Ухвала

від 29.07.2020 по справі 910/4446/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.07.2020Справа № 910/4446/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 18, оф. 4; ідентифікаційний код 38464487)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

про визнання недійсними рішень загальних зборів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь", учасником якого вона є, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому позивачка просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів відповідача оформлені протоколом № 1-11/19 від 26.11.2019 та протоколом № 1-03/20 від 10.03.2020 оскільки останні грубо порушують її корпоративні та майнові права, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суд доказів надсилання 28.03.2020 (фіскальний чек) копії позовної заяви від 28.03.2020 та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача та третіх осіб.

08.04.2020 до Господарського суду міста Києва електронною поштою надійшла заява позивача про долучення доказів та усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано копії фіскальних чеків та поштових накладних від 28.03.2020 про направлення копії позовної заяви від 28.03.2020 та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача та третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.05.2020.

29.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

20.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

21.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, рішення, що були прийняті на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь" 26.11.2019 та 10.03.2020 були прийняті у повній відповідності за Закону та підстави для визнання їх недійсними відсутні.

У підготовчих засіданнях неодноразово оголошувалися перерви з 27.05.2020 до 17.06.2020 та з 17.06.2020 до 08.07.2020.

19.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

01.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

07.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив та на клопотання про виклик свідка, що було викладене у позовній заяві.

08.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 08.07.2020 оголошено перерву до 05.08.2020.

27.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо- готельний ресторанний комплекс "Панська ровінь" (код ЄДРПОУ: 38464487) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належних ним часток повністю або частково, у статному капіталі Товариства.

- заборонити вносити зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська ровінь" (код ЄДРПОУ: 38464487) щодо розміру статутного капіталу.

- заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська ровінь" (код ЄДРПОУ: 38464487).

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Предметом позову в даній справі є оскарження рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь" від 26.11.2019 та від 10.03.2020, ключовим питанням порядку денного яких було збільшення розміру статутного капіталу та відповідно затвердження нового розміру часток учасників, внаслідок чого, частка у статутному капіталі позивача була зменшена.

Отже, як про це зазначає заявник, спір торкається безпосередньо реалізації права позивача на участь в управління Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь", при цьому реалізація цього права залежить від встановленого розміру частки у статутному капіталі Товариства. Тобто, на даний час між учасниками Товариства триває спір стосовно перерозподілу часток (корпоративних прав).

З огляду на те, що згадані рішення наразі є предметом оскарження в Господарському суді міста Києва, на думку заявника існує вірогідність, що треті особи 1 та 2, вчинять дії спрямовані на відчуження своїх часток у статутному капіталі повністю або частково іншім особам, що призведе до концентрації у особи набувача корпоративних прав з перевищенням більше ніж 50 % голосів у вищому органі управління Товариством.

Таким чином, заявник вважає, що невжиття своєчасних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав за захистом яких позивач звернувся до суду.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відтак, суд зазначає, що ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Так, предметом позову в даній справі є оскарження рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь" від 26.11.2019 та від 10.03.2020, ключовим питанням порядку денного яких було збільшення розміру статутного капіталу та відповідно затвердження нового розміру часток учасників, внаслідок чого, частка у статутному капіталі позивача була зменшена.

Позивач вважає, що шляхом ухвалення незаконних рішень загальних зборів, прийнятих з порушенням встановленого законом порядку та процедури, що є предметом оскарження у даній судовій справі, ОСОБА_1 намагаються усунути від управління Товариством та впливу на ухвалення управлінських рішень.

Отже, суд зазначає, що обставини, з якими заявник обумовлює можливість забезпечення позову є те, що оскільки вищеозначені рішення наразі є предметом оскарження в Господарському суді міста Києва, то на думку ОСОБА_1 існує вірогідність, що треті особи 1 та 2, вчинять дії спрямовані на відчуження своїх часток у статутному капіталі повністю або частково іншім особам, що призведе до концентрації у особи набувача корпоративних прав з перевищенням більше ніж 50 % голосів у вищому органі управління Товариством.

Водночас, суд вказує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд вказує, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Втім, суд вказує, що заявником не доведено того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-готельний ресторанний комплекс "Панська Ровінь", або ж третіми особами, а саме, ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 вчиняються будь які дії спрямовані на відчуження своїх часток у статутному капіталі повністю або частково іншім особам.

Також, суд звертає увагу, що заявником не доведено, що треті особи, а саме, ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 мають намір вчинити дії спрямовані на відчуження своїх часток у статутному капіталі повністю або частково іншім особам.

За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, суд звертає увагу, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено підстав та не доведено з посиланням на засоби доказування, що невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, за відсутності обґрунтувань, щоб свідчили про вчинення вказаними вище особами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Отже, з огляду на викладене вище, за переконанням суду, у поданій заяві міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд визнає подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову, безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 29.07.2020.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов