Ухвала

від 31.07.2020 по справі 460/3010/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2020 року

Київ

справа №460/3010/19

адміністративне провадження №К/9901/16941/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області) (далі - ГУ ДФС) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Склоресурс до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

09.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ГУ ДПС в касаційній скарзі підставою касаціного оскарження зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС.

Згідно з нормою цього пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Абзацом третім пункту 4 частини другої статті 330 КАС встановлено, що разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В касаційній скарзі ГУ ДПС не вказує, від якого саме висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах слід відійти.

Довід ГУ ДПС в касаційній скарзі, що правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 27.03.2018 (справа №805/171/17-а), від 11.12.2018 (справа №804/444/16), від 19.04.2019 (справа №804/14072/15), з врахуванням якої суд апеляційної інстанції застосував норму пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, не підлягає безумовному застосуванню до спірних правовідносин, а підлягає оцінці через призму аргументів та доказів, які надав відповідач, не є обґрунтуванням підстав для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права.

Зміст касаційної скарги, як вже було зазначено, не дає підстав для ствердження, що довід ГУ ДПС стосується саме висновку Верховного Суду.

Відповідач до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі.

Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.10.2019 №00000283305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 777 152,69 грн).

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 23 314,58 грн (777 152,69 грн х 1,5%) х 200%).

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 133 КАС з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України Про судовий збір ).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції касаційну скаргу, яка відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС, та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.

Керуючись статями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Рівненській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду