Ухвала

від 29.07.2020 по справі 520/11557/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

29 липня 2020 року

Київ

справа №520/11557/18

адміністративне провадження №К/9901/30323/19, К/9901/33771/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальність Виробнича Компанія Промелектро про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №520/11557/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича Компанія Промелектро до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Постановою Верховного Суду від 2 липня 2020 року, ухваленою у попередньому судовому засіданні, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року залишено без змін, а касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - без задоволення.

14 липня 2020 року до суду надійшла заява ТОВ Виробнича Компанія Промелектро про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року розгляд заяви призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 29 липня 2020 року.

Цією ж ухвалою відповідачу у справі - Головному управлінню Державної фіскальної служби у Харківській області було роз`яснено його право висловити свої заперечення, у разі їх наявності, щодо заявленого позивачем клопотання. Водночас станом на 29 липня 2020 року відповідач таким правом не скористався, жодних заяв чи пояснень до суду касаційної інстанції не скерував.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в клопотанні заявника доводи, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про наявність підстав до його задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою наведеної норми передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Заявник просить стягнути судові витрати на правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн, понесені ним в ході касаційного перегляду касаційних скарг ГУ ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (К/9901/33771/19, К/9901/30323/19).

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога ТОВ ВК Промелектро щодо розгляду цієї справи надавалась юридичною компанією Тацій та партнери .

На підтвердження понесених позивачем витрат в ході касаційного перегляду справи останній надав до суду: акт прийому-передачі наданих послуг від 3 липня 2020 року на загальну суму 35000,00 грн за договором №10 від 10 грудня 2018 року про надання правової допомоги, копію рахунку на оплату №10 від 6 липня 2020 року, платіжне доручення №200 від 7 липня 2020 липня про підтвердження перерахування грошових коштів за надання правової допомоги.

Колегія суддів враховує, що акт прийому-передачі наданих послуг містить детальний опис робіт, виконаних при надані правничої допомоги позивачу в ході касаційного перегляду даної справи, а надані заявником документи, на переконання суду, у своїй сукупності підтверджують факт понесення витрат саме у цій справі. Окрім того, при вирішенні заяви позивача Суд бере до уваги ціну позову (1328404,50 грн).

Варто також вказати, що наведені вище положення КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В даному випадку відповідачем як суб`єктом владних повноважень клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не заявлялось. Так само суду не було надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

За таких обставин, з огляду на підтвердження позивачем фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу, незазначення відповідачем обставин щодо понесення позивачем витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав до задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку із касаційним переглядом цієї справи.

Керуючись статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність Виробнича Компанія Промелектро (61001, м. Харків, вулиця Іскринська, 37, код ЄДРПОУ 33291528, ІПН 332915220347 , ІВАN НОМЕР_2 в ПАТ АЛЬФА-БАНК , м. Київ, МФО 300346) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харківська область, м. Харків, вулиця Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова є невід`ємною частиною постанови Верховного Суду від 2 липня 2020 року, набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

М.М. Гімон