Постанова

від 01.02.2021 по справі 911/1570/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р. Справа№ 911/1570/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020

у справі № 911/1570/18 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро"

про стягнення коштів

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро" про стягнення 571 959,65 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 911/1570/18, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" 571959, 65 грн сплаченого авансу та 8579, 39 грн судового збору.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 касаційну скаргу ТОВ "Гласспро" задоволено частково. Рішення господарського суду Київської області від 26.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 911/1570/18 скасовано. Справу №911/1570/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, касаційна інстанція зазначила, що судами при вирішенні спору не було досліджено підстав відмови замовника від договору підряду, на які він посилався у листі від 13.06.2018, а також чи є вони достатніми для відмови від договору з урахуванням ст. 849 ЦК України. Також касаційною інстанцію зауважено, що суди, посилаючись на приписи ст. 858 ЦК України, не встановили наявності обставин саме істотних недоліків чи відступів від договору, які не можуть бути усунуті або не були усунуті у встановлений строк.

При новому розгляді позивачем подано заяву про зміну предмета позову. У вказаній заяві позивач зазначав, що оскільки позовні вимоги у цій справі обґрунтовані наявністю істотних недоліків у виконаних відповідачем роботах та розірванням договору підряду згідно ч. 2 ст. 852 ЦК України (положення якої передбачають право замовника на відшкодування збитків), то позивач вважає за необхідне змінити предмет позову зі стягнення суми сплаченого авансу на відшкодування понесених позивачем збитків.

Крім того позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 2 285 055,00 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2020 у справі № 911/1570/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Заяву ТОВ "Гласспро" про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових сум задоволено.

В поворот виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № 911/1570/18 стягнуто з ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" на користь ТОВ "Гласспро" 571 959, 65 грн сплаченого авансу та 8 579, 39 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши недоведення позивачем наявності складу цивільного правопорушення, керуючись ст. ст. 22, 837, 857, 858 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020 у справі № 911/1570/18 та ухвалити нове, яким стягнути з ТОВ "Гласспро" на користь ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" 2 286 055, 00 грн збитків.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи з неправильним застосуванням норм матеріального права. За доводами апелянта, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що витрати позивача на демонтаж неякісних конструкцій та виготовлення й встановлення нових скляних козирків на загальну суму 2 285 055,00 грн є збитками, які поніс замовник у зв`язку з неналежним виконанням підрядником зобов`язань за договором та які підлягають стягненню на його користь. Позивач зазначає, що укладаючи договір підряду він мав обґрунтовані очікування на отримання результату робіт, який відповідає державним будівельним стандартам 1 категорії нормальний , а не задовільний . У зв`язку з цим, апелянт вказує на порушення відповідачем умов п. 6.1.5 договору та ст. 857 ЦК України. Також позивач звертає увагу на те, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову не дав належної оцінки листу № 22 від 01.10.2018 відповідача, яким підтверджується факт неналежного виконання ним робіт у встановлені договором строки. Крім того позивач зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було застосовано положення ст. 858 ЦК України, на які апелянт не посилався та не просив суд їх застосовувати до спірних правовідносин. На думку апелянта, судом попередньої інстанції залишено поза увагою обставини прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019, справа № 911/1570/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020; запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання та повідомлено строки на їх подання.

У зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Ходаківська І.П., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 справу прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 09.11.2020.

В межах встановлених судом процесуальних строків від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з дотриманням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Так, відповідач зазначає, що позивач, вказуючи на істотні недоліки робіт, належними доказами не доводів наявності таких обставин. Висновком ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій від 21.08.2018, за доводами відповідача, встановлено можливість експлуатації скляних конструкцій та необхідність виконання підрядником робіт для виправлення недоліків. Щодо посилань позивача на повідомлення судового експерта про неможливість проведення експертизи відповідач зазначає, що відсутність проектної документації не може свідчити про істотні недоліки роботи, оскільки обов`язок з її надання належить замовнику. Відповідач також зазначає, що в якості підстави для розірвання договору позивач посилається на лист від 13.06.2018, однак його умовами не передбачено можливості розірвання правочину в односторонньому порядку. В такому випадку, позивач повинен був звернутися до суду з відповідним позовом та обґрунтуванням належними доказами істотність порушення договірного зобов`язання підрядником. Також на думку відповідача, у даній справі відсутні підстави для стягнення збитків, оскільки позивач в односторонньому порядку розірвав договір, вимог щодо усунення недоліків не заявляв, дефектний акт не складав, на власний розсуд за відсутності будь-яких доказів щодо неналежної якості робіт здійснив демонтаж конструкції, відповідні матеріали після демонтажу відповідачу не повернув.

У зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 справу прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 21.12.2020.

В судовому засіданні 21.12.2020 оголошено перерву до 01.02.2021, про що постановлено ухвалу суду.

Представники позивача в судовому засіданні 01.02.2021 вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.02.2021 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

26.07.2017 між ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" (замовник за договором, позивач у справі) та ТОВ "Гласспро" (виконавець за договором, відповідач у справі) укладено договір підряду № ГП-1000314 (далі - договір), згідно умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виготовити, здійснити доставку та змонтувати своїми силами та зі своїх матеріалів цільноскляні конструкції, загальна площа виробів - 49,72 кв.м. на об`єкті замовника, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 67 та здати такі роботи замовнику у встановлений договором строк, а замовник зобов`язується прийняти, а також оплатити роботи у порядку та в розмірах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, перелік робіт, які виконуються виконавцем за договором та їх об`єм визначено сторонами у "Специфікації та розрахунку вартості робіт", які є невід`ємною частиною договору.

Вартість робіт складає 714 949,56 грн, включаючи ПДВ (п. 2.1 договору). Розрахунки за договором здійснюються поетапно: замовник перераховує на рахунок виконавця аванс в розмірі 80 % від загальної вартості робіт протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами цього договору; залишок вартості у розмірі 20 % від вартості робіт, перераховується замовником протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору).

Роботи по даному договору виконуються протягом 40 робочих днів: 1 етап: на протязі 10 робочих днів після дати надходження авансу згідно п. 2.2.1 договору на поточний рахунок виконавця, виконавець починає роботи по монтажу закладних деталей; 2 етап: після письмового повідомлення замовником виконавця про наявність будівельної готовності, виконавець протягом 30 робочих днів встановлює конструкцію козирків (п. 3.1 договору).

Умовами п. 4.1 договору виконавець гарантував якість виробів та конструкцій, протягом 18 місяців після підписання акту виконаних робіт.

По закінченню виконання робіт, визначених договором, виконавець передає виконані роботи замовнику по акту виконаних робіт, якій повинен бути підписаний протягом 7 днів з моменту передачі замовнику. У разі відмови від підписання акту, або у разі ненадання протягом 7 днів мотивованої відмови від його підписання, роботи вважаються виконаними, прийнятими та такими, які підлягають кінцевій оплаті з боку замовника (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 6 місяців, однак втрачає свою чинність не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.п. 12.1 договору).

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 2 до Договору № ГП-1000314 від 26.07.2017 "Специфікація та розрахунок вартості робіт", за яким було погоджено найменування, кількість ціна та загальна вартість робіт.

Так, на виконання умов договору, позивачем було перераховано відповідачу в рахунок авансу 571 959,65 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 69 від 06.09.2017 та № 115 від 02.10.2017.

13.06.2018 позивач звернувся до відповідача із листом № 3052/06-18, надіслання якого підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 14.06.2018, в якому стверджував, що станом на 13.06.2018 роботи на об`єкті не завершені, конструкції не відповідають технічним характеристикам, встановленим для виробів такого характеру, не відповідають технічному завданню замовника, виготовлені з порушенням будівельних норм та не можуть безпечно експлуатуватись на об`єкті, пропозицій щодо усунення недоліків виконаних робіт від виконавця не надходило, у зв`язку з чим позивач пропонував припинити дію договору № ГП-1000314 від 26.07.2017 та повернути грошові кошти в сумі 571 959,65 грн.

Оскільки, як стверджує позивач, вищенаведена вимога була проігнорована відповідачем, ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" в липні 2018 пред`явлено позов про стягнення сплаченого ним авансу в сумі 571 959,65 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем в узгоджені сторонами строки договірних зобов`язань з виготовлення, доставки, монтування цільноскляних конструкцій. Правова підстава позову обґрунтована, зокрема, посиланням на приписи ч. 3 ст. 849 ЦК України та ч. 2 ст. 852 ЦК України.

Відповідач, після звернення позивача до суду, направив ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" лист № 18 від 20.08.2018, в якому висловив свою незгоду з розірванням договору в односторонньому порядку. Також, керуючись приписами ч. 4 ст. 849 ЦК України, до вказаного листа відповідач приєднав підписаний ним акт здачі-прийняття робіт № ГП-0000674 та видаткову накладну № ГП-0000674 від 21.08.2018 на суму 432 580,06 грн. Вказаний акт позивачем не підписаний.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про зміну предмета позову, ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" вказувало на те, що у зв`язку з наявністю істотних недоліків у змонтованих відповідачем скляних конструкціях, позивач був позбавлений можливості безпечно використовувати їх за цільовим призначенням, а тому був змушений їх демонтувати та встановити конструкції належної якості. Вказані витрати, за доводами позивача, є сумою збитків, які настали у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, та в силу приписів ст. 22, ч. 2 ст. 852 ЦК України та ст. ст. 224, 225 ГК України підлягають відшкодуванню ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр".

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Приписи ст. 49 ГК України встановлюють загальний для всіх підприємців обов`язок - не порушувати права та законні інтереси інших суб`єктів господарювання, а в разі їх порушення - нести майнову та іншу встановлену законодавством відповідальність за завдані шкоду і збитки.

Таким чином, для застосування обраного позивачем заходу відповідальності - стягнення збитків - позивач має довести, а суд - встановити, наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини).

При цьому обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Як на підставу для відшкодування збитків позивач (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) посилається на неналежне виконання підрядником робіт, а саме у зв`язку з істотними недоліками у змонтованих відповідачем скляних конструкціях позивач був позбавлений можливості безпечно використовувати їх за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно положень ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Статтею 852 ЦК України встановлено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Із правового аналізу вищенаведеної норми слідує, що у разі відступу від умов договору або допущення інших недоліків в роботі замовнику надано право вибору способу захисту своїх інтересів шляхом пред`явлення вимоги до підрядника про безоплатне виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу.

Водночас у випадку наявності саме істотних відступів від роботи або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Наведені приписи норм, що регулюють відносини підряду, кореспондуються із загальними положеннями цивільного законодавства щодо розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням умов договору, зокрема, ст. 651 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених наведеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

На обґрунтування обставин істотного порушення умов договору позивач (згідно заяви про зміну предмета позову), зокрема, вказував на те, що висновком ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій від 21.08.2018 встановлено необхідність виконання натягування вант козирка № 1, герметизації швів між склом, встановлення вант на козирок № 2, оброблення металевих елементів антикорозійними та протипожежними розчинами. Крім того висновком встановлено, що технічний стан конструкцій змонтованого козирка головного входу до будівлі по вул. Волинській, 67 в м. Києві може бути віднесено до 2 категорії - задовільний .

Також позивач посилався на наявне в матеріалах справи повідомлення судового експерта Черніна Я.О. вих № 15/01-19 від 05.04.2019 про неможливість проведення експертизи, яким вказано про неможливість проведення експертного дослідження у зв`язку з тим, що надані креслення не містять основних даних, необхідних для проведення перевірочних розрахунків передбачених ДБН В.2.6-198:2014 щодо забезпечення надійності, безпеки та довговічності. Наведене, на переконання апелянта, свідчить про неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань та є порушенням умов п. 6.1.5 договору, ст. 857 ЦК України.

Однак вказані аргументи не можуть бути покладені в основу висновку про істотне порушення відповідачем умов договору, оскільки встановлені висновком ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій від 21.08.2018 недоліки в роботі свідчать про неякісне виконання підрядником робіт, які можуть бути усунуті останнім. При цьому в п. 8 вказаного висновку зазначено, що конструкції існуючого козирка будівлі можуть експлуатуватися, оскільки відповідають нормам з питань забезпечення міцності та стійкості конструкції.

Згідно п. 5.2.2 Національного стандарту України Настанови щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану ДСТУ-Н Б В.1.2-18;2016 технічний стан конструкції задовільний характеризується наявністю часткових відхилень від вимог проекту, дефектів або пошкоджень, які можуть знизити довговічність конструкції або частково порушити вимоги другої групи граничних станів, що в конкретних умовах експлуатації конструкції не обмежує використання об`єкта за призначенням.

Отже визначена у висновку експертної установи характеристика змонтованих відповідачем конструкцій вказує на можливість їх використання за призначенням, що спростовує протилежні доводи апелянта в цій частині та, відповідно, правомірної необхідності демонтажу ним таких конструкцій.

При цьому посилання апелянта на те, що укладаючи договір він мав обґрунтовані очікування на отримання результату робіт, який відповідає державним будівельним стандартам 1 категорії нормальний , а не задовільний , додатково підтверджують виконання підрядником робіт з недотриманням якісних показників. Повного невиконання відповідачем підрядних робіт у даній справі не встановлено.

Також апеляційна інстанції вважає, що судом першої інстанції вірно було відхилено посилання позивача на повідомлення судового експерта Черніна Я.О. вих № 15/01-19 від 05.04.2019, оскільки експертом не було проведено експертизу та не було надано відповіді на поставлені йому судом питання.

Інших належних і допустимих доказів в підтвердження обставин неможливості експлуатації встановлених на об`єкті позивача скляних конструкцій ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" не надано.

Щодо аргументації апелянта в частині ненадання судом першої інстанції викладеним відповідачем у листі № 22 від 01.10.2018 пропозиціям із завершення робіт та усунення всіх наявних недоліків, судова колегія зазначає, що наведений лист не може замінювати експертного висновку, а тому не може бути визнаний судом як належний доказ в підтвердження істотного порушення умов договору. До того ж, визнання відповідачем факту наявності недоліків в роботі не підтверджує неможливості експлуатації цієї скляної конструкції за її призначенням та, відповідно, наявності істотності недоліків виконаних робіт.

За встановленого, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у даній справі має місце наявність фактичних обставин виконання відповідачем робіт за неналежної якості, порядок відповідальності за що унормовано приписами ст. 858 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Матеріалами справи підтверджується, що договором підряду умов щодо надання замовнику права на відшкодування витрат на усунення недоліків в роботі у випадку виконання неякісних робіт не передбачено. Згідно наявного у справі листування між сторонами вимог щодо усунення відповідачем недоліків в роботі або пропорційне зменшення ціни робіт позивачем не заявлялись. Також відсутні будь-які докази того, що замовником встановлювались для підрядника розумні строки для усунення недоліків.

Твердження апелянта про те, що він не посилався на положення ст. 858 ЦК України та не просив суд їх застосувати у спірних правовідносинах відхиляються апеляційною інстанцією, оскільки зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Натомість вимога про стягнення збитків обґрунтована посиланням саме на неналежне виконання відповідачем підрядних робіт, пов`язаних з істотними недоліками. За результати дослідження наявних в матеріалах справи доказів судом вірно встановлено недоведення позивачем неможливості експлуатації скляних конструкцій, як передумови настання збитків у вигляді вартості аналогічних конструкцій, виконаних іншим підрядником.

Також судом апеляційної інстанції визнаються неприйнятними аргументи апеляційної скарги стосовно того, що станом на час звернення позивача з листом № 3052/06-18 від 13.06.2018 з пропозицією припинення договору підряду відповідач не завершив виконання робіт та виконував їх настільки повільно, що прострочив термін виконання на шість місяців. Вказана підстава позову щодо недотримання підрядником строків та наявності у замовника підстав для відмови від правочину згідно приписів ч. 2 ст. 849 ЦК України не була наведена ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" ані в позовній заяві, ані в поданій до суду першої інстанції при новому розгляді заяві про зміну предмету позову. Відтак посилання апелянта про залишення поза увагою та не дослідження судом першої інстанції обставин прострочення виконання відповідачем робіт відхиляються.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Позивачем в порушення вищенаведених приписів чинного законодавства належними і допустимими доказами у розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено обставин наявності прямого причинного зв`язку між невиконанням відповідачем своїх зобов`язань та заявленим позивачем у даній справі розміром збитків, тобто усього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Наведене є підставою для відмови в задоволенні позову, що правомірно було зроблено місцевим господарським судом оскаржуваним рішенням.

З приводу вирішення місцевим господарським судом питання щодо повороту виконання рішення суду судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в цій частині, оскільки воно вирішено у відповідності до приписів ст. 333 ГПК України та за встановлення обставин повного виконання в примусовому порядку скасованого рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № 911/1570/18.

Таким чином, аргументація апеляційної скарги щодо прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи з неправильним застосуванням норм матеріального права, - не знайшла свого підтвердження під час перегляду справи Північним апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020 у справі № 911/1570/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020 у справі №911/1570/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2020 у справі №911/1570/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр".

4. Справу №911/1570/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.В. Владимиренко

Є.Ю. Пономаренко

Повний текст постанови складено 04.02.2021