Ухвала

від 04.08.2020 по справі 140/6419/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

04 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6419/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та зобов`язання провести з 17.07.2018 нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті на території Любешівського району. Відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 25.07.1991 року Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи Любешівський район Волинської області входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, а тому враховуючи рішення Конституційного Суду №6-р/2018 від 17.07.2018 має право з 17.07.2018 на щомісячне отримання грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Однак, всупереч статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідач не здійснює нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, що є порушенням майнових та конституційних прав позивача.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у зв`язку із відсутністю нормативно-правових актів, що регулюють порядок нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язання її виплатити за період із 17.07.2018 по 28.10.2019 з огляду на таке.

Частинами першою-другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою і четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

Як установлено судом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 29.04.2020 (датований штемпель поштового відділення на конверті), вимоги якого стосуються і пов`язані із ухваленням Конституційним Судом України рішення №6-р/2018 від 17.07.2018, тобто за межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо призначення та виплати щомісячної грошової допомоги). При цьому позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за період із 17.07.2018 по 28.10.2019.

У позовній заяві позивач просить позовні вимоги задовольнити, починаючи із 17.07.2018.

Суд звертає увагу, що строк звернення до суду з даним позовом обчислюється з дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, що рішення Конституційного Суду України ухвалене 17.07.2018 і було опубліковане у Віснику Конституційного Суду України та інших офіційних друкованих виданнях України. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина друга статті 152 Основного Закону України).

Тобто право на звернення із даним адміністративним позовом у позивача виникло 17.07.2018 (із дати ухвалення рішення Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018).

Таким чином, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 227/2015/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії , зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЕREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE №116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини Осман проти Сполученого королівства та пункті 54 рішення Круз проти Польщі зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO №23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Суд зазначає, що ухвалою суду від 05.05.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі суд запропонував позивачу подати (надіслати) до суду у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали письмові пояснення, у яких обґрунтувати дотримання строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства саме з 17.07.2018, а у випадку, якщо позивач вважає, що шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, з вказаними позовними вимогами є пропущеним - подати заяву про поновлення строку звернення до суду разом із доказами поважності причин пропуску такого строку, проте у встановлений судом строк заяви про поновлення строку звернення до суду чи письмових пояснень щодо дотримання вказаного строку позивачем не подано.

З огляду на встановлене і з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду, керуючись наведеними нормами та джерелами права, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом за період із 17.07.2018 по 28.10.2019, оскільки позивач не вказав і не підтвердив відповідними доказами про існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

За таких обставин позовні вимоги позивача заявлені поза межами шестимісячного строку звернення підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії за період із 17 липня 2018 року по 28 жовтня 2019 року залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її складення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій