Рішення

від 28.07.2020 по справі 460/376/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2020 року м. Рівне №460/376/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - адвоката О.Л. Боржецького; представника відповідача - А.С. Сіліної; представника третьої особи - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної екологічної інспекції у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №460/376/20 за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Державної екологічної інспекції України (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 13.11.2019 №366-о Про звільнення ОСОБА_1 ; поновити позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Рівненської області; стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України №154-О від 03.05.2019 Про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 03 травня 2019 року. На виконання даного рішення суду відповідачем винесений Наказ від 12.11.2019 №364-о Про поновлення ОСОБА_1 . Наступного дня - 13.11.2019 відповідачем винесений наказ №366-о, яким позивача звільнено з роботи на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу . Позивач вказує, що такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки процедура звільнення позивача з роботи грубо порушена: відсутній факт попередження про наступне вивільнення та факт пропонування позивачу можливих посад у новоствореному органі. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (далі іменується - Постанова №102) в структурі Державної екологічної інспекції України відбувається реформування, в рамках якого деякі територіальні органи інспекції об`єднуються і утворюються міжтериторіальні. В додатку 1 Постанови №102 визначена інспекції, що підлягають ліквідації, в додатку №2 - які створюються. Так, Державна екологічна інспекція у Рівненській області згідно даної постанови Уряду ліквідовується, яка є обов`язковою для виконання. Відповідач зазначає, що до статті 87 Закону України Про державну службу внесені зміни, відповідно до яких відсутня відсилочна норма щодо регулювання проходження публічної служби нормами Кодексу законів про працю України. Відтак, відповідачем правомірно винесений оскаржуваний наказ про звільнення. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 24.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.02.2020.

Ухвалою суду від 13.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене за клопотанням позивача на 19.03.2020.

Підготовче засідання, призначене на 19.03.2020, не відбулося через перебування головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.03.2020 підготовче засідання призначено на 09.04.2020, яке не відбулося через перебування головуючого судді на лікарняному у період з 30.03.2020 по 11.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 07.05.2020.

Ухвалою суду від 07.05.2020 у відповідача витребувано докази та відкладено розгляд справи на 07.07.2020.

Ухвалою суду від 07.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 07.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання відповідача про залечення до участі третьої особи - Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості, залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 07.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 146)), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28.07.2020.

У судове засідання 28.07.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибула та не повідомила суд про причини неявки.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, оскільки підстав для відкладення розгляду справи у порядку статей 205, 223 КАС України немає.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 28.07.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна екологічна інспекція у Рівненській області - задоволено повністю:

визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України №154-О від 03.05.2019 Про звільнення ОСОБА_1 ;

поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 03 травня 2019 року;

стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 68235 (шістдесят вісім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 62 копійки;

рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме 14772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 66 копійок - звернуто до негайного виконання (а.с. 11).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі №460/1297/19 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 - повернуто скаржнику (а.с. 77).

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 255 КАС України).

За правилами частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина друга статті 370 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Тимчасово виконуючим обов`язки голови Державної екологічної інспекції України В.Канцураком винесений Наказ від 12.11.2019 №364-о Про поновлення ОСОБА_1 , відповідно до якого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 постановлено скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 03.05.2019 №154-о Про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області (далі іменується - Наказ №364-о) (а.с. 209).

Наступного ж дня - 13.11.2019 тимчасово виконуючим обов`язки голови Державної екологічної інспекції України В. Канцураком винесений Наказ №366-о Про звільнення ОСОБА_1 , яким відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу , постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та наказу Державної екологічної інспекції України від 29.10.2018 №228 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Рівненській області постановлено: звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області 18 листопада 2019 року відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу (далі іменується - Наказ №366-о) (а.с. 39).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Наказу №366-о, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015 (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного Наказу №366-о) (далі іменується - Закон України №889-VIII), державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

За правилами пункту 1-1 частини 2 статті 87 Закону України №889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є ліквідація державного органу.

Статтею 87 Закону України №889-VIII, у редакції чинній до 25.09.2019, було визначено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади №117-IX (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 43, ст.250) внесені зміни до статті 87 Закону України №889-VIII:

у частині першій: у пункті 1 слова ліквідація державного органу замінено словами скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців , а слова у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі виключено;

доповнено пунктом 1-1 такого змісту: 1-1) ліквідація державного органу .

В той же час, в редакції Закону України №889-VIII, чинній на момент звільнення позивача з державної служби (13.11.2019) положення процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю відсутнє.

Разом з тим, відповідно до частини другої та третьої статті 5 Закону України №889-VIII (у редакції, чинній на момент звільнення позивача), відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Отже, оскільки статтею 87 Закону України №889-VIII в редакції, чинній на момент звільнення позивача, визначено виключно підстави для припинення державної служби, однак порядок і процедуру такого припинення не визначено, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 (далі іменується - КЗпП України).

Статтею 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Отже, при розгляді спору про звільнення працівника у зв`язку з ліквідацією установи (державного органу) необхідно з`ясувати:

чи мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація установи;

чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника;

якими доказами підтверджуються зміни в організації виробництва і праці;

чи працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (далі іменується - Постанова №102) в структурі Державної екологічної інспекції України відбувається реформування, в рамках якого деякі територіальні органи інспекції об`єднуються і утворюються міжтериторіальні.

В додатку 1 Постанови №102 визначена інспекції, що підлягають ліквідації, в додатку №2 - які створюються.

Відповідно до Постанови №102 підлягають ліквідації Державна екологічна інспекція у Рівненській області та Державна екологічна інспекція у Житомирській області з утворенням міжрегіонального територіального органу - Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Відповідно до положень частини першої статі 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов`язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

Тобто, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 04.03.2014 №21-8а14, від 27.05.2014 №21-108а14, від 28.10.2014 №21-484а14, від 19.01.2016 №21-2225а15 та була підтримана Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2018 року по справі № 816/979/17, від 20 червня 2018 року по справі №П/811/3349/15.

Таким чином, у випадку ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, обов`язок щодо працевлаштування (пропозиції про працевлаштування згідно статті 49-2 КЗпП) працівників ліквідованої установи (організації) поширюється не лише на цю установу (організацію), а й на відповідну новостворену установу (організацію), оскільки, як зазначено Верховним Судом України, роботодавцем у такому випадку є держава, а не окрема установа, що діє від імені держави.

Положення про Державні екологічні інспекції в округах затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №347 від 04.10.2018, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.10.2018 за № 1174/32626.

Наказом Державної екологічної інспекції України №257 від 27.11.2018 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

Як вбачається із змісту наведеного Положення завдання та повноваження новоствореного територіального органу Держекоінспекції України відповідають завданням та повноваженням Державної екологічної інспекції у Рівненській області, визначеним у Положенні про Державну екологічну інспекцію у Рівненській області, затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №652 від 28.09.2017, що ліквідується.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України №157 від 01.08.2018 Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2018 рік у колонці 9 Найменування органу державного нагляду (контролю) Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Держекоінспекції №710 від 30.11.2017 (зі змінами внесеними наказом Держекоінспекції №8 від 30.01.2018) слова Інспекція у Житомирській області та Інспекція у Рівненській області слід замінити словами Інспекція Поліського округу .

Зміни, зазначені у пункті 1 цього наказу застосовувати до заходів державного нагляду (контролю), дату початку яких у Річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік встановлено з 13.08.2018. Начальнику Державної екологічної інспекції Поліського округу велено забезпечити організацію подальшого виконання підпорядкованою Інспекцією планових завдань із здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання на територіях Житомирської та Рівненської областей.

З наведеного слідує, що функції, завдання та повноваження Державної екологічної інспекції у Рівненській області покладені на Державну екологічну інспекцію Поліського округу, що, в свою чергу, свідчить про реорганізацію однієї державної установи в іншу шляхом ліквідації.

Зміст повноважень, завдань і функцій органів, що ліквідовуються, свідчить про те, що фактично відбулася реорганізація шляхом ліквідації територіального органу - Державної екологічної інспекції у Рівненській області з одночасним створенням Державної екологічної інспекції Поліського округу, як структурного підрозділу Державної екологічної інспекції України.

Функції та повноваження вказаних територіальних органів, які ліквідуються покладено на новоутворені територіальні органи як структурні підрозділи апарату Державної екологічної інспекції України.

Власник або уповноважений ним орган вважаються такими, що належно виконали вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України стосовно працевлаштування працівника, якщо запропонували йому наявну на підприємстві роботу, тобто, вакантну посаду або роботу за відповідною професією, спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника або уповноважений ним орган з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі №6-1723цс17 та підтримані Верховним Судом у постанові від 10.10.2018 у справі №816/979/17.

У даному випадку, відповідача поновлено на роботі 12.11.2019 на виконання рішення суду у справі №460/1297/19, та наступного ж дня - 13.11.2019 винесено оскаржуваний Наказ №366-о про звільнення.

Відтак, відповідач не виконав вимог щодо попередження про наступне вивільнення у строки, встановлені законом, та не пропонував позивачу будь-які вакантні посади чи іншу роботу у новоствореній Державній екологічній інспекції Поліського округу.

Надане відповідачем Попередження про наступне вивільнення від 31.10.2018 (а.с. 208), з яким позивач ознайомлений 19.02.2019, не може вважатись належним виконанням обов`язку з боку відповідача, оскільки таке Попередження передувало прийняттю попереднього Наказу №154-О від 03.05.2019 Про звільнення ОСОБА_1 , який був предметом спору в межах адміністративної справи №460/1297/19.

Суд зазначає, що Попередження про наступне вивільнення від 31.10.2018, з яким позивач ознайомлений 19.02.2019, було реалізоване внаслідок прийняття Наказу №154-О від 03.05.2019 Про звільнення ОСОБА_1 , а відтак не могло застосовуватися повторно при винесенні оскаржуваного Наказу №366-о, оскільки вичерпало свою дію його первинним застосуванням.

Таким чином, відповідачем грубо порушено порядок звільнення позивача внаслідок непопередження про наступне вивільнення та непропонування останньому вакантних посад чи іншої роботи у новоствореній Державній екологічній інспекції Поліського округу.

Дане свідчить про протиправність оскаржуваного Наказу №366-о, який підлягає скасуванню.

Статтею 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядав трудовий спір.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність Наказу №366-о, позивач підлягає поновленню на посаді, яку займав.

Відповідно до оскаржуваного Наказу №366-о, позивач підлягав звільненню 18.11.2019, а тому 18.11.2019 є останнім днем роботи на посаді, відповідно позивач підлягає поновленню на посаді з 19.11.2019.

Відповідно до статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі іменується - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Суд зазначає, що розмір середньоденної заробітної плати позивача визначений рішенням у справі №460/1297/19 та становить 703,46 грн.

Період вимушеного прогулу становить: з 19.11.2019 по 28.07.2020 - 172 робочі дні.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаний період у сумі 120995,12 грн. (703,46 х 172).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення - Наказу №366-о в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За правилами пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Питання щодо розподілу судових витрат в частині сплати судового збору у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (01042, місто Київ, Новопечерський провулок, 3, корпус 2; код ЄДРПОУ 37508533), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної екологічної інспекції у Рівненській області (33016, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 19; код ЄДРПОУ 38012803), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України від 13 листопада 2019 року №366-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 19 листопада 2019 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 120995 (сто двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 12 (дванадцять) коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 19 листопада 2019 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 66 (шістдесят шість) коп. - звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 серпня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська