Постанова

від 29.07.2020 по справі 910/16127/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа№ 910/16127/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: Мінченко Д.А.

відповідача за первісним позовом: Беніцька В.І.

третьої особи за первісним позовом: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (повний текст рішення складено 16.03.2020)

у справі № 910/16127/19 (суддя Турчин С.О.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРСТОР"

про стягнення 92 898,00 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРСТОР"

про стягнення 391 156, 69 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" про стягнення 92 898, 00 грн. договірного забезпечення на підставі договору суборенди від 06.06.2019 №150.

Позов обґрунтовано тим, що у зв`язку зі зміною економічних обставин господарської діяльності суборендаря та фактичним блокуванням доступу до суборендованих приміщень, позивач достроково розірвав спірний договір, а тому заявляє до стягнення з відповідача 92 898,00 грн. договірного забезпечення, яке було сплачено суборендодавцю на виконання п. 3.1 договору. Оскільки спірний договір був розірваний не в перші два місяці дії договору, на підставі п. 3.2 договору у відповідача відсутні підстави не повертати договірне забезпечення у вказаній сумі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА", в свою чергу подало до суду зустрічну позовну заяву №47 від 12.12.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" про стягнення 391 156,69 грн., з яких: 368 495,40 грн. заборгованість за суборенду приміщення відповідно договору від 06.06.2019 №150, 1956,96 грн. - 3% річних, 20704,33 грн. - пеня.

Зустрічний позов мотивовано тим, що суборендодавець виконав свої зобов`язання за спірним договором належним чином, проте, суборендар свої зобов`язання в частині оплати за суборенду приміщень жодним чином не виконує, внаслідок чого, станом на 13.12.2019 утворилась заборгованість в розмірі 368 495,40 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.02.2020 у справі №910/16127/19 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

В частині первісного позову місцевий господарський суд послався на те, що спірний договір набрав чинності з 02.09.2019, а суборендар листом від 22.08.2019 № 67 в односторонньому порядку розірвав договір з 23.09.2019, а тому, відповідно до п. 3.2 договору, договірне забезпечення суборендарю не повертається у зв`язку із односторонньою відмовою суборендаря від суборендованих приміщень протягом перших 2 (двох) місяців дії договору.

Стосовно зустрічного позову рішення суду мотивовано тим, що сторони не підписували первинний акт прийому-передачі приміщень, як того вимагає договір, а зобов`язання з внесення суборендної плати виникає у суборендаря від дня підписання такого акту.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пласник-Україна звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" користувалось суборендованим приміщенням, починаючи з 13.08.2019, а відтак у нього виникло зобов`язання з внесення орендної плати за фактичне користування майном.

Позиції інших учасників справи.

23.06.2020 від ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на неприйняття приміщення у користування та перешкоджання скаржником вивезенню майна з приміщень. У зв`язку з цим, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення - залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

27.07.2020 від ТОВ "ФОРСТОР" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на відсутність повноцінного доступу до суборендованих приміщень та неможливість вивезення обладнання, внаслідок створених скаржником перешкод. У зв`язку з цим, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення - залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

27.07.2020 від ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку комп`ютерно-технічної експертизи відеозапису, виготовленого на його замовлення.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" належним чином не обґрунтувало та не надало доказів на підтвердження неможливості подання висновку експертизи до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, суд відхиляє клопотання про долучення до матеріалів справи вказаного доказу.

28.07.2020 від ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії позовної заяви ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" до ТОВ Торговий дім Пласник-Україна про витребування майна з незаконного володіння.

Відповідно до ст. 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М", оскільки вказаний доказ не стосується предмета доказування у цій справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 справу №910/16127/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 відкрито апеляційне провадження ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16127/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.07.2020.

У судове засідання 29.07.2020 з`явився представник ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА", який надав суду свої пояснення по суті спору, підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити. Також у судове засідання з`явився представник ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М", який надав свої пояснення і просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник ТОВ "ФОРСТОР" у судове засідання 29.07.2020 не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

На підставі договору № 1 від 01.12.2018 ПрАТ Завод пластмас передало ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" в оренду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5 з правом здачі майна в суборенду третім особам.

На підставі акта приймання-передачі від 01.01.2019 майно передано в оренду ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" згідно переліку.

06.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА", як суборендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М", як суборендарем, укладено договір від №150. ЗА умовами п.1.1. цього договору, Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" надано у строкове платне користування приміщення, розташовані за адресою: м. Київ , вул. Шахтарська, буд. 5 (відповідно до плану БТІ будова приміщення під літерами):

1.1.1 Б 1 поверх, кімната № 43, площа суборендованнх приміщень - 542,1 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. (Додаток №1).

1.1.2 Б 1 поверх, кімната № 3, площа суборендованих приміщень - 210,4 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. (Додаток №1)

1.1.3 Б 1 поверх, кімната № 53, площа суборендованих приміщень - 153,5 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. (Додаток №1).

1.1.4 Б 1 поверх, кімната № 55, площа суборендованих приміщень -6,5 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. Додаток №1).

1.1.5 Б 1 поверх, кімната № 54, площа суборендованих приміщень -9,3 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. Додаток №1).

1.1.6. Б 1 поверх, другий ярус кімнат № 54; 55 площа суборендованих приміщень -17,4 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. Додаток №1)

1.1.7 Б 1 поверх, кімната № 16, площа суборендованих приміщень - 14,1 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. Додаток №1)

1.1.8 Б 1 поверх, кімната № 17, площа суборендованих приміщень - 11,5 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення. Додаток №1)

1.1.9 Б 1 поверх, кімната № 44, площа суборендованих приміщень - 84,9 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення (МАФ) Додаток №1)

1.1.10 Б 1 поверх, кімната № 45, площа суборендованих приміщень - 69,6 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення (МАФ) Додаток №1)

1.1.11 Б 1 поверх, кімната № 46, площа суборендованих приміщень - 27,6 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення (МАФ) Додаток N31)

1.1.12 Б 1 поверх, кімната № 47, площа суборендованих приміщень - 18,3 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення (МАФ) Додаток№1)

1.1.13 Б 1 поверх, кімната № 48, площа суборендованих приміщень - 13,8 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення (МАФ) Додаток №1)

1.1.14 Б 1 поверх, кімната № 49, площа суборендованих приміщень - 14,0 м2. Цільове призначення суборендованих приміщень - складські приміщення (МАФ) Додаток №1)

Вартість зазначеного майна, що передається суборендарю в тимчасове платне користування, визначається суборендодавцем на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 1.2 договору, строк суборенди приміщень зазначених в п. 1.1 встановлюється з 02 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ставка суборендної плати за суборендовані приміщення, зазначені у п.1.1 даного договору, становить:

- 75,00 грн. за 1,0 кв.м на місяць, в тому числі ПДВ - 12,50 грн. за виробничі приміщення; (Додаток №2)

- 90,00 грн. за 1,0 кв.м на місяць, в тому числі ПДВ - 15,00 грн. за складські -приміщення. (Додаток №2).

Відповідно до п. 2.2 договору, за користування суборендованими приміщеннями суборендар щомісяця, починаючи з 2 вересня 2019 року, платить суборендодавцеві суборендну плату в розмірі: - 92898, 00 (дев`яносто дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім, 00 коп.) грн. у тому числі ПДВ - 15483,00 грн.

Суборендна плата за суборендовані приміщення вноситься суборендарем у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок суборендодавця (виходячи з ставки суборендної плати, зазначеної в п.2.1. даного договору).

За умовами п. 3.1 договору з метою забезпечення виконання зобов`язань по даному договору, суборендар не пізніше 18 червня 2019 сплачує суборендодавцеві договірне забезпечення, що складається з:

грошової суми у розмірі - 92 898,00 гривень, що становить розмір місячної суборендної плати і є джерелом покриття шкоди, яка може бути заподіяна майну суборендодавця, іншим особам та суборендованим приміщенням протягом строку чинності даного договору; грошової суми у розмірі 10 відсотків розміру місячної суборендної плати, яка є джерелом покриття витрат суборендодавця на експлуатаційні, комунальні та інші послуги, зазначені у п. 2.3 договору, у разі їх несвоєчасного (неповного) відшкодування суборендарем.

У випадках, передбачених у п. 2.4 договору, суборендодавець переглядає розмір договірного забезпечення, про що не пізніше ніж за 30 календарних днів попереджає суборендаря. В разі збільшення розміру договірного забезпечення, суборендар зобов`язаний сплатити відповідну суму суборендодавцеві протягом 5 календарних днів з моменту збільшення розміру договірного забезпечення.

Відповідно до п. 3.2 договору, договірне забезпечення не повертається суборендарю і залишається в суборендодавця у випадку односторонньої відмови суборендаря від суборендованих приміщень або їх частини протягом перших 2 (двох) місяців дії даного договору, а у випадку дострокового розірвання або закінчення терміну дії даного договору, або протягом чинності даного договору, суборендодавець вправі в односторонньому порядку використовувати суму договірного забезпечення на покриття будь-яких пов`язаних з винними діями суборендаря витрат та збитків, нарахованих суборендареві, зараховувати вказані кошти в рахунок не сплаченої суборендної плати та відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат і пені за прострочення грошових зобов`язань.

Згідно з п. 3.15 договору обов`язок по внесенню суборендної плати виникає для суборендаря від дня підписання первинного акту прийому - передачі (Додаток №3) суборендованих приміщень. Суборендна плата і інші платежі вносяться до фактичного звільнення суборендованих приміщень, тобто до моменту підписання первинного акту прийому-передачі суборендованих приміщень.

Пунктом 4.1.1 договору встановлено що, суборендодавець зобов`язується передати суборендарю приміщення, зазначені в п.1.1 даного договору, по первинному Акту прийому-передачі в строк, зазначений у п.1.2. даного договору.

У випадку ненадання з вини суборендодавця приміщень, зазначених у п. 1.1. даного договору з урахуванням п. 4.1.1., суборендодавець здійснює перерахунок розміру місячні суборендної плати з урахуванням дати підписання первинного акту прийому-передачі приміщення (п. 5.1.1 договору).

Договір набирає чинності 02 вересня 2019 року і діє до 31 грудня 2019 року включно. Зобов`язання суборендаря по оплаті суборендної плати, інших належних до сплати платежів і нарахованих штрафних санкцій вважаються виконаними після сплати таких платежів і штрафних санкцій (п. 9.1 договору).

Пунктом п. 9.2 договору встановлено, що зобов`язання з внесення суборендної плати виникає в суборендаря від дня підписання первинного Акту приймання-передачі суборендованих приміщень.

За положеннями п. 9.8 договору, суборендар має право достроково відмовитися від даного договору в цілому, заздалегідь письмово повідомивши суборендодавця не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до передбачуваної дати припинення договору. При цьому суборендар зобов`язується виконати зобов`язання, які виникли до дати припинення договору, ліквідувати заборгованість по суборендній платі, сплатити пеню, штрафи і інші передбачені даним договором і нараховані йому платежі. У іншому випадку повідомлення суборендаря про відмову від договору визнається недійсним (не тягне юридичних наслідків). Даний договір вважається розірваним не раніше, ніж з моменту виконання суборендарем всіх вищезгаданих зобов`язань.

На виконання умов договору суборенди, платіжним дорученням від 11.06.2019 № 9410 ТОВ СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М сплачено ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" договірне забезпечення у розмірі 92 898,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.06.2019 між ТОВ СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М , як покупцем, та ТОВ ФОРСТОР , як постачальником, укладено договір поставки стелажного обладнання № F-106Г, за умовами якого, постачальник зобов`язався поставити покупцю у власність багаторівневу стелажну конструкцію на базі палетних стелажів в комплекті, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити її вартість. За умовами п. 3.1 цього договору постачальник здійснює поставку обладнання на умовах СРТ згідно Інкотермс-2010, склад покупця - м. Київ, вул. Шахтарська, 5.

На підставі видаткових накладних № 617 від 15.08.2019, № 589 від 16.08.2019, № 608 від 16.08.2019, № 618 від 16.08.2019, № 615 від 13.08.2019, № 616 від 14.08.2019, № 530 від 29.07.2019 та товарно-транспортних накладних № Р617 від 15.08.2019, № Р589 від 16.08.2019, № Р608 від 16.08.2019, № Р618 від 16.08.2019, № Р615 від 13.08.2019, № Р616 від 14.08.2019, № Р530 від 29.07.2019 відповідне обладнання передано покупцю - ТОВ СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М .

Листом від 22.08.2019 № 67 ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" запропонувало ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" розглянути можливість припинення договору суборенди за взаємною згодою сторін з 27.08.2019, у зв`язку зі зміною економічних обставин господарської діяльності суборендаря, і повідомило, що у разі неможливості припинення договору за взаємною згодою договір суборенди буде вважатись припиненим з 23.09.2019.

Листом № 33 від 02.09.2019 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" повідомило ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" про неможливість припинення договору суборенди за взаємною згодою сторін.

Листом № 34 від 02.09.2019 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" повідомило ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" про необхідність відновлення первісного стану приміщення у зв`язку з його переобладнанням та пожежею, яка сталася 17.08.2019, а також про необхідність підписанням акта приймання-передачі приміщень згідно умов договору суборенди.

Листом № 41 від 25.09.2019 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" звернулося до ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М", в якому зазначило, що розглянуло лист № 67 від 22.08.2019 та просило надати інформацію щодо розташованого в суборендованих приміщеннях майна, а також документи, що підтверджують право власності на таке майно, у зв`язку з необхідністю прийняття рішення відносно цього майна.

Листом від 06.09.2019 № 69 ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" звернулось до ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" з вимогою повернути суму договірного забезпечення за договором суборенди № 150 від 06.06.2019, у зв`язку з достроковим його розірванням.

15.11.2019 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" звернулося до ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" з претензією на суму 229 148, 40 грн., в якій вимагало сплатити заборгованість з суборендної плати за договором №150 від 06.06.2019, яка виникла станом на 15.11.2019, відновити до первинного стану суборендовані приміщення та передати їх суборендодавцю.

Оскільки суму договірного забезпечення за договором суборенди №150 від 06.06.2019 не повернуто, ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" звернулося до суду з відповідним позовом.

ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" подало зустрічний позов про стягнення заборгованості, нарахованої пені та трьох процентів річних у зв`язку з порушенням суборендарем умов договору суборенди в частині внесення суборендної плати.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до статей 4, 86, 162 ГПК України господарські суди розглядають справи за позовами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів та органів місцевого самоврядування, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі лише посилання позивача на певну норму закону) позову.

При цьому господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір від 06.06.2019 № 150 є договором піднайму (суборенди).

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 названої статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Аналогічний припис встановлено і ч. 4 ст. 284 ГК України, згідно з якою строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Отже, визначення у договорі іншої дати набрання ним чинності, ніж дата укладення, не суперечить зазначеним вище нормам.

Матеріалами справи підтверджено, що право суборендаря відмовитись від договору суборенди передбачено п. 9.8 договору. Водночас, п. 3.2 договору встановлено, що договірне забезпечення не повертається суборендарю і залишається в суборендодавця у випадку односторонньої відмови суборендаря від суборендованих приміщень або їх частини протягом перших 2 (двох) місяців дії даного договору, а дата набрання чинності договору згідно з п. 9.1 - 02.09.2019.

Отже з урахуванням того, що листом від 22.08.2019 № 67 ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" (суборендар) повідомило ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" (суборендодавець) про припинення спірного договору з 23.09.2019, тобто, менше, ніж через два місяці після набрання чинності договором, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у ТОВ "СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М" відсутні правові підстави вимагати повернення договірного забезпечення, що стало підставою для відмови у задоволенні його позову.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову не оскаржується.

Щодо зустрічного позову про стягнення заборгованості по суборендній платі, нарахованої пені та трьох процентів річних колегія зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається початок договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна від орендодавця до орендаря.

Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц та постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 906/565/18 ).

За умовами договору № 150 від 06.06.2019 (п.п. 1.2, 9.2, 3.15, 4.1.1) сторони погодили, що суборендодавець зобов`язується передати суборендарю приміщення по первинному акту приймання-передачі в строк з 02 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року. Обов`язок по внесенню суборендної плати виникає в суборендаря від дня підписання первинного акта приймання-передачі суборендованих приміщень.

Передбачення такої умови у договорі кореспондується з приписами ст. 627 ЦК України та не суперечить чинному законодавству. Водночас умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними є обов`язковими для виконання сторонами (згідно ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, такий акт не складався і не підписувався. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що суборендодавцем на виконання п. 4.1.1 договору вчинялися дії щодо оформлення первинного акта приймання-передачі об`єктів суборенди в передбачений договором строк.

Згідно з частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори й інші правочини.

В договорі сторони узгодили, що обов`язок суборендодавця по сплаті суборендної плати, як грошове зобов`язання, виникає з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень в суборенду (п.п. 9.2, 3.15 договору). Отже за відсутності такого акта грошове зобов`язання зі сплати суборендної плати у суборендаря не виникло.

Стосовно наданих ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" на підтвердження користування ТОВ СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М об`єктами суборенди заяв свідків, колегія вважає, що у контексті спірних правовідносин сторін вони обґрунтовано не прийняті місцевим господарським судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Обставини користування об`єктами суборенди підлягають доведенню відповідними письмовими документами. Також, як зазначив суд першої інстанції, заяви свідків були подані до суду з порушенням вимог ст.ст.80, 88 ГПК України щодо порядку подання доказів.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо посилання скаржника на зайняття суборендованих приміщень поставленим 13.08.2019 ТОВ ФОРСТОР за договором №F-106Г від 14.06.2019 стелажним обладнанням, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність такого договору підтверджує постачання відповідного товару покупцю і не є доказом фактичного користування ТОВ СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М об`єктами суборенди.

Отже з урахуванням того, що належних та допустимих фактичного користування суборендарем - ТОВ СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М об`єктами суборенди надано не було, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні зустрічного позову про стягнення суборендної плати та похідних від неї сум (пені та трьох процентів річних).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16127/19 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТИК-УКРАЇНА".

4. Матеріали справи № 910/16127/19 повернути господарському суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 03.08.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова