Постанова

від 25.06.2020 по справі 280/5480/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5480/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №280/5480/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС -ПЛАЗА (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 159) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 166) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС -ПЛАЗА до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд: Визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області, оформлене повідомленням № 5751/10/08-01-50-01 від 05.03.2018, про невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік (реєстраційний номер 9299265044 від 27.02.2018) та звіту про фінансові результати за 2017 рік (реєстраційний номер 9299265041 від 27.02.2018) TOB Бізнес-Плаза податковою звітністю.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із такого.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ БІЗНЕС-ПЛАЗА зареєстровано Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції 03.04.2015, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1 103 102 0000 037858.

Як платник податків позивач перебуває на обліку у Запорізькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області за № 082915046100.

Господарська діяльність позивача полягає у купівлі та продажу власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна.

27.02.2018 позивачем, засобами електронного зв`язку через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік, які засвідчені електронними цифровими підписами посадових осіб підприємства. При цьому, відповідачем прийнято податкову декларацію та фінансовий звіт, на підтвердження чого заявником через електронний кабінет отримано квитанції № 2 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік та фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік.

Водночас, фінансовий звіт позивача не прийнято органом статистики, із посиланням на недійсність сертифікату електронного цифрового підпису.

28.02.2018 позивачем, засобами електронного зв`язку, повторно надіслано відповідачу фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік, що є невід`ємною частиною податкової декларації.

05.03.2018 відповідачем винесено оскаржуване рішення про невизнання податкової звітності, яке оформлено повідомленням № 5751/10/08-01-50-01, згідно якого декларацію позивача з податку на прибуток підприємств за 2017 рік (реєстраційний номер 9299265044 від 2/27/2018) не визнана як податкова звітність.

Позивач вказує на порушення відповідачем вимог діючого законодавства, а саме: 46.1, п. 46.2 ст.46, п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України. Рішення відповідача про невизнання податкової звітності обґрунтовано неподанням фінансового звіту за 2017 рік, що є додатком до податкової декларації та її невід`ємною частиною.

З матеріалів справи судом встановлено, що звітність TOB Бізнес-Плаза (код 39728068) була прийнята, що підтверджується:

-квитанцією №2 від 27.02.2018, реєстраційний № 9299265044, щодо подання декларації з податку на прибуток за 2017 рік ;

-квитанцією №2 від 27.02.2018, реєстраційний № 9299265041 та квитанцією №2 від 28.02.2018, реєстраційний №9299355827). Щодо подання фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва.

Відповідно до листа відповідача № 28904/10/08-01-12-04-11 від 22.05.2019, останній зазначає про прийняття поданої позивачем фінансової звітності.

20.03.2018 позивачем подано відповідачу лист вих. № 20-03/1, яким повідомлено про помилковість доводів оскарженого рішення, вказано про отримання квитанцій № 2. Зазначений лист залишено відповідачем без реагування, рішення про невизнання податкової звітності скасовано не було.

20.03.2019 відповідачем складено акт № 741/08-01-50-06/39728068 Про результати камеральної перевірки податкової звітності декларації з податку на прибуток підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС-ПЛАЗА (код ЄДРПОУ 39728068) за 2018 рік.

В акті зазначено про те, що позивачем станом на 20.03.2019 податкова декларація з податку на прибуток за 2017 рік та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік до Вознесенівського управлінні у м.Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області не подано.

15.04.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0045645006 форми П , яким Товариству з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС-ПЛАЗА (код ЄДР 39728068) зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 477 308 (чотириста сімдесят сім тисяч триста вісім) гривень 00 копійок. Зазначене податкове повідомлення - рішення не є предметом розгляду у даній справі.

10.07.2019 рішення Вознесенівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.03.2018 вих. №5751/10/08-01 про невизнання податкової звітності було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак скарга була залишення без задоволення.

Вважаючи рішення від 05.03.2018 вих. №5751/10/08-01 протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до п. 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.3 ст.48 ПК України).

Так, згідно із п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У відповідності із п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Згідно п. 49.8. ст. 49 Податкового Кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено як обов`язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для відмови у прийнятті контролюючим органом податкової декларації.

При цьому, вказані норми права не передбачають таких повноважень податкового органу як не визнавати подану декларацію податковою звітністю.

У спірному випадку встановлено, що факт прийняття поданої позивачем фінансової звітності підтверджується листом відповідача № 28904/10/08-01-12-04-11 від 22.05.2019. Крім того, аргументи відповідача щодо неподання позивачем фінансової звітності з податку на прибуток підприємств за 2017 рік спростовуються квитанцією № 2 про прийняття податковим органом такої звітності.

Щодо неприйняття звіта держаною службою статистики, встановлено, що в оскарженому рішенні вказано, що фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік по ТОВ Бізнес-Плаза , надані засобами електронного зв`язку 27.02.2018 №9299265041 та 28.02.2018 №9299355827 невизнані, як податкова звітність з причин невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів .

Відповідно до Закону України Про державну статистику від 17 вересня 1992 року N 2614-XII цей Закон регулює правові відносини в галузі державної статистики, визначає права і функції органів державної статистики, організаційні засади здійснення державної статистичної діяльності з метою отримання всебічної та об`єктивної статистичної інформації щодо економічної, соціальної, демографічної та екологічної ситуації в Україні та її регіонах і забезпечення нею держави та суспільства.

Пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2000 №419, передбачено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців) та річну фінансову звітність.

Статтею 186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за неподання суб`єктом господарювання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень.

Отже, неподання суб`єктом господарювання фінансового звіту до органу статистики може становити склад адміністративного правопорушення. З аналізу норм Податкового кодексу України, судом встановлено, що відповідальність за такі порушення не передбачена а відтак, неподання статистичних даних не є підставою для невизнання податкової звітності платника податків.

З огляду на положення вищенаведених норм права колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновоком суду першої інстанції, що позивачем у повній відповідності до діючого законодавства та із дотриманням положень діючого порядку подано відповідачу фінансові звітність з податку на прибуток за 2017 рік та отримано квитанції № 2 про її прийняття, що є достатнім доказом її надходження та реєстрації податковим органом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №280/5480/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник