Ухвала

від 03.08.2020 по справі 921/612/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03 серпня 2020 рокуСправа № 921/612/19 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 (вх. № 4753 від 22.07.2020) про розстрочення виконання рішення суду від 03.02.2020 у справі №921/612/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРЕЙДИНГ ГРУП", 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Соломії Крушельницької, буд. 18, офіс 510

відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення солідарно заборгованості в сумі 112 248,58 грн.

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Згідно ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суть справи: 22.07.2020 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява б/н від 16.07.2020 (вх. №4753 від 22.07.2020) відповідача 2 - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/612/19 від 03.02.2020 відповідно до поданого графіку.

В обґрунтування даної заяви заявник вказує на те, що існує ряд несприятливих обставин, що свідчать про неможливість останнім негайно виконати рішення суду, оскільки ОСОБА_1 займає посаду юрисконсульта у ТОВ "Альваро" основною діяльністю якого є оптова торгівля кавою та кавовою продукцією, на вказаному вище товаристві, через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та встановлення карантину з відповідними обмеженнями, на даний час спостерігається зниження попиту на продукцію та скорочення обсягів її реалізації.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2020, заяву б/н від 16.07.2020 (вх. №4753 від 22.07.2020) відповідача 2 - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/612/19 від 03.02.2020, передано на розгляд судді Чопко Ю.О.

Однак, враховуючи, що згідно наказу Господарського суду Тернопільської області №142-в від 10.07.2020 суддя Чопко Ю.О. з 27.07.2020 по 31.07.2020 перебуватиме у відпустці та з метою дотримання встановленого ГПК України строку розгляду даної заяви, розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2020, в порядку п. 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл у справі № 921/612/19 для розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020, заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2020 у справі №921/612/19 передано на розгляд судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.07.2020 справу № 921/612/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРЕЙДИНГ ГРУП", 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Соломії Крушельницької, буд. 18, офіс 510; відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про стягнення солідарно заборгованості в сумі 112 248,58 грн, для розгляду заяви відповідача 2 - ОСОБА_1 б/н від 16.07.2020 (вх. № 4753 від 22.07.2020) про розстрочення виконання рішення суду від 03.02.2020 у справі №921/612/19, прийнято до провадження суддею Охотницькою Н.В. та призначено судове засідання на 03.08.2020.

03 серпня 2020 року від АТ КБ "Приватбанк" на електронну адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява від 02.08.2020 (вх. № 5029 від 03.08.2020) про відкладення судового засідання, у зв`язку з необхідністю отримання додаткового часу для надання доказів та пояснень по справі.

Разом з тим, судом встановлено, що подана АТ КБ "Приватбанк" (позивачем) заява не підписана електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) представника АТ КБ "Приватбанк" за довіреністю №1735-К-Н-О від 01.04.2019 - Чепігою Д.О.

Відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Частиною 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003 визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі статтею 6 цього Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Отже, надіслана представником АТ КБ "Приватбанк" електронною поштою вищезазначена заява не містить ЕЦП, а отже, не належить до офіційних документів та відповідно не береться судом до уваги.

Заявник (відповідач 2) ОСОБА_1 в судове засідання 03.08.2020 не прибув, хоча про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином у відповідності до норм ГПК України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 (вх. № 4753 від 22.07.2020) про розстрочення виконання рішення суду від 03.02.2020 у справі №921/612/19, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2020 задоволено позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Трейдинг Груп", м. Тернопіль, вул. С. Крушельницької, буд.18, офіс 510 (код 37943994) та ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д (код 14360570) - 71 193 (сімдесят одну тисячу сто дев`яносто три) грн 74 коп. заборгованості за кредитом, 7 603 (сім тисяч шістсот три) грн 34 коп. заборгованості за відсотками, 12 000 (дванадцять тисяч) грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 21 451 (двадцять одну тисячу чотириста п`ятдесят одну) грн 50 коп. пені та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

19.03.2020 на виконання даного рішення Господарським судом Тернопільської області видано наказ.

У заяві про розстрочення виконання рішення ОСОБА_1 вказує на те, що існує ряд несприятливих обставин, що свідчать про неможливість останнім негайно виконати рішення суду, оскільки заявник займає посаду юрисконсульта у ТОВ "Альваро" основною діяльністю якого є оптова торгівля кавою та кавовою продукцією, на вказаному вище товаристві, через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та встановлення карантину з відповідними обмеженнями, на даний час спостерігається зниження попиту на продукцію та скорочення обсягів її реалізації.

Зазначає що останній з липня 2019 року не являється власником боржника ТОВ "Вест Трейдинг Груп" та не може вплинути на виконання зобов`язань боржника по сплаті заборгованості перед банком.

Також, заявник вказує на те, що нерухомим майном та транспортними засобами не володіє, а згідно довідки про доходи за основним місцем роботи у ТОВ "Альваро" від 16.07.2020 його середньомісячний дохід складає 5 400, 00 грн та 407,85 грн згідно довідки про доходи від 16.07.2020 за сумісництвом у ТОВ "Західна торгова організація" на посаді юрисконсульта (0.1 ставка).

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що він є батьком трьох дітей - 2011, 2013, 2018 років народження, а дружина перебуває в декретній відпустці до досягнення наймолодшою дитиною трирічного віку.

З врахуванням вищенаведеного, просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2020 у справі №921/612/19 та затвердити наступний графік виконання: до 30.07.2020 - 18 169,58 грн; до 30.08.2020 - 16 000,00 грн; до 30.09.2020 - 16 000,00 грн; до 30.10.2020 - 16 000,00 грн; до 30.11.2020 - 16 000,00 грн; до 30.12.2020 - 16 000,00 грн; до 30.01.2021 - 16 000,00 грн.

Надаючи оцінку доводам заявника щодо необхідності розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2020 у справі №921/612/19, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як передбачено ч. ч. 3,4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України ).

Розстрочка-це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний Кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення, заявник посилається на важке фінансово-економічне становище підприємства, на якому він працює, зумовлене встановленням карантинних обмежень на території України, що в свою чергу призвело до простоїв, скорочення обсягів реалізації продукції, знаходження працівників у відпустці без збереження заробітної плати та не високим середньомісячним доходом, який становить 5 400,00 грн відповідно до довідки ТОВ "Альваро" від 16.07.2020 при загальному доході за період з грудня 2019 року по травень 2020 року в сумі 32 400, 00 грн та 407,85 грн згідно довідки ТОВ "Західна торгова організація" від 16.07.2020 при загальному доході за період з грудня 2019 року по травень 2020 року в сумі 1 631,43 грн.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України, встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Посилання заявника на те, що останній з липня 2019 року не являється власником боржника ТОВ "Вест Трейдинг Груп" та не може вплинути на виконання зобов`язань боржника по сплаті заборгованості перед банком не є винятковою обставиною у розумінні приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, адже, укладаючи договір поруки Денис А.І, як поручитель, поручився перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Трейдинг Груп" зобов`язань за угодами приєднання в забезпечення кредитного договору від 21.02.2018 року, стягнення заборгованості згідно якого було предметом розгляду даної справи, тобто кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника, зміна власника підприємства не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту неможливості виконання рішення.

До того ж, заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду протягом семи місяців з липня 2020 року по січень 2021 року зі сплатою заборгованості щомісячно визначеними частинами. Крім того, станом на час розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду, заявником не надано доказів сплати частини суми боргу згідно наведеного графіку у заяві від 16.07.2020 (вх. №4753 від 16.07.2020) за липень 2020 року.

Суд також зазначає, що посилання заявника на введення на території України карантинних заходів, як на підставу для надання розстрочення виконання рішення, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження виняткових обставин, беручи до уваги відсутність згоди стягувача на надання розстрочки, правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Проте, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання рішення в порядку та за наявності підстав, передбачених ст. 331 ГПК України.

Таким чином, заява ОСОБА_1 (відповідача 2) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2020 у справі № 921/612/19 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.07.2020 (вх. № 4753 від 22.07.2020) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2020 у справі №921/612/19 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- позивачу Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800);

- відповідачу 1 Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ТРЕЙДИНГ ГРУП", 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Соломії Крушельницької, буд. 18, офіс 510;

- відповідачу 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 235 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Ухвала підписана 05.08.2020.

Суддя Н.В. Охотницька