Рішення

від 27.07.2020 по справі 198/978/19

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/978/19

Провадження № 2/0198/51/20

27.07.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кулінченко І.К., представника відповідача - адвоката Ануфрієвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан , третя особа по справі Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, в обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 834472, виданого 01.11.2006 року Юр`ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:001:0102, площею 6,7336 га, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02.09.2014 року між позивачкою та ТОВ Лан було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, відповідно до якого позивачка передала відповідачу в оренду належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,7336 га, при цьому право оренди відповідача вказаної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на не рухоме майно 26.11.2014 року.

Відповідно до умов укладеного договору оренди землі орендна плата нараховується в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі та сплачується до 01 грудня кожного року.

Відповідно з Додатком № 1 до договору оренди землі форма орендної плати - натуральна, а саме 2 500 кг зерна та 200 кг соняшника.

За умовами п. 9 договору оренди землі розмір орендної плати може бути переглянутий раз на п`ять років або у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством, погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

За положеннями п. 27 договору оренди землі договір може бути розірвано, в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором.

Позивачка зазначала, що з моменту укладення договору оренди землі змінилися умови оподаткування, зокрема, сума, що виплачується за договором оренди земельної ділянки підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах. Крім того, зросла нормативна грошова оцінка переданої в оренду земельної ділянки, яка є базою для визначення розміру орендної плати. Проте, орендна плата нараховувалася виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була дійсна на момент укладення договору.

З огляду на дане, позивачка неодноразово зверталася до відповідача стосовно перегляду умов договору щодо розміру орендної плати, а останній раз листом від 28.11.2019 року з вимогою переглянути розмір орендної плати в сторону її збільшення.

Однак, до теперішнього часу питання щодо перегляду розміру орендної плати в сторону її збільшення між сторонами не вирішено.

Оскільки розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі, однак відповідач не бажає переглянути розмір такої, чим в свою чергу порушує умови договору стосовно обов`язку переглядати розмір орендної плати внаслідок зміни умов господарювання, що передбачено п. 9 договору оренди землі, позивачка, посилаючись на ст. ст. 3, 11, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 373, 391, 610, 611, 626, 628, 638, 651 ЦК України, Закон України Про оренду землі просила припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем по справі ТОВ Лан 02.09.2014 року, право оренди відповідача за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.11.2014 року за № 7848621.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник останньої адвокат Кулінченко І.К. (ас.113-116) заявлені позовні вимоги про розірвання договору оренди землі підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ Лан адвокат Ануфрієва А.С. (ас.111-112) в судовому засіданні позовні вимоги повністю не визнала по тим обставинам, що викладені в наданому відповідачем відзиві на позовну заяву (ас.40-44), письмових поясненнях по справі (ас.171-173).

Третя особа по справі Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності та проти заявлених вимог не заперечували (ас.168).

В ході розгляду справи судом вчинені наступні процесуальні дії:

- 16.12.2019 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі (ас.15-16);

- 10.01.2020 року постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання (ас.26);

- 20.02.2020 року постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження, призначення підготовчого засідання (ас.39);

- 13.03.2020 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (ас.118-119);

- 16.03.2020 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас.130);

- 10.04.2020 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас.138-139);

- 25.05.2020 року, 25.06.2020 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас.151-152,162-163).

Суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності третьої особи по справі, проти чого присутні в судовому засіданні учасники судового процесу не заперечували.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

-в судовому засіданні встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 834472, виданого Юр`ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 01.11.2006 року позивачка по справі ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,7336 га, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області з кадастровим номером 1225982500:01:001:0102 (ас.7).

02.09.2014 року між позивачкою по справі ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Лан було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивачка передала ТОВ Лан в оренду строком на 15 років належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 1225982500:01:001:0102 (ас.8), при цьому право оренди вищевказаної земельної ділянки зареєстровано за відповідачем по справі ТОВ Лан в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.11.2014 року за індексним номером 17530997, що підтверджено копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 30105311, сформованого 28.11.2014 року (ас.9).

Згідно п.32 Договору останній набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ Про оренду землі , в редакції чинній на час укладення між сторонами договору оренди (02.09.2014 року), строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно ч.5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на дані положення законодавства, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки від 02.09.2014 року підписаний як позивачем так і директором ТОВ Лан ОСОБА_2 , при цьому право оренди належним чином зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем по справі на підставі вказаного договору, в судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони уклади договір оренди та останній набув чинності.

Жодна із сторін в ході розгляду судом справи не оспорювала укладення вказаного договору та його чинність.

Відповідно до положень статті 15 Закону України Про оренду землі як в діючій редакції, так і в редакції на час укладення спірного договору оренди землі, істотними умовами договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З умов укладеного між сторонами договору оренди землі вбачається, що орендна плата за договором нараховується в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, при цьому розрахунок з орендодавцем проводиться згідно з Додатком № 1 до договору до 1 грудня кожного року (п.8 договору) (ас.8).

Відповідно до Додатку № 1 до договору оренди земельної ділянки орендна плата встановлена в натуральній та відробітковій формі, а саме щорічний розмір плати в натуральній формі складає 2 500 кг зерна, 200 кг соняшника (ас.45).

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що розмір орендної плати переглядається раз на п`ять років або у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством, погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (ас.8).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Положеннями ст. 31 ЗУ Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Крім того, згідно ст. 32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В судовому засіданні позивачка та представник останньої пояснили, що підставами для розірвання договору оренди землі є те, що позивачку не влаштовує розмір отримуваної нею орендної плати за договором, оскільки на її думку така є дуже малою, а окрім того відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку переглянути умови договору щодо розміру орендної плати та вирішити питання про збільшення такої.

Як зазначалося вище, розмір орендної плати за вказаним договором встановлений у натуральній формі та складає 2 500 кг зерна, 200 кг соняшнику, в тому числі і у відробітковій формі (оранка, культивація огороду, послуги на поховання тощо).

Представник відповідача в судовому засіданні зазначав, що орендна плата за оспорюваним договором виплачувалась позивачці своєчасно та у належному розмірі, на підтвердження чого в матеріалах справи маються відомості про отримання позивачкою орендної плати за 2015 - 2019 роки зерном та насінням соняшника (ас.46-77).

Позивачка в судовому засіданні фактично не спростовувала та не оспорювала виплату їй відповідачем орендної плати за договором своєчасно та в розмірі, встановленому договором, однак стверджувала, що такий розмір орендної плати для неї є замалим, при цьому назвати в якому ж розмірі орендна плата повинна була їй сплачуватись за ці роки та з якого розрахунку не змогла.

З розрахунків, наведених стороною відповідача у відзиві на позов вбачається, що відповідно до відомостей сплати орендної плати позивачка:

- у 2015 році отримала 1 500 кг пшениці, 1 000 кг ячменю та 200 кг соняшника, що на дату отримання було еквівалентно грошовій сумі у розмірі 9 210, 00 грн.;

- у 2016 році позивачка отримала 1 500 кг ячменю, 1 000 кг пшениці та 200 кг соняшника, що на дату отримання було еквівалентно грошовій сумі у розмірі 8 919, 00 грн.;

- у 2017 році позивачка отримала 500 кг пшениці, 2 000 кг ячменю, 200 кг соняшнику, що на дату отримання було еквівалентно грошовій сумі в розмірі 9 855, 00 грн.;

- у 2018 році позивачка отримала 500 кг ячменю, 1 000 кг пшениці, 1 000 кг кукурудзи, 200 кг соняшника, що на дату отримання було еквівалентно грошовій сумі у розмірі 12 496, 00 грн.;

- у 2019 році позивачка отримала 2 000 кг пшениці, 500 кг кукурудзи, 200 кг соняшника, що на дату отримання було еквівалентно грошовій сумі у розмірі 10 958, 00 грн. (ас.40-44), при цьому за 2016 - 2019 роки були взяті ціни, що сформовані на підприємстві для реалізації продукції ТОВ Лан , звіти про що маються в матеріалах справи (ас.78-87), а для розрахунку за 2015 рік були взяті ринкові ціни по Дніпропетровській області щодо реалізації соняшнику та зерна, оскільки в ТОВ Лан наявні звіти про рух продукції лише за 2016 рік.

Жодних доказів на спростування вказаних доводів відповідача щодо розміру виплаченої орендної плати та порядку її нарахування стороною позивача в судовому засіданні не надано.

Зазначення позивачем в позовній заяві про те, що орендна плата виплачувалась йому без врахування того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кожного року змінюється в сторону збільшення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, договором визначено, що розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно довідки № 0400410.182-1138/121-19 від 28.11.2019 року про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (сільськогосподарські угіддя - рілля) по колишньому КСП Прогрес площею 6,7336 га (кадастровий номер 1225982500:01:001:0102), розташованої на території Новов`язівської сільської ради (ас.11), нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки, належної позивачці, за 2014 - 2018 роки становить:

- 2014 рік - 139 998, 54 грн.,

- 2015 рік - 174 850, 65 грн.,

- 2016 рік - 209 820, 78 грн.,

- 2017 рік - 209 820, 78 грн.,

- 2018 рік - 209 820, 78 грн.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:001:0102 нормативна грошова оцінка такої за 2019 рік становить 212 737, 63 грн. (ас.91).

З огляду на дане орендна плата у натуральній формі повинна бути еквівалентною грошовим коштам в розмірі:

- 2014 рік - 4 199, 95 грн. (139 998, 54 х 3%),

- 2015 рік - 5 245, 52 грн. (174 850, 65 х 3 %),

- 2016 рік - 6 294, 62 грн. (209 820, 78 х 3 %),

- 2017 рік - 6 294, 62 грн. (209 820, 78 х 3 %),

- 2018 рік - 6 294, 62 грн. (209 820, 78 х 3 %),

- 2019 рік - 6 382, 13 грн. (212 737, 63 х 3 %).

Натомість, згідно розрахунків, наданих відповідачем, що містяться у відзиві на позовну заяву, позивачка отримувала орендну плату в натуральній формі, яка в грошовому еквіваленті перевищувала вказані розміри.

Надані позивачкою відомості про нормативно-грошову оцінку її земельної ділянки відповідають відомостям, наданим з приводу даного і стороною відповідача по справі, які містяться на аркушах справи 88-91, при цьому, як вбачається з відзиву на позовну заяву розмір орендної плати за 2017, 2018 та 2019 роки розраховувся відповідачем, виходячи навіть з більшого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: 2017 рік - 216 839, 00 грн., 2018 рік - 216 839, 00 грн., 2019 рік - 216 604, 56 грн. (ас.40-44).

З огляду на дане є очевидним, що позивачці орендна плата за договором оренди сплачувалася у розмірі не меншому ніж 3 % від нормативної грошової оцінки її земельної ділянки, при цьому з урахуванням того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки змінюється кожного року в сторону її збільшення. Стороною позивача не доведено, що оподаткування орендної плати військовим збором, який в свою чергу сплачує відповідач, призвело до виплати орендної плати у меншому розмірі ніж передбачено умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивачкою суду не надано будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження сплати їй відповідачем орендної плати за оспорюваним договором у розмірі меншому, ніж передбачено таким договором або з порушенням порядку проведення розрахунків за орендною платою, наприклад без врахування зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки тощо.

Будь-яких альтернативних розрахунків розміру орендної плати, яка фактично отримувалася позивачкою за оспорюваним договором остання до суду не подавала, порядок розрахунку орендної плати, наведеної відповідачем у відзиві на позовну заяву не оспорювала та не спростовувала, зазначаючи лише про те, що орендна плата для неї є малою.

Однак, суд вимушений зауважити, що саме по собі поняття мала орендна плата не є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки така встановлена сторонами в договорі за взаємною згодою при його підписанні.

Стосовно доводів сторони позивача про розірвання договору оренди землі в зв`язку з порушенням відповідачем його умов щодо відмови переглянути розмір орендної плати в сторону її збільшення в судовому засіданні встановлено наступне:

-відповідно до п. 9 договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається раз на п`ять років або у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством, погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Відтак, з вищенаведеного вбачається, що договором передбачено дві підстави для перегляду розміру орендної плати або перегляд раз на п`ять років, або за наявності певних умов, визначених договором.

З заяви позивачки від 28.11.2019 року вбачається, що така звернулася до відповідача з вимогою переглянути розмір орендної плати в сторону збільшення, керуючись при цьому п. 9 договору оренди, відповідно до якого розмір орендної плати може бути переглянутий раз на п`ять років. Отже, фактично позивачкою було поставлене питання про перегляд умов договору щодо розміру орендної плати та зміни умов договору в цій частині в сторону збільшення орендної плати.

Згідно ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. 25 Договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди, спір розв`язується в судовому порядку (ас.8).

Зміна договору здійснюється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом (ст. 651 ЦК України).

Серед підстав для внесення змін до договору можуть бути, зокрема: зміна умови про розмір та розрахунок орендної плати. Ініціювати внесення змін може будь-яка сторона договору. Для внесення змін до основного договору сторони укладають у письмовому вигляді додаткову угоду до договору, яку після підписання надають державному реєстратору.

За загальним правилом сторона договору яка бажає змінити умови договору повинна надіслати протилежній стороні свої пропозиції ( ч.2 ст.188 ГК).

Оскільки зміни до договору вносяться шляхом укладення додаткової угоди до нього, пропозицію доцільно надсилати з описом бажаних змін, додавши до неї проект додаткової угоди з підписом ініціатора у трьох екземплярах (по одному для сторін та для держреєстратора прав). У разі погодження протилежна сторона зможе одразу підписати угоду та направити її назад або самостійно передати держреєстратору прав.

При цьому, суд зауважує, що надсилання відповідачеві про позицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання останнім вимог щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбав ляє його права звернутися до суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто, за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що заява позивачки про наміри змінити умови договору не містила конкретних пропозицій останньої щодо бажаного розміру орендної плати, яку така бажає отримувати за укладеним договором, а тому фактично відповідач і не міг розглянути питання щодо внесення змін до договору не отримавши від позивачки конкретних пропозицій, в тому числі і додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.

В судовому засіданні позивачка також не уточнила та не навела суду конкретних вимог щодо розміру орендної плати, яку вона бажає отримувати за оспорюваним договором, зазначаючи лише, що теперішня орендна плата є для неї малою , тобто позивачка сама не знає яку ж орендну плату вона бажає отримувати за оспорюваним договором в теперішній час.

З огляду на дане суд приходить до висновку, що саме позивачка фактично не бажає змінювати умови договору, а бажає його розірвати з підстав на її думку малої орендної плати, а відтак, доводи останньої щодо небажання відповідача переглянути розмір такої в сторону збільшення, що в свою чергу розцінюється стороною позивача як не виконання відповідачем умов договору, суд оцінює досить критично та вважає, що змінювати такі умови не бажає саме позивачка, не надаючи відповідачу конкретних пропозицій щодо бажаного розміру орендної плати, створюючи таким чином штучні умови для розірвання договору. Однак, умови договору можливо змінити лише за згодою сторін, для чого позивачка мала би визначитися зі своєю позицією в цьому питанні (щодо розміру бажаної орендної плати), для можливості перегляду такої.

Стверджуючи, що відповідач уникає будь-яких пропозицій щодо перегляду орендної плати в сторону її збільшення позивачка належним способом захисту своїх прав мала би обрати звернення до суду з позовом про зобов`язання відповідача переглянути розмір орендної плати, а не про розірвання договору оренди землі.

З огляду на дане суд не вбачає правових підстав для розірвання договору оренди землі з підстав на які посилається позивачка, оскільки в судовому засіданні наданими сторонами доказам не встановлено, що позивачка за укладеним договором отримує оренду плату у меншому розмірі ніж визначено сторонами у договорі при його укладені, при цьому позивачкою також не доведено, що саме з вини відповідача до теперішнього часу не переглянутий розмір орендної плати за договором (відповідач уникає перегляду умов договору ), оскільки саме позивачка дотепер не визначилася з конкретним розміром бажаної орендної плати ( не назвала такий і в судовому засіданні), хоча саме остання є ініціатором перегляду умов договору, а окрім того, відмова будь-якої сторони договору змінити його умови є підставою для звернення до суду з позовом про зобов`язання переглянути умови такого, а не для його безумовного розірвання.

Доводи представника позивача щодо необхідності перегляду умов договору у зв`язку зі зміною товариством умов господарювання суд до уваги не приймає, оскільки стороною позивача в судовому засіданні не наведено жодних доказів, що у ТОВ Лан дійсно змінилися умови господарювання, а окрім того , суд враховує, що з заявою про необхідність змінити розмір орендної плати в сторону її збільшення позивачка зверталася до відповідача не в зв`язку з тим що змінилися умови господарювання, а у зв`язку з тим, що договором передбачена можливість перегляду такої кожні п`ять років.

Окрім того, суд не приймає до уваги і посилання представника позивача про можливість розірвання договору оренди на підставі п. 7 оспорюваного договору в односторонньому порядку, відповідно до положень якого орендар дає згоду на розірвання договору через кожні п`ять років, якщо в орендодавця виникла для цього потреба або бажання, але орендодавець повинен попередити орендаря не пізніше, як за сто днів про свій намір. Так, вищевказаний п. 7 не був підставою заявлених позовних вимог, наведених в позовній заяві, оскільки в позові сторона позивача прохала розірвати договір зовсім з інших підстав (не в односторонньому порядку та не на підставі п.7 Договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України змінити підстави позову можливо лише до закінчення підготовчого засідання шляхом подання письмової заяви, що стороною позивача зроблено не було, а тому змінювати підстави позову в судовому засіданні останній не має права.

Приймаючи до уваги вищевикладене, те, що в судовому засіданні стороною позивача не доведено істотного порушення відповідачем умов договору чи його невиконання, суд вважає позовні вимоги не обгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Оскільки, позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для відшкодування судових витрат по справі позивачеві не вбачається.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан Юр`ївського району Дніпропетровської області про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач : ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю Лан , місце знаходження - 51323, вул. Центральна, буд. 9, с. Новов`язівське Юр`ївського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 30155244;

- третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, місце знаходження - 512300, вул. Центральна, 67 , смт. Юр`ївка Юр`ївського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20281596.

Повне судове рішення буде складено 05 серпня 2020 року.

Суддя С. О. Маренич