Постанова

від 22.07.2020 по справі 2-1308/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1308/11

провадження № 61-38189св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Кредобанк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кам`янка-Бузька державна нотаріальна контора Львівської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Кредобанк на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 червня 2017 року у складі судді Бакай І. А. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2011 року публічне акціонерне товариство Кредобанк (далі - ПАТ Кредобанк ) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, - Кам'янка-Бузька державна нотаріальна контора Львівської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 14 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 137, згідно умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 252 500 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,5 % річних з кінцевим терміном до 13 квітня 2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, про що банку стало відомо 15 грудня 2009 року.

Спадкоємцями майна ОСОБА_4 стали відповідачі, з яких відповідно до статті 1282 ЦК України просив стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 204 014 грн 65 коп.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 червня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 08 травня 2018 року, у задоволенні позову ПАТ Кредобанк відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що банк пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, поза межами строків, передбачених статтею 1281 ЦК України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ПАТ Кредобанк , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ПАТ Кредобанк .

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1089/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідачі були належним чином повідомлені про обов`язок задовольнити вимоги кредитора одноразовим платежем, що підтверджується листом Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори від 28 квітня 2010 року № 408, у межах строків, передбачених частиною другою статті 1281 ЦК України. Також зазначає, що суди дійшли помилкового висновку, визначаючи час обізнаності банку про смерть позичальника саме з 27 липня 2009 року, коли було закрито банківський рахунок № НОМЕР_1 .

Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 137, згідно умов якого останній отримав кредит у сумі 252 500 грн зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 18,5 % річних з кінцевим терміном до 13 квітня 2023 року. Банк виконав свої зобов`язання, відкривши ОСОБА_4 рахунок та надавши кредитні кошти в межах обумовлених сум.

Відповідно до пункту 4.1. кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та додатками до нього.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер .

27 березня 2009 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 звернулися до Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ Кредобанк здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ Кредобанк підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Зі смертю позичальника зобов 'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред 'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно з статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов 'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, визначеному статтею 1282 ЦК України.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Встановлені статтею 1281 ЦК України строки є преклюзивними, а тому їх недотримання позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, виходили з того, що останній пред`явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, поза межами строків, передбачених статтею 1281 ЦК України.

Проте, з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, виходив із того, що позивачу було відомо про смерть позичальника 27 липня 2009 року, оскільки ним було закрито банківський рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_3 на підставі пункту 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція).

У мотивувальній частині судового рішення апеляційний суд зазначив, що пунктом 20.1 Інструкції передбачено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, у разі смерті власника рахунку - фізичної особи на підстав свідоцтва про смерть.

Таким чином, апеляційний суд вважав, що банк не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені статтею 1281 ЦК України.

Згідно довідки від 19 квітня 2018 року № 165-16469/18 вбачається, що рахунок № НОМЕР_1 в доларах США , який належав ОСОБА_4 було закрито 27 липня 2009 року згідно пункту 20.1 Інструкції (а. с. 184, т. 2).

Те, що вказаний рахунок був у доларах США також підтверджується довідкою ПАТ Кредобанк від 04 липня 2016 року № 7812 (а. с. 223, т. 1).

Пунктом 2.1 кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_4 , передбачено, що банк видає позичальнику кредит в сумі 252 500 гривень на строк до 13 квітня 2023 року.

З наведеного вбачається, що рахунок, який було закрито банком, не є кредитним, оскільки кредит отримано позичальником у валюті - гривня.

Положеннями пункту 20.1 Інструкції також передбачено, що банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Таким чином, обґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що рахунок № НОМЕР_1 в доларах США, який належав ОСОБА_4 , було закрито на підставі положень пункту 20.1 Інструкції, проте не у зв`язку із смертю фізичної особи, а з підстав того, що за рахунком не здійснювались операції протягом трьох років та відсутністю на ньому коштів.

Доказів обізнаності банку про смерть позичальника саме з 27 липня 2009 року матеріали справи не містять.

Так, судом першої інстанції встановлено, що банк дізнався про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 15 грудня 2009 року (а. с. 11, т. 1).

Банк звернувся до Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори з заявою про пред`явлення вимоги до спадкоємців ОСОБА_4 01 лютого 2010 року.

Також з листа Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори від 28 квітня 2010 року № 408 вбачається, що спадкоємців по спадковій справі ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про наявність заборгованості померлого щодо ВАТ Кредобанк у сумі 224 440 грн. Нотаріальною конторою роз`яснено спадкоємцям про їх обов`язок задовольнити вимоги кредитора у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині, в межах успадкованого майна (а. с. 14, т.1).

Висновки місцевого суду про те, що після обізнаності банком про смерть позичальника такий звернувся до спадкоємців із вимогами щодо погашення заборгованості та із вказаним позовом поза межами строків, передбачених статтею 1281 ЦК України, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону, тому що після звернення до нотаріуса із вимогою 01 лютого 2010 року в межах строку, передбаченого частиною третьою статті 1281 ЦК України, строк звернення банком до суду із позовом до спадкоємців про стягнення заборгованості обліковується відповідно до положень статті 257 ЦК України.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що банком було пропущено строк пред'явлення вимог до спадкоємців, який передбачено частиною третьою статті 1281 ЦК України, є передчасним.

Згідно з частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

З урахуванням вказаного ухвалені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, оскільки суди не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірили доводи сторін і надані на їх підтвердження докази.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ураховує тривалість розгляду зазначеної справи в суді, разом з тим, оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин справи, надання оцінки та переоцінки доказів, зазначене унеможливлює ухвалення ним нового судового рішення.

Разом з тим, враховуючи, що допущені процесуальні недоліки можуть бути усунуті на стадії апеляційного перегляду, Верховний Суд, керуючись завданням цивільного судочинства та одним із основних принципів цивільного судочинства - розумність строків розгляду справи судом, дійшов висновку, що скасуванню відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає оскаржуване судове рішення апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, перевірити розмір заявленої заборгованості, встановити вартість майна, отриманого кожним відповідачем у спадщину, та ухвалити судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Кредобанк задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Львівської області від 08 травня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович