Рішення

від 11.06.2020 по справі 607/28443/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2020 Справа №607/28443/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Грицай К.М,

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Почапинської сільської ради про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позов до відповідачів ОСОБА_2 та Почапинської сільської ради про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.

В обґрунтування вимог позивач вказав на наступні обставини. ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою біля будинку. Бажаючи приватизувати вказаний будинок, їй необхідно приватизувати земельну ділянку, на якій розташований даний будинок. Із вказаним питанням ОСОБА_1 звернулась до Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та 07 лютого 2014 року. Рішенням № 440 Почапинська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області надала їй дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Крім того, їй у сільській раді видано довідку, згідно якої за нею обліковується земельна ділянка загальною площею 0,54 га для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,29 га. Однак, при виготовленні даної документації, сусід ОСОБА_2 відмовився від підписання акту прийомки-передачі межових знаків. З цього приводу позивач знову звернулась до Почапинської сільської ради для винесення відповідного рішення. Сільський голова Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вказав, щоб на замовлення позивача спеціалісти здійснили проміри земельних ділянок та виставили поворотні точки, що і було зроблено та результати передані сільському голові, який сказав почекати прийняття рішення на сесії, однак не виніс дане питання на розгляд сесії сільської ради, а також відмовився підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У зв`язку з наведеним позивач просить задовольнити її позовні вимоги та: визнати неправомірною відмову Кархута Володимира Івановича у підписанні акту погодження меж земельної ділянки в с. Забойки Тернопільського району Тернопільської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки за адресою: с. Забойки, Тернопільський район, Тернопільська область, для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,4473 га без погодження меж із суміжним землекористувачем - ОСОБА_2 ; зобов`язати Почапинську сільську раду погодити технічну документацію на землю, яка розташована в селі Забойки Тернопільського району Тернопільської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,4473 га без погодження меж із суміжним землекористувачем - ОСОБА_2 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд задовольнити, вказавши, що вона вже шість років не має можливості приватизувати земельну ділянку, якою користується, та на якій розташований належний її житловий будинок.

Представник відповідача Почапинської сільської ради Палига М.С. в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності та не заперечує щодо задоволення позовних вимог. Відзиву на позов суду не направив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що до неї звернулась позивач із проханням допомогти підготувати документів для приватизації земельної ділянки, що перебуває у її користуванні, оскільки вона особа похилого віку та самостійно не має можливості такі документи підготувати. Вона із позивачкою зверталась до Почапинської сільської ради в квітня 2018 року письмово та усно щодо вирішення питання підписання акту прийомки-передачі межових знаків сусідом ОСОБА_4 та сільським головою, однак сільський голова не вчинив жодних дій щодо підписання даного акту та винесення питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою на вирішення сесії сільської ради, вказавши, що питання в процесі вивчення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Позивач ОСОБА_1 проживає в с. Забойки, Тернопільського району, Тернопільської області.

Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлений Тернопільським РГБТІ 03 липня 2017 року на замовлення ОСОБА_1 .

Із довідки Виконавчого комітету Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що згідно земельно-кадастрової книги наявні записи, що за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка загальною площею 0,5400 га : - для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,2900 га, дані земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_1 , станом на 01 січня 2004 року перебувають у користуванні ОСОБА_1 та знаходяться в межах населеного пункту. Крім того, у записах книги по господарського обліку наявні записи про наявність у ОСОБА_1 житлового будинку.

На підставі рішення №440 Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 07 лютого 2014 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місці та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,5400 га (0,2900 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення та 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель призначених для будівництва та обслуговування житлових будинків, які розташовані в с. Забойки та знаходяться в межах населеного пункту).

Позивач звернулася до ФОП ОСОБА_6 із замовленням на виконання робіт по обробці даних польових обстежень земельних ділянок, що підтверджується актом виконаних робіт від 25 липня 2019 року.

На замовлення позивача ПП Фірма МАТЕК виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місці, проте, акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання при встановленні меж земельної ділянки площею 0,2500 га та площею 0,4473 га в натурі від 20.10.2018 року не підписав суміжний землекористувач ОСОБА_4 та представник Почапинської сільської ради.

Відповідно до наданої Виконавчим комітетом Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області інформації № 170 від 19.08.2019 року, у зв`язку з тим, що згідно кадастрового плану (фірми Матек) ширина земельної ділянки ОСОБА_1 становить 36,6 м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а згідно карти с. Забойки ширина 30 м; згідно виміру (фірми Матек) ширина земельної ділянки сусіда ОСОБА_2 становить 24 м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, однак, згідно карти с. Забойки ширина 25 м., а тому, питання підписання акту межових знаків головою сільської ради замість сусіда ОСОБА_2 в процесі вивчення.

Відносини, пов`язані з набуттям громадянами прав на землю та розробленням технічної документації для цього, врегульовані Земельним Кодексом України (далі ЗК України) та Законом України Про землеустрій.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України Про землеустрій , розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною другою статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.198 ЗК України кадастрова зйомка, як комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, включає в себе, зокрема погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Згідно зі ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно пункту 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (далі Інструкції), технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, в тому числі:

- пояснювальну записку, яка містить, зокрема відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок;

- план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Пунктом 3.12 Інструкції встановлено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Крім вказаних норм п. 3.12 Інструкції, поширеним є складання розробником документації із землеустрою додатка до такого акта довільної форми, в якому зазначаються причини відсутності підпису того чи іншого власника (користувача) суміжної земельної ділянки.

Згідно п. 14 ст. 186 Земельного Кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

В силу ч. 17 ст. 186 Земельного Кодексу України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт (ч. 18 ст. 186 Земельного Кодексу України).

Згідно ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Державне агентство земельних ресурсів України у своєму листі від 26 жовтня 2012 року № 17616/27/К3313-12 роз`яснило, що у разі відмови суміжного землекористувача підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, згідно з ч. 3 ст. 158 ЗК України між сусідніми землекористувачами виникає земельний спір. Такий спір у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування.

Порядок розгляду земельного спору врегульовано ст. 159 ЗК України.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом згідно ч. 5 ст. 158 ЗК України.

У разі відмови суміжного землекористувача підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (погодити межі земельної ділянки), з метою вирішення земельного спору, рекомендується звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки.

При цьому, ні Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, ні Закон України Про землеустрій , ні Земельний Кодекс України не визначають порядку вчинення дій при відмові суміжних землекористувачів (власників) земельних ділянок від підпису акту.

Відповідачем Почапинською сільською радою не заперечувалось, що у користуванні ОСОБА_1 знаходяться вищезгадані земельні ділянки.

Проте, Почапинською сільською радою не надано суду доказів того, що спір стосовно меж земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішено, а тому суд вважає спір не вирішеним. Поряд з тим, відповідачами не доведено, що дії ОСОБА_1 щодо виготовлення документації із землеустрою порушують права інших землекористувачів.Також, суд бере до уваги визнання позову відповідачем Почапинською сільською радою.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Суд, вирішуючи позовні вимоги, керується висновками щодо застосування норм права, висловленими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), згідно яких непідписання чи відмова у підписанні вказаних документів іншою особою не є підставою для відмови у затвердженні технічної документації уповноваженим органом.

Визнання судом неправомірною відмови відповідача у наданні згоди на приватизацію спірної земельної ділянки не поновить порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Право погодити або відмовитися від підпису є конституційно-гарантованим правом кожної особи на вільне волевиявлення та реалізацію належних їй прав.

Разом з тим відмова у приватизації земельної ділянки з мотивів відсутності погодження меж суміжним землекористувачем не позбавляє позивача права звернутися до суду за захистом своїх прав.

ВП ВС, розглядаючи справу, зазначила, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. І стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. З цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа акту погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт.

Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акту, а з мотивів відмови.

Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним органом місцевого самоврядування в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Згідно правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 346/4408/15-ц від 18 квітня 2018 р. не підписання сусідом акту погодження меж не порушує права позивача на приватизацію земельної ділянки, зокрема, не перешкоджає передачі проекту землеустрою або технічної документації на розгляд органу місцевого самоврядування. Більш того, орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про передачу у власність земельної ділянки позивачу без такого Документу як акт погодження меж, точніше без підпису сусіда на такому документі.

Отже, для передачі у власність заявнику земельної ділянки органу місцевого самоврядування достатньо власних повноважень. І діюче законодавство не обмежує право органу місцевого самоврядування на таку передачу у зв`язку з відсутністю підпису суміжного землекористувача.

Будь-яка особа наділена правом звернутися до суду за захистом як власних прав, так і на захист прав інших осіб у випадках, передбачених законом. Ніхто не може бути примушений до звернення з позовом до суду. Суд може (з урахуванням вимог ст. 19 Конституції України) зобов`язати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування вирішити питання, яке віднесено до компетенції цього органу, якщо рішенням, діями чи бездіяльністю такого органу порушено чи порушуються суб`єктивні права і їх поновлення можливе у такий спосіб.

З огляду на встановлене суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання неправомірною відмову Кархута Володимира Івановича у підписанні акту погодження меж земельної ділянки в с. Забойки Тернопільського району Тернопільської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки за адресою: с. Забойки, Тернопільський район, Тернопільська область, для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,4473 га без погодження меж із суміжним землекористувачем - ОСОБА_2 не узгоджуються зі способами захисту прав на земельну ділянку, визначеними статтею 152 Земельного кодексу України.

Також, суд вважає, що вимоги позивача зобов`язати Почапинську сільську раду погодити технічну документацію на землю є передчасними, оскільки позов не був поданий підстав відповідності положень технічної документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації та таких обставини суд не встановлював.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення шляхом зобов`язання Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області винести на розгляд сесії звернення ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, що розташована в АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,4473 га, що розташована в с. Забойки, Тернопільського району, Тернопільської області, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 116, 118, 122, 123, 126, 152, 158, 159, 186 Земельного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 77-82,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Почапинської сільської ради про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем - задовольнити частково.

Зобов`язати Почапинську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області винести на розгляд сесії звернення ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, що розташована в АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,4473 га, що розташована в с. Забойки, Тернопільського району, Тернопільської області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий.

Відповідач: Почапинська сільська рада, місце знаходження: с. Почапинці, вул. Жовтнева, 3, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 04393605.

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2020 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай