Рішення

від 04.08.2020 по справі 573/786/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/786/20

Номер провадження 2/573/245/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

з участю секретаря - Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури Прокуратури Сумської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства Свєтлова , третя особа: Сумська міська рада, про скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, скасування запису про державну реєстрацію права власності, витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

13 травня 2020 року заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури Чухіль С.С. в інтересах держави звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 з позовом, в якому вказує, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 28 грудня 2018 року №18-10828/16-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293, що знаходиться за межами населених пунктів на території Річківської сільської ради Білопільського району, та передано її у власність останнього для ведення особистого селянського господарства. 14 січня 2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Сумської міської ради зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. На підставі договору оренди б/н від 06 лютого 2019 року ОСОБА_1 передав ФГ Свєтлова земельну ділянку в оренду строком на 10 років. Але на час отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, оскільки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 30 жовтня 2018 року №25-8431/14-18-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, право власності на яку за останнім зареєстроване 22 листопада 2018 року.

Посилаючись на те, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293 вибула з державної власності внаслідок незаконного повторного звернення ОСОБА_1 щодо приватизації земельних ділянок одного виду використання, а Головним управління Держгеокадастру не було вжито заходів щодо перевірки використання ОСОБА_1 свого права на безоплатну приватизацію, прокурор просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 28 грудня 2018 року №18-10828/16-18-СГ, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293, витребувати з незаконного володіння ФГ Свєтлова земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293, розташовану за межами населених пунктів Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 15 травня 2020 року відкрито провадження в справі та витребувано в Головному управлінні Держгеокадастру в Сумській області копію заяви ОСОБА_1 , копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 28 грудня 2018 року №18-10828/16-18-СГ, копію договору оренди земельної ділянки б/н від 06 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ФГ Свєтлова .

23 червня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру в Сумській області на позовну заяву, в якому останнє вказує, що Управління діяло відповідно до встановленої законом процедури та в межах своїх повноважень, будь-яке порушення закону в діях управління відсутнє. Під час розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26 червня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не було встановлено невідповідність місця розташування земельної ділянки, яка планується до передачі у власність вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Інші підстави для відмови в наданні такого дозволу чинним законодавством не передбачені. Отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою позивач замовив у землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Після погодження проекту землеустрою за принципом екстериторіальності, даний проект у грудні 2018 року подано на затвердження до Головного управління. Відповідно до ЗК України єдиною підставною для відмови в затвердженні проекту землеустрою може бути лише непогодження проекту та відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту, при цьому повноваження щодо погодження проектів землеустрою у Головного управління відсутні. Оскільки проект землеустрою був погоджений, він підлягав затвердженню. Управління не має повноважень і правових підстав вчиняти дії щодо внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у тому числі й вчиняти дії щодо скасування запису права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293, зареєстрованого за ОСОБА_1 . Посилаючись на вказані обставини просило відмовити в задоволенні цивільного позову в повному обсязі.

08 липня 2020 року до суду надійшла відповідь заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури Чухіля С.С. на відзив Головного управління Держгеокадасту в Сумській області, в якій він вказує, що Головне управління Держгеокадастру, окрім того, що розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, є ще й органом контролю, а отже зобов`язане вживати заходів щодо не порушення вимог земельного законодавства, у тому числі й у своїй діяльності, для чого наділене відповідними повноваженнями, зокрема, доступом до реєстру прав власності. Що стосується заперечень Головного управління Держгеокадастру щодо вимоги про скасування запису про реєстрацію права власності, то вимоги позовної заяви не містять способу захисту, зокрема, зобов`язання Головного управління внести будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі вчинити дії щодо скасування запису права власності на спірну земельну ділянку.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 09 липня 2020 року до участі в розгляді справи в якості співвідповідача залучено ФГ Свєтлова , а в якості третьої особи - Сумську міську раду. Витребувано із Сумської міської ради копію договору оренди земельної ділянки б/н від 06 лютого 2019 року.

Прокурор Болгова О.М. у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.

Представники відповідачів - Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ФГ Свєтлова в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 91, 92). Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а. с. 36, 41, 86). Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Представник третьої особи - Сумської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 93). Про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з ч. 4 ст. 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 20 листопада 2018 року в справі №5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року в справі №915/478/18).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема, у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах (постанова від 27 лютого 2019 року в справі №761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною в спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною в справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституц2ії України).

Відповідно до п. 3 ст. 13 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року в справі Менчинська проти Росії (Menchinskayav. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1-3 ч. 4 ст. 23 23 Закону).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 4 ст. 56 ЦПК України).

Системне тлумачення ч. 4 ст. 56 ЦПК України й абзацу 1 ч. 3 ст. 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами 1 і 2 ч. 4 ст. 23 Закону: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Звертаючись з позовом до суду прокурор обґрунтував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах (тобто, навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 травня 2020 року в справі №707/327/19.

Відповідно до чинного законодавства України Головне управління Держгеокадастру в Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З огляду на викладене, оскільки позов заявлено до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, а збіг в одній особі позивача та відповідача не допускається, тому прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави.

Зазначене також узгоджується з постановами Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі №278/553/17, від 13 листопада 2019 року в справі №159/1264/16-ц, від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

Крім того, судом встановлено, що 26 червня 2018 року ОСОБА_1 , як учасник АТО, звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області. У своїй заяві ОСОБА_1 повідомив, що раніше право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно ст. ст. 116, 118 ЗК України не використав (а. с. 49, 50).

10 серпня 2018 року Головне управління Держгеокадастру в Сумській області видало наказ №18-6083/16-18-СГ, яким надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державного значення, розташованої за межами населених пунктів на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 51).

20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Сумська область Білопільський район Річківська сільська рада та надати земельну ділянку загальною площею 2,0000 га йому у власність (а. с. 52).

28 грудня 2018 року Головне управління Держгеокадастру в Сумській області видало наказ №18-10828/16-18-СГ, яким затвердило проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Сумська область Білопільський район Річківська сільська рада та надало останньому у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, у тому числі сіножаті площею 2,0000 га (кадастровий номер 5920687000:02:002:0293) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 53).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293 зареєстроване 14 січня 2019 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Т.П. 17 січня 2019 року, індексний номер 45096575 (а. с. 21, 95).

06 лютого 2005 року між ОСОБА_1 і ФГ Свєтлова укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_1 передав господарству в оренду належну йому земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293. Договір укладено строком на 10 років (а. с. 97-100).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ФГ Свєтлова вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293 зареєстроване 07 лютого 2019 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Сумської міської ради Куць С.М. 12 лютого 2019 року, індексний номер 45473425 (а. с. 21, 96).

Також судом встановлено, що 24 липня 2018 року ОСОБА_1 , як учасник АТО, звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Чергівській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель державної власності (землі запасу) на території Богданівської сільської ради Прилуцького району (а. с. 26).

28 серпня 2018 року Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області видало наказ №25-6681/14-18-СГ, яким надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Богданівської сільської ради Прилуцького району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03) (а. с. 27).

30 жовтня 2018 року Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області видало наказ №25-8431/14-18-СГ, яким затвердило проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та надало останньому у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424180900:07:000:0748) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Богданівської сільської ради Прилуцього району Чернігівської області (а. с. 28).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7424180900:07:000:0748 зареєстроване 12 листопада 2018 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Вегерою В.А. 14 листопада 2018 року, індексний номер 44043488 (а. с. 23).

Таким чином, ОСОБА_1 отримуючи у власність спірну земельну ділянку на території Білопільського району Сумської області повторно використав право на приватизацію земельної ділянки одного виду використання.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Підстави та порядок набуття права власності на землю встановлені ЗК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. в) ч. 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, серед іншого, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Визначений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 ЗК України.

У частині 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як вбачається з п. 1, пп. 25 1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, саме вказана служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема, в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до пунктів 6, 7 вказаного Положення Держгеокадастр для виконання покладених на нього завдань, серед іншого, має право: одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, з наступними змінами, вказане управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Як вбачається з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідач ОСОБА_1 двічі скористався правом безоплатної приватизації земельних ділянок, цільовим призначенням яких є ведення особистого селянського господарства, тобто отримав вказані земельні ділянки у власність безоплатно на підставі ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України.

Оскільки частиною 4 ст. 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання, а відповідач ОСОБА_1 своє право на одержання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації використав, отримавши у власність земельну ділянку на території Богданівської сільської ради Прилуцього району Чернігівської області на підставі рішення від 14 листопада 2018 року, тому відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства безоплатно у приватну власність за рахунок земель Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області суперечить вимогам чинного законодавства.

Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі №159/1264/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі №278/553/17, від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

Відповідно до ч. 2, п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

З огляду на викладене, оскільки приймаючи оспорюваний наказ Головне управління Держгеокадастру в Сумській області не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі з державної власності, а тому суд вважає за необхідне визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 28 грудня 2018 року №18-10828/16-18-СГ та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

Що стосується вимоги про витребування спірної земельної ділянки із незаконного володіння ФГ Свєтлова , то суд приходить наступних висновків.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою (п. 3 ч. 1 ст. 399 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Норма ст. 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Таким чином, право оренди є похідним від права власності, а визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яким затверджено проект землеустрою та передано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 припиняє правомочності відповідача як власника землі та є підставою для витребування земельної ділянки в орендаря.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне витребувати у ФГ Свєтлова спірну земельну ділянку.

Доводи Держгеокадастру про те, що ОСОБА_1 отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому підлягав затвердженню Головним управлінням є безпідставини, оскільки отримання вказаного дозволу не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Вказаний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18), а також у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №706/1685/16-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивача з кожного по 2102 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури Прокуратури Сумської області в інтересах держави (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 136, код ЄДРПОУ 40177945) до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885), ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Фермерського господарство Свєтлова (41832, Сумська область, Білопільський район, с. Річки, вул. Фермерська, 24, код ЄДРПОУ 22980039), третя особа: Сумська міська рада (40000, м. Суми, площа Незалежності, 2), про скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, скасування запису про державну реєстрацію права власності, витребування з незаконного володіння земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 28 грудня 2018 року №18-10828/16-18-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293, розташовану за межами населених пунктів на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №29895341 від 14 січня 2019 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293 за ОСОБА_1 , внесений до реєстру на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Тетяни Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 січня 2019 року, індексний номер 45096575.

Витребувати у Фермерського господарства Свєтлова на користь Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293, розташовану за межами населених пунктів на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства Свєтлова на користь прокуратури Сумської області по 2102 грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя -