Рішення

від 23.07.2020 по справі 911/1570/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1570/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро", м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення

за участю представників:

позивача - Залізняк І.І. відповідача - Стадний Д.С. ; Стаднік О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро" (відповідач) про стягнення 571959,65 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 911/1570/18, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" 571959 грн. 65 коп. сплаченого авансу та 8579 грн. 39 коп. судового збору.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 касаційну скаргу ТОВ "ГлассПро" задоволено частково. Рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2019р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019р. у справі №911/1570/18 скасовано. Справу №911/1570/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2020 прийнято справу до провадження; призначено підготовче засідання на 05.03.2020.

05.03.2020 через канцелярію суду представником відповідача подано заяву (вх. № суду 5022/20 від 05.03.2020) про поворот виконання рішення.

Також, 05.03.2020 через канцелярію суду представником відповідача подано письмові пояснення по суті справи.

В судовому засіданні 05.03.2020 оголошено перерву до 09.04.2020 р.

06.04.2020 на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яка обґрунтована тим, що відбулись зміни фактичних обставин справи №911/1570/18.

Також, 06.04.2020 на адресу Господарського суду Київської області суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2020 оголошено перерву у засіданні до 07.05.2020.

Судове засідання 07.05.2020 не відбулось.

07.05.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2020 наступне засідання призначено на 04.06.2020.

04.06.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача було подано додаткові пояснення.

В судовому засіданні 04.06.2020 оголошено перерву до 02.07.2020.

01.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

Розглянувши заяву про зміну предмету позову суд прийшов до висновку, що вона підлягає прийняттю до розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини четвертої ст. 46 ГПК України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Оскільки підставою позову у справі №911/1570/18 є наявність істотних недоліків у виконаних Відповідачем роботах та розірвання Позивачем Договору підряду №ГП-1000314 відповідно до частини другої ст. 852 ЦК України (положення якої передбачають право замовника на відшкодування збитків), то Позивач вважає за необхідне змінити предмет позову у справі №911/1570/18 зі стягнення суми сплаченого авансу саме на відшкодування понесених Позивачем збитків.

Як зазначив позивач, у зв`язку з наявністю істотних недоліків у змонтованих Відповідачем скляних конструкціях ТОВ Авіаційний розрахунковий центр було позбавлене можливості безпечно використовувати їх за цільовим призначенням, у зв`язку з чим позивач вимушений був демонтувати їх та встановити конструкції належної якості.

Отже, витрати Позивача на демонтаж неякісних конструкцій та виготовлення і встановлення нових конструкцій в розмірі 2 285 055,00 грн. є сумою збитків, які поніс Позивач у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем власних зобов`язань за Договором підряду №ГП- 1000314.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Незважаючи на те, що підставою зміни предмета позову у справі №911/1570/18 стала зміна фактичних обставин справи (понесення відповідачем додаткових витрат на усунення наслідків невиконання Відповідачем власних зобов`язань за договором підряду), виникнення таких обставин не вважається зміною підстав позову.

Аналогічної позиції дотримується і Касаційний господарський суд у складі Верховного суду, який у власній постанові від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17 зазначив, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Враховуючи те, що фактичні обставини справи змінились вже після подання позовної заяви, суд прийшов до висновку, що зміна позивачем предмету позову є обґрунтованою.

Також судом було розглянуто заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви позивача про збільшення позовних вимог, а саме - про стягнення з відповідача 2 285 055,00 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/1570/18 та призначено справу до розгляду по суті на 23.07.2020.

15.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав відповідь на відзив та заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

23.07.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гласспро" (відповідач, виконавець) укладено Договір підряду № ГП-1000314, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виготовити, здійснити доставку та змонтувати своїми силами та із своїх матеріалів цільноскляні конструкції, загальна площа виробів - 49,72 кв.м. на об`єкті замовника, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 67 та здати такі роботи замовнику у встановлений договором строк, а замовник зобов`язується прийняти, а також оплатити роботи у порядку та в розмірах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, перелік робіт, які виконуються виконавцем за договором та їх об`єм визначено сторонами у "Специфікації та розрахунку вартості робіт", які є невід`ємною частиною договору.

Вартість робіт складає 714 949,56 грн., включаючи ПДВ (п. 2.1 договору). Розрахунки за договором здійснюються поетапно: замовник перераховує на рахунок виконавця аванс в розмірі 80 % від загальної вартості робіт протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами цього договору; залишок вартості у розмірі 20 % від вартості робіт, перераховується замовником протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору).

Роботи по даному договору виконуються протягом 40 робочих днів: 1 етап: на протязі 10 робочих днів після дати надходження авансу згідно п. 2.2.1 договору на поточний рахунок виконавця, виконавець починає роботи по монтажу закладних деталей; 2 етап: після письмового повідомлення замовником виконавця про наявність будівельної готовності, виконавець протягом 30 робочих днів встановлює конструкцію козирків (п. 3.1 договору).

Умовами п. 4.1 договору виконавець гарантував якість виробів та конструкцій, протягом 18 місяців після підписання акту виконаних робіт.

По закінченню виконання робіт, визначених договором, виконавець передає виконані роботи замовнику по акту виконаних робіт, якій повинен бути підписаний протягом 7 днів з моменту передачі замовнику. У разі відмови від підписання акту, або у разі ненадання протягом 7 днів мотивованої відмови від його підписання, роботи вважаються виконаними, прийнятими та такими, які підлягають кінцевій оплаті з боку замовника (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 6 місяців, однак втрачає свою чинність не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.п. 12.1 договору).

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 2 до Договору № ГП-1000314 від 26.07.2017 "Специфікація та розрахунок вартості робіт", за яким було погоджено найменування, кількість ціна та загальна вартість робіт.

Так, на виконання умов договору, позивачем було перераховано відповідачу в рахунок авансу 571 959,65 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 69 від 06.09.2017 та № 115 від 02.10.2017.

13.06.2018 позивач звернувся до відповідача із листом № 3052/06-18, надіслання якого підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 14.06.2018, в якому стверджував, що станом на 13.06.2018 роботи на об`єкті не завершені, конструкції не відповідають технічним характеристикам, встановленим для виробів такого характеру, не відповідають технічному завданню замовника, виготовлені з порушенням будівельних норм та не можуть безпечно експлуатуватись на об`єкті, пропозицій щодо усунення недоліків виконаних робіт від виконавця не надходило, у зв`язку з чим позивач пропонував припинити дію Договору № ГП-1000314 від 26.07.2017 та повернути грошові кошти в сумі 571 959,65 грн.

Істотні недоліки виконаних відповідачем робіт, на думку позивача, підтверджуються, зокрема, долученим до матеріалів справи висновком ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій та повідомленням судового експерта Черніна Якова Олександровича вих. №15/01-19 від 05.04.2019

Однак лист позивача залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Натомість відповідач звертався до позивача із листом № 18 від 20.08.2018, додаючи акт здачі-прийняття робіт № ГП-0000674 та видаткову накладну № ГП-0000674 від 21.08.2018 на суму 432 580,06 грн., підписані з боку відповідача (після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі).

У відповідь, позивачем направлений лист від 31.08.2018 про відмову у підписанні акту здачі-прийняття робіт № ГП-0000674, у зв`язку з виявленими недоліками у роботі.

Оскільки відповідач так і не усунув істотні недоліки у роботах, то позивач вимушений був розірвати Договір підряду на підставі положень частини другої ст. 852 ЦК України, про що повідомив відповідача листом №3052/06-18 від 13.06.2018.

В подальшому, як зазначив позивач, у зв`язку з наявністю істотних недоліків у змонтованих відповідачем скляних конструкціях він був позбавлений можливості безпечно використовувати їх за цільовим призначенням та вимушений був демонтувати їх та встановити конструкції належної якості, у зв`язку з цим між позивачем, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Дах В.Н. , як виконавцем, було укладено Договір №01-04/19 від 16.04.2019, пунктом 1.1 якого передбачено обов`язок Виконавця виконати роботи з виготовлення, доставки та монтажу скляного накриття для двох навісів загальною площею 46,7 кв.м. та металевих каркасів для цих навісів. Роботи мали бути виконані на будівлі за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 67

Після виконання передбачених Договором №01-04/19 робіт між Позивачем та ТОВ Дах В.Н. 04.03.2020 було підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 2 285 055,00 грн.

27.03.2020 позивач розрахувався за виконані роботи, перерахувавши на користь ТОВ Дах В.Н. грошові кошти в сумі 2 285 055,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Згідно умов Договору №01-04/19 ТОВ Дах В.Н. мало право залучати до виконання робіт інших осіб на власний розсуд, у зв`язку з чим ТОВ Дах В.Н. було укладено:

- Договір №ВЗ-19.0390 від 19.04.2019 із ТОВ Фірма Віндзор на виготовлення та монтаж скляного накриття,

Договір №16 від 19.07.2019 із ПП Альф-Автоматик на виготовлення каркасів для навісів.

Отже, витрати на демонтаж неякісних конструкцій та виготовлення і встановлення нових конструкцій в розмірі 2 285 055,00 грн., на думку позивача, є сумою збитків, які понесло ТОВ Авіаційний розрахунковий центр у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем власних зобов`язань за Договором підряду №ГП- 1000314.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України, у разі коли робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 858 ЦК України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З аналізу вказаної норми вбачається, що істотні відступи від умов договору підряду або інші істотні недоліки у роботі поділяються на ті, що не можуть бути усунені і ті, що не були усунені у встановлений замовником розумний строк.

Такі недоліки дають замовнику право на відмову від договору та отримання відшкодування спричинених збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до відповідача 13.06.2018р. із листом № 3052/06-18, посилався на невідповідність конструкцій технічним характеристикам та технічному завданню замовника та будівельним нормам.

Разом з тим, позивачем в ході розгляду справи не доведено той факт, що він як Замовник надавав відповідачу технічне завдання на виконання робіт за Договором підряду №ГП-1000314.

У даному листі позивач підтвердив факт виконання робіт за Договором підряду №ГП-1000314 та лише пропонував припинити дію вказаного договору у зв`язку з виявленими недоліками, тобто не відмовлявся від договору та не пропонував укласти Додаткових угод з даного приводу.

Позивачем не доведено наявності саме істотних недоліків чи відступів від договору, які не можуть бути усунені або не були усунені у встановлений строк та наявність яких давала б право позивачу скористуватись правом передбаченим ст. 849 ЦК України.

У висновку ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 21.08.2018р., який було надано відповідачем, зазначається про пошкодження та недоліки, які необхідно усунути, що свідчить про те, що ці недоліки можливо усунути.

При цьому у висновку від 21.08.2018р. також зазначено, що не зважаючи на вказані недоліки, конструкції існуючого козирка будівлі можуть експлуатуватися, так як вони відповідають нормам з питань забезпечення міцності та стійкості конструкцій.

Крім того безпідставним є посилання на обставини, зазначені судовим експертом Черніним Яковом Олександровичем у повідомленні про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи вих. №15/01-19 від 05.04.2019р., оскільки експертом не було проведено експертизу та не було надано відповіді на поставлені йому судом питання.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 750/8676/15-ц.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Втім, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що змонтовані конструкції містять істотні недоліки, які в свою чергу змусили позивача їх демонтувати та понести витрати на встановлення нових конструкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено фактів, які могли б свідчити, що понесені ним втрати майнового характеру зумовлені протиправними діями відповідача і були невідворотнім результатом порушення відповідачем зобов`язання, тобто наявність прямого причинного зв`язку між невиконанням відповідачем своїх зобов`язань та збитками.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що позовні вимоги не підтверджені поданими доказами, спростовуються матеріалами справи, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, та покладає судові витрати на позивача.

Відносно заяви відповідача (вх. № суду 5022/20 від 05.03.2020) про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів, суд зазначає таке.

За приписами статті 333 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до частин 5, 6, 7, 9, 10 статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 справі № 13-рп/2011 (справа № 1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.

Відповідно до матеріалів справи, рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2019 виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2019 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 17.10.2019 № 911/1570/18 з підстав фактичного повного виконання рішення та виписками з рахунку.

Враховуючи те, що за результатом перегляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, наявні підстави для задоволення заяви (вх. № суду 5022/20 від 05.03.2020) про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових коштів.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 232, 237, 238, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро" про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових сум задовольнити.

3. В поворот виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № 911/1570/18 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 8-А, офіс 14, код ЄДРПОУ 30678416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38-Б, код ЄДРПОУ 35778513) 571 959 (п`ятсот сімдесят одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 65 коп. сплаченого авансу та 8 579 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 39 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.08.2020

Суддя Т.Д. Лилак