Ухвала

від 03.08.2020 по справі 927/649/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"03" серпня 2020 р. м. Чернігів справа № 927/649/20

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №66-7340вих20 від 14.07.2020

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави в особі

Позивачів: 1. Задерїівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04416074, вул. Петренка, 17, с. Задеріївка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15020

2. Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04061671, вул. Святомиколаївська, 85, смт Ріпки, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15000

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Ім. Попудренка ,

код ЄДРПОУ 03796710, вул. Петренка, 14, с. Задеріївка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15020

Предмет спору: про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області та Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ім. Попудренка , у якому просить суд:

- розірвати договір оренди землі від 30.10.2017, укладений між Ріпкинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Ім. Попудренка , зареєстрований 30.11.2017 за №23717769;

- повернути у відання Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області земельну ділянку загальною площею 0,8259 га, кадастровий номер 7424483000:06:003:0644.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач передав невитребувану земельну ділянку (пай) загальною площею 0,8259 га, кадастровий номер 7424483000:06:003:0644, у суборенду без згоди орендодавця, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 8 Закону України Про оренду землі . Прокурор зазначає, що невиконання порядку передачі вищевказаної земельної ділянки у суборенду, а саме без згоди орендодавця, та перекладання обов`язку сплати орендної плати на третіх осіб вказує на істотне порушення умов договору оренди землі від 30.10.2017, суперечить нормам чинного законодавства та є підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки орендодавцю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України Про судовий збір .

У частині 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

При цьому закон не передбачає інших правил у разі звернення з позовом до суду прокурора в особі декількох позивачів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурор фактично заявив одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, а позовна заява подана прокурором в інтересах двох позивачів - Задерїівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області та Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області.

У зв`язку з тим, що прокурор не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, ухвалою суду від 21.07.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду, позивачам та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, доказів сплати (доплати) судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 204,00 грн.

29.07.2020 від заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн та доказів направлення його іншим учасникам справи.

У поданій заяві, обґрунтовуючи сплату (доплату) судового збору у розмірі 2 102,00 грн, прокурор зазначає, що позовна вимога немайнового характеру про розірвання договору оренди землі від 30.10.2017 заявлена лише в інтересах сторони цього договору - Ріпкинської районної державної адміністрації, а тому і судовий збір за цьому вимогу підлягає сплаті тільки за одного позивача.

Посилаючись на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні №2498 від 10.07.2018, відповідно до якого повноваження щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками передано до сільських, селищних та міських рад, прокурор вказує, що інша позовна вимога - про повернення земельної ділянки стосується тільки інтересів Задеріївської сільської ради, яка не є стороною договору оренди землі від 30.10.2017 і зацікавлена безпосередньо лише у поверненні земельної ділянки. Тому прокурор доплатив судовий збір саме за цю позовну вимогу.

Отже, прокурор подав позовну заяву в інтересах двох позивачів, проте, усуваючи недоліки позовної заяви, у поданій ним заяві фактично виокремив позивачів в залежності від заявленої позовної вимоги.

Так, позовна вимога про розірвання договору оренди землі від 30.10.2017 заявлена прокурором в інтересах держави в особі Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, а позовна вимога про повернення земельної ділянки - в особі Задерїівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган ; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 30.10.2017 між Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ім. Попудренка (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування невитребувану земельну ділянку (земельні ділянки) сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7424483000:06:003:0644, яка розташована (які розташовані) на території Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.

В оренду передається невитребувана земельна ділянка (пай) загальною площею 0,8259 га, у тому числі 0,8259 га - сіножаті (п. 2 Договору).

Згідно з п. 9 Договору одержувачем орендної плати є місцевий бюджет Задеріївської сільської ради.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Отже, передавши в оренду спірну земельну ділянку, Ріпкинська районна державна адміністрація діяла в межах повноважень, визначених чинним на той час законодавством.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності з 01.01.2019, статтю 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) викладено у новій редакції, відповідно до якої нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, починаючи з 01.01.2019 повноваження щодо передачі спірної земельної ділянки, яка розташована на території Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, перейшли до Задеріївської сільської ради.

У листі від 06.05.2020 №01-46/850, наданого на звернення Ріпкинського відділу Чернігівської місцевої прокуратури, Ріпкинська районна державна адміністрація зазначає про перехід повноважень щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками до сільських, селищних рад, у зв`язку з чим РДА на підставі акту приймання-передачі від 26.12.2019 усі договори оренди невитребуваних земельних ділянок, укладені між позивачем-2 та відповідачем, були передані до Задеріївської сільської ради.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

За змістом положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Разом з тим, правова природа невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) полягає у тому, що право на таку землю відповідними суб`єктами не набуто, а тому орендодавець цієї землі визначається спеціальною нормою, а саме ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Згідно з ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Оскільки законом не врегульовано перехід прав і обов`язків у разі зміни орендодавця, який при цьому не є ані власником, ані уповноваженим власником органом, до спірних взаємовідносин за аналогією закону мають застосовуватись правила ст. 770 Цивільного кодексу України, а відтак до Задеріївської сільської ради як нового орендодавця за законом переходять усі права і обов`язки Ріпкинської районної державної адміністрації як попереднього орендодавця.

За наведених обставин суд доходить висновку, що не зважаючи на особу, яка безпосередньо уклала договір оренди землі, стороною орендних правовідносин на теперішній час є саме Задеріївська сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області і саме цей орган наділений повноваженнями звертатись до суду щодо розірвання таких відносин.

Отже, особою, яка має право вимагати розірвання спірного договору оренди від 30.10.2017 є саме Задеріївська сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області.

Проте прокурор заявив позовну вимогу про розірвання спірного договору оренди в інтересах держави в особі Ріпкинської районної державної адміністрації, тобто не в особі компетентного органу, а тому суд доходить висновку, що прокурор неправильно визначив позивача за цією позовною вимогою та не довів наявність підстав для представництва РДА при зверненні з цим позовом.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до доданого до матеріалів позовної заяви листа Задеріївської сільської ради від 21.05.2020 №118, наданого як відповідь на лист Ріпкинського відділення Чернігівської місцевої прокуратури №66-5587вих 20 від 13.05.2020, сільська рада повідомляє прокуратуру про те, що вона самостійно не буде заявляти позов до суду лише про розірвання договорів оренди земельних ділянок, які надані у користування ТОВ ім. Попудренка.

Отже, зі змісту вказаного листа вбачається, що прокурор направив позивачу-1 звернення щодо з`ясування питання подання позову саме про розірвання спірного договору, але стосовно подання позову щодо повернення спірної земельної ділянки у цьому листі мова взагалі не йде.

Оскільки у заяві про усунення недоліків позовної заяви сам прокурор наголошує на тому, що позов про розірвання договору оренди подано лише від імені Ріпкинської районної державної адміністрації, а від імені Задеріївської сільської ради - лише про повернення земельної ділянки, зазначене повідомлення не може розцінюватись як обґрунтування підстав для представництва у порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру щодо подання позову в особі Задеріївської сільської ради.

Повідомлення від 11.07.2020 №66-7339вих-20 про подання позову про повернення земельної ділянки відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор направив Задеріївській сільській раді 14.07.2020, тобто одночасно з направленням матеріалів позовної заяви.

Направлення цього повідомлення одночасно з позовом фактично унеможливлює реалізацію компетентним органом своїх повноважень та усуває саме існування "розумного строку".

Таким чином, суд доходить висновку, що прокурором не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , та не доведено невжиття Задеріївською сільською радою жодних заходів з подання позову про повернення земельної ділянки протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а отже не довів підстав для представництва сільської ради при зверненні саме з таким позовом.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За наведених підстав у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 03.08.2020. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В. В. Шморгун