Постанова

від 02.08.2020 по справі 910/14017/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р. Справа№ 910/14017/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.08.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 (повний текст рішення складено 12.03.2020)

у справі № 910/14017/19 (суддя - Андреїшина І.О.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Північно-Український будівельний альянс

про стягнення 4 418 141,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Міністерство оборони України (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Північно-Український будівельний альянс (далі відповідач) про стягнення 4 418 141,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договірних обов`язків відповідно до державного контракту № 362/5/18/8 від 14.09.2018 щодо повного та своєчасного виконання підрядних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс". У зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 298 170,64 грн. та штрафу в розмірі 3 119 970,42 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у задоволенні позову Міністерства оборони України відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд вказав, що відповідачем не було дотримано строків виконання робіт, встановлених календарним планом до державного контракту, проте таке недотримання відбулося з вини позивача, що унеможливлює визнання відповідача таким, що прострочив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доповнень до апеляційної скарги і узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що по факту будівельні майданчики були передані виконавцю, що підтверджується листом відповідача, в якому вказується, що перші працівники виконавця були допущені на будівельний майданчик 06.11.2018.

Міністерство оборони України стверджує, що вживало всіх заходів щодо належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, а саме надано попередню оплату на виконання робіт вартості першої черги будівництва.

Скаржник наголошує, що відповідач під час укладання контракту та підписання календарного графіку виконання робіт усвідомлював на якому об`єкті буде виконувати роботи, його специфіку, а тому повинен був належним чином виконати взяті на себе зобов`язання у строк.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 19.06.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Відповідач вказує, що апелянтом порушено п.п. 2 п. 60 контракту стосовно своєчасного надання будівельного майданчика відповідачу. Відсутність факту фіксування передачі відповідачу будівельного майданчика вказує на неможливість встановити дату початку виконання робіт та придатність майданчика для початку здійснення будівельних робіт за контрактом.

Відповідач наголошує, що не мав можливості своєчасно розпочати будівництво першої черги, у строки визначені календарим планом контракту, з огляду на невжиття позивачем заходів спрямованих на забезпечення електропостачання внутрішньо-майданчикових мереж. Крім того, існували проблеми потрапляння працівників та будівельної техніки на територію арсеналу.

ТОВ Північно-Український будівельний альянс звертає увагу, що постійне коригування окремих проектних рішень передбачених проектом реконструкції у зв`язку із непередбаченими видами робіт і гідрогеологічними умовами місцевості та враховуючи необхідність застосування нових технологій у будівництві в ході проведення робіт стало наслідком зупинки та затримки у виконанні робіт.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2020 справу №910/14017/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі №910/14017/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020, розгляд апеляційної скарги призначений на 24.06.2020.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2020, у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 прийнято апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі №910/14017/19 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Призначено розгляд справи на 03.08.2020.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020, у зв`язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 прийнято справу №910/14017/19 до провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Пашкіна С.А.

Позиції учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.08.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 03.08.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

14.09.2018 між Міністерством оборони України Управління забезпечення живучості Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Північно-Український Будівельний Альянс (виконавець) укладений державний контракт № 362/5/18/8 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з Реконструкції технічної території арсеналу (шифр-РТ-Б01) (далі - державний контракт).

Відповідно до пункту 1 державного контракту виконавець зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи з Реконструкції технічної території арсеналу (шифр-РТ- Б01) (далі роботи) за етапами в обсягах та у строки, що зазначені в календарному плані виконання робіт за державним оборонним замовленням згідно з додатком № 1 до контракту (далі - календарний план), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Пунктом 4 державного контракту передбачено, що обсяг робіт і календарний план за контрактом на кожний наступний бюджетний період уточняються після затвердження основних показників державного оборонного замовлення на даний період.

Згідно з пунктом 6 державного контракту договірна ціна робіт є динамічною і встановлена сторонами під час проведення переговорів щодо укладання контракту (протокол переговорів №33 від 29.08.2018), зафіксована у протоколі погодження договірної ціни № 34 від 29.08.2018 на підставі розробленого виконавцем кошторису на виконання робіт та становить 1 195 047 920,70 грн, в тому числі ПДВ 199 174 653, 45 грн, вартість робіт по чергам становить, а саме: по 1-й черзі 327 230 592, 42 грн, по 2-й черзі 466 622 482, 60 грн та по 3-й черзі 401 194 845, 70 грн.

Замовник приймає виконану виконавцем роботу та протягом 10 календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку Акти приймання виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які перевірені представниками технічного нагляду (п. 13 державного контракту).

Строк виконання робіт у цілому та кожного їх етапу визначається в календарному плані виконання робіт додаток №1 до контракту (п. 51 державного контракту).

Підпунктом 1 пункту 61 державного контракту встановлено, що виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені календарним планом.

В абзаці 2 пункту 64 державного контракту зазначено, що за порушення календарного плану виконання робіт і передачі об`єкта замовнику з вини виконавця стягується пеня в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від вартості робіт за кожний день прострочення.

Сторони погодили пунктом 80 державного контракту, що контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12. 2021.

Згідно з пунктом 88 державного контракту невід`ємною частиною контракту є (додатки до контракту): календарний план виконання робіт на 1 арк., договірна ціна (додаток №2) на 2 арк.; протокол погодження договірної (динамічної) ціни № 34 від 29.08.2018 (додаток №4) на 6 арк.; реконструкція технічної території військової частини А1201та договірна ціна 1 етап І черги (додаток 6) на 2 арк.

Звертаючись з позовом позивач вказав, що згідно з додатком № 1 контракту (календарний план виконання робіт по будівництву по об`єкту) виконавець був зобов`язаний до 01.07.2019 закінчити будівництво споруд №№ 301, 302.

Позивач зазначив, що у спорудах № 301 не виконано наступні роботи: з облаштування перекриття на суму 3 197 646,96 грн.; з облаштування підлоги на суму 1 686 433,07 грн.; з облаштування пройомів на суму 16 249,69 грн.; оздоблювальні роботи на суму 326 021,36 грн.; ізоляційні роботи 1 217 507,17 грн.; обвалування на суму 1 924 268,64 грн.; не придбано устаткування, технологічні рішення - кран підвісний (обладнання) на суму 646 982, 50 грн.; технологічні рішення - підкранові балки та кран (монтажні роботи) на суму 730 632,47 грн.; з облаштування водопроводу на суму 223 914, 07 грн.; з облаштування вентиляції на суму 84 550, 80 грн.; не придбано устаткування електротехнічна частина (обладнання) на суму 29 529,94 грн.; з облаштування електротехнічної частини 683 364,40 грн.; не придбано устаткування автоматизація (обладнання) на суму 49 658, 62 грн.; з облаштування автоматизації на суму 115 619, 25 грн.; не придбано устаткування системи охоронної сигналізації і відеоспостереження (обладнання) на суму 343 849, 31 грн.; з облаштування системи охоронної сигналізації і відеоспостереження 45 383, 44 грн.; пусконалагоджувальні роботи з облаштування системи охоронної сигналізації і відеоспостереження на суму 11 190, 82 грн.; не придбано устаткування система пожежної сигналізації (обладнання) на суму 47 208, 58 грн.; з облаштування системи пожежної сигналізації на суму 31 518, 51 грн; пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації на суму 5,594, 41 грн.; не придбано устаткування автоматичної системи порошкового пожежогасіння на суму 968 080, 19 грн.; монтаж автоматичної системи порошкового пожежогасіння на суму 375 190, 71 грн.; пусконалагоджувальні роботи автоматичної системи порошкового пожежогасіння на суму 5 594, 41 грн.; не придбано металеві вироби заводського виготовлення (додаткові роботи по сховищам) 532 621, 44 грн.

Також, Міністерство вказало, що у спорудах № 302 відповідачем станом на день звернення із позовом до суду не виконано наступні роботи: по бетонуванню вертикальних елементів на суму 2 000 000, 00 грн.; з облаштування перекриття на суму 3 197 646,96 грн.; з облаштування підлоги на суму 1 686 433,07 грн.; з облаштування пройомів на суму 16 249,69 грн.; оздоблювальні роботи на суму 326 021,36 грн ізоляційні роботи 1 217 507,17 грн.; обвалування на суму 1 924 268,64 грн.; не придбано устаткування, технологічні рішення - кран підвісний (обладнання) на суму 646 982, 50 грн.; технологічні рішення - підкранові балки та кран (монтажні роботи) на суму 730 632,47 грн.; з облаштування водопроводу на суму 223 914, 07 грн.; з облаштування вентиляції на суму 84 550, 80 грн.; на придбано устаткування електротехнічна частина (обладнання) на суму 29 529,94 грн.; з облаштування електротехнічної частини 683 364,40 грн.; на придбано устаткування автоматизація (обладнання) на суму 49 658, 62 грн.; з облаштування автоматизації на суму 115 619, 25 грн.; не придбано устаткування системи охоронної сигналізації і відеоспостереження (обладнання) на суму 343 849, 31 грн.; з облаштування системи охоронної сигналізації і відеоспостереження 45 383, 44 грн.; пусконалагоджувальні роботи з облаштування системи охоронної сигналізації і відеоспостереження на суму 11 190, 82 грн.; не придбано устаткування система пожежної сигналізації (обладнання) на суму 47 208, 58 грн.; з облаштування системи пожежної сигналізації на суму 31 518, 51 грн.; пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації на суму 5,594, 41 грн.; не придбано устаткування автоматичної системи порошкового пожежогасіння на суму 968 080, 19 грн.; монтаж автоматичної системи порошкового пожежогасіння на суму 375 190, 71 грн.; пусконалагоджувальні роботи автоматичної системи порошкового пожежогасіння на суму 5 594, 41 грн.; не придбано металеві вироби заводського виготовлення (додаткові роботи по сховищам) 532 621, 44 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини та пункти 61, 64 державного контракту, Міністерство оборони України просило стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 298 170,64 грн. за період з 01.07.2019 по 22.08.2020 та штраф у розмірі 3 119 970,42 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між Міністерством оборони України Управління забезпечення живучості Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України та Товариством з обмеженою відповідальністю Північно-Український Будівельний Альянс, за своєю правовою природою відноситься до договорів будівельного підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 19 державного контракту передбачено, що роботи вважають прийнятими з моменту підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які виконавець надає у паперовому вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано роботи по спорудах № 301 та № 302 у строки, визначені календарних планом.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У силу частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Сторони у пункті 56 державного контракту встановили, що обставинами, які перешкоджають дотриманню визначених контрактом строків виконання робіт, прийняття в експлуатацію об`єкта, які не залежать від виконавця і дають останньому право вимагати від замовника перегляду цих строків у разі, якщо виконавець протягом 5 календарних днів письмово сповістив замовника про їх появу, можуть бути: обставини, за які відповідає замовник, зокрема: незабезпечення робіт затвердженою проектною чи дозвільною документацією, затримка у виконанні замовником інших взятих на себе за контрактом зобов`язань, необхідність виконання при будівництві (реконструкції) об`єкта додаткових робіт тощо.

Частиною 2 пункту 60 державного контракту визначено, що замовник зобов`язаний, своєчасно, у відповідності до умов контракту надати будівельний майданчик для реконструкції об`єкту.

Суд першої інстанції встановив, що будівельний майданчик для реконструкції об`єкту позивачем за актом приймання-передачі відповідачу не передавався.

Згідно з пунктом 51 державного контракту строк виконання робіт у цілому та кожного їх етапу визначається в календарному плані виконання робіт додаток №1 до контракту.

Відповідно до додатку № 1 контракту (календарний план виконання робіт по будівництву по об`єкту) початок робіт за контрактом визначено з вересня 2018.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що 20.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Північно-Український Будівельний Альянс звернулось до Міністерства оборони України з листом №1219, в якому вказало, що будівельний майданчик виконавцю робіт не передано, дозвіл на виконання будівельних робіт переданий замовником виконавцю 02.10.2018, аванс на придбання матеріальних ресурсів за контрактом отримано 02.11.2018 та перші працівники виконавця були допущені на будівельний майданчик 06.11.2018. У зв`язку з чим, пославшись на пункти 56, 60 державного контракту, ТОВ Північно-Український Будівельний Альянс просило збільшити на два місяці строків виконання робіт за основним періодом будівництва першого етапу першої черги будівництва, визначених у календарному плані виконання робіт, про що укласти додаткову угоду до контракту про внесення змін до додатку №1 до державного контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018.

При цьому, лише 13.09.2019 Міністерство оборони України направило до ТОВ Північно-Український Будівельний Альянс лист № 362/2/2986, в якому вказало про необхідність здійснення прийому-передачі будівельного майданчика. Зазначений лист отримано відповідачем 26.09.2019.

Отже, Міністерство оборони України не передало будівельні майданчики виконавцю у строк визначений державним контрактом, у зв`язку з чим, виконавець не зміг розпочати будівельні роботи у вересні 2018, відповідно до календарного плану виконання робіт.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача існували проблеми перетину працівниками ТОВ Північно-Український Будівельний Альянс, будівельною технікою та працівниками підрядних організацій КПП, що вплинуло на організацію виконання робіт, вказана обставина підтверджується листами відповідача.

Так, 22.03.2019 виконавець звертався до замовника з листом №0465, в якому попередив про можливе відставання у виконанні окремих етапів робіт згідно з календарним планом, у зв`язку з тим, що існують перешкоди при проходженні водіїв будівельної техніки та співробітників виконавця через КПП №2 на територію арсеналу. Просив прийняти міри по налагодженню та офіційному затвердженню умов прогодження КПП №2 для правцівників ТОВ Північно-Український Будівельний Альянс.

01.03.2019 ТОВ Північно-Український Будівельний Альянс звернулось з листом № 0344 до Міністерства оборони України, в якому вказало, що для дотримання термінів календарного плану контракту необхідно терміново збільшити чисельність супроводжуючих осіб з числа військовослужбовців з розрахунку одна людина на одну споруду, що будується, а також два військовослужбовці на супровід техніки.

Відповідно до частини 1 статті 879 Цивільного кодексу України договором на замовника може бути покладений обов`язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Суд першої інстанції встановив, що замовник належним чином не забезпечив підготовку будівельного майданчика в стані придатному для початку виконання робіт за державним контрактом.

У листі № 1368 від 26.12.2018 виконавець вказав, що введення об`єкта в експлуатацію без першої категорії підключення неможливо, тому просив замовника, з метою забезпечення електропостачання внутрішньо-майданчикових мереж, отримати технічні умови у ПАТ Кіровоградобленерго.

Однак, вказані вимоги виконавця не були виконані замовником, тому 02.08.2019 виконавець у листі № 1036 знову просив замовника надати погоджений проект на тимчасове електропостачання будівельних майданчиків.

Згідно з протоколом спільного засідання замовника та виконавця №69 від 15.04.2019 представники виконавця повідомляли про існування проблемних питань, які перешкоджають виконанню робіт виконавцем по контракту, зокрема, не очищені від лісових насаджень майданчики будівництва та не в повному обсязі виконані роботи з розмінування території військової частини НОМЕР_1 на якій передбачено виконання робіт першої черги будівництва.

Пунктом 36 державного контракту визначено, що забезпечення робіт проектно-кошторисною документацією покладається на замовника.

Передача некомплектної проектно-кошторисної документації, а також проектно-кошторисної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, Державним будівельним нормам, Державним стандартам України та іншим нормативним документам, не дозволяється (пункт 37 державного контракту).

Частини 6 пункту 60 державного контракту передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно попереджати виконавця про всі зміни у обсягах і складі виконання робіт і проектно-кошторисній документації на будівництво об`єкту.

З матеріалів справи вбачається, що виконавець звертався до замовника з листами, в яких вказував про необхідність коригування окремих проектних рішень передбачених проектом реконструкції у зв`язку із непередбаченими видами робіт і гідрогеологічними умовами місцевості та необхідністю застосування нових технологій у будівництві.

Так, 28.09.2018 ТОВ Північно-Український Будівельний Альянс звернулось до позивача з листом № 1021, в якому просило застосувати конструкцію плитного фундаменту, замість передбаченого контрактом монолітного, для прискорення виконання будівельно-монтажних робіт.

Листом № 1085 від 22.10.2018 виконавець просив погодити варіант влаштування гідроізоляції фундаментних плит із застосуванням бентонітованих матів для всіх типів сховищ.

У листі № 0379 від 11.03.2019 виконавець повідомив замовника про необхідність та доцільність здійснення заміни мембрани Mariseal на гідроізоляційний бентонітовий мат Actitex. Вказані зміни були погоджені замовником, що підтверджується листом №362/2/908 від 28.03.2019.

Отже, з вказаного вище вбачається, що зазначені обставини призвели до затримки виконання робіт по спірних об`єктах з вини замовника, який всупереч держаного контракту не забезпечив виконавцю умови для своєчасного виконання будівельних робіт.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Враховуючи вищевказане, Міністерством оборони України належними та допустимими доказами не доведено факту наявності вини відповідача, як обов`язкового елементу для покладення на нього відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій.

При цьому, слід вказати, що штраф має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ Північно-Український Будівельний Альянс не мало об`єктивної можливості своєчасно розпочати та відповідно завершити будівництво приміщень № 301, №302 у строки, визначені календарним планом, у зв`язку з невжиттям Міністерством оборони України усіх заходів, необхідних для належного виконання будівельних робіт.

На переконання суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14017/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14017/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14017/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14017/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Міністерство оборони України

4. Матеріали справи №910/14017/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.08.2020.

Головуючий суддяА.Г. Майданевич

СуддіВ.В. Сулім

С.А. Пашкіна