Постанова

від 03.08.2020 по справі 910/1459/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/1459/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.20, повний текст якого складено та підписано 26.03.20

у справі №910/1459/20 (суддя Марченко О.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат

до акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 13 570,20 грн.

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства Українська залізниця (далі-відповідач) 13 570,20 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу під час перевезень.

Позовні вимоги мотивовано наступним:

- позивач замовив послугу щодо перевезення вантажу за маршрутом прямування: станція відправлення Золотнішине УЗ - станція призначення - Берегова Одеської Залізниці; факт замовлення послуги та прийняття відповідачем її до виконання підтверджується накладною №43792241 зі штемпелем станції відправлення;

- згідно з графою 30 накладної №43792241 загальна тарифна відстань перевезення вантажу за даним напрямком становить 522 км.; відповідно до пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Наказ №644), строк доставки вантажу у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками становить 200 км на кожну повну та неповну добу;

- відповідно до накладної №43792241 вантаж оформлено 05.09.2019, строк доставки вантажу розпочався 06.09.2019, а тому вантаж мав бути доставлений на станцію призначення не пізніше 09.09.2019. Проте вантаж фактично було доставлено на станцію призначення 12.09.2019, що перевищує термін доставки вантажу на 3 доби.

З огляду на що, на думку позивача з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 20 % провізної плати, а саме 13 570,20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2020 у справі №910/1459/20 позов задоволено повністю.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи позовні вимоги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2020 у справі №910/1459/20 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права та з недотриманням норм процесуального права.

Також скаржник вказує на те, що нормативний строк доставки вантажу за спірною залізничною накладною становить 3 доби, плюс 1 доба на операції, пов`язанні з відправленням та прибуттям вантажу, а всього 4 доби. Натомість фактичний строк доставки вказаного вантажу становив 6 діб та 4 години. Таким чином, порушення строку доставки вантажу становило 2 доби, або точніше 52 години, а не 3 доби, як стверджував позивач та з чим погодився суд першої інстанції. У зв`язку з цим відповідач вважав, що застосуванню підлягає штраф у розмірі 10%, а не 20% як розрахував позивач, і повинен становити 6 785,10 грн.

При цьому, скаржник в прохальній частині апеляційної скарги просить скасувати оскаржуване судове рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020, справу №910/1459/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 поновлено акціонерному товариству Українська залізниця пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2020 у справі №910/1459/20; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2020 у справі №910/1459/20 до перегляду його в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства Українська залізниця пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2020 у справі №910/1459/20 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення частковому скасуванню, з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч.1 ст.313 ГК України).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст.920 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу на підставі складеної залізничної накладної №43792241.

Згідно з календарним штемпелем станції відправлення (графа 56 накладної) вантаж був прийнятий до перевезення 05.09.2019.

Вантаж прибув на станцію призначення 12.09.2019, що підтверджено штемпелем станції призначення у графі 51 залізничної накладної №43792241.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі Навантаження призначено на ____ число _____ місяць (п. 2.1. Правил).

Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п. 2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з ст.23 Закону України Про залізничний транспорт у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Статтею 23 Статуту залізниць передбачено, що дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Календарний штемпель станції містить: дату, місяць, рік, найменування станції і найменування залізниці, до якої належить станція.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у інформаційному листі Вищого господарського суду України Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів №01-06/420/2012 від 04.04.2012, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш, як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Колегією суддів встановлено, що відстань перевезення зазначена у графі 30 залізничної накладної №43792241 та складає 522 км. Отже, термін доставки вантажу повинен становити 3 доби, згідно розрахунку: 522 км : 200 км = 2,61 = 3 доби + 1 доба на операції, пов`язані з відправленням вантажу = 4 доби.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи вантаж, за вищевказаною залізничною накладною був відправлений 05.09.2019, а прибув на станцію призначення лише 12.09.2019. Отже, загальний термін доставки становить 6 діб.

Тобто термін доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною №43792241, не дотриманий залізницею (договірним перевізником), перевищення терміну доставки вантажу становить 2 доби, при цьому відповідач визнає, що порушення строку доставки становило більше 48 годин, а саме 52 години, однак, не більше ніж на 72 години.

Колегія суддів погоджується з твердженнями скаржника про те, що порушення строку доставки вантажу за залізничною накладною становить 2 доби, а не 3 доби як вважає позивач та з чим погодився суд першої інстанції, оскільки за приписами п.2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Отже, застосуванню підлягає штраф за ставкою 10%, з огляду на те, що термін виконання перевезення був перевищений відповідачем на 2 доби. Розмір штрафу за порушення строку виконання перевезення необхідно обраховувати від розміру провізної плати, яка відповідно до залізничної накладної №43792241 становить 67 851 грн (графа накладної № 34). Таким чином, розмір штрафу становить 6 785,10 грн (67 851 * 10%).

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають частковому задоволенню на суму 6 785,10 грн у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції внаслідок порушення п.1 ч.1 ст.277 ГПК України підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати з урахуванням положень ст.129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.20 у справі №910/1459/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.20 у справі №910/1459/20 скасувати частково та прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

3.Стягнути з акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників 16; ідентифікаційний код 00191282) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 6 785,10 грн (шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень десять копійок), витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 000,22 грн (дві тисячі гривень двадцять дві копійки).

4.Стягнути з приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників 16; ідентифікаційний код 00191282) на користь акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 152,66 грн (сто п`ятдесят дві гривні шістдесят шість копійок).

5.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/1459/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.08.2020.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала