Постанова

від 04.08.2020 по справі 200/3097/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року справа №200/3097/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохін А.А.

Сіваченко І.В.

при секретарі судового засідання Антонюк А.С.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з`явився

відповідач: Помалюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя - Куденков К.О.) від 19 травня 2020 року (повний текст рішення складено 19 травня 2020 року) на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (повний текст додаткового рішення складений 01 червня 2020 року) у справі №200/3097/20-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Валер`янівське" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0001580516 від 28 лютого 2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0001580516 від 28 лютого 2020 року.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року стягнуто на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Валер`янівське за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суму судових витрат у розмірі 9102,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, пп. а п.198.1, абзаців першого - третього пп.198.2 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198, пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в декларації № 9184637965, поданої до Волноваської ДПІ 16.08.2019 у сумі 116958 грн, у результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 116958 грн, у тому числі за липень 2019 року в сумі 116958 грн.. Відповідач вважає, що наданими позивачем документами не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Урожай України .

Відповідачем також подана апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач вважає, що вимоги щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань є необґрунтованими, безпідставно завищеними, не підтвердженими достовірними та достатніми доказами.

На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційні скарги, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Позивач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив на скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Валер`янівське" зареєстроване як юридична особа і знаходиться за адресою: 85754, Донецька область, Волноваський район, с. Валер`янівка, вул.Центральна, будинок 43, і перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 за № 839/28969, а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006456798 від 13.03.2020р..

Також у вказаних відомостях зазначена інформація про види діяльності позивача, а саме: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; Код КВЕД 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; Код КВЕД 01.49 Розведення інших тварин; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; Код КВЕД 01.63 Після урожайна діяльність; Код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення; Код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; Код КВЕД 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; Код КВЕД 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; Код КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; Код КВЕД 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; Код КВЕД 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання достовірності формування та віднесенням сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Урожай України , за результатами якої складений акт № 190/05-99-05-16/30844738 від 11.02.2020 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2020 року № 0001580516, яким встановлена сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 116958,00 грн..

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, пп. а п.198.1, абзаців першого - третього пп.198.2 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198, пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в декларації № 9184637965, поданої до Волноваської ДПІ 16.08.2019 у сумі 116958 грн., у результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 116958 грн., у тому числі за липень 2019 року в сумі 116958 грн..

В акті № 190/05-99-05-16/30844738 від 11.02.2020 р. зазначено, що під час проведення перевірки встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання шроту соняшникового (код УКТЗЕД 2306300000).

Документальною перевіркою взаємовідносин позивача із ТОВ Урожай України встановлені факти: ТОВ Урожай України - постачальник шроту соняшнику не є виробником цього виду товару, не має для ведення виробництва необхідних умов. У періоді липень 2019 року встановлено нереальність первинного постачання, а також відсутність підтвердження факту реального одержання ТОВ Урожай України відповідного обсягу ідентифікованого товару від інших продавців або внаслідок власного задекларованого виробництва у досліджуваному та попередніх звітних періодах, що доказує нереальність одержання саме цього ідентифікованого товару, а відтак його наступного постачання. Підприємство здійснювало операції з реалізації товару за номенклатурою, відмінної від номенклатури товарів з придбання. Вбачається повний наявний обрив ланцюга та введення в обіг продукції невідомого походження, що не підтверджується фактом (законним джерелом) реального попереднього його одержання. У документах Качественное удостоверение , наданим для перевірки, вказано назву лабораторії Лаборатория ТОВ Урожай України , атестування, існування якої ні чим не підтверджено. Навпаки виходячи з відсутності основних засобів та наявності трудових ресурсів ТОВ Урожай України , вбачається відсутність лабораторії, яка б засвідчувала якість продукції. Сторонні організації для виконання наведених робіт не залучалися. У вищезазначених документах не вказано номер, дату експертного висновку, відповідальної особи якою зроблено експертизу, у зв`язку з чим неможливо визначити виробника продукції, якість та відповідність товару, його придатність для використання. Враховуючі вищевикладене, встановлено, що надані до перевірки Качественные удостоверения не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути первинними документами, які засвідчують відповідність товару стандартам, встановленим чинним законодавством. За даними товарно-транспортних накладних та подорожніх листів наданих до перевірки шрот соняшнику вивозився з адрес: - Дніпропетровська область, село Любимівка вул.Робоча, 14. Згідно відомостей про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням (Форма №20-ОПП), ТОВ "Любимівка" (код ЄДРПОУ 30718177) експлуатується приміщення складу №7 за вищенаведеною адресою, але дата взяття на облік цього складу - 19.09.2019 року. Стосовно іншої адреси навантаження шроту соняшникового в с. Любимівка, а саме: Дніпропетровська область, село Любимівка вул. Садова, 2 - не встановлено даного об`єкта оподаткування у ТОВ "Любимівка", або у інших контрагентів ТОВ Урожай України . - с. Мар`ївка, Запорізької області, що є адресою розташування виробничих потужностей ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ), який не був пов`язаним із постачанням цього товару до ТОВ Урожай України і в подальшому до ПрАТ Екопрод .

В акті № 190/05-99-05-16/30844738 від 11.02.2020р. також зазначено, що при проведені перевірки було отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Урожай України , документальне оформлення якої здійснено відділом податків і зборів з юридичних осіб Бориспільського відділення ГУ ДФС у Київській області № 6979/10-36-51/40681306 від 28.08.2019 року, з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами покупцями та контрагентами продавцями. Згідно з цим опрацювання діяльність ТОВ Урожай України має фіктивний характер. Про нереальність здійсненних господарських операцій свідчить: - відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання, ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власника складських приміщень/орендодавця), - відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ТОВ Урожай України здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України)

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу ( п.198.6 ст.198ПК).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Урожай України" (код ЄДРПОУ 40681306) (Постачальник) був укладений договір поставки №210501 від 21.05.2019 року товару - шпрот соняшниковий, місце укладання - м.Бориспіль. Договір підписано директором СТОВ "Валер`янівське" ОСОБА_2 та директором ТОВ Урожай України ОСОБА_3 , та скріпленні печатками підприємств.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з наведеним контрагентом і, відповідно, правомірності формування від`ємного значення з податку а додану вартість у сумі 116958,00 грн. за липень 2019 року, позивачем надані копії: договору про наданні послуг № 234 від 10.04.2018 щодо перевезення вантажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством Екопрод , у якості перевізника, а також додаткової угоди № 1 від 28.12.2018р. до цього договору; - договору № 18/03-01 від 03.01.2018р., укладеного між Приватним акціонерним товариством Екопрод , у зберігача, і позивачем щодо відповідального зберігання, зокрема шпроту соняшникового; - розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8 від 10.07.2019р. до податкової накладної № 41 від 30.05.2019р.; - податкової накладної № 6 від 05.07.2019р.; - податкової накладної № 7 від 12.07.2019р.; - податкової накладної № 23 від 15.07.2019р.; - податкової накладної № 26 від 16.07.2019р.; - податкової накладної № 24 від 22.07.2019р.; - податкової накладної № 25 від 23.07.2019р.; - платіжного доручення № 117 від 05.07.2019р. щодо сплати позивачем на користь ТОВ Урожай України 387000,00 грн, у тому числі 64500,00 грн ПДВ, за шрот соняшниковий; - платіжного доручення № 166 від 15.07.2019р. щодо сплати позивачем на користь ТОВ Урожай України 29747,49 грн, у тому числі 4957,91 грн ПДВ, за шрот соняшниковий; - платіжного доручення № 167 від 15.07.2019р. щодо сплати позивачем на користь ТОВ Урожай України 142800,19 грн, у тому числі 23800,03 грн ПДВ, за шрот соняшниковий; - платіжного доручення № 213 від 22.07.2019р. щодо сплати позивачем на користь ТОВ Урожай України 2699,81 грн, у тому числі 449,97 грн ПДВ, за шрот соняшниковий; - платіжного доручення №215 від 22.07.2019р. щодо сплати позивачем на користь ТОВ Урожай України 90000,00 грн, у тому числі 15000,00 грн ПДВ, за шрот соняшниковий; - платіжного доручення № 216 від 23.07.2019р. щодо сплати позивачем на користь ТОВ Урожай України 49500,00 грн, у тому числі 8250,00 грн ПДВ, за шрот соняшниковий; - видаткової накладної № 171 від 10.07.2019р.; - товарно-транспортної накладної № Р171 від 10.07.2019р.; - посвідчення якості ТОВ Урожай України № 10/07 від 10.07.2019р.; - видаткової накладної № 177 від 12.07.2019р.; - товарно-транспортної накладної № Р177 від 12.07.2019р.; - посвідчення якості ТОВ Урожай України № 12/07 від 12.07.2019р. (на 32200 кг); - видаткової накладної № 182 від 16.07.2019р.; - товарно-транспортної накладної № Р182 від 16.07.2019р.; - посвідчення якості ТОВ Урожай України № 12/07 від 12.07.2019р. (на 24250 кг); - видаткової накладної № 192 від 23.07.2019р.; - товарно-транспортної накладної № Р192 від 23.07.2019р.; - посвідчення якості ТОВ Урожай України № 23/07 від 23.07.2019р.; - актів звірки взаєморозрахунків; - подорожніх листів від 01.07.2019р., від 05.07.2019р., від 07.07.2019р., від 10.07.2019р., від 16.07.2019р., від 19.07.2019р., від 24.07.2019р., від 26.07.2019р., від 29.09.2019р., від 31.07.2019р. і відповідних товарно-транспортних накладних; акта списання товарів № 12 від 31.07.2019р. щодо шроту соняшникового; - форми № 94; - звіту позивача про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за січень - липень 2019 року; витягу з Єдиного державного реєстру тварин № 30844738/10.07.2019/В4 про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби від 10.07.2019р..

Також позивачем надані роздруківки зворотно-сальдової відомості по рахунку 208 за липень 2019 року і картки рахунку 208 за липень 2019 року (склад комбікормовий завод і кладова ОСОБА_5 номенклатура шрот соняшниковий).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006456856 від 13.03.2020 випливає, що ТОВ Урожай України зареєстроване як юридична з основним видом діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем первинні документи містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, вказані документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавалися.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Номенклатура ТМЦ, що придбавалися, відповідає основному виду діяльності позивача та такі ТМЦ використані в господарській діяльності.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Колегія суддів вважає, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, пп. а п.198.1, абзаців першого - третього пп.198.2 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198, пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а тому правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження фіктивності спірних господарських операцій з ТОВ Урожай України , а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, відповідач посилається на ті ж самі обставини, які вказані в акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Ці доводи були предметом оцінки судом першої інстанції; в апеляційній скарзі не наведено конкретних підстав, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці.

Частиною 2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позові просив стягнути суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн..

До позову додано: договір № 2 від 02.01.2020р. про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Шик Вікторією Володимирівною, додаткова угода № 1 від 02.03.2020р. до цього договору, ордер серія ДН №062171, виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 2 від 02.01.2020р., а також свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5265, видане 28.11.2018р. Шик Вікторії Володимирівні .

04.05.2020р. на адресу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшов електроний лист, який містить вкладення: відповідь на відзив по справі №200/3097/20-а до якого додано заяву від 30.04.2020 року про надання доказів в порядку передбаченому п.7 ст.139 КАС України, у якому позивач зазначив, що докази, які підтверджують витрати на надання професійної правничої допомоги будуть надані одразу після ухвалення рішення суду.

27.05.2020р. на адресу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшов електроний лист, який містить вкладення: заява про долучення до матеріалів справи доказів судових витрат на правову допомогу по справі №200/3097/20-а.

Тобто, докази на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката подані з пропуском встановленого законодавством 5-денного строку після ухвалення рішення суду.

Наслідки пропуску цього строку визначені частиною сьомою статті 139 КАС України: така заява залишається без розгляду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з платіжним дорученням від 06.03.2020р. № 1308 позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору. Таким чином, судом першої інстанції правомірно було стягнуто на користь позивача понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн..

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №200/3097/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №200/3097/20-а - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №200/3097/20-а задовольнити частково.

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №200/3097/20-а - змінити.

У абзаці першому додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №200/3097/20-а вислів суму судових витрат у розмірі 9102 (дев`ять тисяч сто дві) гривні 00 копійок замінити висловом суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок .

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №200/3097/20-а доповнити абзацом наступного змісту: Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Валер`янівське від 27 травня 2020 року про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 200/3097/20-а - залишити без розгляду.

В іншій частині додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №200/3097/20-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 04 серпня 2020 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 04 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 04 серпня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко