Ухвала

від 04.08.2020 по справі 160/2838/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 серпня 2020 року Справа №160/2838/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

за участі:

представника позивача не з`явився (повідмолений належним чином)

представника відповідача не з`явився (повідомлений належним чином)

представника третьої особи (ПАТ "Родовід банк") Коваль Л.Л.

представника третьої особи (ТОВ "Нерухомість класа люкс") Корсуновський П.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Родовід банк про відвід судді у адміністративній справі за позовом приватного підприємства Рент 2016 (бульвар Слави, буд., 1 д, м. Дніпро, м. Дніпро, 49106) до приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Мельниченко Костянтина Павловича (вул. Первомайського Леоніда , буд. 9, оф. 30, м. Київ, 01133), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Нерухомість класа люкс (49094, м. Дніпро, буд. 62-к, кв. 1008, код ЄДРПОУ 43572601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Родовід банк в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації АТ Родовід Банк Каранцева А.Ю. (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 17, код ЄДРПОУ 14349442) про визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна боржника, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою приватного підприємства Рент 2016 до приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Мельниченко Костянтина Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Нерухомість класа люкс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Родовід банк , у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Мельниченка Костянтина Павловича про опис та арешт майна боржника від 19.02.2020 року у виконавчому провадженні № 61279152.

04.08.2020 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Родовід банк про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В.

В обґрунтування поданої заяви представником третьої особи зазначено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року у задоволенні клопотання АТ Родовід банк про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено з підстав не встановлених КАС України.

Отже, зазначені обставини викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Ніколайчук С.В., тому враховуючи вищевикладене, представник третьої особи висловлює недовіру і заявляє відвід судді Ніколайчук С.В. від розгляду адміністративної справи №160/2838/20.

Представник третьої особи ТОВ Нерухомість класа люкс заперечував проти задоволення заяви про відвід судді з мотивів її необгрунтованості.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 ст.39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заява про відвід судді подана представником третьої особи 04.08.2020 року, а тому розглянута безпосередньо суддею Ніколайчук С.В. у цьому ж судовому засіданні.

Перевіряючи обґрунтованість мотивів та підстав заяви предстанивка третьої особи про відвід судді Ніколайчук С.В., суд встановив, що вказана заява подана у зв`язку з незгодою із процесуальним рішенням судді Ніколайчук С.В., а саме: ухвалою від 28.07.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Ніколайчук С.В. суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений виключно незгодою представника банку з процесуальними діями та рішенням судді, а саме з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020, якою відмовлено позивачу у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Однак, суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи, оскільки сторони можуть побоюватись , що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

При цьому суд звертає увагу, що в задоволенні клопотання банку про розгляд справи в режимі відеоконференції було відмовлено з технічних причин (заявником не вказано засоби електронної адреси), без дотримання яких є фізично неможливим проведення відеоконференції в онлайн режимі, і заперечення щодо незгоди з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року можуть бути включені до апеляційної скарги за результатами розгляду остаточного рішення суду у цій справі.

Будь-яких інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Ніколайчук С.В. брати участь у розгляді цієї справи, судом не встановлено.

Таким чином, перевіривши заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Родовід банк про відвід судді, суд зробив висновок про необґрунтованість заявленого відводу в силу відсутності об`єктивних обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Керуючись ст.ст. 31, 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство Родовід банк про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2838/20 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Ніколайчук