Постанова

від 27.01.2021 по справі 540/1215/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1215/20 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

за участю секретаря Ішханяна Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (м.Херсон, дата складання повного тексту рішення - 03.08.2020р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім АВТОДЕТАЛІ до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13.05.2020 року ТОВ Торговий Дім АВТОДЕТАЛІ звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000006/2 від 17.01.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00011 від 17.01.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як зазначає позивач, ним при розмитненні товару, було надано усі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, які не містили розбіжностей. Наведені ж митним органом підстави щодо коригування митної вартості є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим, митницею неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів у спірному Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року адміністративний позов ТОВ Торговий Дім АВТОДЕТАЛІ - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA508040/2020/000006/2 від 17.01.2020 року про коригування митної вартості товарів. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2020/00011 від 17.01.2020 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Чорноморської митниці Держмитслужби 31.08.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача з невідомих підстав не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

27.01.2021 року представник позивача подав суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без його участі або в порядку письмового провадження.

В зв`язку з вказаними вище обставинами, враховуючи встановлений на всій території України особливий режим карантину , а також з метою запобігання поширенню як на території України, так і приміщеннях 5ААС, респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та убезпечення як сторін по справі, так і працівників суду від вищевказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, апеляційний суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні без участі сторін та за наявними у справі матеріалами (доказами).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

20.06.2017 року між Торговий Дім АВТОДЕТАЛІ (Замовник) та компанією Hangzhou Haipai Transmission Technology CO, LTD (Підрядник) укладено контракт №20/06/2017, предметом якого є виготовлення Підрядником зі свого метала по технічній документації Замовника , яка передається по субліцензійному договору, продукції в асортименті та кількості вказаній в Контракті або Специфікації. У п.2 Контракту зазначено, що результатом виконаних робіт згідно контракту є готова продукція - запасні частини до автомобілів та сільськогосподарської техніки.

Згідно додаткової угоди №3 від 21.12.2017 року поставка продукції відбувається у відповідності до базових умов поставки указаних у специфікаціях до контракту згідно Правил Інкотермс в редакції 2010 року. Специфікації №8 поставка товару здійснюється на умовах FOB Ningbo .

Відповідно до умов вказаного контракту, додаткового договору №1 від 07.11.2017 року, додаткового договору №3 від 21.12.2017, додаткового договору №4 від 22.03.2019, специфікації №8 від 25.11.2019 року, акту виконаних робіт №8 від 25.11.2019 року, пакувального листа від 25.11.2019 року, рахунку-фактури (інвойсу) №НР19119 від 25.11.2019 року, транспортних документів та платіжних доручень, позивач отримав товар згідно переліку, наведеного в зазначених документах.

17.01.2020 року з метою здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивачем, через представника Комарницького Д.Я., було подано митну декларацію №UA508040/2020/000310, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту - 48911,46 доларів США.

Разом із митною декларацією, декларантом до митного оформлення також було подано наступні документи: пакувальний лист від 25.11.2019 року, рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2019 року №НР19119, коносамент від 06.12.2019 року №GZE19120037, автотранспортну накладну №489 від 15.01.2020 року, сертифікат про походження товару від 20.12.2019 року №G193228920211014, платіжний документ №68 від 24.09.2019 року, платіжний документ №75 від 27.11.2019 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG006563 від 02.01.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 07.11.2017 року, №3 від 21.12.2017 року, №4 від 22.03.2019 року, специфікація №8 від 25.11.2019 року, смета №8 від 25.11.2019 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/06/2017 від 20.06.2017року.

Проте, митний орган, посилаючись на ч.3 ст.53 МК України, дійшов висновку, що надані для митного оформлення документи, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати додаткові відомості:

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- митна декларація країни експорту;

- документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: акт виконаних робіт №8 від 25.11.2019 року; прайс-лист №8 від 25.11.2019 року; рахунок на оплату №СФ-13503 від 02.01.2020 року; платіжне доручення №1866 від 03.01.2020 року; договір №23-05-18 від 23.05.2018 року; копія митної декларації країни відправлення 310120190516411088 від 29.11.2019 року.

Разом з тим, 17.01.2020 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA508040/2020/000006/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого, митна вартість товару була відкоригована у бік збільшення, т.б. на загальну суму 85380,42 дол. США .

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідачів.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту вимог п.п.23,24 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст.ст.49,50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.ч.1,2 ст.51 МК України ).

Так, частинами 1 - 3 ст.57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64 Резервний метод МК України).

Як визначено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

за змістом ч.ч.1-3 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5,6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, слід звернути увагу на те, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.ч.5-6 ст.53 МК України).

Згідно із ч.ч.1-3 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

В той же час ч.6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до приписів ч.ч.1 та 2 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до ч.7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч.12 ст.264 МК України).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом ).

Що ж стосується тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи нібито мають розбіжності, то з цього приводу необхідно зазначити наступне.

Згідно протоколу обробки №353619 від 16.01.2020р. відповідачем були витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

В свою чергу, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу було додатково надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Так, як вже зазначалося вище, на підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист від 25.11.2019р., рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2019р. №НР19119, коносамент від 06.12.2019р. №GZE19120037, автотранспортну накладну №489 від 15.01.2020р., сертифікат про походження товару від 20.12.2019р. №G193228920211014, платіжний документ №68 від 24.09.2019р., платіжний документ №75 від 27.11.2019р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG006563 від 02.01.2020р., доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 07.11.2017р., №3 від 21.12.2017р., №4 від 22.03.2019р., специфікація №8 від 25.11.2019р., смета №8 від 25.11.2019р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/06/2017 від 20.06.2017р., акт виконаних робіт №8 від 25.11.2019р.; прайс-лист №8 від 25.11.2019р.; рахунок на оплату №СФ-13503 від 02.01.2020р.; платіжне доручення №1866 від 03.01.2020р.; договір №23-05-18 від 23.05.2018р.; копія митної декларації країни відправлення 310120190516411088 від 29.11.2019р.

Проте, як свідчать матеріали справи, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи нібито не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

Після чого, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу.

При цьому, слід зауважити, що попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції ) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних ) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних ) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість ) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення ,то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 04.01.2020р. №UA807200/2019/000120, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різняться характеристики товару (зокрема комплектація ), також різняться умови поставки FОВ (постачання товару позивача ) та СРТ (постачання товару за зазначеною декларацією ).

Проте, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Щодо відсутності у сметі інформації щодо витрат на упаковку, судова колегія зазначає, що відповідно до специфікації №8 від 25.11.2019 р. ціни на товар вже включають в себе вартість тари, упаковки, маркування та доставку продукції. Відтак митним органом не доведено яким чином відсутність у інвойсі складових ціна за одиницю товару впливає на загальну митну вартість товару.

Посилання митного органу на ту обставину, що позивач зобов`язаний разом із митною декларацією надати страхові документи, також є безпідставним, з огляду на наступне.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Так, згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Таким чином, за умовами FOB зазначається порт відвантаження. При цьому, витрати на доставку товару з порту відвантаження за умовами Контракту покладаються на покупця і повинні включатись до митної вартості.

Так, в матеріалах справи міститься договір транспортного експедирування від 23.05.2018р. №23-05-18, укладений між ТОВ Торговий Дім АВТОДЕТАЛІ та ТОВ ТГЛ Україна , як експедитором, умови якого передбачають вчинення експедитором в інтересах позивача дій, пов`язаних з транспортуванням товару, оплатою вартості перевезення та компенсацією клієнтом понесених експедитором витрат на перевезення товару.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки ТОВ ТГЛ Україна від 02.01.2020р. №TG006563, вартість перевезення та транспортно-експедиторських послуг по транспортуванню вантажу за коносаментом GZE19120037 за маршрутом Нінгбо (Китай ) - порт Південний (Україна ) складає 31376 грн.

При цьому, як встановлено судами обох інстанції, зазначена в митній декларації №UA508040/2020/000310 митна вартість імпортованого позивачем товару 1 204 375,52 грн., серед іншого, включає в себе і вартість транспортних та експедиторських послуг 31376 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування є помилковими, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються, в силу приписів п.п.6,8 ч.2 ст. 53 МК України.

При чому, відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи. Стосовно не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що вказані документи витребувані митним органом безпідставно та необґрунтовано, оскільки не передбачені ст.53 МК України та не впливають на митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок з цих спірних питань викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.

Щодо іншої підстави, на яку посилався митний орган при прийнятті спірного рішення, а саме на те, що додатково надана ТОВ Торговий Дім АВТОДЕТАЛІ митна декларація країни відправлення не має перекладу, що унеможливлює співставлення інформації зазначеної у ній та в документах поданих до митного оформлення, необхідно зазначити, що цей документ не є основним документом, з якого можливо встановити митну вартість товару, а є додатковим і може бути наданий на вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 ст.54 Митного кодексу України, містять розбіжності.

Також, одночасно, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, зазначає про відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, проте позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Отже, з урахуванням наведеного, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що декларантом були надані відповідачу усі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору, на підставі яких останній мав можливість встановити дійсну вартість імпортованого товару, який переміщався через митний кордон України за основним методом, у зв`язку з чим, спірне рішення про коригування митної вартості №UA508040/2020/000006/2 від 17.01.2020 року підлягає скасуванню, як неправомірне, як і похідна картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00011 від 17.01.2020 року.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2021р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко