с.12-14).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.05.2020 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с.27-28).

30.06.2020 року представник відповідача - адвокат Бобух С.А. подав відзив на позов, згідно якого заперечує проти задоволення позову та просить залишити його без задоволення, вказуючи, що позивач отримав орендну плату наперед в сумі 150000 грн., про що свідчить розписка від 24 листопада 2011 року складена власноручно останнім в присутності двох свідків. У період з 2011 по 2020 роки скарги, заяви та зауваження щодо земельної ділянки не надходили (а.с.40-44).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, викликано свідків (а.с.58-59).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з обставин, викладених в позовній заяві, додатково пояснивши, що факт отримання коштів в сумі 150000 грн. від відповідача та написання розписки від 24 листопада 2011 року не заперечує, однак вказані кошти отримав за майбутній продаж вказаної земельної ділянки, про що зазначено в розписці, а не в рахунок орендної плати як стверджує позивач.

Представник відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвокат Бобух С.А. заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач отримав орендну плату наперед за спірним договором в сумі 150000 грн., про що свідчить розписка від 24 листопада 2011 року, а тому заборгованості зі сплати орендної плати перед позивачем відповідач не має.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 9,15 гектарів, кадастровий номер 3520887600:02:000:0228, розташованої на території Федіївської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копіями Державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР №039197, виданого 05 вересня 2000 року головою Федіївської сільської ради (а.с.23) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2017 року індексний номер 24283731 (а.с.25).

05 березня 2012 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір оренди землі зі строком дії на 49 років, який зареєстрований 05 березня 2012 року у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі договір оренди землі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис за №352088764001579, що підтверджується його копією (а.с.22).

Крім того, 28.12.2017 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена державна реєстрація права оренди на підставі вказаного договору оренди землі виданого 23.11.2011 року, номер запису про інше речове право: 24283793 (а.с.25).

Факт передачі ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки в оренду фізичній особи-підприємцю ОСОБА_2 сторонами не оспорюється.

Вказаним Договором в пунктах 9, 11 сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в строки до 30.12 поточного року.

При цьому, згідно пункту 5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 119229 гривень.

Отже, розмір річної орендної плати без врахування щорічної індексації складає 3576,87 грн. (119229 грн. : 100 х 3 = 3576,87 грн.).

Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документам; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.38 спірного договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом статті 610 ЦК України цивільне законодавство розрізняє наступні порушення зобов`язання: невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 41 спірного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Згідно п.43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Отже, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 року № 6-643цс16.

Отже, оскільки спірний договір укладений з моменту його державної реєстрації тобто 05 березня 2012 року, цивільні права та обов`язки між сторонами також виникли після державної реєстрації 05 березня 2012 року.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч п.п. 9, 11 умов договору оренди землі укладеного 05 березня 2012 року орендна плата за період з 2012 по 2019 роки не сплачувалась позивачу взагалі.

Таким чином, згідно розрахунку позивача та умов договору відповідач заборгував позивачу орендну плату, за період з 2012 по 2019 роки на загальну суму 28614,96 грн. (3576,87 грн. (розмір орендної плати за один рік) * 8 (кількість років в періоді з 2012 по 2019 рік) = 28614,96 грн.)

Згідно наданого представником відповідача розписки від 24 листопада 2011 року ОСОБА_1 24.11.2011 отримав 150000 грн. в рахунок майбутнього продажу земельної ділянки, що знаходиться на території Федіївської сільської ради, копія якої міститься на а.с.45.

Однак надана стороною відповідача розписка, як доказ сплати орендної плати за спірним договором оренди землі, судом оцінюється критично та відхиляється, оскільки зобов`язання зі сплати орендної плати не може виконуватись до виникнення вказаного зобов`язання, яке пов`язується з моментом досягнення сторонами в належній письмовій формі згоди щодо всіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України) та набрання ним чинності, що в свою чергу пов`язується з його державною реєстрацією (п.43 договору). Зі змісту розписки від 24 листопада 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав кошти 24.11.2011 року , тобто до укладення спірного договору оренди землі , який був укладений 05 березня 2012 року, та за яким виникли зобов`язання між сторонами, зокрема щодо сплати орендної плати, що свідчить про те, що розписка від 24 листопада 2011 року не є належними та допустимим доказом на підтвердження сплати орендної плати позивачу за спірним договором у розумінні статей 76, 78 ЦПК України.

Крім того, спірний договір оренди землі не містить умови про те, що передані 24 листопада 2011 року позивачу кошти в сумі 150000 грн. зараховуються в рахунок сплати орендної плати за цим договором, а навпаки містить зобов`язання про сплату орендної плати до 30 грудня поточного року, що також свідчить про те, що розписка є неналежним доказом сплати орендної плати за спірним договором.

Оскільки кошти за розпискою від 24 листопада 2011 року в сумі 150000 грн. були отримані позивачем до укладення спірного договору, суд приходить до висновку, що вказані кошти були сплачені саме в рахунок майбутнього продажу земельної ділянки, як зазначено в самій розписці від 24 листопада 2011 року. При цьому, суд не оцінює домовленість про отримання коштів в рахунок майбутнього продажу земельної ділянки зафіксовану в розписці від 24 листопада 2011 року на предмет відповідності вимогам Закону зокрема щодо її дійсності, адже оцінка вказаних обставин виходить за межі предмету спору по даній справі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що в листопаді 2011 року разом з чоловіком ОСОБА_4 перебувала в нотаріальній конторі на консультацією у приватного нотаріуса Трошиної С.А. у своїх справах та з кабінету нотаріуса вийшов ОСОБА_2 , який запропонував їй разом з чоловіком ОСОБА_4 посвідчити документи після чого приватний нотаріус Трошина С.А. в її присутності оголосила текст розписки ОСОБА_1 та вона разом з чоловіком в ній розписались. Вважає, що посвідчили отримання ОСОБА_1 орендної плати за 49 років. Свідком домовленостей між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не була.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що приблизно в листопаді 2011 року перебував разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 на офісі приватного нотаріуса Трошиної С.А. та його разом з дружиною запросили до кабінету нотаріуса посвідчити документи. Розписався в розписці про те, що ОСОБА_2 одержав на 49 років землю в оренду, чи йшлося в тексті розписки про передачу коштів не пам`ятає. Саме написання розписки ОСОБА_1 та її зміст не пам`ятає. Бачив кошти на столі. Чув, що гроші сплачуються за землю. Свідком домовленостей між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не був. Заходив до кабінету нотаріуса разом з дружиною, яка чула теж саме, що і він.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки вони були лише свідками того, як нотаріус в їх присутності прочитав текст розписки від 24 листопада 2011 року, зміст якої вони зрозуміли як передачу коштів в рахунок оренди на 49 років за землю, яка належить ОСОБА_1 , що фактично є їх припущенням, адже свідком домовленостей між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були, зміст самої розписки вони не пам`ятають, хоча в розписці вказано про передачу коштів в рахунок майбутнього продажу земельної ділянки, та не містить жодної домовленості щодо сплати орендної плати. Свідками укладення інших правочинів позивачем та відповідачем вони не були. Чи писав ОСОБА_1 розписку в їх присутності вони також не пам`ятають. Тобто вказані свідки не спростували зміст розписки від 24 листопада 2011 року про передачу ОСОБА_1 коштів в сумі 150000 грн. в рахунок майбутнього продажу земельної ділянки.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено істотне порушення договору оренди землі, а саме систематична несплата орендної плати позивачу за користування належної йому земельної ділянки за 2012-2019 роки, тобто позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору. Крім того, представником відповідача належних і допустимих доказів згідно з вимогами статей 77, 78 ЦПК України на підтвердження виплати орендної плати позивачу не надано, а тому позовні вимоги про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 612, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 93, 125, 126, 141 ЗК України, ст.ст. 6, 13, 21, 24, 31, 32 Закону України Про оренду землі суд,-

УХВАЛИВ:

ПозовОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі, укладений 23.11.2011 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрований 05.03.2012 року у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі за №352088764001579, щодо земельної ділянки площею 9,15 га, кадастровий номер 3520887600:02:000:0228, розташованої на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: с. Федіївка Бобринецького району Кіровоградської області, п.і. 27230.

Повне судове рішення складено 31 липня 2020 року.

Суддя В.В. Бондаренко