Постанова

від 15.07.2020 по справі 693/1344/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 693/1344/16-ц

провадження № 61-45445св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М. , Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

відповідачі: ОСОБА_1 , фермерське господарство Калаур ,

представник фермерського господарства Калаур - Гурін Дмитро Анатолійович ,

особа, яка подала касаційну скаргу, -заступник прокурора Черкаської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Жашківського районного суду Черкаської області у складі судді Шимчика Р. В. від 24 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Фетісової Т. Л. від 11 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , фермерського господарства Калаур (далі - ФГ Калаур ) про визнання наказів недійсними, визнання недійсними договорів оренди та суборенди землі, її повернення.

Позовна заява заступника керівника Уманської місцевої прокуратури мотивована тим, що Уманською місцевою прокуратурою встановлено факт незаконного набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності поза конкурентними засадами.

Зокрема, було встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області щодо надання дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства в адмінмежах Житницької сільської ради Жашківського району на земельні ділянки площею 9,0683, 11,2302 і 74,0200 га.

Відповідно до наданих документів Головне управління Держземагентства у Черкаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду:

-наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000285 на земельну ділянку розміром 9,0683 га;

- наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000287 на земельну ділянку розміром 11,2302 га;

-наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000286 на земельну ділянку розміром 74,0200 га.

У подальшому наказом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 30 серпня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000684 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 та надано в оренду земельну ділянку площею 9,0683 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0515).

Наказом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 30 серпня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000685 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства та надано в оренду земельну ділянку із земель державної власності площею 11,2302 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0524).

Наказом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 30 серпня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000686 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 та надано в оренду земельну ділянку площею 74,0200 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0525).

30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди землі загальною площею 94,3185 га. Кадастрові номери земельних ділянок: 1) 7120982000:02:001:0515, площа 9,0683 га; 2) 7120982000:02:001:0524, площа 11,2302 га; 3) 7120982000:02:001:0525, площа 74,0200 га.

У подальшому 01 березня 2014 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством Зерно Життя (далі - ФГ Зерно Життя ) укладено договори суборенди вказаних земельних ділянок.

Прокурор зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, надані ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, відповідно до викопіювання земельних ділянок та даних Публічної кадастрової карти України, розташовані не єдиним масивом, а у віддалених одне від одного місцях, не межують між собою та не мають необхідної сукупності ознак для визнання їх єдиним масивом, унаслідок чого вони не могли бути надані фізичній особі в оренду без застосування проведення процедури земельних торгів.

Тому накази Головного управління Держземагентства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду № ЧК/7120982000:02:001:00000684 від 30 серпня 2013 року, № ЧК/7120982000:02:001/00000685 від 30 серпня 2013 року, № ЧК/7120982000:02:001/00000686 від 30 серпня 2013 року прийняті з порушенням законодавства України, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Крім того, відповідно до статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до відповідної районної державної адміністрації. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному начальному закладі, а орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника та пересвідчитися у дійсності волевиявленню заявника, наявності у нього бажання створити фермерське господарство.

Отже, у Головного управління Держземагентства у Черкаській області не було правових підстав приймати накази про затвердження документації із землеустрою та надання спірних земельних ділянок в оренду, а тому такі рішення органу державної влади підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки порушують норми Закону України Про фермерське господарство .

Укладені на підставі зазначених вище наказів договори оренди та суборенди спірної землі підлягають визнанню недійсними, оскільки після укладення договорів оренди земельних ділянок ОСОБА_1 не створив фермерського господарства, не приступив до використання земельних ділянок, самостійно земельні ділянки не обробляв, а передав їх у суборенду та зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право суборенди.

Таким чином, ОСОБА_1 отримав земельні ділянки як громадянин для ведення фермерського господарства та передав їх в суборенду з метою уникнення проведення земельних торгів, чим порушив положення статті 134 ЗК України.

Посилаючись на зазначені обставини, заступник керівника Уманської місцевої прокуратури просив суд:

- визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагентства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду № ЧК/7120982000:02:001:00000684, № ЧК/7120982000:02:001/00000685 та № ЧК/7120982000:02:001/00000686 від 30 серпня 2013 року;

- визнати недійсним договір оренди земельних ділянок, укладений 30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Жашківського районного управління юстиції 15 грудня 2013 року;

- визнати недійсними договори суборенди земельних ділянок, укладені 01 березня 2014 року між ФГ Зерно Життя та ОСОБА_1 , які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Жашківського районного управління юстиції 01 березня 2014 року.

10 лютого 2017 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, подав заяву про зміну позовних вимог, зазначивши, що відповідно до інформації приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Левицької Е. А. 07 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Калаур на спірні земельні ділянки укладено договір суборенди землі № 2, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Левицькою Е. А. 07 липня 2015 року.

Тому просив визнати незаконними і скасувати:

- накази Головного управління Держземагентства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду № ЧК/7120982000:02:001:00000684, № ЧК/7120982000:02:001/ 00000685 та № ЧК/7120982000:02:001/00000686 від 30 серпня 2013 року;

- визнати недійсним договір оренди земельних ділянок, укладений 30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Жашківського районного управління юстиції 15 грудня 2013 року;

- визнати недійсним договір суборенди земельних ділянок, укладений 07 липня 2015 року між ФГ Калаур та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Левицькою Е. А. 07 липня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року заступнику керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що строк позовної давності щодо визнання недійсними наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду і договору оренди землі, датованих 30 серпня 2013 року, які є предметом позову, сплив 30 серпня 2016 року, а заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до суду з позовом 15 грудня 2016 року, тобто вже після спливу строку позовної давності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заступнику керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог з інших правових підстав.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд не врахував те, що серед пред`явлених позовних вимог основними є вимоги про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду, проте прокуратура вказує, що прокурор діє в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Черкаській області, яке видало накази, про скасування яких просить прокурор, також просить визнати недійсними договори оренди землі між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 30 серпня 2013 року, укладені саме на підставі вищезазначених наказів.

Розглядаючи спір, місцевий суд вирішив його з порушенням норм процесуального права, оскільки у першу чергу ці правовідносини стосуються Головного управління Держземагентства у Черкаській області, яке не було залучене до справи як відповідач.

Тому, вирішуючи справу по суті позовних вимог та відмовляючи у задоволенні позову за строками позовної давності, суд першої інстанції не врахував, що у цьому випадку висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог було вирішено права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі та навіть не була залучена до розгляду спору, який виник між сторонами.

З огляду на викладене суд першої інстанції, не вирішивши питання про залучення до участі у справі зазначеної юридичної особи, яка відповідно до закону уособлює державу, не мав правових підстав вирішувати спір по суті, а апеляційний суд не має повноважень щодо розширення кола осіб, які беруть участь у справі (заміни неналежного відповідача, залучення до участі у справі співвідповідачів чи третіх осіб).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року заступник прокурора Черкаської області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставин справи. Місцевий та апеляційний суд дійшли безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки порушенню ОСОБА_1 чинного земельного законодавства, оскільки він не створив фермерського господарства, не приступив до використання земельних ділянок, самостійно земельні ділянки не обробляв, а передав їх у суборенду та зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право суборенди.

Місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про пропуск прокурором строку позовної давності.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у прокурора права звертатись до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та не мотивував належним чином необхідність залучення до участі у справі як відповідача Головного управління Держземагентства у Черкаській області, зважаючи на те, що Головне управління Держземагентства у Черкаській області було реорганізоване у Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, в інтересах якого прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ФГ Калаур у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

22 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя , у справі № 693/1344/16-ц (провадження № 61-45445св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

15 квітня 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.

07 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держземагентства у Черкаській області про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до наказу від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000285 Головне управління Держземагентства у Черкаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої в адмінмежах Житницької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 9,1208 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (а. с. 41).

На підставі наказу від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000287 Головне управління Держземагентства у Черкаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої в адмінмежах Житницької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 11,2860 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (а. с. 40-зв.).

Згідно з наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000286 Головне управління Держземагентства у Черкаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої в адмінмежах Житницької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 74,6307 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (а. с. 40).

На підставі цих наказів Головне управління Держземагентства у Черкаській області наказами від 30 серпня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000684, № ЧК/7120982000:02:001/00000685 та № ЧК/7120982000:02:001/00000686 затвердило проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 та надало в оренду земельні ділянки площею 9,0683 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0515), площею 11,2302 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0524) та площею 74,0200 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0525) (а. с. 42-44).

30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташовані в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району, загальною площею 94,3185 га, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 7120982000:02:001:0524 площею 11,2302 га; земельна ділянка з кадастровим номером 7120982000:02:001:0525 площею 74,0200 га; земельна ділянка з кадастровим номером 7120982000:02:001:0515 площею 9,0683 га. Договір оренди землі укладено на двадцять років (а. с. 14 - 24).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 грудня 2013 року за № 14657753, № 14658375, № 14659327 було зареєстровано право оренди зазначених земельних ділянок за ОСОБА_1 , орендодавцем є Головне управління Держземагентства у Черкаській області (а. с. 25- 29).

Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01 березня 2014 року № 18459465, № 18460336, № 18461229 відомо, що 01 березня 2014 року було зареєстровано договори суборенди землі б/н, укладені 18 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ Зерно Життя , номер запису про інше речове право 4840675, 4840925, 4841184 (а. с. 29-39).

Згідно з договором суборенди землі № 2 07 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Калаур укладено договір суборенди земельної ділянки загальною площею 94,3185 га, а саме земельних ділянок з такими кадастровими номерами та площами: 7120982000:02:001:0524 площею 11,2302 га, 7120982000:02:001:0525 площею 74,0200 га, 7120982000:02:001:0515 площею 9,0683 га. Договір оренди землі укладено на двадцять років (а. с. 82 - 85).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (стаття 56 ЦПК України).

Аналогічні за змістом положення містила частина друга статті 45 ЦПК України у редакції, чинній на день звернення прокурора до суду.

Частиною першою статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, визначених законом.

Прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатися до суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Конституція України та Закон України Про прокуратуру не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає тоді, коли прокурор діє в інтересах громадян, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор зазначав, що Уманською місцевою прокуратурою встановлено факт незаконного набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в обхід визначеного статтею 134 ЗК України конкурсного порядку набуття прав на землю державної власності, у зв`язку з чим прокурор, зокрема, просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 .

Місцевий суд, розглядаючи спір, дійшов висновку про наявність підстав для застосування частини четвертої статті 267 ЦК України.

Згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки, якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнання судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

Апеляційний суд під час перегляду справи зазначив, що спірні правовідносини стосуються Головного управління Держземагентства у Черкаській області, яке не було залучено до справи як відповідача, проте не врахував, що у вересні 2014 року Держземагентство України було реорганізоване шляхом перетворення у Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Отже, саме ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є органом, який уповноважений на звернення до суду із цим позовом.

Прокурор звернувся до суду з цим позовом в інтересах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави передбачено наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, або відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, провадження № 11-609апп18.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Отже, доводи апеляційного суду про те, що звертаючись до суду із цим позовом, прокурор мав пред`явити вимоги до Головного управління Держземагентства у Черкаській області є безпідставними.

Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2019 року у справі № 320/903/19 зазначив, що з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Підставою виникнення цього спору є порушення ОСОБА_1 чинного земельного законодавства, оскільки він не створив фермерського господарства, не приступив до використання земельних ділянок, самостійно земельні ділянки не обробляв, а передав їх у суборенду та зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право суборенди, з метою уникнення проведення земельних торгів, чим порушив положення статті 134 ЗК України.

Вказаним обставинам судами оцінки надано не було.

Частиною другою статті 134 ЗК України встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або у власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам для створення фермерського господарства.

Системний аналіз положень ЗК України та Закону України Про фермерське господарство свідчить про те, що земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; після створення (державної реєстрації) фермерського господарства таке господарство набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або у власність виключно на підставі земельних торгів згідно з положеннями частини першої статті 134 ЗК України.

Отже, отримання фермерським господарством землі у користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції не встановив всіх обставин у справі, не надав належної оцінки висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги.

За наведених обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки вказані недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунуті під час касаційного розгляду справи, постанова апеляційного підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська С. П. Штелик