Рішення

від 31.07.2020 по справі 201/9334/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/9334/19

провадження 2/201/699/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фортеця Індастрі К до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором та витрат і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фортеця Індастрі К про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Фортеця Індастрі К 14 серпня 2019 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором і витрат, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. Відповідач ОСОБА_1 заявив зустрічний позов про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів, ухвалою суду вказані позови були об`єднані в одне провадження для їх спільного розгляду. Позивач по первісному позову в своїх позовних вимогах, а його представник в ході судового засідання посилаються на те, що 13 липня 2018 року вони уклали з відповідачем договір підряду з метою виконання ремонтних робіт в квартирі відповідача, роботи проводилися і виконувалися за узгодження з відповідачем, ремонт виконано, але кошти відповідно вказаного договору за виконані роботи відповідач оплатив не всі і залишився борг. Позивач звернувся до відповідача з питанням сплати решти коштів за договором підряду, тепер вже і з урахуванням прострочення виконання цього - пені, але отримав відмову. Позивач вважає, що відповідач ввів його в оману, не виконав належним чином свої зобов`язання щодо вказаного договору в частині оплати коштів, що є порушенням вимог чинного законодавства та законних прав позивача. Вважає такі дії відповідача не законними, позивачу фактично завдані матеріальні збитки та просив стягнути з відповідача вказані кошти і витрати позивача на правничу допомогу і судовий збір, задовольнивши уточнений позов в повному обсязі. Зустрічні вимоги не визнали, вважають їх безпідставними і не доведеними, просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 з представником в судовому засіданні не визнали позовні вимоги вказаного товариства, наполягали на зустрічному позові, вказавши на те, що дійсно з ТОВ Фортеця Індастрі К укладався цей договір підряду на ремонт його квартири, договір виконувався і частина робіт виконана і ним оплачена, але далі підрядник порушив всі терміни виконання робі, робота виконана не якісно і не прийнята ним по акту приймання-передачі; вважає це грубим порушенням договору і просив зобов`язати товариство повернути йому всі надані ним для ремонту матеріали, які не використані і не здані йому по акту та стягнути збитки, задовольнивши зустрічний позов, в задоволенні первісного позову просили відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача і його представника, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 , як замовником, та ТОВ Фортеця Індастрі К , як підрядником, був укладений Договір підряду № 13/07-18, згідно умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов`язання з виконання комплексу робіт в відповідності до будівельних норм та правил, з використанням власного обладнання, з власних матеріалів та матеріалів замовника і передачі виконаних по договору робіт замовнику по акту про прийняття комплексу виконаних робіт, а саме ремонту квартири на об`єкті: квартира АДРЕСА_1 , в термін передбачений Договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість договору визначається як сукупність вартостей окремих етапів робіт. Крім того, загальну кількість робіт та матеріалів було збільшено на 10 350.28 грн. згідно Додаткової угоди № 2 від 05 листопада 2018 року та ще на 39 333.24 грн., згідно Додаткової угоди № 3 від 28 січня 2019 року, підписаних відповідно до вимог п. 2.4 Договору. Строк виконання робіт був погоджений в п. 3.1 Договору: з 09 липня 2018 року по 22 листопада 2018 року, але не раніше перерахування авансового платежу за етап № 1, визначений Додатком № 2, відповідно до п. 4.2 Договору, а саме - попередня оплата в розмірі 100% вартості матеріалів та 70% вартості робіт перед початком виконання кожного етапу робіт. Решту вартості виконаних робіт в розмірі 30% від їх фактичної вартості замовник зобов`язаний сплатиш протягом 5 днів після підписання Акту з виконаних робіт за відповідний етап (п. 4.9 Договору).

Однак, з урахуванням того, що замовником аж до червня 2019 року постійно вносились зміни в робочий проект, роботи були виконані з затримками, оскільки вони перероблялись на його вимогу іншим, ніж в проекті, чином, вже після виконання цих робіт згідно вимог проекту. Також були непоодинокі випадки розробки нових проектних рішень, у зв`язку з їх відсутністю в робочому проекті інтер`єру, який був наданий змовником, що потягло за собою додаткові витрати.

Тобто підрядник на вимогу замовника здійснював роботи, які не були передбачені договором, та строки проведення яких не були погоджені. Не здійснення таких робіт не давало технічної можливості продовжувати інші роботи, тому підрядник був змушений чекати на погодження замовником інженерних рішень, здійснювати додаткові робити, не передбачені договором, та потім здійснювати роботи за договором.

Під час виконання робіт були складені акти виконаних робіт: № 1, 2, 3, 4 від 1грудня 2018 року, № 5, 6, 7, 8 від 18 лютого 2019 року, № 9, 10, 11 від 18 лютого 2019 року, № 12 від 03 квітня 2019 року, № 13 від 15 березня 2019 року, № 14, 15, 18 від 10 травня 2019 року, № 16 від 05 червня 2019 року, № 17 від 15 травня 2019 року. В цих актах зазначені додаткові робити. Це роботи, які були фактично виконані на пряму вимогу замовника чи ті, без яких не можливо було виконання інших робіт, але при цьому вони не входили до кошторису. Тобто їх виконання не було погоджено сторонами під часу укладання договору. Отже, і строки таких робіт не були погоджені сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 846 ЦК України, якщо поговором підряду не встановлені строки виконання роботи, вона має бути виконана в розумний строк. Фактичний строк виконання робіт є розумний та відповідає суті робіт, їх складності та зумовлений відсутністю багатьох інженерних рішень, про що йшлося вище.

Акти № 1-8 були підписані замовником, тоді як акти № 9 - 18 не були підписані та неодноразово надавались замовнику представниками виконавця. Про те він відмовляється їх підписати. Обов`язок замовника підписати акти виконаних робіт, прямо передбачений ч. 1 ст. 853 ЦК України, та цей обов`язок був грубо порушений. За весь час дії договору позивачем (товариство) були виконані підрядні роботи (з урахуванням вартості матеріалів) на загальну суму 536 452.49 грн., з якої замовником здійснено оплату в сумі 393 515.87 грн., тобто частково. З оплаченої суми частина в розмірі 334 607.11 грн. була сплачена за виконані підрядні роботи та придбані підрядником матеріали, а сума 58 908.76 грн. - за вартість роботи виконроба, та загально будівельні витрати.

Отже, з урахуванням того, що строки виконання робіт були затягнуті у зв`язку з відсутністю в проекті, наданому замовником, відповідних проектних рішень та була наявна необхідність ці рішення розробляти, роботи і виконувались до 05 червня 2019 року. Таким чином, робота виконроба, сплата якої передбачена п. 4.3 Договору, має бути сплачена по червень 2019 року, включно. Тож, сума за роботу виконроба, належить до сплати за 12 місяців (липень 2018 - червень 2019), становить 144 000 грн.. Разом з загальновиробничими витратами, належна до сплати сума, з урахуванням роботи виконроба, становить 144 000+38 545 = 182 545 грн..

З огляду на недобросовісність відповідача та несумлінне ставлення до своїх обов`язків з підписання актів виконаних робіт та сплати за ці роботи, штрафні санкції у вигляді пені мають бути застосовані до нього за прострочення оплати за виконані роботи більше ніж на 14 календарних днів (згідно п. 14.3 Договору). Останній акт виконаних робіт датований 05 червня 2019 року, тож з урахуванням вимог п. 14.3, починаючи з 20 червня 2019 року відповідач повинен сплачувати пеню в розмірі 0.5% від суми прострочки за кожен день прострочення, розрахунок стороною позивача надано.

Позивач звернувся до відповідача з питанням сплати решти коштів за договором підряду, тепер вже і з урахуванням прострочення виконання цього - пені, але отримав відмову. Представник Товариства вважає, що відповідач ввів його в оману, не виконав належним чином свої зобов`язання щодо вказаного договору в частині оплати коштів, що є порушенням вимог чинного законодавства та законних прав позивача. Вважає такі дії відповідача не законними, позивачу фактично завдані матеріальні збитки, що є порушенням вимог чинного законодавства та законних прав позивача, в добровільному порядку спір не вирішено, звернення до правоохоронних органів ні до чого не призвело, в добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання… .

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом з`ясовано, що дійсно між ОСОБА_1 , як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фортеця Індастрі К , як підрядником, був укладений Договір підряду № 13/07-18, згідно умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов`язання з виконання комплексу робіт в відповідності до будівельних норм та правил, з використанням власного обладнання, з власних матеріалів та матеріалів замовника і передачі виконаних по договору робіт замовнику по акту про прийняття комплексу виконаних робіт, а саме ремонту квартири на об`єкті: квартира АДРЕСА_1 , в термін передбачений Договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість договору визначається як сукупність вартостей окремих етапів робіт. Крім того, загальну кількість робіт та матеріалів було збільшено на 10 350.28 грн. згідно Додаткової угоди № 2 від 05 листопада 2018 року та ще на 39 333.24 грн., згідно Додаткової угоди № 3 від 28 січня 2019 року, підписаних відповідно до вимог п. 2.4 Договору. Строк виконання робіт був погоджений в п. 3.1 Договору: з 09 липня 2018 року по 22 листопада 2018 року, але не раніше перерахування авансового платежу за етап № 1, визначений Додатком № 2, відповідно до п. 4.2 Договору, а саме - попередня оплата в розмірі 100% вартості матеріалів та 70% вартості робіт перед початком виконання кожного етапу робіт. Решту вартості виконаних робіт в розмірі 30% від їх фактичної вартості замовник зобов`язаний сплатиш протягом 5 днів після підписання Акту з виконаних робіт за відповідний етап (п. 4.9 Договору)

Пунктом 4.3 Договору передбачений обов`язок замовника оплачувати додатково роботу виконроба в розмірі 12 000 грн. за кожен місяць робіт, яка планується протягом 3 робочих днів після закінчення відповідного місяця. Крім того, замовник зобов`язався сплатити загально будівельні видатки з врахуванням підйому на поверх в сумі 38 545 грн.

Однак, з урахуванням того, що замовником аж до червня 2019 року постійно вносились зміни в робочий проект, роботи були виконані з затримками, оскільки вони перероблялись на його вимогу іншим, ніж в проекті, чином, вже після виконання цих робіт згідно вимог проекту. Також були непоодинокі випадки розробки нових проектних рішень, у зв`язку з їх відсутністю в робочому проекті інтер`єру, який був наданий змовником, що потягло за собою додаткові витрати.

Тобто підрядник на вимогу замовника здійснював роботи, які не були передбачені договором, та строки проведення яких не були погоджені. Не здійснення таких робіт не давало технічної можливості продовжувати інші роботи, тому підрядник був змушений чекати на погодження замовником інженерних рішень, здійснювати додаткові робити, не передбачені договором, та потім здійснювати роботи за договором.

Так, відповідачем були внесені наступні правки до проекту та в такі періоди часу: приміщення 3 (кухня), монтаж гіпсокартону та каркас в приміщенні не міг бути здійснений у зв`язку з відсутністю в проекті рішень з монтажу вентиляції, каналізаційної труби та рішень з обв`язки котла, оскільки їх розміри впливали на правильність монтажу гіпсокартонних систем. Рішення по вентиляції було прийнято впродовж з 28 вересня 2018 року по 16 жовтня 2018 року. Рішення по обв`язці котла було прийнято 02 листопада 2018 року; приміщення 2 (пральня), монтаж гіпсокартону не міг бути виконаний, оскільки не було проектного рішення з вентиляції та місцезнаходження виводів водорозеток для бойлера. Рішення з місцезнаходження виводів водорозеток для бойлера було прийнято впродовж з 01 жовтня 2018 року по 04 жовтня 2018 року. Рішення по вентиляції було прийнято впродовж з 28 вересня 2018 року по 16 жовтня 2018 року; приміщення 1 (коридор), монтаж гіпсокартона не міг бути здійснений у зв`язку з відсутністю проектних рішень з монтажу вентиляції, обв`язки котла, системі розумного будинку та водорозеток. Рішення по вентиляції було прийнято впродовж з 28 вересня 2018 року по 16 жовтня 2018 року, рішення по обв`язці котла було прийнято 02 листопада 2018 року, рішення з електропостачання та системи розумного будинку було прийнято 14 листопада 2018 року, рішення по водорозеткам в приміщенні 7 було прийнято 19 листопада 2018 року; приміщення 7 (санвузол), монтаж гіпсокартону був неможливий у зв`язку з невідповідністю проектних розмірів дійсності, необхідно було поштукатурити поверхню. Рішення по монтажу гіпсокартону в санвузлі було прийнято впродовж з вересня 2018 року по 28 грудня 2018 року; приміщення 8 (дитяча), 9 (спальня), монтаж перегородки в приміщеннях 8, 9 був здійснений по проектним рішенням, але у зв`язку виникнення у замовника сумнівів в міцності даної конструкції він прийняв рішення використовувати посилені профілі, у зв`язку з чим конструкцію було розібрано, замінено дренажну трубу для кондиціювання та зібрано по новій технології. Проте, у зв`язку з виникненням у замовника сумнівів в заміні дренажної труби, довелось доводити йому цей факт. Крім того - були відсутні рішення з електрики. Мала місце необхідність обговорення вузлів примикання віконних відкосів, оскільки вони не були передбачені в проекті. Після встановлення відкосів замовник вимагав демонтувати відкоси та замінити звичайний гіпсокартон на вологостійкий, що не вимагалось технічними картами виробників та будівельними нормами та правилами. Рішення з посилених профілів та монтажу гіпсокартонних перегородок було прийнято впродовж з 02 жовтня 2018 року по 09 жовтня 2018 року, рішення з електропостачання та системи розумного будинку було прийнято 14 листопада 2018 року, рішення по вологостійким гіпсокартонним віконним відкосам було прийнято 31 січня 2019 року.

Приміщення 8 (дитяча), монтаж гіпсокартону був неможливий у зв`язку з відмінністю фактичних розмірів приміщення розмірам, зазначених в робочому проекті, тому каркас був зібраний відповідно до рішення проект-менеджера, проте був розібраний та зібраний відповідно до вимог замовника, однак у зв`язку з кривизною стіни довелось знов розбирати каркас та збирати його відповідно до рішення проект-менеджера, у зв`язку з відсутністю проектних рішень по закладним для турніка та велосипеду, не вбачалося за можливе змонтувати гіпсокартон. Рішення з електропостачання та системі розумного будинку було прийнято 14 листопада 2018 року, рішення по закладним для турніка та велосипеда було прийнято 18 грудня 2018 року. Огороджувальні конструкції, суміжні з вулицею, не могли бути змонтовані, оскільки було відсутнє проектне рішення з електропостачання та розумного будинку. Рішення з електропостачання та системи розумного будинку було прийнято впродовж з 17 вересня 2018 року по 01 листопада 2018 року. Приміщення 4 (лоджія), змонтувати гіпсокартон на перегородці між сусідами та об`єктом замовника було неможливо, оскільки було відсутнє відповідне проектне рішення та рішення з електропостачання та розумного будинку, проектне рішення з монтажу гіпсокартону на перегородці між сусідами та об`єктом замовника було прийнятого в грудні 2018 року, рішення з електропостачання та системи розумного будинку було прийнято в продовж з 17 вересня 2018 року по 01 листопада 2018 року. Монтаж LED - стрічки - підсвічування стелі: змонтувати LED - стрічку було неможливо у зв`язку з відсутністю проектних рішень з цього питання, ділення з підсвічування стелі було прийнято 17 квітня 2019 року. Усі роботи за договором були виконані до 05 червня 2019 року.

Під час виконання робіт були складені акти виконаних робіт: № 1, 2, 3, 4 від 1грудня 2018 року, № 5, 6, 7, 8 від 18 лютого 2019 року, № 9, 10, 11 від 18 лютого 2019 року, № 12 від 03 квітня 2019 року, № 13 від 15 березня 2019 року, № 14, 15, 18 від 10 травня 2019 року, № 16 від 05 червня 2019 року, № 17 від 15 травня 2019 року. В цих актах зазначені додаткові робити. Це роботи, які були фактично виконані на пряму вимогу замовника чи ті, без яких не можливо було виконання інших робіт, але при цьому вони не входили до кошторису. Тобто їх виконання не було погоджено сторонами під часу укладання договору. Отже, і строки таких робіт не були погоджені сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 846 ЦК України, якщо поговором підряду не встановлені строки виконання роботи, вона має бути виконана в розумний строк. Фактичний строк виконання робіт є розумний та відповідає суті робіт, їх складності та зумовлений відсутністю багатьох інженерних рішень, про що йшлося вище.

Акти № 1-8 були підписані замовником, тоді як акти № 9 - 18 не були підписані та неодноразово надавались замовнику представниками виконавця. Про те він відмовляється їх підписати. Обов`язок замовника підписати акти виконаних робіт, прямо передбачений ч. 1 ст. 853 ЦК України, та цей обов`язок був грубо порушений. За весь час дії договору позивачем (товариство) були виконані підрядні роботи (з урахуванням вартості матеріалів) на загальну суму 536 452.49 грн., з якої замовником здійснено оплату в сумі 393 515.87 грн., тобто частково. З оплаченої суми частина в розмірі 334 607.11 грн. була сплачена за виконані підрядні роботи та придбані підрядником матеріали, а сума 58 908.76 грн. - за вартість роботи виконроба, та загально будівельні витрати.

Отже, з урахуванням того, що строки виконання робіт були затягнуті у зв`язку з відсутністю в проекті, наданому замовником, відповідних проектних рішень та була наявна необхідність ці рішення розробляти, роботи і виконувались до 05 червня 2019 року. Таким чином, робота виконроба, сплата якої передбачена п. 4.3 Договору, має бути сплачена по червень 2019 року, включно. Тож, сума за роботу виконроба, належить до сплати за 12 місяців (липень 2018 - червень 2019), становить 144 000 грн.. Разом з загальновиробничими витратами, належна до сплати сума, з урахуванням роботи виконроба, становить 144 000+38 545 = 182 545 грн..

Тож, з урахуванням сплати замовником за виконані роботи та матеріали в розмірі 393 515.87 грн., сплати за роботу виконроба та загальновиробничі витрати в розмірі 58 908.76 гри., заборгованість замовника перед ТОВ Фортеця Індастрі К1 становить: (536 452.49 - 334 607.11) + (182 545.00 - 58 908.78) - 201 845.38 + 123 636.22 = 325 481.60. Несплаченою залишилась сума в розмірі 325 481.60 грн.

Відповідач направив позивачу документ під назвою Відмова від договору, вимога про повернення передплати, майна, претензія на сплату штрафних санкцій 916164.98 грн . В ньому відповідач вказує, що розриває введений вище договір, вимагає повернути оплату, здійснену за договором, вартість матеріалів та сплатити пеню.

Ці доводи відповідача є необгрунтованими з огляду на таке. Як вже вказувалось, строки виконання робіт фактично були більші, ніж визначені в договорі, з вини відповідача через необхідність здійснення робіт не визначених договором. Однак всі роботи були виконані належним чином та в найкоротші терміни з моменту прийняття відповідних рішень, які дозволяли виконати такі роботи. Тобто, як вже вказувалось, строки виконання робіт є розумними. Таким чином, у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України щодо відмови від договору підряду, оскільки всі порушення умов договору, в частині строків виконання робіт, стались не з вини підрядника. Крім того, відповідач в названому документі посилається на частину 4 статті 849 Цивільного кодексу України, яка передбачає право замовника у будь-який час дo закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові тату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Із конструкції норми ч. 4 ст. 849 ЦК України, вбачається, що право замовника відмовитись від договору нерозривно пов`язано із його обов`язком оплатити вартість фактично виконаних робіт. При цьому відповідач свідомо не зазначає нічого про свій обов`язок, що випливає із наведеної норми, оплатити вартість за фактично виконаних робіт, що наявно свідчить про його недобросовісність. Таким чином, на сьогодні договір є припиненим через відмову замовника, але його обов`язок оплатити вартість фактично виконаних робіт не виконаний.

Вимоги Замовника щодо перерахування йому грошових коштів за нібито невикористані матеріали та пеню, також є необгрунтованими.

Що стосується невикористаних матеріалів, то у ТОВ Фортеця Індастрі К відсутні будь-які матеріали про які йде мова у наведеному документі, що, серед іншого, підтверджується і тим, що всі роботи з матеріалу, який замовник зазначає як невикористаний, були виконані в повному обсязі. Це вказує на те, що у Підрядника просто не могло нічого залишитись. Вказане підтверджується фотознімками та відеозаписами, на яких вбачається повне використання матеріалу словника на його ж об`єкті. Отже вимоги відповідача щодо повернення нібито невикористаних матеріалів та сплати пені є повністю безпідставними.

Всі наведені вище обставини були викладені у відповіді на вказаний документ, яка була надіслана відповідачу на зазначену ним адресу 19 липня 2019 року. Також вона містила прохання підписати акти виконаних робіт 9 - 18 та акта звірки розрахунків. До сьогодні позивач (товариство) не отримав ніякої відповіді, що також підтверджує недобросовісність відповідача.

З огляду на недобросовісність відповідача та несумлінне ставлення до своїх обов`язків з підписання актів виконаних робіт та сплати за ці роботи, штрафні санкції у вигляді пені мають бути застосовані до нього за прострочення оплати за виконані роботи більше ніж на 14 календарних днів (згідно п. 14.3 Договору). Останній акт виконаних робіт датований 05 червня 2019 року, тож з урахуванням вимог п. 14.3, починаючи з 20 червня 2019 року відповідач повинен сплачувати пеню в розмірі 0.5% від суми прострочки за кожен день прострочення, розрахунок стороною позивача надано.

Не може суд погодитися з вимогами зустрічного позову зважаючи також і на наступне: посилання відповідача на незатвердження робочого проекту - роботи за договором були виконані відповідно до робочого проекту, та у зв`язку з певними особливостями виконання деяких елементів проекту виникала необхідність в деяких правках, здійснення яких було виконано по домовленості з відповідачем, проте у зв`язку з довірчими відносинами на той час, вказані зміни не оформлювались додатковими ми чи змінами до договору/робочого проекту; відповідач в робочому чаті месенджера Telegram з проекту ремонту за адресою: АДРЕСА_1 , вказував на необхідність вносити зміни до робочого проекту, що підтверджується скріншотами екрану листування, крім того, ці обставини підтвердив опитаний в судовому засіданні свідок, безпосередній виконавець робіт; будь-якого іншого пі проекту, ніж той, що наданий в рамках даної справи, не існує та не було ніколи, що не спростовується жодною зі сторін; всі роботи на об`єкті були виконані саме Товариством, а посилання відповідача не підтверджені жодними доказами.

Сплата загальновиробничих витрат підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на загальну суму 28 908.76 грн., кошторисом передбачена сума 38 545 грн.. Посилання відповідача на те, що йому не надавались акти виконаних робіт № 9-18 не заслуговують на увагу, оскільки як зазначено в позовній заяві, вказані акти були направлені саме на ту адресу, на яку сам відповідач просив надати відповідь на його Відмову від договору, вимогу про повернення передплати, майна, претензію на сплату штрафних санкцій . Проте, не дивлячись на те, що відповідь на Відмову від договору, вимогу про повернення передплати, майна, претензію на сплату штрафних санкцій була направлена саме на зазначену відповідачем адресу, він не отримав її, у зв`язку з чим вказане поштове відправлення було повернуто на адресу позивача, про що свідчить відповідний конверт, опис вкладень та документи, які направлялись на адресу відповідача.

Роботи виконувались до травня 2019 року, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, змовник ще до червня 2019 року вносив правки до вказаного проекту шляхом знання відповідних вказівок в зазначеному чаті; стороною позивача до даної відповіді на відзив додано відповідні фотознімки - відеозапис об`єкту ремонту після виконання ремонту Товариством з обмеженою відповідальністю Фортеця Індастрі К .

Розмір судових витрат на правничу допомогу адвоката зазначений з урахуванням вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України, а саме подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона несла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Позивачем зазначено суму в розмірі 35 000 грн., оскільки на вивчення матеріалів правовідносин, що склались між сторонами, враховуючи значний обсяг інформації та документів, було витрачено щонайменше 20 годин часу роботи адвокатів, та планується, у зв`язку зі складністю даної справи та враховуючи майбутні судові засіданні і активну позицію відповідача, ще планується витратити не менше 20 годин на правничу допомогу адвоката. Вартість години роботи адвоката, згідно укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням Шерман Договору № 24/08/19 від 09 серпня 2019 року становить від 1 022 грн. до 3 066 грн., в залежності від кваліфікації співробітника. Отже, враховуючи обсяг роботи адвоката приблизно в розмірі 40 годин, то навіть за умови залучення співробітника за тарифом 1 022 грн. за годину, сума буде в розмірі 40 880 грн.. Докази щодо понесення позивачем відповідних витрат надані.

Згідно з вимогами ст. 76, 78, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України Межі здійснення цивільних прав : не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов товариства підлягає задоволенню повністю.

Тобто, відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, належних доказiв відповідачем до суду не надано. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi домовленості i зобов`язання стосовно відповідача (крім договірних, зазначених в позові) відносно завдання збитків, предмета спору, а відповідач не довів незаконність дій позивача. Твердження відповідача про наявнiсть будь-яких iнших зобов`язань стосовно позовних вимог - є припущенням.

Не може суд прийняти до уваги не визнання відповідачем позову і наполягання на своєму зустрічному позові, оскільки воно спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджено.

При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фортеця Індастрі К заборгованість за Договором підряду № 13/07-18 від 13 липня 2018 року в розмірі 720 942 грн. 22 коп., з якої 325 481 грн. 60 коп. - основного боргу, 395 460 грн. 62 коп. - пені, а також витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 10 814 грн. 15 коп. і витрати позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 35 000 грн., в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ Фортеця Індастрі К про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів слід відмовити.

Таким чином, викладені позивачем (ТОВ) обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 33, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 3-5, 15, 16, 18, 22, 82, 83, 849 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фортеця Індастрі К заборгованість за Договором підряду № 13/07-18 від 13 липня 2018 року в розмірі 720 942 грн. 22 коп., з якої 325 481 грн. 60 коп. - основного боргу, 395 460 грн. 62 коп. - пені, а також витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 10 814 грн. 15 коп. і витрати позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 35 000 грн..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фортеця Індастрі К про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Повний текст рішення складено 31 липня 2020 року.

Суддя -