Постанова

від 27.07.2020 по справі 905/2265/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. Справа № 905/2265/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (вх.№1016Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17 (повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020 суддею Макаровою Ю.В. у приміщенні господарського суду Донецької області),

за позовом Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь,

до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь,

про стягнення 913027,84 грн,

у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м.Маріуполь,

до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№18689/19 від 16.09.2019)) до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 913027,84 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач використовував у період з 01.11.2016 по 21.08.2018 земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, вул.Гугеля, 3, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, не сплачував платежі за її використання, у зв`язку з чим позивачем нараховані до стягнення безпідставно збережені коштів у вигляді орендної плати.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.05.2019 суддею Чорненькою І.К . вказану позовну заяву прийнято до розгляду у межах справи №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд".

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2020 позовні вимоги Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 913027,84 грн задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь Маріупольської міської ради Донецької області безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 913027,84 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області суму судового збору у розмірі 13695,42 грн. Повернуто Маріупольській місцевій прокуратурі №2 Донецької області з Державного бюджету України судовий збір у сумі 53943,17 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №549 від 19.03.2019.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції , встановивши наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, а також факт використання ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" земельної ділянки у спірний період з 01.11.2017 по 21.08.2018 без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. У даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею. Суд зазначив, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки. Також господарський суд, надавши оцінку правильності та правомірності здійсненого позивачем розрахунку розміру заявлених збитків, урахувавши відповідно до частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України результат оскарження рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №318 від 18.07.2018 "Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам та затвердження положення про неї" у частині затвердження додатку №2 "Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", а саме: рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №200/14508/18-а, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позовні вимоги ТОВ Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області задоволені частково, визнано протиправним та скасовано пункт 21 розділу 6 Додатку 2 вказаного Положення, в якому містилася формула розрахунку розміру збитків , та Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 N284, дійшов висновку, що розрахунок є арифметично правильним, а вимога про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 913027,84 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано причини, що унеможливили виконання податкових зобов`язань зі сплати орендної плати та укладення договору оренди через відсутність коштів на рахунках для проведення його державної реєстрації, а також дій, що вживались підприємством для укладення договорів оренди земельної ділянки (зняття арештів з рахунків) та оскарження дій банківських установ. Спірні суми грошових зобов`язань задекларовані ПАТ БМФ Азовстальбуд як самостійно визначені зобов`язання з орендної плати. Заявник вважає, що в діях ПАТ БМФ Азовстальбуд відсутні ознаки протиправної поведінки, а самостійно задекларовані зобов`язання свідчать про те, що заборгованість є лише поточною кредиторською заборгованістю боржника, як наслідок були відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Апелянт вважає, що усі податкові зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю самостійно задекларовані у податкових деклараціях визнаються боржником та підлягають сплаті як поточні зобов`язання, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, однак суд не дослідив податкові дані, що обліковуються в інтегрованій картці платника податків; не вивчив стан розрахунків з бюджетом, що обліковується згідно з обліковою карткою платника податків; не враховав та не дослідив, що після прийняття рішення на користь прокурора боржника буде позбавлено права подати уточнену податкову декларацію на землю, що фактично спричинить подвійне оподаткування, як наслідок, прийняте рішення спричинить збитки підприємству, що перебуває у процедурі банкрутства. Крім того, посилаючись на рішення Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

До апеляційної скарги заявником, зокрема, додано копію інтегрованої картки платника податків за 2017-2019 роки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України) для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 поновлено ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 01.06.2020 об 11:30 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Зупинено дію рішення господарського суду господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17. Встановлено учасникам справи строк до 28.05.2020 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

04.05.2020 від Маріупольської місцевої прокуратури №2 до суду надійшов відзив (вх.№4143) на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на приписи ст.21 Закону України Про оренду землі , підпункти 14.1.72, 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що заявлені позивачем до стягнення збитки є лише поточною кредиторською заборгованістю боржника. Також наводить обґрунтування здійсненого розрахунку розміру збитків, завданих територіальній громаді міста Маріуполь фактичним використанням боржником земельної ділянки без виникнення права власності/користування та державної реєстрації цих прав, за використання якої боржник не сплачував орендну плату у спірний період. Крім того, зазначає, що доказ, який заявник додає до апеляційної скарги (копія інтегрованої картки платника податків за 2017-2019 роки, не може бути прийнятий судом, оскільки відповідач не подав його до суду першої інстанції та не надав доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

22.05.2020 та 29.05.2020 від Маріупольської міської ради до суду надійшов відзив (вх.№4952, №5254) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач погоджується з існуванням певної заборгованості, судом першої інстанції надано правову оцінку доводам боржника, зокрема щодо неврахування причин, що унеможливили виконання податкових зобов`язань зі сплати орендної плати (відсутність коштів на рахунках), дій, що вживалися підприємством для укладення договору оренди земельної ділянки. Вважає, що суд правильно визначив, що спірні правовідносини відносяться до кондикційних зобов`язань, для яких вина не має значення, тому неважливим є факт відсутності коштів на рахунках відповідача. Суд дослідив та встановив той факт, що відповідач задекларував та самостійно визначив грошові вимоги у податкових деклараціях зі сплати на землю, однак доказів внесення оплати за користування земельною ділянкою у спірний період не подав. Крім того, судом першої інстанції здійснено аналіз арифметичного розрахунку заявлених прокурором грошових вимог та визначено їх коректність. Також зазначає, що погоджується з позицією прокурора, викладеною ним у відзиві на апеляційну скаргу. Просить суд рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 22.06.2020 о 15:00 год.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2020 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №905/2265/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Тарасової І.В.

Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 27.07.2020 о 15:00 год.

У судове засідання 27.07.2020 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020, копію якої прокуратура Харківської області отримала 25.06.2020, Маріупольська місцева прокуратура №2 Донецької області - 30.06.2020, боржник - ПАТ Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд - 30.06.2020, представник заявника апеляційної скарги (боржника) 27.06.2020, Маріупольська міська рада - 30.06.2020, голова комітету кредиторів боржника - ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс - 01.07.2020, копія ухвали суду, направлена на адресу керуючої санацією боржника Затворської О.М. повернулась до суду з відміткою ПАТ Укрпошти адресат відсутній (а.с.150-159, том 76).

Отже, у ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 3 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на вимоги пункту 3 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що розгляд справи неодноразово був відкладений, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників учасників справи.

Щодо наданого до апеляційної скарги заявником нового документу, а саме: копії інтегрованої картки платника податків за 2017-2019 роки колегія суддів, не бере вказаний документ до уваги, оскільки наданий доказ не був предметом дослідження у суді першої інстанції, а заявником не наведено у відповідності до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України виключних обставин щодо неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

31.10.2006 Маріупольською міською радою прийнято рішення №5/6-774 "Про надання земельної ділянки по вул Гугеля, 3, в Орджонікідзевському районі Закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення і надання із земель запасу житлової і громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:01:008:0036), площею 8,3082 га, для здачі в оренду власного нерухомого майна, функціонування інфраструктури і міського транспорту, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (будівництво об`єктів соцкультпобуту) по вул.Гугеля, 3, в Орджонікідзевському районі міста Закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (код ЄДРПОУ 01237193). Запропоновано Закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" подати в Маріупольське міське управління земельних ресурсів заявку про оформлення проекту договору оренди земельної ділянки по вул.Гугеля, 3, протягом двох місяців з дня прийняття рішення; у випадку недотримання встановленого строку це рішення підлягає скасуванню; договір оренди земельної ділянки укласти нотаріально (а.с.26-27, том 74).

17.01.2007 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (орендар)

укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов пункту 1.1 якого орендодавець згідно з рішенням Маріупольської міської ради №5/6-774 від 31.10.2006 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Маріуполь, Орджонікідзевський район, вулиця Гугеля, 3.

Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі 22.01.2007 за №212 (а.с.30-32, том 74).

За умовами пункту 2.1 договору в оренду надається земельна ділянка, площею 8,3082 га.

Відповідно до пункту 3.1 договору він укладається терміном на 10 років, до 31.10.2016.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 110,51 грн/м 2 .

Згідно з пунктом 4.2 договору грошова оцінка земель м.Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради №708 від 28.09.2000 (зі змінами від 26.09.2003 №459) та посвідчується довідкою (витягом) Маріупольського міського управління земельних ресурсів встановленого зразку.

У пункті 4.3 договору (з урахуванням договору від 23.05.2008 про внесення змін до договору оренди) сторони дійшли згоди, що орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки за рік.

Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено (пункт 11.3.1 договору).

Договір набуває чинності на підставі ст.18 Закону України "Про оренду землі" після його підписання сторонами та державної реєстрації у Маріупольському міському відділі ДРФ ДП "ЦДЗК" (пункт 13.2 договору).

Договір зареєстрований 29.01.2007 у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №04.07.162.00026. Договір зареєстрований 23.01.2007 у державному реєстрі правочинів (а.с.36, том 74).

Земельна ділянка передана відповідачу відповідно до акту приймання-передачі від 29.01.2007 (а.с.36 (на звороті, том 74).

Рішенням Маріупольської міської ради від 19.04.2017 №7/17-1385 Публічному акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" продовжено на 10 років строк оренди спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель іншої громадської забудови (будівництво об`єктів соцкультпобуту), вирішено встановити розмір орендної плати на рівні 3% від грошової оцінки (а.с.53-54, том 74).

Пунктом 3.1 вказаного рішення встановлено Публічному акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" подати до Центру надання адміністративних послуг заяву про оформлення договору оренди земельної ділянки протягом трьох місяців від дня прийняття даного рішення, у випадку невиконання встановленого строку рішення вважати таким, що втратило чинність.

На виконання пункту 3.1 вказаного рішення Маріупольської міської ради 18.07.2017 Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" звернулось до Центру надання адміністративних послуг із заявою про оформлення проекту договору оренди земельної ділянки, що підтверджується описом вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги (а.с.54-55, том 74).

18.07.2017 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого орендодавець згідно з рішенням Маріупольської міської ради №7/17-1385 від 19.04.2017 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку , площею 8,3082 га, яка знаходиться за адресою: м.Маріуполь, Лівобережний район, вулиця Гугеля, 3 , (кадастровий номер 1412300000:01:008:0036).

За умовами пункту 3.1 договору від 18.07.2017, його укладено на десять років з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору від 18.07.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 107954550,79 грн, грошова оцінка земель м.Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради №5/38-6108 від 15.12.2009 та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразку.

Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) (пункт 4.3 договору від 18.07.2017).

Договір набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після його підписання сторонами та державної реєстрації (пункт 14.2 договору від 18.07.2017).

Відповідно до листа виконкому Маріупольської міської ради від 06.07.2018 №26-13807-07, станом на 27.03.2018 вказаний договір знаходився на стадії реєстрації (а.с.58, том 74) .

23.03.2017 Управління земельних відносин Маріупольської міської ради на підставі обстеження встановило, що всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" використовує спірну земельну ділянку загальною площею 8,3082 га без належних на те правових підстав, оскільки строк дії договору оренди закінчився 31.10.2016, як наслідок винесено вказівку (попередження) №67/2017 про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства (а.с.29, том 74) .

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 24.04.2019, реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки, підставою виникнення якого є договір оренди земельної ділянки від 18.07.2017, укладений між орендодавцем - Маріупольською міською радою та орендарем - Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд". здійснено лише 22.08.2018 (а.с.147-148, том 74).

Як свідчать матеріали справи та про це зазначає прокурор у позовній заяві, а також у заяві про зменшення позовних вимог, Головним Управлінням ДФС у Донецькій області вжиті заходи щодо стягнення частини заборгованості зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку, а саме: ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2018 за результатами попереднього судового засідання у справі №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" визнані кредиторські вимоги Головного Управління ДФС у Донецькій області у сумі 633810,31 грн щодо заборгованості з орендної плати за 2016 рік та за період з 01.01.2017 по 30.10.2017. У вказаній ухвалі господарського суду Донецької області, зокрема, зазначено, що податкова заборгованість підтверджується роздруківкою інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб щодо ПАТ Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд .

Господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що у даному випадку позивач неналежно здійснює захист інтересів територіальної громади, з огляду на що, звернення прокурора в інтересах територіальної громади, в особі Маріупольської міської ради Донецької області, до господарського суду у цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади та направлено на їх захист.

Заявник не наводить доводів в апеляційній скарзі щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області у даній справі.

Предметом позову, розглянутого у межах справи про банкрутство , є стягнення з боржника безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою у спірний період з 01.11.2016 по 21.08.2018 роки на підставі ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України "Про оренду землі" ).

Перехід прав на земельну ділянку регламентується Земельним кодексом України.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як зазначалося вище, 31.10.2006 Маріупольською міською радою прийнято рішення про надання земельної ділянки , площею 8,3082 га, по вул.Гугеля, 3, в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд".

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст.17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України). Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, за змістом вказаних приписів законодавства, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Господарський суд правильно встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач на підставі укладеного 22.01.2007 договору оренди земельної ділянки належним чином оформив право її користуванням, однак строк знаходження вказаної земельної ділянки в оренді закінчився 31.10.2016 .

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як свідчать матеріали справи , Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" продовжило використовувати вказану земельну ділянку після 31.10.2016.

Відповідно до листа виконавчого комітету Маріупольської міської ради №23.3.-5936-07 від 26.04.2018 нарахування орендної плати у спірний період не здійснювалося.

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 19.04.2017 №7/17-1385 про продовження на 10 років строку оренди спірної земельної ділянки, між позивачем та відповідачем, 17.07.2017 укладений новий договір оренди, відповідно до умов пункту 14.2 якого останній набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Належне оформлення права користування спірною земельною ділянкою та державну реєстрацію такого права Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" здійснило 22.08.2018 .

Оскільки матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою після припинення 31.10.2016 дії договору оренди від 22.01.2007 до моменту реєстрації 22.08.2018 нового договору оренди від 17.07.2017, господарським судом правильно встановлено, що відповідач у період з 01.11.2016 по 21.08.2018 користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави та не сплачував орендну плату.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.04.2019 убачається, що на спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, житловий комплекс, власником якого є ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд".

З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 по справі №922/3412/17 , а саме: до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відтак немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

Господарський суд, встановивши факт використання ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" земельної ділянки у спірний період з 01.11.2016 по 21.08.2018 без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов правильного висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

Вищезазначеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції причин, що унеможливили виконання податкових зобов`язань зі сплати орендної плати та укладення договору оренди через відсутність коштів на рахунках для проведення його державної реєстрації, в також дій, що вживались підприємством для укладення договорів оренди земельної ділянки (зняття арештів) та оскарження дій банківських установ.

Колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, твердження апелянта про те, що прийняте судом першої інстанції судове рішення спричиняє збитки підприємству, яке перебуває у процедурі банкрутства, та створює підстави для подвійного оподаткування, оскільки відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Як свідчать матеріали справи, при розгляді позову у суді першої інстанції боржник (апелянта) у відзиві на позовну заяву та додатковому відзиві не наводив вказаних доводів та обґрунтувань, а відтак суд першої інстанції не надавав оцінку таким твердженням боржника.

Апелянт вважає, що усі податкові зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю самостійно задекларовані ним у податкових деклараціях визнаються боржником та підлягають сплаті як поточні зобов`язання, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, однак суд першої інстанції не дослідив податкові дані, що обліковуються в інтегрованій картці платника податків; не вивчив стан розрахунків з бюджетом, що обліковується згідно з обліковою карткою платника податків.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган як кредитор дійсно не позбавлений права звернутись з поточними вимогами до боржника, оскільки порядок розгляду поточних вимог кредиторів до боржника передбачений частиною 8 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Саме у разі звернення кредитора з поточними вимогами судом мають досліджуватися докази, що підтверджують порушення податкового законодавства, натомість предметом та підставами даного позову є стягнення збитків, заподіяних порушенням земельного законодавства за безоплатне користування земельною ділянкою у порядку ст.1212-1214 Цивільного кодексу України, а тому оцінці та дослідженню підлягають докази у підтвердження порушення вимог Земельного законодавства.

Стосовного доводів апелянта про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Разом з тим, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

За приписами ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Отже, підлягає дослідженню розмір безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

Згідно ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст.13 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (пункт 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318 "Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затвердження Положення про неї" створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено її склад, в тому числі затверджено Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Положення).

Пунктом 21 Положення, що є додатком 2 до вказаного рішення, визначено формулу, за якою розраховується розмір збитків за тимчасове заняття земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (без укладання договору оренди).

Комісією, яка створена відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318, визначені збитки, завдані територіальній громаді відповідно до фактичного використання спірної земельної ділянки з 01.11.2016 по 21.08.2018 у розмірі 5631550, 26 грн, про що складений акт №12 від 16.10.2018 про визначення обсягу збитків (а.с.48-49, том 74) з запереченнями ГУ ДФС у Донецькій області (а.с.50, том 74) та зауваженнями Відділу у м.Маріуполі Головного управління Держагеокадастру у Донецькій області (а.с.50 на звороті, том 74).

Господарський суд, надавши оцінку правильності та правомірності здійсненого позивачем розрахунку розміру заявлених збитків, на підставі частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України правильно урахував преюдиційність судового рішення в адміністративній справі №200/14508/18-а при розгляді позовної заяви.

Так, за результатом оскарження рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №318 від 18.07.2018 "Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам та затвердження положення про неї" у частині затвердження додатку №2 "Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №200/14508/18-а, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позовні вимоги ТОВ Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області задоволені частково, визнано протиправним та скасовано пункт 21 розділу 6 додатку 2 вказаного Положення, в якому містилася формула розрахунку розміру збитків .

Відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 N284, передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню підлягають: інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (п. 3 Порядку).

У Порядку дано визначення поняттю неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як свідчать матеріали справи, Комісією, яка створена відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318, з урахуванням висновків у адміністративній справі №200/14508/18-а, проведено новий розрахунок розміру завданих територіальній громаді збитків відповідно до фактичного використання спірної земельної ділянки за період з 01.11.2016 по 21.08.2018 у розмірі 2035338,56 грн, а саме, за складовими підрахунку є: - нормативно-грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки складає станом на 01.01.2016 - 429,04 грн, станом на 01.01.2017 та 01.01.2018 - 454,78 грн (підстава - лист від 25.09.2018 №1244/105-18 відділу у м.Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області) (пункт 3 акту); - застосований 3% розмір орендної плати за землю від грошової оцінки земельної ділянки передбачений рішенням Маріупольської міської ради від 08.09.2015, від 23.12.2016, від 27.12.2017.

За умовами укладених між позивачем і відповідачем договорів оренди землі від 22.01.2007 та від 17.07.2017 розмір орендної плати теж встановлювався у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Матеріали справи також містять лист №1156/105-19 від 23.04.2019 відділу у м.Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області , відповідно до якого нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з 06.06.2018 по 01.01.2019 складає 454,78грн/ метр квадратний; лист відділу у м.Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 17.01.2020 №39/105-20, який містить інформацію про те, що у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:008:0036, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 454,78 грн/м 2 .

Урахувавши, що господарським судом Донецької області визнані грошові вимоги Головного Управління ДФС у Донецькій області щодо стягнення частини заборгованості зі сплати орендної плати за користування спірної земельної ділянки по 30.10.2017, господарський суд правильно зазначив, що розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.11.2017 по 21.08.2018 у сумі 913027,84 грн розраховано прокурором як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, що нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Господарський суд, перевіривши здійснений заявником у заяві про зменшення розміру позовних вимог розрахунок, дійшов правильного висновку, що розрахунок є арифметично правильним, з огляду на відсутність доказів на підтвердження здійснення оплати за користування земельною ділянкою у спірний період, та правомірно задовольнив вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 913027,84 грн.

Щодо дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини 3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства (чинного з 21.10.2019) сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.05.2019 прийнято до розгляду позовну заяву керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області та відкрито провадження у межах справи №905/2265/17 про банкрутство ПАТ Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд . У судове засідання викликано керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, Маріупольську міську раду Донецької області, ПАТ Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд , керуючого санацією -арбітражного керуючого Затворницьку О.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2018 у справі №905/2265/17 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, головою комітету кредиторів та заставним кредитором у справі про банкрутство №905/2265/17 є ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс .

Колегія суддів зазначає, що процесуальні документи з розгляду позовної заяви в межах справи про банкрутство ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс судом першої інстанції не направлялись.

В ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 про залишення апеляційної скарги без руху судом зазначено, що позовні вимоги Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення коштів розглянуті господарським судом у межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів направлення копії апеляційної скарги конкурсним кредиторам або представнику комітету кредиторів та забезпеченому кредитору.

Заявником апеляційної скарги надано докази надіслання копії апеляційної скарги голові комітету кредиторів, забезпеченому кредитору ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс , товариство завчасно отримувало ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження та відкладення розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.84, 143, 154, том 76).

Отже, ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс було обізнане про наявність даного апеляційного провадження, однак не скористалося правом оскаржити судове рішення з вищезазначених підстав.

З огляду на те, що заявник не обґрунтовує апеляційну скаргу підставою неналежного повідомлення учасника справи про банкрутство, тому у силу приписів пункту 3 частини 3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутні підстави для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції у повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2020 у справі №905/2265/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.08.2020.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова