Рішення

від 04.08.2020 по справі 520/4560/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 серпня 2020 р. № 520/4560/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участі:

представника позивача - Гужви М.В.,

представника відповідача - Борисова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ УКРАЇНИ" (проспект Гагаріна, буд. 1, офіс 19-Г, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41593766) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ УКРАЇНИ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Гарант України (код ЄДРПОУ 41593766):

податкове повідомлення-рішення форми В4 від 10.01.2020 року за №00000060518;

податкове повідомлення-рішення форми Р від 10.01.2020 року за № 00000050518.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, відтак останні підлягають скасуванню у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні в задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позову заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 28.11.2019 №3029, 3030 виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області та наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 26.11.2019 року №2494, фахівцями контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Гарант України з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ Промсен (код за ЄДРПОУ 42306052) за листопад - грудень 2018 року, ТОВ Компанія Електромаш (код за ЄДРПОУ 39754674) за серпень - вересень 2018 року, листопад 2018 року, ТОВ Спецбуд-Схід (код за ЄДРПОУ 42395509) за грудень 2018 року, ТОВ Кріосед (код за ЄДРПОУ 42416675) за листопад 2018 року, ТОВ Роулі Груп (код за ЄДРПОУ 42535705) за грудень 2018 року, ТОВ Баумейстер (код за ЄДРПОУ 42561177) за березень 2019 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власні господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) відповідно до затвердженого плату документальної позапланової перевірки.

За наслідками перевірки складено акт від 11.12.2019 за №1137/20-40-05-18-09/41593766 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Буд Гарант України (а.с.24-69 том 1).

Згідно висновків акту перевірки ТОВ Буд Гарант України порушено:

пп. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 466 556 грн., у т.ч. за серпень 2018 року у сумі 20 775 гри., за вересень 2018 року у сумі 70 017 гри., за листопад 2018 року у сумі 86 898 грн., за грудень 2018 року у сумі 275 851 гри., за березень 2018 року у сумі 13 015 грн.

Вищезазначене порушення призвело до:

заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 453 541 грн., у т.ч. за серпень 2018 року у сумі 20 775 грн., за вересень 2018 року у сумі 70 017 грн., за листопад 2018 року у сумі 86 898 грн., за грудень 2018 року у сумі 275 851 грн., чим порушено пп.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

На підставі висновків акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2020 року за №00000060518, № 00000050518(а.с.79-81 том 1).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивачем подано скаргу(а.с.82-103 том 1).

Рішенням від 19.03.2020 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін(а.с.104-111 том 1).

Не погоджуючись з рішеннями ТОВ Буд Гарант України звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

В акті зазначено, що перевіркою достовірності відображення показника рядка 10.1 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою податкової декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено його завищення всього у сумі ПДВ 466556,00 грн., у т.ч. за серпень 2018 року у сумі 20775 грн.; за вересень 2018 року у сумі 70017 грн.; за листопад 2018 року у сумі 86898 грн.; за грудень 2018 року у сумі 275851 грн.; за березень 2018 року у сумі 13015 грн.

За результатами перевірки встановлено, що протягом серпня, вересня, листопада, грудня 2018, березня 2019 року, постачальниками підприємства ТОВ Буд Гарант України (податковий номер 41593766) були підприємства: ТОВ Промсен (код за ЄДРПОУ 42306052) за листопад - грудень 2018 року; ТОВ Компанія Електромаш (код за ЄДРПОУ 39754674) за серпень - вересень 2018 року, листопад 2018 року; ТОВ Спецбуд-Схід (код за ЄДРПОУ 42395509) за грудень 2018 року; ТОВ Кріосед (код за ЄДРПОУ 42416675) за листопад 2018 року; ТОВ Роулі Груп (код за ЄДРПОУ 42535705) за грудень 2018 року; ТОВ Баумейстер (код за ЄДРПОУ 42561177) за березень 2019 року.

Судом встановлено, що між позивачем (в якості покупця) та ТОВ Компанія Електромаш (в якості продавця) укладено договори від 20 серпня 2018 року № 2/118П;від 03 вересня 2018 року № 3/118П; від 26 листопада 2018 року № 7/11П.

Предметом договорів визначено, що продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товари та оплатити за нього на умовах договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано, а судом досліджено: видаткові накладні № 38 від 29.08.2018 на суму 124 651,20 грн., № 28 від 25.09.2018 на суму 179 966,26 грн., № 37 від 25.09.2018 на суму 240 136,84 грн., № 58 від 28.11.2018 на суму 28 936,44 грн., податкові накладні № 37 від 29.08.2018; № 28 від 25.09.2018; № 37 від 25.09.2018; № 16 від 28.11.2018, платіжні доручення від 31.08.2018 № 30 на суму 124651,20 грн.; від 27.09.2018 № 52 на суму 420103,09 грн.

Між позивачем (в якості генерального підрядника) та ТОВ Кріосед (в якості субпідрядника) укладено ряд договорів, а саме:

договір субпідряду від 16 жовтня 2018 року№ 9 /11. Предмет договору: Субпідрядник зобов`язується виконати роботи за завданням Генпідрядника по об`єкту: Реконструкція нежитлової будівлі аптеки №117 під Кегичівський Будинок дитячої та юнацької творчості Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області смт. Кегичівка, вул. Волошина, 49, Кегичівський район, Харківська область, а Генпідрядник зобов`язується прийняти і оплатити такі Роботи;

договір субпідряду від 16 жовтня 2018 року№ 10/11. Предмет договору: Субпідрядник зобов`язується виконати роботи за завданням Генпідрядника по об`єкту: Реконструкція нежитлової будівлі аптеки №117 під Кегичівський Будинок дитячої та юнацької творчості Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області смт. Кегичівка, вул. Волошина, 49, Кегичівський район, Харківська область;

договір субпідряду від 16 жовтня 2018 року№ 11/11. Предмет договору: Субпідрядник зобов`язується виконати роботи за завданням Генпідрядника по об`єкту: Реконструкція нежитлової будівлі аптеки № 117 під Кегичівський Будинок дитячої та юнацької творчості Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області смт Кегичівка, вул. Волошина, 49, Кегичівський район, Харківська область.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано, а судом досліджено: акти виконаних робіт від 16.11.2018 року на суму 65833,98 грн., від 16.11.2018 року на суму 198000,00 грн., від 16.11.2018 року на суму 198000,00 грн., податкові накладні №65 від 16.11.2018; № 67 від 16.11.2018; № 68 від 16.11.2018, платіжні доручення від 26.11.2018 № 111 на суму 65833,98 грн., від 26.11.2018 № 112 на суму 198000,00 грн., від 26.11.2018 № 113 на суму 198000,00 грн.

Між позивачем (в якості покупця) та ТОВ Промсен (в якості продавця) укладеної договори:

від 26 листопада 2018 року№ 6/11П. Предмет договору: продавець зобов`язується передати належаний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору;

від 14 грудня 2018 року № 18/12П. Предмет договору: продавець зобов`язується передати належаний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано, а судом досліджено: видаткові накладні № 000026 від 28.11.2018 на суму 30615,64 грн., № 000012 від 17.12.2018 на суму 59564,60 грн., податкові накладні № 24 від 28.11.2018; № 10 від 17.12.2018, платіжне доручення № 144 від 17.12.2018 року на суму 30615,64 грн.

Між позивачем (в якості генерального підрядника) та ТОВ Спецбуд-Схід (в якості субпідрядника) укладено договори субпідряду від 19 листопада 2018 року № 14/11 та від 28 листопада 2018 року № 16/11.

Предметом договорів відповідно до п.1.1 визначено: субпідрядник зобов`язується виконати роботи за завданням Генпідрядника по об`єкту: Реконструкція нежитлової будівлі аптеки №117 під Кегичівський Будинок дитячої та юнацької творчості Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області смт. Кегичівка, вул.Волошина, 49, Кегичівський район, Харківська область, а Генпідрядник зобов`язується прийняти і оплатити такі Роботи.

З вказаним контрагентом укладено договори субпідрядувід 29 листопада 2018 року № 17/11-1, № 17/11-2, від 30 листопада 2018 року № 18/11.

Предметом договорів визначено наступне: Субпідрядник зобов`язується виконати роботи за завданням Генпідрядника по об`єкту: Капітальний ремонт Кегичівського районного Будинку культури ,за адресою:64003 Харківська область, селище Кегичівка, вул. 1 Травня, 9 (коригування), а Генпідрядник зобов`язується прийняти і оплатити такі Роботи.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано, а судом досліджено: акти виконаних робіт: від 10.12.2018 на суму 160 247,10 грн. від 17.12.2018 на суму 237 585,60 грн. від 17.12.2018 на суму 148 976,86 грн. від 20.12.2018 на суму 228 935,40 грн. від 21.12.2018 на суму 210 682,00 грн. від 21.12.2018 на суму 235 662,38 грн., податкові накладні № 37 від 10.12.2018; № 38 від 10.12.2018; № 40 від 17.12.2018; № 52 від 17.12.2018; № 53 від 20.12.2018; № 54 від 21.12.2018; № 55 від 21.12.2018, платіжні доручення від 17.12.2018 № 140 на суму 160247,10 грн. від 17.12.2018 № 141 на суму 240370,64 грн. від 21.12.2018 № 159 на суму 237585,60 грн. від 26.12.2018 № 175 на суму 148976,86 грн. від 26.12.2018 № 176 на суму 228935,40 грн. від 28.12.2018 № 177 на суму 235662,38 грн. від 28.12.2018 № 178 на суму 210682,00 грн.

Між позивачем та ТОВ Роулі Груп укладено договір від 03 грудня 2018 року № 13/12П.

Предмет договору: Продавець зобов`язується передати належаний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано, а судом досліджено: видаткову накладну № РН-000004 від 03.12.2018 на суму 133 081,70 грн., податкову накладну № 4 від 03.12.2018 року, платіжне доручення № 180 від 28.12.2018 року на суму 133081,70 грн.

Між позивачем та ТОВ Баумейстер укладено договір субпідряду від 14 січня 2019 року №1/26-1.

Предмет договору: Субпідрядник зобов`язується виконати роботи за завданням Генпідрядника по об`єкту: Капітальний ремонт покрівлі та внутрішніх приміщень Вовківського сільського Будинку культури в с. Вовківка Кегичівського району Харківської області (коригування), а Генпідрядник зобов`язується прийняти і оплатити такі Роботи.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано, а судом досліджено: акт приймання виконаних робіт від 23.03.2019 року на суму 78090,11 грн., податкова накладна № 28 від 25.03.2019 року.

Судом встановлено, що придбанні від ТОВ Спецбуд-Схід (код за ЄДРПОУ 42395509) за грудень 2018 року та ТОВ Баумейстер (код за ЄДРПОУ 42561177) роботи в подальшому реалізовано на адресу Вовківська сільська рада (код за ЄДРПОУ 21228569) згідно укладеного договору про закупівлю № 26 від 20.11.2018.

Предмет договору - капітальний ремонт покрівлі та внутрішніх приміщень Вовківського сільського Будинку культури в с. Вовківка Кегичівського району Харківської області (коригування) (ДК021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).

Додатковою угодою № 1 від 20.11.2018 до вказаного договору змінено строк виконання робіт: до 31 грудня 2019 року.

Додатковою угодою № 1 (без дати) змінено строк виконання робіт: до 31 грудня 2020 року.

Надання послуг, а саме виконання робіт підтверджується актом та довідкою за грудень 2018 на суму 760345,20 грн. у т.ч. ПДВ 126724,20 грн., актом та довідкою за лютий 2019 на суму 692622,00 грн. у т.ч. ПДВ 115437,00 грн.

Придбані від ТОВ Кріосед (код за ЄДРПОУ 42416675) за листопад 2018 року роботи в подальшому реалізовано на адресу Відділу освіти молоді і спорту Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області (код за ЄДРПОУ 02146127) згідно укладеного договору договір № 118 від 11.07.2018.

Предмет договору: Реконструкція нежитлової будівлі аптеки№117 під Кегичівський Будинок дитячої та юнацької творчості Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області в смт. Кегичівка,вул.Волошина,49,Кегичівський район, Харківська область (ДК 021:2015 45450000-6-інші завершальні будівельні роботи (Реконструкція нежитлової будівлі аптеки № 117 під Кегичівський Будинок дитячої та юнацької творчості Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області).

Факт виконання робіт підтверджується актом та довідкою за листопад 2018 на суму 2070862,31 грн., у т.ч. ПДВ 345143,72 грн.

Придбані ТОВ Спецбуд-Схід (код за ЄДРПОУ 42395509) роботи в подальшому реалізовано на адресу Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (код за ЄДРПОУ 04014080) згідно договору про закупівлю робіт №22-18 від 24.09.2018 року.

Предмет договору: Замовник-Розпорядник коштів доручає, а Генеральний підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та у встановлений цим договором строк по об`єкту: Капітальний ремонт Кегичівського районного Будинку культури ,за адресою: 64003 Харківська область, селище Кегичівка, вул. 1 Травня, 9 (коригування) (код ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)

Факт виконання робіт підтверджується актом та довідкою за грудень 2018 на суму 315507,59 грн., у т.ч. ПДВ 52584,60,43 грн., актом та довідкою за грудень 2018 на суму 417657,60 грн., у т.ч. ПДВ 69609,60 грн.

Придбані від ТОВ Промсен (код за ЄДРПОУ 42306052) за листопад - грудень 2018 року, ТОВ Компанія Електромаш (код за ЄДРПОУ 39754674) за серпень - вересень 2018 року, листопад 2018 року, ТОВ Роулі Груп (код за ЄДРПОУ 42535705) за грудень 2018 року будівельні матеріали включено до актів приймання виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі, Капітальний ремонту Кегичівського районного Будинку культури, поточного ремонту покрівлі та фасаду Кегичівської центральної районної бібліотеки.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Приписами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №16/166/15-а: Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. Є безпідставними доводи контролюючого органу щодо відсутності сертифікатів якості та технічних паспортів товару та відсутності підпису водія та перевізника у товарно-транспортних накладних, як підстави для висновку про відсутність фактичного здійснення позивачем господарських операцій з вказаним контрагентом спростовується тим, що штампове оснащення, поставлене у рамках господарських взаємовідносин з ТОВ Фулденч , не входить до переліку продукції, яка підлягає сертифікації, а товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. (Постанова Касаційного адміністративного суду від17 квітня 2018 року у справі №816/1587/17).

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі товарно-транспортних накладних, на що на обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій. За умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 р. у справі № 820/4648/13-а зазначив, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. У межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій, носить лише характер припущень. При цьому відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами (постанова ВС від 05.09.2019 року у справі №520/10016/18).

Відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Наданими до матеріалів справи первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Крім того необхідно враховувати, законодавством України не передбачається обов`язку платника податку - одержувача товару (послуг) - вимагати від контрагента-постачальника будь-яких відомостей щодо повноти сплати ним податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ним законодавчих приписів, а також наявність у цього контрагента умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового чи іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Окрім того, питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків та не ставить цей факт у залежність від дотримання вимог податкового законодавства третіми особами або іншими суб`єктами господарювання.

У відповідності до положень ст. ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відносно отриманих Головним управлінням ДПС у Харківській області протоколів допиту свідків, які проведені в рамках кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним Кодексом України, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

Згідно ч.1 та 2 статті 23 КПК, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Суд також зауважує, що сам факт заперечення причетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємств не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірних операцій, натомість факт виконання зобов`язань з боку позивача та його зазначених вище контрагентів за укладеними договорами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність відповідних господарських операцій, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагентів позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.03.2019 року по справі №804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі №804/1444/14, від 09.04.2019 року по справі №822/1602/13-а.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанова ВС від 27.02.2018 р. у справі №811/2154/13-а, постанова ВС від 25.09.2019 року у справі № 817/992/15).

Щодо позиції контролюючого органу з приводу неможливості достовірного встановлення руху товару по всьому ланцюгу постачання контрагентів позивача, то суд звертає увагу, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/17).

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

За правилами п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ УКРАЇНИ" (проспект Гагаріна, буд. 1, офіс 19-Г, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41593766) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Гарант України» (код ЄДРПОУ 41593766):

податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.01.2020 року за №00000060518;

податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.01.2020 року за № 00000050518.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ УКРАЇНИ" (проспект Гагаріна, буд. 1, офіс 19-Г, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41593766) суму сплаченого судового збору у розмірі 8700,0 грн. (вісім тисяч сімсот гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.