Рішення

від 03.08.2020 по справі 922/679/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/679/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) до Житлово-будівельного кооперативу "ЖБК-98" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 128, ідентифікаційний код 25187637) про стягнення 27145,58 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "ЖБК-98" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у загальній сумі 27145,58 грн, у тому числі: пеня у сумі 12754,44 грн, три проценти річних у сумі 3132,59 грн та інфляційні втрати у сумі 11258,55 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2102,00 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем були порушені умови договору № 2321/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 06.09.2016 щодо своєчасної оплати переданого газу за даним договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/679/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вищевказаною ухвалою роз`яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.03.2020, була надіслана на адресу відповідача: 61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 128, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відомості про місцезнаходження відповідача за цією адресою містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте вказана ухвала суду вручена представнику відповідача не була та повернута на адресу суду поштовим відділенням із відміткою: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 із змінами внесеними постановою від 27.12.2019 №1149 (далі - Правила), рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

П.99-2 Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Виходячи зі змісту наведених вище норм Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не вручені адресату (фізичним особам) під час доставки з причин відсутності адресата, не пізніше трьох робочих днів підлягають поверненню на адресу суду з відповідною відміткою про відсутність особи за адресою.

Отже, відповідач є повідомленим про знаходження справи в господарському суді.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

06 вересня 2016 між Публічним акціонерним товариством "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", як постачальником, та Житлово-будівельним кооперативом "ЖБК-98", як споживачем, укладено договір № 2321/1617-ТЕ-32 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Зміна типу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не є його реорганізацією (перетворенням, злиттям, приєднанням) у розумінні ст.104, 106-109 Цивільного кодексу України" та не передбачає правонаступництва.

Відповідно до п. 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 220,0 тис. куб. метрів, в тому числі за місяцями (тис. куб. м.): у жовтні обсягом 30; у листопаді обсягом 35; у грудні обсягом 45; за IV кв. 2016 обсягом 110; у січні обсягом 40; у лютому обсягом 40; у лютому обсягом 40; у березні обсягом 30, за І кв 2017 обсягом 110.

Згідно з п. 3.4. договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Умовами пункту 5.2 договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4942, 00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930, 40 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 8.2 договору сторонами встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2016 року і діє в частині реалізації природного газу до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

Сторони вносили зміни до договору додатковими угодами: №1 від 23.01.2017; №2 від 31.03.2017.

Додатковою угодою№1 внесли зміни до розділу 1, пункти 2.3., 2.4. та 2.5. розділу 2, доповнено пункт 7.1. розділу 7 підпунктом 5), викладено підпункти 3) 4) та 5) пункту 7.4. розділу 7, викладено підпункт 1) пункту 11.3. розділу 11 в іншій редакції, додано до розділу 11 пункт 11.9..

Додатковою угодою №2 сторони додали пункт 2.1 розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу договору абзацом у наступній редакції:

Постачальник передає Споживачу в період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) газ обсягом до 6 тис.куб.м. (шість тисяч куб.м), у тому числі по місяцях тис.куб.м): у квітні обсягом 1; у травні обсягом 1; у червні обсягом 1; всього за І кв. обсягом 3; у липні обсягом 1; у серпні обсягом 1; у вересні обсягом 1, всього за ІІІ кв. обсягом 3. .

Виклали пункт 2.9 розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу договору у наступній редакції:

2.9. Фізико-хімічні показники природного газу, який передається постачальником споживачеві у пунктах приймання-передачі, зазначених у пункті 3.1 цього договору, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 №2493 та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494. .

Видалили з договору: абзац перший пункту 3.2 розділу 3 Порядок та умови передачі природного газу; пункт 4.2 розділу 4 Порядок обліку природного газу договору.

Виклали пункти 5,1 та 5.2. розділу 5 Ціна газу договору у наступній редакції:

5.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 № 187.

5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 квітня 2017 року становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 40 коп .

Додали до договору пункт 5.3 розділу 5 Ціна газу договору абзацом у наступній редакції: - дотримання інших вимог пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2017 № 187.

Замінити в пункті 8.2 розділу 8 Відповідальність сторін слова 21% річних на 16,4% річних .

Також, вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни щодо строку дії договору, зокрема у п.12.1. договору та вказали граничний строк дії договору до 30 вересня 2017 року (включно).

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 748 463,92 грн, що підтверджується наступними актами приймання - передачі природного газу:

- за зобов`язаннями жовтня 2016 року на суму 65 999,42 грн (акт приймання - передачі природного газу від 31.10.2016, арк. справи № 29);

- за зобов`язаннями листопада 2016 року на суму 112 600,50 грн (акт приймання - передачі природного газу від 30.11.2016, арк. справи № 30);

- за зобов`язаннями грудня 2016 року на суму 167 059,37 грн (акт приймання - передачі природного газу від 31.12.2016, арк. справи № 31);

- за зобов`язаннями січня 2017 року на суму 196 414,85 грн ( акт приймання - передачі природного газу від 31.01.2017, арк. справи № 32);

- за зобов`язаннями лютого 2017 року на суму 159 474,38 грн (акт приймання - передачі природного газу від 28.02.2017 арк. справи № 33);

- за зобов`язаннями березня 2017 року на суму 46 903,54 грн ( акт приймання - передачі природного газу від 31.03.2017 арк. справи № 34);

- за зобов`язаннями квітня 2017 року на суму 11,86 грн (акт приймання - передачі природного газу від 30.04.2017 арк. справи № 35).

Акти приймання-передачі природного газу підписані представниками сторін без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Проте відповідачем, всупереч умовам договору, не вчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, внаслідок чого позивачем на прострочені відповідачем платежі нараховані: пеня у сумі 12 754,44 грн; три проценти річних у сумі 3 132,59 грн та інфляційні у розмірі 11 258,55 грн.

Відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався та відзив на позов до суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" господарським судам України роз`яснено, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Також, суд звертає увагу, що згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на суд, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін." (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р.)

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".).

Судом перевірено розрахунок 3% річних за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 132,59 грн обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Суд, перевіривши розрахунок здійснений позивачем інфляційних втрат за допомогою системи "Ліга Закон" встановив, що позивачем не вірно здійснено розрахунок та суми заявлені позивачем до стягнення є вищими, включаю й період де мала місце дефляція.

Судом здійснено перерахунок та встановлено що сума інфляційних втрат в розмірі 10 864,16 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 394,39 грн. у задоволенні позову слід відмовити, оскільки вказана сума заявлена позивачем безпідставно.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 754,44 грн, що нарахована позивачем за такі періоди: з 26.01.2017 по 01.02.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 95 000,00 грн у розмірі 382,60 грн; з 28.02.2017 по 02.03.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 74 000,00 у розмірі 127,73 грн; з 03.03.2017 по 05.03.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 60 525,62 грн у розмірі 104,47 грн; з 06.03.2017 по 13.03.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 39 525,62 грн у розмірі 181,93; з 14.03.2017 по 19.03.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 26 025,62 грн у розмірі 89,84 грн; з 20.03.2017 по 21.03.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 14 025,62 грн у розмірі 16,14 грн; з 28.03.2017 по 31.03.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 138 000,00 грн. у розмірі 317,59 грн; з 01.04.2017 по 04.04.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 138 000,00 грн. у розмірі 248,02 грн; з 05.04.2017 по 23.04.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 133 096,46 грн у розмірі 1 136,24 грн; з 24.04.2017 по 24.04.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 123096,46 грн у розмірі 55,31 грн; з 25.04.2017 по 25.05.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 113 096,46 грн у розмірі 1 575,29 грн; з 26.05.2017 по 12.06.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 108 096,46 грн у розмірі 874,25; з 13.06.2017 по 28.06.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 98 096,46 грн у розмірі 705,22 грн; з 29.06.2017 по 27.07.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 88 096,46 у розмірі 1 147,91 грн; з 28.07.2017 по 21.08.2017 у розмірі 877,25 грн; з 22.08.2017 по 11.09.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 68 096,46 грн у розмірі 642,53 грн; з 12.09.2017 по 26.09.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 58 096,46 грн у розмірі 391,55 грн; з 27.09.2017 по 27.09.2017 у розмірі 22,96 грн; з 26.04.2017 по 25.10.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 46 903,54 у розмірі 3 856,63 грн; з 26.05.2017 по 25.11.2017 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 11,86 грн у розмірі 0,18 грн; з 26.11.2017 по 25.03.2018 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 11,86 грн у розмірі 0,12 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати за поставлений позивачем природний газ не виконав у встановлений договором строк, та мало місце прострочення здійснення останнім оплати, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна оплата відповідачем отриманого природного газу поставленого позивачем) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2017 сторонами встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторонами у договорі період нарахування пені не збільшено, отже й нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз`яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, мало місце прострочення оплати за допомогою системи "Ліга Закон" судом встановлено, що сума пені, що заявлена до стягнення з відповідача у розмірі 12 754,44 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 129 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а отже судовий збір в розмірі 2102,00 грн. сплачений позивачем слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на позивача покладається судовий збір у розмірі 30,54 грн., а на відповідача - у розмірі 2 071,46 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 655, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в сумі 26 751,19 грн.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ЖБК-98" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 128, ідентифікаційний код 25187637) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) борг у загальній сумі 26 751,19 грн, у тому числі: пеня у сумі 12 754,44 грн, три проценти річних у сумі 3132,59 грн та інфляційні у розмірі 10 864,16 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

3. Врешті частині позовних вимог у розмірі 394,39 грн. (інфляційні втрати) - у задоволенні позову відмовити.

4. Судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2102,00 грн покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на позивача покладається судовий збір у розмірі 30,54 грн., а на відповідача - у розмірі 2 071,46 грн.

5. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ЖБК-98" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 128, ідентифікаційний код 25187637) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) судовий збір у розмірі 2 071,46 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720).

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив "ЖБК-98" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 128, ідентифікаційний код 25187637).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" серпня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова