Рішення

від 23.07.2020 по справі 686/6892/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/6892/20

Провадження № 2/686/2857/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 липня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Козак О.В.,

з участю: секретаря - Слободянюк А.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Копистинської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, Хмельницької районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, Хмельницької районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на земельну частку (пай). В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що в період із 1992 року по 1997 рік він працював на посаді тракториста - механізатора КСП Поділля в с. Копистин, Хмельницького району, що підтверджується архівною довідкою Комунального підприємства Об`єднаний трудовий архів сіл, селища Хмельницького району від 4 грудня 2019 року №931.

У 1995 року він був призваний із КСП Поділля строком на один рік в Збройні сили України для проходження строкової військової служби із наступним збереженням місця роботи.

Так, пунктом 3.9. Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства Поділля , затвердженого зборами уповноважених членів КСП 18 листопада 1992 року членство в підприємстві зберігається за громадянами, які тимчасово вибули із підприємства для проходження дійсної строкової служби .

Член підприємства має право на одержання в залежності від трудового внеску паю із пайового фонду підприємства (п. 3.4. Статуту).

Відповідно до протоколу №4 зборів колгоспників колгоспу Поділля від 18 листопада 1992 року він був прийнятий в члени колгоспу - Поділля . Згідно протоколу №1 загальних зборів членів КСП Поділля від 20 січня 1998 року він був виключений із членів КСП Поділля . Таким чином, в період із 18 листопада 1992 року по 20 січня 1998 року він був членом КСП Поділля .

Факт членства в КСП підтверджується також, видачею йому свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) №012523 від 27 квітня 2001 року. Разом з тим, в процесі розпаювання земель колективної власності, колишнього КСП Поділля , між членами підприємства із наступною видачею правовстановлюючих документів, його помилково не включено в список членів підприємства та не видано сертифікат на земельну частку (пай), чим порушено його право як члена КСП на отримання земельної частки (паю).

Згідно довідки Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.03.2020 року № 22-0.33-445/116-20 паювання земель колишнього КСП Поділля розпочалось 25 листопада 1996 року, відповідно до розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації №470 про надання дозволу на розроблення (затвердження) проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) , сертифікати на право на земельну частку (пай) почали видаватись членам підприємства в 1997 році .

Відповідно до довідки Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.03.2020 року №29-22-0.33-410/116-20 середній розмір земельної частки (паю) колишнього КСП Поділля с.Копистин, - становить 2,97 умовних кадастрових гектарах, середня вартість становить 67045 грн., з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756...на території Копистинської сільскої ради вільних земель запасу не має, але є не витребувані земельні частки (паї) .

Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року, №666 розпочався другий етап земельної реформи, який полягав у передачі в колективну власність членам колективних сільськогосподарських підприємств земель для виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 18 грудня 1995 року серії ХМ №000030 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №30 колективному сільськогосподарському підприємству Поділля с. Копистин передано в колективну власність 1801,7 га землі за межами населеного пункту на території Копистинської сільскої ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (ч. 2 ст.23 Земельного кодексу України, - в редакції 1990 року).

Згідно пункту 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року №720 паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у тому числі створеним на базі радгоспів...паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) . Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства .

Пунктом 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю .

Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства (п. 3 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720).

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) (ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок.... від 05 червня 2003 року.

Частиною 2 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості).... від 5 червня 2003 року передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Таким чином, його як члена колективного сільськогосподарського підприємства, прийнятого 18 листопада 1992 року, загальними зборами колгоспу Поділля , не включено до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельні ділянку при розпаюванні земель колективної власності, відображених (зазначених) в Додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю від 18 грудня 1995 року та не видано сертифікат на земельну частку (пай) при (паюванні) розпаюванні земель КСП Поділля .

На початку січня 2020 року він звернувся до Копистинської сільскої ради із заявою про виділення йому земельної части (паю) в натурі із наступною видачею документа, що посвідчує право власності, оскільки вважає, що сертифікат на земельну частку (пай) знаходиться у сільській раді.

Листом Копистинської сільської ради від 10 лютого 2020 року йому відмовлено у виділені земельної части (паю) в натурі, оскільки необхідно надати сертифікат на земельну частку (пай), який в свою чергу йому не видавався. Разом з тим він вважав, що на його прізвище видано сертифікат на право на земельну частку (пай), оскільки йому було видано свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) в„– 012523 від 27 квітня 2001 року. Крім того, він із сім`єю проживає в іншому районі, а з 1997 року, тобто з моменту звільнення із КСП він понад 10 років проживав в іншій області.

З огляду на викладене, слід вважати, що він з поважних причин пропустив строк для звернення до суду про визнання права на земельну частку (пай), тому просить поновити йому строк для подачі позову про визнання права на земельну частку (пай) та визнати за ним право на земельну частку (пай), розміром 2,97 умовних кадастрових гектарах, розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства Поділля із земель невитребуваних земельних часток (паїв) (земель запасу) розташованих на території Копистинської сільскої ради, Хмельницького району за межами населеного пункту.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи без самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явилась, подала до суду пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не має права на земельну частку (пай), так як його було виключено з членів КСП Поділля , крім того додатковою підставою для відмови у позові є порушення строку позовної давності.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності представників відповідачів, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що протоколом №4 зборів колгоспників колгоспу Поділля с.Копистин Хмельницького району від 18.11.1992 року, ОСОБА_2 було прийнято в члени колгоспу Поділля , с.Копистин, в якому він працював з 1992, 1993,1994,1995,1997 рр..

Пунктом 3.9. Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства Поділля , затвердженого зборами уповноважених членів КСП 18 листопада 1992 року передбачено, що членство в підприємстві зберігається за громадянами, які тимчасово вибули із підприємства - для проходження дійсної строкової служби .

Згідно архівного витягу з протоколу №1 загальних зборів членів КСП Поділля с.Копистин, Хмельницького району, Хмельницької області від 20.01.1998 року, затверджено виключити ОСОБА_2 з членів КСП.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 18 грудня 1995 року серії ХМ №000030, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №30, колективному сільськогосподарському підприємству Поділля с. Копистин Хмельнеицького району передано в колективну власність 1801,7 га землі у межах згідно плану, відповідно до рішення Копистинської сільської ради від 22.03.1995 року № 3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно листа Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №29-22-0.33-410/116-20 від 03.03.2020 року, середній розмір земельної частки (пай) становить 2,97 умовних кадастрових гектари середня вартість становить 67045 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756. Середній розмір земельної частки (пай) по державних актах на право приватної власності на землю по КСП Поділля становить 2,23 га. На території Копистинської сільської ради вільних земель запасу не має,є декілька не витребувані земельні частки (пай).

Згідно листа Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №0-22-0.33-445/116-20 від 11.03.2020 року, розпаювання колишнього КСП Поділля Копистинської сільської ради Хмельницького району розпочато 25.11.1996 року відповідно розпорядження голови Хмельницької РДА № 470-р. Сертифікати на право на земельну частку (пай) членам КСП почали видавати з травня 1997 року.

Листом Копистинської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області №45 від 10.02.2020 року ОСОБА_2 повідомлено, що його заява щодо надання у власність земельної частки (паю), не підлягає задоволенню, оскільки згідно п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)). Однак, до заяви такого документу додано не було. Крім того, невитребувані земельні частки (паї) передаються громадянам, які набули право на земельні частки (паї) відповідно до законодавства (отримали сертифікати на право на земельну частку (пай)), але не виділили їх в натурі (на місцевості).

Вказані обставини підтверджуються: архівними витягами архівного сектору Хмельницької районної державної адміністрації №04-06/2019/381а, №04-06/2019/381 від 09.12.2019 року; архівною довідкою №931 від 04.12.2019 року; листами Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №29-22-0.33-410/116-20 від 03.03.2020 року, №0-22-0.33-445/116-20 від 11.03.2020 року; листом Копистинської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області №45 від 10.02.2020 року; статутом КСП Поділля 1992 року; Державним актом на право колективної власності на землю від 18 грудня 1995 року серії ХМ №000030.

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_2 сертифікат на земельну частку (пай) не отримував, а доказів на підтвердження включення його до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, що додається до державного акта, суду надано не було.

Частиною 9 ст. 5 ЗК України (1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 22 ЗК України (1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі - Указ) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 вказаного Указу Президента України, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами ст. ст. 22, 23 ЗК України (1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), та Указу, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз`яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_2 права на земельну частку (пай).

Разом з тим, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

При цьому для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Згідно зі ст. 71 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР, позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до ст.80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Вирішуючи питання перебігу позовної давності, суд враховує, що саме з часу видачі державного акта на право колективної власності на землю позивач міг дізнатися про порушення свого права.

З пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що позивач був обізнаний про паювання земель колективного сільськогосподарського підприємства Поділля с. Копистин.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку позовної давності.

З огляду на те, що право на позов у позивача виникло ще у 1995 році, то трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР 1963 року, минув ще до набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви відповідачами.

При цьому, суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_2 в грудні 2019 року, оскільки з оглянутого в судовому засіданні оригіналу, вбачається, що вказаний сертифікат містить підтертості в графі прізвище (ПІБ позивача зазначено поверх інших даних), що ставить під сумнів достовірність вказаного документа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Копистинської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, Хмельницької районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на земельну частку (пай), слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2,12,13,76,258,259,263-265, 280 ЦПК України, ст.5 ч.9, ст.22 ч.1, ст.23 ЗК України (1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст.71,75,76 ЦК УРСР, Указом Президента України від 08.08.1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), суд -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Копистинської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, Хмельницької районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на земельну частку (пай), відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_3 , житель: АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: Копистинська сільська рада, Хмельницького району, Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403700, адреса: 31345 с.Копистин, Хмельницького району, Хмельницької області, вул.Соборна,89); Хмельницька районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 21318806, адреса: 29000, м.Хмельницький, вул.Кам`янецька,122/2);

Третя особа без самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39767479, пошт.індекс: 29000, м.Хмельницький, вул.Інститутська,4/1).

Дата складання повного тексту рішення суду - 03.08.2020 року.

Суддя: