Постанова

від 28.07.2020 по справі 922/334/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2020 р. Справа № 922/334/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Дучал Н.М. , суддя Сіверін В.І.,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

від позивача, Чорноткач Н.З., адвокат,

від відповідача, не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за вх. №1581 Х/1 на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.06.20 у справі № 922/334/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс", смт.Борова, Харківська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет", смт. Мала Данилівка, Харківська область,

про стягнення коштів 793 664, 84 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс", смт. Борова, Харківська обл. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет", смт. Мала Данилівка, Дергачівський р.-н, Харківська обл. (далі за текстом - відповідач) 793664,84 грн., з яких: 616806,84 грн. суми боргу; 110614,43 грн. пені; 23329,86 грн. 3% річних; 42913,71 грн. інфляційних.

Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару № 040392/ЗЗР від 16.04.2018 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за поставлений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду Харківської від 10.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс": 616806,84 грн. боргу за договором поставки товару № 040392/ЗЗР від 16.04.2018; 110614,43 грн. пені; 23329,86 грн. 3% річних; 42913,71 грн. інфляційних; 11904,97 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2020, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс" (вх. № 12155 від 29.05.2020) про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс": 23790,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції додатковим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить додаткове рішення по справі скасувати в частині часткової відмови у задоволенні заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення, в цій частині, про задоволення заяви у повному обсязі. Вважає, що додаткове рішення по справі прийнято судом першої інстанції без врахування усіх обставин справи з порушенням норм процесуального права. Наполягає, що відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, процесуально унеможливлює і саме зменшення таких витрат. А оскільки імперативними вимогами ГПК України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається, в даному випадку, на відповідача, то висновок суду про інший справедливий і співрозмірний розмір таких витрат суперечить прямій нормі процесуального закону.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс", смт.Борова, Харківська область, на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020. Розгляд справи призначено на 28.07.2020 р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 16.07.2020)

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.

У судове засідання, призначене на 28.07.2020 р. з`явився представник заявника апеляційної скарги. який підтримав свої вимоги.

Інші представники сторін у судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі (судді-доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника заявника апеляційної скарги у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс", смт. Борова, Харківська обл. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет", смт. Мала Данилівка, Дергачівський р.-н, Харківська обл.. (далі за текстом - відповідач) 793664,84 грн., з яких: 616806,84 грн. суми боргу; 110614,43 грн. пені; 23329,86 грн. 3% річних; 42913,71 грн. інфляційних.

Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару № 040392/ЗЗР від 16.04.2018 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за поставлений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду Харківської від 10.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс": 616806,84 грн. боргу за договором поставки товару № 040392/ЗЗР від 16.04.2018; 110614,43 грн. пені; 23329,86 грн. 3% річних; 42913,71 грн. інфляційних; 11904,97 грн. судового збору.

В процесі розгляду справи, до стадії судових дебатів, представник позивача зробив заяву про подальший розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після винесення рішення.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 12155 від 29.05.2020) про відшкодування судових витрат, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" на свою користь 79300,00 грн. що були сплачені товариством на виконання умов договору про надання правової допомоги № 25/20 від 05.02.2020 Адвокатському об`єднанню "Адвокатське бюро "Юргазенерго" згідно з платіжним дорученням № 1068 від 28.05.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2020 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.06.2020; запропоновано відповідачу надати через канцелярію суду письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач своїм правом щодо подачі письмових пояснень на заяву позивача не скористався.

На судове засідання 09.06.2020 сторони своїх уповноважених представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. З матеріалів справи вбачається, що судом було вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2020, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс" (вх. № 12155 від 29.05.2020) про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс": 23790,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з врахуванням характеру спору по даній справі, ступінь її складності, фактичну відсутність заперечень з боку відповідача стосовно заявленого позову, суму заявленого позову, розмір задоволених судом позовних вимог, фактично витрачений адвокатом час на надання правової допомоги, в тому числі участь адвоката позивача у судових засіданнях, керуючись принципом справедливості та верховенства права, розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення з відповідача, є завищеним щодо останнього, а справедливим і співрозмірним є зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який складає 30 % від попередньо заявленої суми.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду враховуючи нижчевикладене.

Стаття 244 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2020 по справі № 922/334/20 судом не здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, оскільки, як вже було зазначено вище, представник позивача до стадії судових дебатів, оголосив заяву про подальший розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після винесення рішення.

Оскільки такі докази позивачем подано разом з заявою (вх. № 12155 від 29.05.2020), зазначені обставини стали підставами для винесення додаткового рішення.

Відповідно до приписів ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, позивач звернувся до адвокатського об`єднання з метою надання останнім правової допомоги, в т. ч. пов`язаної зі зверненням до суду з позовом у даній справі.

Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (далі за текстом - клієнт) та адвокатським об`єднанням Адвокатське бюро Юргазенерго (далі за текстом - адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 25/20 від 05.02.2020 (а. с. 117-121), за умовами якого адвокатське об`єднання шляхом залучення до виконання договору адвокатів на підставі виданих ордерів, юрисконсультів та помічників на підставі окремих доручень приймає на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу (надалі - допомога) клієнту, пов`язану з питанням звернення до суду для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" (ЄДРПОУ 41472592) на користь клієнта заборгованості в розмірі 616806,84 грн. та нарахованих штрафних санкцій та інших платежів за порушення зобов`язань за договором поставки № 040392/ЗЗР від 16.04.2018.

Додатковою угодою № 1 від 02.03.2020 до договору про надання правової допомоги № 25/20 від 05.02.2020 сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору в наступній редакції: За даним договором Адвокатське об`єднання шляхом залучення до виконання договору адвокатів на підставі виданих ордерів, юрисконсультів та помічників на підставі окремих доручень приймає на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу (надалі - допомога) клієнту, пов`язану з питанням звернення до суду для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" (ЄДРПОУ 41472592) на користь клієнта заборгованості в розмірі 616806,84 грн. та нарахованих штрафних санкцій та інших платежів за порушення зобов`язань за договором поставки № 040392/ЗЗР від 16.04.2018, а також представництво інтересів клієнта в господарських судах всіх інстанцій у господарській справі № 922/334/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс" (ЄДРПОУ 35776920) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" (ЄДРПОУ 41472592) про стягнення 793664,84 грн. за договором поставки № 040392/ЗЗР від 16.04.2018 із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі.

Згідно з п. 4.3. договору про надання правової допомоги № 25/20 від 05.02.2020, Гонорар Адвокатського об`єднання, з урахуванням досвіду та кваліфікації адвокатів Адвокатського об`єднання, з урахуванням співмірності та розміру позовних вимог, погоджений за взаємною згодою Сторін та визначений у фіксованому розмірі 79 300,00 грн. (сімдесят дев`ять тисяч триста гривень 00 копійок) без ПДВ.

Згідно з підписаним між сторонами актом наданих послуг б/н від 28.05.2020, адвокатське об`єднання за період з 05.02.2020 по 25.05.2020 надало позивачу послуги, передбачені договором про надання правової допомоги № 25/20 від 05.02.2020 на суму 79300,00 грн. згідно з переліком, який містить даний акт.

Платіжним дорученням № 1068 від 28.05.2020 (а. с. 125) позивач сплатив на користь адвокатського об`єднання 79300,00 грн. за послуги, надані останнім в рамках договору про надання правової допомоги № 25/20 від 05.02.2020.

З посиланням на договір та акт виконаних робіт, який містить їх опис , позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 79300,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як зазначалося вище, відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте слід розрізняти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи ) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Як зазначалося вище, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

В даному випадку, частково задовольняючи заяву позивача, суд прийшов до висновку, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення з відповідача є завищеним щодо останнього, а справедливим і співрозмірним є зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який складає 30 % від попередньо заявленої суми.

При цьому, суд першої інстанції ні яким чином не обґрунтував, чому саме 30% розміру від попереднє заявленої позивачем суми, є справедливим та розумним.

Приймаючи додаткове рішення, суд послався, що він дослідив акт виконаних робіт, врахував характер спору, суму заявленого позову, фактично витрачений адвокатом час на надання правової допомоги.

Судова колегія зазначає, що акт надання послуг, який було підписано між позивачем та Адвокатським об`єднанням Адвокатське бюро Юргазенерго не містить як вартості окремої послуги, яка була надана позивачу, так і кількості годин, які було витрачено на надання цієї послуги.

Зазначені питання судом першої інстанції під час прийняття додаткового рішення не з`ясовувалися.

В той же час, відповідно до п.4.3 Договору про надання правової допомоги №25/20 від 05.02.2020 р. сторони домовилися, що гонорар Адвокатського об`єднання з урахуванням досвіду та кваліфікації адвокатів Адвокатського об`єднання, з урахуванням співмірності та розміру позовних вимог, погоджений за взаємною згодою Сторін та визначений у фіксованому розмірі 79 300 грн без ПДВ.

Крім того, відповідач, в порядку визначеному п.6 ст.126 ГПК України не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу на підставі п.5 ст.126 ГПК України.

Стаття 275 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до приписів ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції не повно було з`ясовано усі обставини справи у зв`язку з чим апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню, а додаткове рішення частковому скасуванню в частині часткової відмови у задоволені заяви з прийняттям нового рішення про повне задоволення заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс", смт.Борова, Харківська область, на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.06.20 у справі № 922/334/20 - задовольнити.

2.Додаткове рішення господарського суду Харківської області про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) від 09.06.2020 по справі № 922/334/20 в частині відмови у задоволення заяви - скасувати

Прийняти в цій частині нове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс", смт.Борова, Харківська область, (вх. № 12155 від 29.05.2020) про відшкодування судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Агрозоовет" (адреса: 62341, Харківська обл., Дергачівський р.-н, смт. Мала Данилівка, вул. Академічна, буд.1, код ЄДРПОУ 41472592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс" (адреса: 63801, Харківська обл., Борівський р.-н, смт. Борова, вул. Підлиманська, буд. 25, код ЄДРПОУ 35776920) у розмірі 55 510, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті додаткове рішення по справі залишити без змін.

3.Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.08.2020

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.І. Сіверін