Постанова

від 03.08.2020 по справі 593/500/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/500/19Головуючий у 1-й інстанції Німко Н.П. Провадження № 22-ц/817/408/20 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Костів О. З.,

за участі секретаря -Кантицька О.І.

без сторін, які належним чином повідомленні через офіційний веб-сайт судової влади України

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №593/500/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2020 року, ухваленого суддею Німко Н.П., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанська побутрембуддільниця" до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки із спільного майна,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2020 року відмовлено у задоволені заяви відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів.

Закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанська побутрембуддільниця" до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки в натурі із спільної часткової власності та призначено справу до судового розгляду по суті у приміщення Бережанського районного суду Тернопільської області (м. Бережани, вул. Банкова, 2) на 27 лютого 2020 року о 14 год 30 хв.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Бережанського районного суду від 31 січня 2020 року та постановити нову, якою задовільнити її заяви від 14 листопада 2019 року та 11 грудня 2019 року про витребування доказів.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме зазначив, що вона не здійснила всі залежні від неї дії спрямовані на отримання вказаного доказу та подала заяву із пропущенням строку, зазначеного у ч. 2 та ч. 3 ст. 83 ЦПК України.

В своїй ухвалі суд не вказав якому закону не відповідають заяви ОСОБА_1 про витребування доказів та які норми матеріального права були порушенні із її сторони.

ОСОБА_1 направляла лист від 19 листопада 2019 року до позивача про добровільне надання ним суду необхідних доказів по справі, проте такий лист був проігнорований. Інших способів отримати відповідні докази у відповідача немає.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не поступив.

У судове засідання сторони по справі не з`явились, будучи належним чином повідомленими через офіційний веб-сайт судової влади України, а Фаріон О.Є. ще й телефонограмою (ст. 128 ЦПК України). Заяв від сторін про зміну місця проживання до апеляційного суду не поступало. Повістки учасникам справи направлялись на вказані їх адреси (ст.131 ЦПК України).

Клопотань чи заяв про відкладення справи від сторін не поступило.

У відповідності до вимог ст. 372 ч.2 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача щодо витребування доказів, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не підтвердила, що вона здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу та заява подана із пропущенням строку, зазначеного у ч. 2 та ч. 3 ст. 83 ЦПК України.

З таким висновком колегія суддів погоджується.

Як вбачається із матеріалів справи, що 5 квітня 2019 року ТзОВ "Бережанська побутрембуддільниця" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки із спільного майна.

Ухвалою суду від 3 червня 2019 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2019 року і на яке сторони не з`явились.

ОСОБА_1 , яка хотіла скористатись правовою допомогою адвоката, подала заяву про відкладення справи до 02.08.2019 року. Справа слуханням неодноразово відкладалась 17.07.2019 року, 10.09.2019 року, 22.10.2019 року, 15.11.2019 року із-за неявки учасників процесу.

15 листопада 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про витребування доказів, у якій просила витребувати та долучити: статут ТзОВ "Бережанська побутрембуддільниця", річні баланси ТзОВ "Бережанська побутрембуддільниця" за 2019-2018 роки та квартальні баланси за 2019 рік з розшифровкою рахунків бухгалтерського обліку на яких числяться комплекс, нежитлові будівлі, 65/100 частин нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме приміщення: під літерою "А-2" база (контора) площею 15,9 кв.м.; під літерою "Б" столярний цех площею 396,3 кв.м.; під літерою "В" майстерня-гараж площею 123,4 кв.м.; під літерою "Д" будинок пилорами площею 82,3 кв.м.; під літерою "Ж" склад площею 67,7 кв.м.; під літерою "М" піднавіс для готовою продукції площею 160,7 кв.м.; під літерою "Р" склад сипучих матеріалів площею 105,5 кв.м.

11 грудня 2019 року ОСОБА_1 подала ще одну заяву про витребування доказів у якій окрім того що було зазначено у попередній заяві просила подати підприємству розшифровки рахунків бухгалтерського обліку на яких числяться: 1) нежитлові приміщення 2-го поверху бази (контори) літери А-2 загальною площею 51,0 кв.м., а саме 1-6 приміщення площею 8,6 кв.м., 1-8 приміщення площею 20,1 кв.м., 1-9 приміщення площею 7,3 кв.м., 1-11 приміщення площею 4,8 кв.м., 1-12 приміщення площею 10,2 кв.м., що розташовані за адресою:

АДРЕСА_2 ) приміщення котельні, що під літерою "О" на геплані складає собою 1-1 приміщення площею 85,2 кв.м., 1-2 приміщення площею 22,5 кв.м., 1-3 приміщення площею 24,0 кв.м., 1-4 приміщення площею 3,7 кв.м., 1-5 приміщення площею 3,9 кв.м., загальною площею 139,3 кв.м., що розташовані за адресою:

АДРЕСА_3 ) приміщення розчинного вузла "К" загальною площею 134,5 кв.м., а саме 1-1 приміщення площею 47,5 кв.м., 1-2 приміщення площею 87,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

4) 2,5 приміщення старою пилорами "Н" загальною площею 51,6 кв.м., що розташовані за адресою:

АДРЕСА_4 ) нежитлові приміщення 1-го поверху бази (контори) літери А-2 загальною площею 86,4 кв.м., а саме 1-1 приміщення площею 10,5 кв.м., 1-2 приміщення площею 56,5 кв.м., 1-4 приміщення площею 9,3 кв.м., 1-5 приміщення площею 10,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5

6) житлові приміщення 2-го поверху бази (контори) А-2 загальною площею 51,7 кв.м., а саме 1-6 приміщення площею 0,7 кв.м., 1-7 приміщення площею 1,4 кв.м., 1-9 приміщення площею 27,9 кв.м., 1-10 приміщення площею 16,8 кв.м., 1-11 приміщення площею 4,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_6

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду від 12.06.2009 № 5 під час попереднього судового засідання за заявою особи, яка бере участь у справі, суд може вирішити питання про забезпечення доказів, якщо для цієї особи подання потрібних доказів є неможливим або в неї є труднощі у поданні цих доказів. Закон не обмежує коло доказів, які можуть бути забезпечені судом, і здійснення процесуальних дій щодо забезпечення доказів.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинні бути зазначені вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу ( п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 84 ЦПК України передбачено, що суд може витребувати докази також до подання позову, як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що, задовольняючи заяву про витребування доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об`єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.

Як вбачається із матеріалів справи, що заява апелянта про витребування доказів не відповідала вимогам процесуального закону, оскільки до заяв про витребуваня доказів ОСОБА_1 не долучила доказів про неможливість отримання таких доказів особисто, не наведено обґрунтування неможливості подання доказів у встановлений порядок, а також заява подана із пропущенням строку, передбаченого ст. 83 ч. 2,3 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам, викладеним у клопотанні та належно не оцінив значення витребовуваних доказів для об`єктивного і справедливого прийняття рішення у справі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інших доводів, які б спростовували законність та обґрунтованість ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено та не долучено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Бережанського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2020 року про відмову у задоволені заяви про витребування доказів постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, підстави для її скасування - відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину до 31 серпня 2020 року, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами внесеними Постановою КМУ №239 від 25 березня 2020 року.

Відповідно до пункту 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2020 року - без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2020 року.

Головуюча Т.С. Парандюк

Судді: С.І. Дикун

О.З. Костів