Ухвала
від 22.07.2020 по справі 756/13740/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа №756/13740/18

провадження № 61-9367ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сонце на постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сонце про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ТОВ Сонце звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У червні 2020 року ТОВ Сонце подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і призначити справу до нового розгляду..

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, оскаржуване судове рішення, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сонце на постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2020 року слід відмовити з огляду на наступне.

Залишаючи без змін ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини в контексті статті 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами у справі, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта та п`ята статті 423 ЦПК України).

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Встановивши, що висновки експертизи, на які посилається відповідач не є нововиявленими, а є новими доказами у справі, оскільки виготовлені після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, суди першої інстанції та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності касаційної скарги з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наведені скаржником обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, а є новими доказами у справі, а відтак, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, правильно відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час перевірки законності ухвали суду першої інстанції не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сонце на постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сонце про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.07.2020
Оприлюднено05.08.2020
Номер документу90755277
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —756/13740/18

Ухвала від 22.07.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Калараш Андрій Андрійович

Постанова від 02.06.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

Ухвала від 08.05.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

Ухвала від 21.04.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

Ухвала від 06.04.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

Ухвала від 24.03.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

Рішення від 03.02.2020

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Рішення від 03.02.2020

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Рішення від 20.11.2019

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Рішення від 20.11.2019

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні