Рішення

від 04.08.2020 по справі 140/6419/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6419/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та зобов`язання провести з 17.07.2018 нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті на території Любешівського району. Відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 25.07.1991 року Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи Любешівський район Волинської області входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, а тому враховуючи рішення Конституційного Суду №6-р/2018 від 17.07.2018 має право з 17.07.2018 на щомісячне отримання грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Однак, всупереч статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідач не здійснює нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, що є порушенням майнових та конституційних прав позивача.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у зв`язку із відсутністю нормативно-правових актів, що регулюють порядок нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації Волинської області у частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії за період із 17.07.2018 по 28.10.2019 залишено без розгляду.

Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Позивач проживає в населеному пункті на території Любешівського району, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.6 зворот).

Як вбачається з довідки від 15.05.2020 №1310/05/2-20, позивач отримував в УСЗН щомісячну грошову допомогу громадянам, які проживають на території зони радіоактивного забруднення, у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства до 31.12.2014 (включно). З 01.01.2015 на обліку в управлінні як отримувач цієї допомоги не перебуває (а.с.16).

На звернення ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги відповідач листом від 23.03.2020 повідомив про відсутність передбаченої законодавством України можливості для здійснення нарахування та виплати відповідної компенсації, оскільки постанови, які б регулювали розміри, порядок нарахування ти виплати компенсації особам, які є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, є скасованими (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до положень статті 37 цього Закону (в редакції, чинній з 09.07.2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

У свою чергу, підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.

У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 Закону №796-XII виключено.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 року відновлено дію статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , тобто остання з 17.07.2018 року є чинною.

Враховуючи те, що позивач має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 17.07.2018 року, вона мала право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.

Проте відповідачем протиправно не відновлено позивачу зазначену виплату.

Оскільки відповідачем з 17.07.2018 не проводились нарахування та виплата позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, то це свідчить про бездіяльність відповідача, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 63 Закону №796-XII фінансування витрат, пов`язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.

Кабінет Міністрів України не визначив порядок та розміри виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII. Відтак, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону №796-XII (у редакції, чинній з 09 липня 2007 року).

Водночас, 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів від 06.12.2016 №1774-VІІІ (далі - Закон №1774-VІІІ).

За змістом пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у зразковій справі №240/4946/18 за позовом Особа 1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та в силу частини третьої статті 291 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у зразковій справі, враховуючи ухвалу суду від 04.08.2020 у цій справі про залишення позову в частині позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності УСЗН щодо не нарахування та не виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та зобов`язання відповідача провести з 29.10.2019 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Таким чином, за на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 420,40 грн, сплачений відповідно до квитанції (а.с.5).

Керуючись статтями 243-263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації (44200, Волинська область, смт.Любешів, вулиця Незалежності, будинок 53, код ЄДРПОУ 03192069) провести з 29 жовтня 2019 року нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячної грошової допомоги відповідно до статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації (44200, Волинська область, смт.Любешів, вулиця Незалежності, будинок 53, код ЄДРПОУ 03192069) судові витрати в сумі 420,40 грн (чотириста двадцять грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій