Постанова

від 29.07.2020 по справі 723/3114/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 723/3114/18

провадження № 61-7184св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В.О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виробничо-комерційна фірма Буковина ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2018 року у складі головуючого судді Дячук О. О. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі суддів: Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виробничо-комерційної фірми Буковина (далі - ВКФ Буковина ) про стягнення пені за договором купівлі-продажу майнових прав.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 06 жовтня 2016 року між ним та ВКФ Буковина був укладений договір купівлі-продажу (уступки) майнових прав № 32, за умовами якого відповідач продав майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

На виконання умов вказаного договору ним 26 жовтня 2016 року сплачено на користь ВКФ Буковина повна вартість майнових прав в розмірі 357 000 грн, проте відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконав, не закінчив будівництво об`єкту капітального будівництва та не ввів його в експлуатацію у визначені договором строки.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив стягнути з ВКФ Буковина передбачену пунктом 49 договору купівлі-продажу (уступки) майнових прав № 32 пеню у межах строку позовної давності в розмірі 699 720 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення ВКФ Буковина умов договору щодо строків закінчення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва, оскільки відповідачем вчасно завершено весь обсяг будівельних робіт, а умовами договору купівлі-продажу (уступки) майнових прав визначена орієнтовна дата введення будинку в експлуатацію. Крім того, ВКФ Буковина здійснено всі необхідні дії для введення об`єкта будівництва в експлуатацію, проте з вини замовника будівництва - Чернівецького міського товариства інвалідів війни в Афганістані, не було вчасно здано блок № 1 в експлуатацію.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ВКФ Буковина виконані всі необхідні дії щодо своєчасної здачі об`єкту будівництва в експлуатацію, а умови укладеного між сторонами договору містять лише орієнтовну дату введення об`єкту будівництва в експлуатацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У квітні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не визначилися із характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню до них; не надали належної оцінки аргументам позивача наведеним на обґрунтування позовних вимог, зокрема, що саме на відповідача покладено обов`язок введення об`єкту будівництва в експлуатацію у визначені договором строки, за порушення яких, умовами договору купівлі-продажу (уступки) майнових прав передбачена відповідальність останнього за порушення таких строків у вигляді сплати пені, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У поданому 16 травня 2019 року відзиві, ВКФ Буковина просить касаційну скаргу позивача, доводи якої вважає необґрунтованими,недоведеними, суперечливими та безпідставними, оскільки умовами укладеного між сторонами договору на відповідача , як генерального підрядника будівництва покладено лише обов`язок щодо здійснення будівництва об`єкту капітального будівництва з метою його подальшого введення замовником в експлуатацію, залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення, які ухвалені із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права залишити без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII , що діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням 51 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 27 червня 2014 року № 1262 задоволено заяву громадської організації Чернівецького міського товариства інвалідів війни в Афганістані про будівництво багатоквартирного жилого будинку, у зв`язку з чим передано вказаній організації у постійне користування земельну ділянку площею 0,4458 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного жилого будинку, що розташована по АДРЕСА_2 .

11 березня 2015 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області за № ЧВ083150700658 зареєстровано подану Чернівецьким міським товариством інвалідів війни в Афганістані декларацію на початок виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 , на підставі затвердженої наказом № 7 від 24 лютого 2015 року голови Чернівецького міського товариства інвалідів війни в Афганістані та виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю Цивільпромпроект проектної документації, яка отримала позитивний висновок філії Державного підприємства Укрдержекспертиза .

19 березня 2015 року між забудовником (замовником будівництва) Чернівецьким міським товариством інвалідів війни в Афганістані та ВКФ Буковина укладений договір про організацію будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , за умовами якого сторони здійснюють організацію та виконання робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом на земельній ділянці, по АДРЕСА_2 . Будівництво здійснюється згідно з положеннями даного договору, з наступним набуттям кожною із сторін у власність жилих квартир та нежитлових приміщень в зданому в експлуатацію об`єкті.

Пунктом 2.3. договору про організацію будівництва визначено, що будівництво здійснюється у відповідності до проекту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 , що включає в себе будівництво даного об`єкту трьома чергами: перша черга - блок 1; друга черга - блок -2; третя черга - паркінг.

Відповідно до підпункту 3.1.1. договору про організацію будівництва Чернівецьке міське товариство інвалідів війни в Афганістані володіє повним обсягом функцій (прав і обов`язків), які передбачені і визначені чинними нормами у сфері капітального будівництва та законодавством для забудовника або замовника будівництва, у тому числі, але не виключно, бути замовником та отримувати містобудівні умови та обмеження, технічні умови, проектну та/або проектно-кошторисну документацію та її експертизу і погодження, будь-які дозволи та погодження, що необхідні для здійснення будівництва та уведення в експлуатацію об`єкту.

Отже, правом забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 наділено Чернівецьке міське товариство інвалідів війни в Афганістані.

На ВКФ Буковина умовами договору про організацію будівництва покладений обов`язок за свій рахунок виконати весь обсяг обов`язків, які, за законодавством та відповідно до державних будівельних норм, стандартів і правил, належать генеральному підряднику, у тому числі, придбати необхідні матеріали і інструменти та здійснити будівельні роботи.

Підпунктами 5.1.1. та 5.1.2. договору про організацію будівництва передбачено, що після здачі багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 в експлуатацію сторони договору мають право набути у власність новостворені об`єкти нерухомого майна у складі житлових квартир та/або нежитлових приміщень в збудованому будинку відповідно до розподілу, визначеного даним договором. При цьому до здачі об`єкту в експлуатацію сторони договору вправі розпоряджатися майновими правами на одержання в майбутньому у власність житлових квартир та/або нежитлових приміщень в будівлі відповідно до розподілу, який визначений даним договором.

ВКФ Буковина , починаючи з дати укладення договору про організацію будівництва, тобто з 19 березня 2015 року, набула майнові права на отримання в майбутньому у власність новостворені об`єкти нерухомого майна у складі жилих квартир та/або нежитлових приміщень в збудованому будинку відповідно до розподілу, визначеного даним договором, а також набула права розпоряджатися вказаними майновими правами, у тому числі відчужувати їх.

26 жовтня 2016 року між ВКФ Буковина та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу (уступки) майнових прав № 32, за умовами якого відповідач продав, а позивач купив майнове право на отримання в майбутньому у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Загальна вартість придбаних майнових прав становить 357 000 (пункт 11 договору), які позивач сплатив в повному обсязі 26 жовтня 2016 року.

На виконання пункту 5 договору купівлі-продажу (уступки) майнових прав №32 у жовтні 2016 року ВКФ Буковина передала, а ОСОБА_1 прийняв придбані у власність майнові права, про що було складено відповідний акт приймання-передачі.

Змістом та умовами договору купівлі-продажу (уступки) майнових прав №32 на ВКФ Буковина у сфері створення житлової квартири, на отримання якої за даним договором були продані майнові права, покладений тільки обов`язок забезпечувати будівництво об`єкту капітального будівництва з метою введення його в експлуатацію, що в повній мірі кореспондується з правами і обов`язками ВКФ Буковина , які передбачені згаданим вище договором про організацію будівництва багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 , на підставі якого у ВКФ Буковина й виникли майнові права, що були в подальшому правомірно відчужені позивачу. Безпосередньо обов`язок введення в експлуатацію будинку умовами договору купівлі-продажу (уступки) майнових прав №32 на ВКФ Буковина не покладений.

Станом на 21 квітня 2017 року ВКФ Буковина завершила весь обсяг будівельних робіт по будівництву блоку № 1 багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 , відповідно до складеного акту уведення в експлуатацію першої черги - блок 1, який підписаний двосторонньою комісією у складі представників забудовника (замовника будівництва) - товариства інвалідів війни в Афганістані та виконавця будівельних робіт, який наділений функціями генерального підрядника - ВКФ Буковина . Разом зі здачею за вищевказаним актом всього обсягу будівельних робіт по блоку № 1 жилих будинків по ВКФ Буковина також передала забудовнику (замовнику будівництва) весь обсяг даних і документів, що є необхідними для здачі об`єкту в експлуатацію органу державного архітектуро-будівельного контролю.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до статті 655 та частини другої статті 656 ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами статті 6 та частини першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частини перша, друга статті 509 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (частина перша, друга статті 614 ЦК України).

Згідно з частинами першою та третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 549, частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Згідно частини першої якої, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вчасно завершивши весь обсяг будівельних робіт та передавши замовнику будівництва необхідні документи для введення об`єкту будівництва в експлуатацію, ВКФ Буковина виконала всі дії щодо своєчасної здачі об`єкту в експлуатацію, крім того, пунктом 4 договору купівлі-продажу (уступки) майнових прав визначена орієнтовна дата введення будинку в експлуатацію, а не кінцевий термін завершення будівництва та введення об`єкту в експлуатацію.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані судами.

З урахуванням викладеного, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо не визначення судами характеру спірних правовідносин та норм права, які підлягають застосуванню до них, а також неврахування аргументів сторони позивача.

Доводи касаційної скарги не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Крім того, такі доводи скарги були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ухвалені у справі судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко