Ухвала

від 31.07.2020 по справі 482/1283/20

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.07.2020

Справа № 482/1283/20

Номер провадження 2-з/482/18/2020

У Х В А Л А

про забезпечення позову

31 липня 2020року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Сергієнка С.А.,

за участю секретаря Безкровної А.С.

розглянувши заяву позивача заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, (54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 34), ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 ), про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

30.07.2020року заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Венгер Є. звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.01.2019 № 395/0/14-19-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4824880800:03:000:0211) для ведення особистого селянського господарства в межах території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та витребування у ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки.

Провадження у справі на час розгляду цієї заяви не відкрито .

У обґрунтування самого позову та заяви про забезпечення позову керівник Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області вказує, що наказом ГУ ДГК в області від 24.01.2019 №395/0/14-19-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 4824880800:03:000:0211) для ведення особистого селянського господарства в межах території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

На підставі вказаного наказу державним реєстратором Новобузької міської ради Альбертін О.В., 25.09.2019 за №33418268 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

При цьому, ОСОБА_1 на час звернення до ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для таких же цілей в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, чим було порушено положення ст. ст.116,118,121 Земельного кодексу України.

Тобто, оскаржуваним наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Чабаненку В.О. очевидно протиправно надано спірну земельну ділянку.

У силу об`єктивних, явних та документально підтверджених даних, відповідачі усвідомлювали, що порушили встановлений законодавством порядок отримання у власність землі, що ставить його добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.

Звернення прокурора до суду фактично спрямоване на задоволення суспільної потреби по відновленню законності при вирішенні суспільно важливого питання щодо збереження земель сільськогосподарського призначення.

Крім цього, установлено, що у подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2402 від 12.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко Д.В., відчужив право власності на вказану земельну ділянкуна користь ОСОБА_2 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №34603524.

Тобто, ОСОБА_2 придбала вказану земельну ділянку в особи, яка, з огляду на зазначені обставини, не мала права її отримувати та відчужувати.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 , як нинішній власник земельної ділянки, може розпорядитись нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику - державі в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Крім цього враховуючи, що вказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_2 остання відповідно о положень ч.3 ст.20 Земельного кодексу України, може ініціювати питання щодо зміни її цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами .

З метою запобігання відчуження спірної земельної ділянки, зміни об`єкту позову, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, позивач у заяві про забезпечення позову просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4824880800:03:000:0211, що розташована в межах території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками).

А також, заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824880800:03:000:0211 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечений зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З`ясувавши обсяг позовних вимог заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області, оцінивши спосіб і обсяг забезпечення позову про яке просить позивач, суд приходить до висновку, що вид та об`єм забезпечення позову про яке він просить відповідає його позовним вимогам, є співмірним з ними, не порушує права інших осіб.

Суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до багатократного ускладнення захисту порушеного права внаслідок появи необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами, а крім того до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику, що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак порушить його право на судовий захист порушеного права.

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що згідно ст. 141 ЦПК України питання про розподіл і стягнення судових витрат вирішується судом при вирішені судом спору по суті.

Керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, (54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 34), ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 ), про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4824880800:03:000:0211, що розташована в межах території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками).

Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824880800:03:000:0211 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Стягувач:

Вознесенська місцева прокуратура Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02910048 (адреса: 56101, Миколаївська область, м. Вознесенськ, провул. Костенка, 2).

Боржник:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_2 ).

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання - 3 роки.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і виконується негайно, в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Примірник ухвали направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: С.А.Сергієнко