Постанова

від 08.10.2020 по справі 693/1344/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1493/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 693/1344/16-ц Категорія: 302090000 Шимчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Храпка В.Д., Вініченка Б.Б., Гончар Н.І. за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Шимчика Р.В., у справі за позовом заступника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 та Фермерського господарства Калаур про визнання наказів недійсними, визнання недійсними договорів оренди та суборенди землі, її повернення , -

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до суду із позовом до ОСОБА_1 , ФГ Калаур про визнання наказів недійсними, визнання недійсними договорів оренди та суборенди землі, її повернення .

В обґрунтування позовних вимог вказував, що Уманською місцевою прокуратурою встановлено факт незаконного набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності поза конкурентними засадами.

Зокрема, було встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства в адмінмежах Житницької сільської ради Жашківського району на земельні ділянки площею 9.0683, 11.2302 і 74.0200 га.

Відповідно до наданих документів Головне управління Держземагентства вЧеркаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду:

- наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000285 на земельну ділянку розміром 9.0683 га;

- наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000287 на земельну ділянку розміром 11.2302 га;

- наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000286 на земельну ділянку розміром 74.0200 га.

У подальшому наказом Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 30 серпня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000684 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 та надано в оренду земельну ділянку площею 9.0683 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0515).

Наказом Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 30 серпня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000685 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства та надано в оренду земельну ділянку із земель державної власності площею 11.2302 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0524).

Наказом Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 30 серпня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000686 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 та надано в оренду земельну ділянку площею 74.0200 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0525).

30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства в Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди землі загальною площею 94,3185 га. Кадастрові номери земельних ділянок: 1) 7120982000:02:001:0515, площа 9.0683 га; 2) 7120982000:02:001:0524, площа 11.2302 га; 3) 7120982000:02:001:0525, площа 74.0200 га.

У подальшому 01 березня 2014 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством Зерно Життя (далі - ФГ Зерно Життя ) укладено договори суборенди вказаних земельних ділянок.

Позивач зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, надані ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, відповідно до викопіювання земельних ділянок та даних Публічної кадастрової карти України, розташовані не єдиним масивом, а у віддалених одне від одного місцях, не межують між собою та не мають необхідної сукупності ознак для визнання їх єдиним масивом, унаслідок чого вони не могли бути надані фізичній особі в оренду без застосування проведення процедури земельних торгів.

Тому накази Головного управління Держземагентства в Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду №ЧК/7120982000:02:001:00000684 від 30 серпня 2013 року, №ЧК/7120982000:02:001/00000685 від 30 серпня 2013 року, №ЧК/7120982000:02:001/00000686 від 30 серпня 2013 року прийняті з порушенням законодавства України, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Крім того, відповідно до статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до відповідної районної державної адміністрації. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному начальному закладі, а орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника та пересвідчитися у дійсності волевиявленню заявника, наявності у нього бажання створити фермерське господарство.

Отже, у Головного управління Держземагентства в Черкаській області не було правових підстав приймати накази про затвердження документації із землеустрою та надання спірних земельних ділянок в оренду, а тому такі рішення органу державної влади підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки порушують норми Закону України Про фермерське господарство .

Укладені на підставі зазначених вище наказів договори оренди та суборенди спірної землі підлягають визнанню недійсними, оскільки після укладення договорів оренди земельних ділянок ОСОБА_1 не створив фермерського господарства, не приступив до використання земельних ділянок, самостійно земельні ділянки не обробляв, а передав їх у суборенду та зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право суборенди.

Таким чином, ОСОБА_1 отримав земельні ділянки як громадянин для ведення фермерського господарства та передав їх в суборенду з метою уникнення проведення земельних торгів, чим порушив положення статті 134 ЗК України.

На підставі наведеного заступник керівника Уманської місцевої прокуратури просив суд: - визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагентства вЧеркаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду № ЧК/7120982000:02:001:00000684, №ЧК/7120982000:02:001/00000685 та № ЧК/7120982000:02:001/00000686 від 30 серпня 2013 року;

- визнати недійсним договір оренди земельних ділянок, укладений 30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства в Черкаській області та ОСОБА_1 , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Жашківського районного управління юстиції 15 грудня 2013 року;

- визнати недійсними договори суборенди земельних ділянок, укладені 01 березня 2014 року між ФГ Зерно Життя та ОСОБА_1 , які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Жашківського районного управління юстиції 01 березня 2014 року.

10 лютого 2017 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, подав до суду заяву про зміну позовних вимог, зазначивши, що відповідно до інформації приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Левицької Е. А. 07 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Калаур на спірні земельні ділянки укладено договір суборенди землі № 2, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Левицькою Е. А. 07 липня 2015 року.

Тому просив визнати незаконними і скасувати: - накази Головного управління Держземагентства в Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду № ЧК/7120982000:02:001:00000684, №ЧК/7120982000:02:001/ 00000685 та № ЧК/7120982000:02:001/00000686 від 30 серпня 2013 року;

- визнати недійсним договір оренди земельних ділянок, укладений 30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства в Черкаській області та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Жашківського районного управління юстиції 15 грудня 2013 року;

- визнати недійсним договір суборенди земельних ділянок, укладений 07 липня 2015 року між ФГ Калаур та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Левицькою Е. А. 07 липня 2015 року.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року в задоволенні позову заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 та Фермерського господарства Калаур про визнання наказів недійсними, визнання недійсними договорів оренди та суборенди землі, її повернення - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що строк позовної давності щодо визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду і договору оренди землі датованих 30.08.2013 року, які є предметом позову, сплив 30 серпня 2016 року.

Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури , який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернувся до суду з позовом 15 грудня 2019 року, тобто вже після спливу строку позовної давності.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Черкаської області просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального права, внаслідок чого допущено невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинам справи, а по справі прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги заступника керівника Уманської місцевої прокуратури повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції помилково відмовив в задоволенні позову з підстав пропуску прокурором строку позовної давності, поскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів, як суб`єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатися про порушення державних прав в законних інтересів.

Враховуючи, що цивільні права та обов`язки сторін за спірним договором оренди землі від 30 серпня 2013 року виникли лише 15 грудня 2013 року, тому і позивач міг дізнатися про його порушене право лише з моменту державної реєстрації, отже за захистом порушеного права міг звернутися не раніше виникнення прав та обов`язків за спірним договором, тобто з 15 грудня 2013 року. Тому висновок суду першої інстанції, що початок перебігу термін позовної давності за цим позовом прокурора про визнання договору недійсним починається з моменту його підписання ( 30 серпня 2013 року) - не ґрунтується на вказаних нормах права і є безпідставним.

Також судом першої інстанції не було надано належної оцінки щодо передачі ОСОБА_1 спірних земельних ділянок у суборенду ФГ Калаур .

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ Калаур просить апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вважаючи доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а рішення суду законне, обґрунтоване і відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання прокурор не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. При цьому виконуючий обов`язки заступника керівника обласної прокуратури звернувся із заявою про відкладення судового засідання в зв`язку безпосереднім контактуванням прокурора, який здійснює участь у даній справі, з особою із підтвердженим захворюванням на коронавірус.

Згідно постанови КМ України від 22 липня 2020 року № 641 ( в редакції постанови від 28 вересня 2020 року № 888) продовжено на всій території України дію карантину до 31 жовтня 2020 року.

Залежно від епідемічної ситуації встановлені рівні епідемічної небезпеки.

На час розгляду справи м. Черкаси відноситься до жовтої зони , яка не передбачає заборону відвідування судів.

Докази про те, що всі прокурори Черкаської обласної прокуратури не можуть з`явитися до суду відсутні.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність в судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З метою дотримання строків розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держземагентства в Черкаській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до наказу від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000285 Головне управління Держземагентства в Черкаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 9.1208 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства .

На підставі наказу від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000287 Головне управління Держземагентства в Черкаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої в адмінмежах Житницької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 11.2860 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Згідно з наказом від 15 липня 2013 року № ЧК/7120982000:02:001/00000286 Головне управління Держземагентства в Черкаській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої в адмінмежах Житницької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 74.6307 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

На підставі цих наказів Головне управління Держземагентства в Черкаській області наказами від 30 серпня 2013 року №ЧК/7120982000:02:001/00000684, №ЧК/7120982000:02:001/00000685 та № ЧК/7120982000:02:001/00000686 затвердило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 та надало в оренду земельні ділянки площею 9.0683 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0515), площею 11.2302 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0524) та площею 74.0200 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0525).

30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагентства в Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташовані в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району, загальною площею 94.3185 га, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 7120982000:02:001:0524 площею 11.2302 га; земельна ділянка з кадастровим номером 7120982000:02:001:0525 площею 74.0200 га; земельна ділянка з кадастровим номером 7120982000:02:001:0515 площею 9.0683 га. Договір оренди землі укладено на двадцять років.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 грудня 2013 року за № 14657753, №14658375, №14659327 було зареєстровано право оренди зазначених земельних ділянок за ОСОБА_1 , орендодавцем є Головне управління Держземагентства в Черкаській області.

Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01 березня 2014 року № 18459465, № 18460336, № 18461229 відомо, що 01 березня 2014 року було зареєстровано договори суборенди землі б/н, укладені 18 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ Зерно Життя , номер запису про інше речове право 4840675, 4840925, 4841184.

Згідно з договором суборенди землі № 2 07 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Калаур укладено договір суборенди земельної ділянки загальною площею 94.3185 га, а саме земельних ділянок з такими кадастровими номерами та площами: 7120982000:02:001:0524 площею 11.2302 га, 7120982000:02:001:0525 площею 74.0200 га, 7120982000:02:001:0515 площею 9.0683 га. Договір оренди землі укладено на двадцять років.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства ЮГ-Агросвіт . Дата запису до Єдиного державного реєстру 29 червня 2016 року.

Прокурор звернувся до суду із відповідним позовом 15 грудня 2016 року.

Ухвалою Жашківського районного суду черкаської області від 11 січня 2017 року відкрито провадження у справі.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частинами 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 у справі №628/775/18 (провадження № 14-511цс19) зазначено, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV слід дійти висновку про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, земельні спори, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, підвідомчі господарським судам .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі №922/614/19 (провадження № 12-157гс19) зроблено висновок, що спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Тобто якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства. Така позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 12 грудня 2018 року у справах №704/29/17-ц (провадження №14-495цс18) і № 388/1103/16-ц (провадження №14-419цс18) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 626/1055/17 (провадження № 14-399цс19) вказано, що відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і прокурором, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням інтересів держави у сфері розпорядження ділянками державної та комунальної власності, треба розглядати за правилами господарського судочинства (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц (провадження № 14-495цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц (провадження № 14-419цс18). Проте, якщо на час звернення з позовом для вирішення спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстроване, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №677/1865/16-ц (провадження № 14-407цс18); від 21 листопада 2018 року у справі №272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17 (провадження № 14-296цс19), від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц (провадження № 14-371цс19) .

У справі, що переглядається, оспорюваними рішеннями надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки комунальної власності на підставі Закону України Про фермерське господарство . Оскільки на час звернення прокурора до суду з позовом відповідач ОСОБА_1 був головою ФГ ЮГ-Агросвіт , то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому суду слід закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 374, 377, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задоволити частково.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року скасувати і провадження у справі закрити.

Повідомити заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду і роз`яснити, що він має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: