Постанова

від 05.08.2020 по справі 927/942/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2020 р. Справа№ 927/942/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 05.08.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2020 (повний текст рішення підписано 25.02.2020)

у справі № 927/942/19 (суддя - Сидоренко А.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоархпромбуд"

до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області

про стягнення 400 975 грн. 88 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоархпромбуд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області (далі - відповідач) про стягнення 400 975 грн. 88 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду № 1 від 20.12.2016 в частині оплати виконаних робіт. У зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті виконаних робіт у розмірі 316 131 грн. 24 коп., збитки від інфляції у розмірі 64 174 грн. 64 коп. та 3% річних у розмірі 20 670 грн. 00 коп.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоархпромбуд" 316 131 грн. 24 коп. заборгованості, 64 174 грн. 64 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 20 670 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 014 грн. 64 коп. судового збору та 11 181 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором зобов`язання щодо оплати за здійснені роботи не виконав, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Холминська селищна рада Корюківського району Чернігівської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить витребувати в Господарському суді Чернігівської області справу №927/614/19 та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права при відкритті провадження у справі, у зв`язку з несплатою судового збору позивачем.

Холминська селищна рада зазначає, що ордер адвоката Васильєва О.М. оформлений неналежним чином, а саме не відповідає типовій формі ордера, передбаченій додатком 1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41. Апелянт звертає увагу, що представником позивача є юридична особа - Адвокатське об`єднання "Міжнародний Правовий Захист", проте належних документів на підтвердження правоздатності та дієздатності такої особи подано не було. Позовна заява надрукована на фірмовому бланку об`єднання та підписана адвокатом Васильєвим О.М., а не керівником об`єдання.

Скаржник стверджує, що місцевий господарський суд протиправно не виніс окрему письмову ухвалу на клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки порушив право відповідача на оскаження процесуальних документів.

На думку апелянта, місцевий господарський суд безпідставно задовольнив клопотання позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Холминська селищна рада зазначає, що на момент підписання договору підряду ОСОБА_1 не мав відповідних повноважень на підписання даного договору. Додаткові угоди до договору є неукладеними, оскільки не містять істотних умов договору, а саме місце та дату укладення. Ціна договору була неправомірно збільшена позивачем. У апелянта відсутній акт приймання виконаних будівельних робіт, у зв`язку з чим, селищна рада не може розрахуватись з підрядником. Роботи виконані не в повному обсязі та неякісно. Акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний колишнім головою селищної ради з порушенням чинного законодавства без укладення договору на здійснення технічного нагляду по даному об`єкту будівництва та без представника технічного нагляду та контролю.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 28.05.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що судовий збір, сплачений ТОВ "Енергоархпромбуд" за квитанцією № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019 у сумі 6 017 грн. 52 коп., зарахований до держбюджету та не повернутий платнику.

Позивач звертає увагу, що на підтвердження повноважень адвокатом Васильєвим О.М. подано ордер на надання правової допомоги серії ЧН № 071937 від 20.11.2019, типова форма якого затверджена рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36. Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36 затверджено Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (надалі Положення). Вказане Положення втратило чинність, крім додатку № 1 та пункту 18, які діють до 01.01.2022 на підставі Рішення Ради адвокатів № 41 від 12.04.2019. Додатком № 1 до Положення є типова форма ордеру, якій за змістом повністю відповідає ордер, наданий до суду адвокатом Васильєвим О.М.

ТОВ "Енергоархпромбуд" вказує, що суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки останнім не надано доказів наявності на розгляді іншого суду кримінальної справи.

Щодо посилань скражника про нікчемність договору підряду та недійсність додаткових угод позивач зазначає, що відповідно до наказу № 14-к від 16.11.2016 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Енергоархпромбуд" з 17.11.2016, а тому з вказаної дати вправі представляти позивача в господарських правовідносинах в силу свого посадового становища без відповідної довіреності. Договір підряду, покладений в основу позову, укладений 20.12.2016, тобто під час виконання ОСОБА_1 повноважень директора ТОВ "Енергоархпромбуд". Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 справу № 927/942/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 927/942/19 та справу призначено до розгляду на 01.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 задоволено клопотання Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області про відкладення розгляду справи № 927/942/19 та розгляд справи відкладено на 24.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 задоволено клопотання Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області про відкладення розгляду справи № 927/942/19 та розгляд справи відкладено на 05.08.2020.

Явка представників сторін

31.07.2020 скаржником електронною поштою подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови дозволена діяльність адвокатів та нотаріусі.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 за № 392 було по суті послаблено карантин та протиепідемічні заходи.

На виконання Закону України від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Крім того, згідно з частиною 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Однак, скаржник не звертався до суду з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відеоконференцзв`язку або клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги також те, що з клопотанням про відкладення розгляду справи звернувся скаржник, позиція якого у справі наведена в апеляційній скарзі.

Таким чином, враховуючи технічну можливість за бажанням сторони здійснювати проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів та те, що представник скаржника повторно не з`явився в судове засідання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.08.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоархпромбуд" (підрядник) та Холминською селищною радою Корюківського району Чернігівської області (замовник) укладено договір підряду № 1 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов`язується, використовуючи власні матеріали, виконати власними силами, або силами та засобами залучених субпідрядників, у встановлений цим договором термін роботи по об`єкту "Будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області" (роботи), а замовник зобов`язується надати підрядникові обсяг робіт, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані підрядником роботи на умовах, у порядку і в строки, встановлені цим договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що роботи виконуються засобами та з матеріалів підрядника, за неналежну якість яких він несе відповідальність.

Підрядник відповідає за дефекти, виявленні у закінчених роботах, протягом гарантійного строку, якщо буде доведено, що дефекти виникли з його вини, і усуває їх за власний рахунок у строки, визначені дефектним актом (пункт 2.4 договору підряду).

Сторони у пункті 2.5 договору встановили, що у разі виявлення замовником протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) у закінчених роботах, замовник не пізніше 10-ти робочих днів з дати їх виявлення в письмовому вигляді, шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або особистого вручення під підпис, повідомляє підрядника про необхідність направлення представника підрядника для складання дефектного акту. В повідомленні вказується місце прибуття представника підрядника та термін, в який йому необхідно з`явитися. Явка представника підрядника обов`язкова. Перелік недоліків (дефектів), що виявлені протягом гарантійного строку в закінчених роботах, та строки їх усунення представники замовника та підрядника фіксують у дефектному акті. У разі нез`явлення представника належним чином повідомленого підрядника у визначений термін для складання дефектного акту, замовник має право скласти дефектний акт самостійно і надіслати його підряднику.

Договірна ціна у цьому договорі визначається на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ включає всі необхідні витрати підрядника, що пов`язані із виконанням робіт, є твердою та погоджена сторонами у додатку №1 до цього договору - договірній ціні на будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області, що здійснюється в 2016-2017 році, що є його невід`ємною частиною (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 договору загальна ціна робіт за цим договором становить 346 205, 52 грн., з урахуванням єдиного податку. Уточнення загальної ціни робіт можливе лише у випадках, якщо: замовник змінюватиме в процесі виконання робіт проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників; виникнення обставин непереборної сили; зміниться законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов`язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт.

У зв`язку зі зміною системи оподаткування, а саме переходом ТОВ "Енергоархпромбуд" з єдиного податку на загальну систему оподаткування та згідно з п. 6.3.2.2. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (з доповненнями та змінами) сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.01.2017, якою внесено зміни до п. 3.2. договору підряду шляхом викладення його в такій редакції: "загальна ціна робіт за цим договором становить без ПДВ 290 942,70 грн., крім того ПДВ 20% - 58 188,54 грн., що разом з ПДВ складає суму - 349 131,24 грн.

Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31.12.2017, а в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 договору).

02.03.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. б/н від 22.02.2018, в якій просив протягом п`яти банківських днів, з дня отримання претензії, перерахувати суму боргу в розмірі 316 131,24 грн. 24 коп. Проте, відповідач залишив вказану претензію без уваги.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказав, що відповідач порушив зобов`язання за договором підряду № 1 від 20.12.2016 в частині оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті виконаних робіт у розмірі 316 131 грн. 24 коп., збитки від інфляції у розмірі 64 174 грн. 64 коп. та 3% річних у розмірі 20 670 грн. 00 коп.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоархпромбуд" та Холминською селищною радою, за своєю правовою природою відноситься до договорів будівельного підряду.

З матеріалів справи вбачається, що договір підряду та додаткової угоди № 1 від 30.01.2017 підписані сторонами та скріплені їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Заперечуючи проти позову Холминська селищна рада вказала, що договір підряду є недійсним, оскільки на момент підписання договору підряду ОСОБА_1 не мав відповідних повноважень на підписання даного договору від імені ТОВ "Енергоархпромбуд". Крім того, рада зазначала, що додаткова угода є неукладеною, у звязку з тим, що не містить істотних умов договору.

У статті 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із наявним в матеріалах справи наказом № 14-к від 16.11.2016 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Енергоархпромбуд" з 17.11.2016, а тому з вказаної дати вправі представляти позивача в господарських правовідносинах в силу свого посадового становища без відповідної довіреності. Договір підряду, покладений в основу позову, укладений 20.12.2016, тобто під час виконання ОСОБА_1 повноважень директора ТОВ "Енергоархпромбуд".

Колегія суддів також зазначає, що доказів розірвання або визнання недійсними договору підряду і додаткової угоди до нього ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Крім того, визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в силу статей 204, 629 Цивільного кодексу України, договір підряду № 1 від 20.12.2016 та додаткова угода № 1 від 30.01.2017 є обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Сторони у пункті 6.1 договору підряду вказали, що передача та приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом та довідкою згідно п. 5.4 договору.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання робіт, позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 форми КБ-3, відповідно до якої вартість робіт склала 349 131 грн. 24 коп., та акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 загальною вартістю 349 131 грн. 24 коп.

Вищевказані довідка та акт підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Частинами 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За змістом п. 5.4 договору підряду довідка про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акт приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В не пізніше ніж через 3 (три) робочих дні після завершення виконання робіт (етапу робіт) оформлюються належним чином підрядником і передаються замовнику. Замовник повинен розглянути та підписати такі довідку та акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати їх одержання або в цей самий строк направити підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт (етапу робіт). У випадку неодержання у вказаний строк підписаних довідки та акту або мотивованої письмової відмови від прийняття робіт, замовник вважається таким, що погодився з належним виконанням робіт за цим договором, відповідні довідки та акт вважаються підписаними замовником днем закінчення строку, який встановлений в цьому п. 5.3 договору, а роботи вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником без зауважень.

Відповідно до п. 6.2 договору підряду у випадку наявності у замовника претензій до виконаних робіт замовник у строк, визначений для розгляду та підписання довідки та акту, надає підряднику мотивовані зауваження з переліком недоліків/дефектів у роботах. У такому випадку сторонами складається дефектний акт із зазначенням необхідних доопрацювань та строків їх усунення.

Враховуючи, що на момент здачі-прийняття робіт радою не заявлено у порядку та строки, встановлені договором, претензій до виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 підписані без зауважень, що свідчить про погодження з якістю, обсягом та вартістю виконаних робіт на момент їх прийняття. У зв`язку з чим, твердження Холминської селищної ради про те, що роботи за договором були виконані неякісно та не в повному обсязі є безпідставним.

Згідно з частиною 3 статті 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Пунктом 2.2 договору підряду підрядник виконує передбачені договором робори своїми силами, або силами залучених субпідрядних організацій, та гарантує якість виконаних робіт проятгом 12 місяців з дати прийняття робіт, за умови дотримання правил експлуатації конструкції, обладнання та матеріалів, застосованих при виконанні робіт.

Підрядник відповідає за дефекти, виявленні у закінчених роботах, протягом гарантійного строку, якщо буде доведено, що дефекти виникли з його вини, і усуває їх за власний рахунок у строки, визначені дефектним актом (п. 2.4 договору підряду).

За змістом п. 2.5 договору підряду у разі виявлення замовником протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) у закінчених роботах, замовник не пізніше 10-ти робочих днів з дати їх виявлення в письмовому вигляді, шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або особистого вручення під підпис, повідомляє підрядника про необхідність направлення представника підрядника для складання дефектного акту. В повідомленні вказується місце прибуття представника підрядника та термін, в який йому необхідно з`явитися. Явка представника підрядника обов`язкова. Перелік недоліків (дефектів), що виявлені протягом гарантійного строку в закінчених роботах, та строки їх усунення представники замовника та підрядника фіксують у дефектному акті. У разі нез`явлення представника належним чином повідомленого підрядника у визначений термін для складання дефектного акту, замовник має право скласти дефектний акт самостійно і надіслати його підряднику.

Апелянтом не надано доказів повідомлення позивача про недоліки в закінчених та прийнятих роботах та необхідність складання дефектного акту, а тому складений Холминською селищною радою 04.01.2019 поза межами гарантійного строку акт обстеження лінії по робочому проекту "Будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області" в силу норм чинного законодавства та умов договору не є належним доказом неякісного виконання позивачем робіт.

Таким чином, суд першої інстанцїі дійшов правильного висновку, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе за договором підряду зобов`язань в частині виконання робіт загальною вартістю 349 131 грн. 24 коп., які є предметом цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 5.2 договору підряду (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.01.2017) замовник здійснює оплату робіт згідно календарного плану та додаткових угод до цього договору в два етапи: І етап - 33 000,00 грн. - предоплата; ІІ етап - 316 131,24 грн. з ПДВ - остаточний розрахунок.

Розрахунки за виконані роботи (етапи робіт) здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 (довідка) та акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В (акт), підписаними уповноваженими представниками сторін. Замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання відповідних довідки та акту (пункти 5.3, 5.5 договору підряду).

В акті приймання виконаних будівельних робіт і довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати не вказано конкретної дати їх підписання сторонами, у зв`язку з чим, за загальним правилом, довідка та акт вважаються підписаними в останній день відповідного місяця.

Отже, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 підписані сторонами 30.04.2017.

Відповідно до статей 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В силу частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищенаведені умови договору підряду та правила обчислення строків, закріплені в ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, а також враховуючи святкові дні у травні 2017 року, встановлені ст. 73 Кодексу законів про працю України, а саме: 1, 2, 9 травня; вихідні дні, встановлені ст. 67 Кодексу законів про працю України, а саме - субота та неділя, а також встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 850-р від 16.11.2016 "Про перенесення робочих днів у 2017 році" вихідний день - 8 травня 2017 року, тому Холминська селищна рада була зобов`язана здійснити остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи до 11.05.2017 включно.

Однак, Холминською селищною радою сплачено лише предоплату у сумі 33 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1461 від 22.12.2016.

В матеріалах справи відсутні докази оплати радою вартості виконаних на підставі договору підряду робіт.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк виконання зобов`язання сплив, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором підряду зобов`язань. У звязку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 316 131 грн. 24 коп. заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 64 174 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань, за період з червня 2017 по травень 2019, та 20 670 грн. 00 коп. трьох процентів річних, за період з 12.05.2017 по 18.07.2019.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьої відсотків річних погоджується з судом першої інстанції, що за правильним розрахунком розмір інфляційних нарахувань за визначений позивачем період становить 71 347 грн. 32 коп., та трьох процентів річних - 20 734 грн. 74 коп., який є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Проте враховуючи, що суд обмежений предметом та підставами заявленого позову, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 64 174 грн. 64 коп. та трьох процентів річних у розмірі 20 670 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Посилання відповідача про порушення колишнім головою селищної ради бюджетного законодавства у спірних правовідносинах, місцевий господарський суд не прийняв до уваги, оскільки вказані посилання не є підставою для невиконання відповідачем взятих на себе за договором підряду зобов`язань. Крім того, на підставі укладеного сторонами договору підряду № 1 від 20.12.2016 між ними виникли господарські правовідносини будівельного підряду, які підпадають під регулювання нормами господарського та цивільного законодавства.

У свою чергу, відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Частиною 1 статті 4 Господарського кодексу України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу фінансові відносини за участі суб`єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.

В силу ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, до спірних правовідносин, що розглядаються в межах даної справи, не можуть бути застосовані норми бюджетного законодавства.

Щодо тверджень скаржника про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при відкритті провадження у справі, у зв`язку з несплатою позивачем судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2019 у справі № 927/614/19 за позовом ТОВ "Енергоархпромбуд" до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 400 942 грн. 14 коп. позовну заяву залишено без розгляду та повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 017 грн. 52 коп., сплачений згідно з квитанцією № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019.

Звертаючись з позовною заявою до Господарського суду Чернігівської області, позивач надав квитанцією № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019 у розмірі 6 017 грн. 52 коп. як доказ сплати судового збору.

Під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом першої інстанції за виписками з рахунку встановлено, що судовий збір, сплачений ТОВ "Енергоархпромбуд" за квитанцією № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019 у сумі 6 017 грн. 52 коп., зарахований до держбюджету та не повернутий платнику.

Враховуючи те, що судовий збір був зарахований до державного бюджету та не повернутий платнику, суд першої інстанції правомірно відкрив провадження у справі.

З огляду на вказане вище, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання скаржника викладеному в апеляційній скарзі про витребування справи №927/614/19 у Господарського суду Чернігівської області у зв`язку з безпідставністю.

Стосовно посилань апелянта, що ордер адвоката Васильєва О.М. оформлений неналежним чином, а саме не відповідає типовій формі ордера, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 26 вказаного Закону встановлено, що документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема ордер.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

На підтвердження повноважень представником позивача - адвокатом Васильєвим О.М. поданий ордер на надання правової допомоги серії ЧН № 071937 від 20.11.2019, типова форма якого затверджена рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36.

Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012р. № 36 затверджено Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (надалі - Положення).

Вказане вище Положення втратило чинність, крім додатку № 1 та пункту 18, які діють до 01.01.2022 на підставі Рішення Ради адвокатів № 41 від 12.04.2019.

Додатком № 1 до Положення є типова форма ордеру, якій за змістом повністю відповідає ордер, наданий до суду адвокатом Васильєвим О.М. як представником позивача.

Таким чином, колегія суддів відхиляє твердження скражника щодо невідповідності ордеру, виданного на ім`я адвоката Васильєва О.М., типовій формі ордеру, передбаченій додатком 1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 15 765 грн., місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення клопотання позивача у розмірі 11 181 грн., виходячи з наступного.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження виконання понесення витрат на професійну правову допомогу позивачем до апеляційної скарги додано: договір № 03/01/19 про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2019, який підписаний та скріплений печатками сторін; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2020; квитанцію до прибуткового касового ордера № 14 від 03.02.2020.

В акті виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2020 вказано, що на складання тексту позовної заяви адвокатом витрачено 4 год., разом з тим з огляду на об`єм позовної заяви (4 арк.), категорію та складність спору, в якому виник спір, а саме у відносинах будівельного підряду, обсяг доданих до позовної заяви доказів - 2 год. є достатнім часом для складання тексту відповідної позовної заяви. Крім того, підрахунок пені в даній справі не здійснювався, оскільки відповідна вимога не міститься в позовній заяві, а тому часом достатнім для здійснення розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат є 1 год. замість вказаних в акті 2 год. В межах справи адвокатом не здійснювалось складання "необхідних по справі процесуальних документів (заяв, клопотань, тощо)", а тому час витрачений на їх складання не може включатися в обсяг виконаних робіт.

При цьому, як вбачається із акту №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2020 вартість робіт визначена адвокатом виходячи з 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 03.02.2020 у сумі 2 102 грн. 00 коп., за годину роботи, що є неправомірним, оскільки на момент виконання робіт згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" в період з 1 липня до 1 грудня 2019 року для працездатних осіб діяв прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2007 грн. 00 коп.

Таким чином, співмірним та підтвердженим матеріалами справи є розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, у сумі 11 181 грн. 00 коп.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки наявність зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі досудового розслідування кримінального провадження в силу вищевказаних норм господарського процесу не є підставою для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Стосовно тверджень апелянта, що місцевий господарський суд протиправно не виніс окрему ухвалу щодо клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим, порушив право відповідача на оскаження процесуальних документів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.

Тобто, лише ухвала про зупинення провадження підлягає оскарженню. Однак, як встановлено вище, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження. У свою чергу слід вказати, що відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження оскарженню не підлягає, у зв`язку з чим, права відповідача на оскарження не порушені.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки відповідач не виконав зобов`язання за договором в частині оплати за здійснені роботи, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання, тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2020 у справі № 927/942/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2020 у справі № 927/942/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2020 у справі № 927/942/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2020 у справі № 927/942/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Холминську селищну раду Корюківського району Чернігівської області.

4. Матеріали справи №927/942/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.08.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім