Рішення

від 03.08.2020 по справі 540/1215/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1215/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автодеталі" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) , у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000006/2 від 17.01.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00011 від 17.01.2020 року.

Ухвалою суду від 15.05.2020 р. позовна заява була залишена без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Позивач недоліки позовної заяви усунув, у зв`язку з чим ухвалою від 29.05.2020 р. відкрито спрощене провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2017 року між ТОВ ТД Автодеталі та Hangzhou Haipai Transmission Technology CO LTD укладено контракт № 206/2017. На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів, продавець - компанія Hangzhou Haipai Transmission Technology CO LTD здійснила на адресу покупця - ТОВ ТД Автодеталі поставку товарів - частини та пристрої для моторних транспортних засобів згідно митної декларації UA508040/2020/000310 від 17.01.2020 року. Під час декларування товарів позивачем була заявлена митна вартість товару у сумі 1204375,52 грн виходячи із контрактої вартості товару 48911,46 доларів США. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом, визначено іншу митну вартість товарів та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає протиправними спірне рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Крім того, застосувавши резервний метод та в якості джерела інформації щодо митної вартості аналогічного товару, відповідачем застосовано інформацію про товар, марка якого відмінні від імпортованого позивачем товару, який виготовляється за власними технологічними документами позивача. Вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач просить відмовити в задоволені позову виходячи з наступних обставин. 16.01.2020 року ТОВ "Торговий Дім Автодеталі" до Чорноморської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA508040/2020/000310 для здійснення митного оформлення товару. Товар ввезено на умовах поставки FOB - Ningbo, на виконання умов договору від 20.06.2017 року №20/06/2017.

За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України митним органом було встановлено ряд невідповідностей: у сметі №8 Витрати на виконання підрядних робіт не зазначено числових значень статей витрат, сума яких би дорівнювала вартості одиниці готової продукції, що не відповідає п.4.1 контракту, відсутня дата здачі готової продукції; платіжні доручення містять розбіжності, відтак не є доказами які підтверджують сплату фактичного ввезеного товару та ставлять під сумнів фактурну вартість товару; додатково надана копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, що унеможливлює співставлення інформації зазначеної в ній та в документах поданих до митного оформлення. Також, позивачем для підтвердження заявленого рівня митної вартості не надано страхових документів.

Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару, не дали можливості відповідачу остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, оскільки вони містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів у зв`язку з чим митну вартість товарів було скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.

У прохальній частині відзиву відповідач просить розглянути справу за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Необхідно зазначити, що відповідно до п.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, відповідач у своєму відзиві не навів чітких підстав переходу до розгляду справи з викликом сторін, та які саме обставини створюють перешкоди для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто доказами у справі є лише письмові, а не усні пояснення представників сторін.

Суд забезпечив право відповідача надати суду усі необхідні, на його думку докази по справі, встановивши строк для подання відзиву та заперечення на відповідь на відзив.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та незначну складність справи, відсутність належного обґрунтування відповідачем необхідності розгляду справи із викликом сторін, суд не вважає за доцільне розглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін, а тому відмовляє відповідачу у задоволенні даного клопотання.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

20.06.2017 року між ТОВ Торговий Дім Автодеталі (Замовник) та компанією Hangzhou Haipai Transmission Technology CO, LTD (Підрядник) укладено контракт № 20/06/2017 (далі-Контракт) предметом якого є виготовлення Підрядником зі свого метала по технічній документації Замовника, яка передається по субліцензійному договору, продукцію в асортименті та кількості вказаній в Контракті або Специфікації.

У п.2 Контракту зазначено, що результатом виконаних робіт згідно контракту є готова продукція - запасні частини до автомобілів та сільськогосподарської техніки.

Згідно додаткової угоди №3 від 21.12.2017 р. поставка продукції відбувається у відповідності до базових умов поставки указаних у специфікаціях до контракту згідно Правил Інкотермс в редакції 2010 р.

Специфікації №8 поставка товару здійснюється на умовах FOB Ningbo.

Відповідно до умов вказаного контракту, додаткового договору №1 від 07.11.2017, додаткового договору №3 від 21.12.2017, додаткового договору №4 від 22.03.2019, специфікації №8 від 25.11.2019 року, акту виконаних робіт №8 від 25.11.2019 р., пакувального листа від 25.11.2019, рахунку-фактури (інвойсу) №НР19119 від 25.11.2019р., транспортних документів та платіжних доручень, позивач отримав товар згідно переліку, наведеного в зазначених документах.

Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника ОСОБА_1 17.01.2020 р. було подано митну декларацію №UA508040/2020/000310, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 48911,46 доларів США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист від 25.11.2019, рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2019 № НР19119, коносамент від 06.12.2019 р. №GZE19120037, автотранспортну накладну №489 від 15.01.2020р., сертифікат про походження товару від 20.12.2019 №G193228920211014, платіжний документ №68 від 24.09.2019, платіжний документ №75 від 27.11.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG006563 від 02.01.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 07.11.2017р., №3 від 21.12.2017 р., №4 від 22.03.2019 р., специфікація №8 від 25.11.2019, смета №8 від 25.11.2019 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/06/2017 від 20.06.2017р.

Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати наступні відомості:

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- митна декларація країни експорту;

- документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи:

- Акт виконаних робіт №8 від 25.11.2019 р.;

- прайс-лист №8 від 25.11.2019 р.;

- рахунок на оплату №СФ-13503 від 02.01.2020 р.;

- платіжне доручення №1866 від 03.01.2020 р.;

- договір №23-05-18 від 23.05.2018 р.;

- копія митної декларації країни відправлення 310120190516411088 від 29.11.2019р.

17.01.2020 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA508040/2020/000006/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товару відкоригована у бік збільшення:

- товару №1 на загальну суму 85380,42 дол. США .

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд зазначає, що згідно протоколу обробки №353619 від 16.01.2020 р. відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист від 25.11.2019, рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2019 № НР19119, коносамент від 06.12.2019 р. №GZE19120037, автотранспортну накладну №489 від 15.01.2020р., сертифікат про походження товару від 20.12.2019 №G193228920211014, платіжний документ №68 від 24.09.2019, платіжний документ №75 від 27.11.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG006563 від 02.01.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 07.11.2017р., №3 від 21.12.2017 р., №4 від 22.03.2019 р., специфікація №8 від 25.11.2019, смета №8 від 25.11.2019 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/06/2017 від 20.06.2017р., акт виконаних робіт №8 від 25.11.2019 р.; прайс-лист №8 від 25.11.2019 р.; рахунок на оплату №СФ-13503 від 02.01.2020 р.; платіжне доручення №1866 від 03.01.2020 р.; договір №23-05-18 від 23.05.2018 р.; копія митної декларації країни відправлення 310120190516411088 від 29.11.2019р.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави.

"… Документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності: у сметі №8 Витрати на виконання підрядних робіт від 25.11.2019 не зазначено числових значень статей витрат, сума яких би дорівнювала вартості одиниці готової продукції, що не відповідає п.4.1 контракту.

У специфікації до контракту вказано, що витрати на упаковку входять до вартості товару, тоді як у сметі інформація про це відсутня.

Також у сметі відсутня дата здачі готової продукції, що суперечить п.1.1 контракту. Для підтвердження оплати за продукцію декларантом надано платіжні доручення №68 від 24.09.2019, та №75 від 27.11.2019 в яких у графі: призначення платежу зазначені реквізити документів відповідно до яких здійснена оплата за товар, а саме контракт 20/06/2017 від 20.06.2017, специфікація №9 від 16.09.2019, №9 від 25.11.2019, тобто оплата за товар який надійшов по специфікації №8 від 25.11.2019 не здійснювалась, що суперечить вимогам п.4.2 контракту №20/06/2017 від 20.06.2017 та вимогам специфікації №8 від 25.11.2019.

Додатково надана копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, що унеможливлює співставлення інформації зазначеної в ній та в документах поданих до митного оформлення.

Крім того, згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB NINGBO, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування.

Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару.

На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо здійснювалося страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації…".

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.

Стосовно посилання відповідача на наявність розбіжностей у сметі № 8 "Витрати на виконання підрядних робіт" від 25.11.2019 та п.4.1 контракту, як на підставу для коригування митної вартості, необхідно зазначити, що відповідач не навів жодних обґрунтувань ні в оскаржуваному рішенні, яким чином це впливає на митну вартість товару та в чому саме ним вбачаються розбіжності у зазначених пунктах контракту.

З аналізу зазначених пунктів не вбачає ні розбіжностей ні впливу на визначення митної вартості в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України щодо встановлення розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилання відповідача на відсутність у сметі інформації щодо витрат на упаковку, суд зазначає, що відповідно до специфікації №8 від 25.11.2019 р. ціни на товар вже включають в себе вартість тари, упаковки, маркування та доставку продукції. Відтак митним органом не доведено яким чином відсутність у інвойсі складових ціна за одиницю товару впливає на загальну митну вартість товару.

Посилання митного органу на ту обставину, що позивач зобов`язаний разом із митною декларацією надати страхові документи, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Таким чином, за умовами FOB зазначається порт відвантаження. При цьому, витрати на доставку товару з порту відвантаження за умовами Контракту покладаються на покупця і повинні включатись до митної вартості.

В матеріалах справи міститься договір транспортного експедирування від 23.05.2018р. № 23-05-18, укладений між ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" та ТОВ "ТГЛ Україна", як експедитором, умови якого передбачають вчинення експедитором в інтересах позивача дій, пов`язаних з транспортуванням товару, оплатою вартості перевезення та компенсацією клієнтом понесених експедитором витрат на перевезення товару.

Згідно довідки ТОВ "ТГЛ Україна" від 02.01.2020р. №TG006563 вартість перевезення та транспортно - експедиторських послуг по транспортуванню вантажу за коносаментом GZE19120037 за маршрутом Нінгбо (Китай) - порт Південний (Україна) складає 31376,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що зазначена в митній декларації №UA508040/2020/000310 митна вартість імпортованого позивачем товару 1 204 375,52 грн., серед іншого, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 31 376,00 грн.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.

Стосовно посилань митного органу на те, що додатково надана ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" митна декларація країни відправлення не має перекладу, що унеможливлює співставлення інформації зазначеної у ній та в документах поданих до митного оформлення, необхідно зазначити, що цей документ не є основним документом, з якого можливо встановити митну вартість товару, а є додатковим і може бути наданий на вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 ст.54 Митного кодексу України, містять розбіжності.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення ,то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 04.01.2020 №UA807200/2019/000120, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різняться характеристики товару (зокрема комплектація), також різняться умови поставки FОВ (постачання товару позивача) та СРТ (постачання товару за зазначеною декларацією).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту № 20/06/17 від 20.06.2017 року згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA508040/2020/000006/2 від 17.01.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2020/00011 від 17.01.2020 р., відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із продовженням процесуальних строків на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19 (відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України) та у зв`язку із перебуванням судді у відпустці із 15.06.2020р. по 02.08.2020р., судове рішення прийняте 03.08.2020р.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA508040/2020/000006/2 від 17.01.2020 року про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2020/00011 від 17.01.2020 р.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м.Херсон, вул.Гоголя,13) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Автодеталі" (код ЄДРПОУ 41230480, 73000, м.Херсон, вул.Робоча, 66) сплачений судовий збір у сумі 5406 (п`ять тисяч чотириста шість) грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 108020200