ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/622/21 Справа № 198/978/19 Суддя у 1-й інстанції - Маренич С. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справиапеляційну скаргу
ОСОБА_1 ,
на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан , третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан , третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання (а.с. 2-4).
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 834472, виданого 01.11.2006 року Юр`ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:001:0102, площею 6,7336 га, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 02.09.2014 року між позивачкою та ТОВ Лан було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, відповідно до якого позивачка передала відповідачу в оренду належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,7336 га, при цьому право оренди відповідача вказаної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на не рухоме майно 26.11.2014 року. Відповідно до умов укладеного договору оренди землі орендна плата нараховується в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі та сплачується до 01 грудня кожного року. Відповідно з Додатком № 1 до договору оренди землі форма орендної плати - натуральна, а саме 2 500 кг зерна та 200 кг соняшника. За умовами п. 9 договору оренди землі розмір орендної плати може бути переглянутий раз на п`ять років або у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством, погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом. За положеннями п. 27 договору оренди землі договір може бути розірвано, в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором. Позивачка зазначала, що з моменту укладення договору оренди землі змінилися умови оподаткування, зокрема, сума, що виплачується за договором оренди земельної ділянки підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах. Крім того, зросла нормативна грошова оцінка переданої в оренду земельної ділянки, яка є базою для визначення розміру орендної плати. Проте, орендна плата нараховувалася виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була дійсна на момент укладення договору. З огляду на дане, позивачка неодноразово зверталася до відповідача стосовно перегляду умов договору щодо розміру орендної плати, а останній раз листом від 28.11.2019 року з вимогою переглянути розмір орендної плати в сторону її збільшення. Однак, до теперішнього часу питання щодо перегляду розміру орендної плати в сторону її збільшення між сторонами не вирішено. Оскільки розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі, однак відповідач не бажає переглянути розмір такої, чим в свою чергу порушує умови договору стосовно обов`язку переглядати розмір орендної плати внаслідок зміни умов господарювання, що передбачено п. 9 договору оренди землі, позивачка, посилаючись на ст. ст. 3, 11, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 373, 391, 610, 611, 626, 628, 638, 651 ЦК України, Закон України Про оренду землі просила припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем по справі ТОВ Лан 02.09.2014 року, право оренди відповідача за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.11.2014 року за № 7848621.
Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року у задоволеннізаявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовленов повному обсязі (а.с. 181-194).
Не погоджуючись з вказаним рішенням суд, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд надав невірну оцінку фактичним обставинам справи, а також допустив порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права (а.с. 199-203).
ТОВ «Лан» скористалось своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України та подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості .
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 834472, виданого Юр`ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 01.11.2006 року позивачка по справі ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,7336 га, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області з кадастровим номером 1225982500:01:001:0102 (а.с. 7).
02.09.2014 року між позивачкою по справі ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Лан було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивачка передала ТОВ Лан в оренду строком на 15 років належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 1225982500:01:001:0102 (а.с. 8), при цьому право оренди вищевказаної земельної ділянки зареєстровано за відповідачем по справі ТОВ Лан в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.11.2014 року за індексним номером 17530997, що підтверджено копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 30105311, сформованого 28.11.2014 року (а.с. 9).
З умов укладеного між сторонами договору оренди землі вбачається, що орендна плата за договором нараховується в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, при цьому розрахунок з орендодавцем проводиться згідно з Додатком № 1 до договору до 1 грудня кожного року (п. 8 договору) (а.с. 8).
Відповідно до Додатку № 1 до договору оренди земельної ділянки орендна плата встановлена в натуральній та відробітковій формі, а саме щорічний розмір плати в натуральній формі складає 2 500 кг зерна, 200 кг соняшника (а.с. 45).
Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що розмір орендної плати переглядається раз на п`ять років або у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством, погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (а.с. 8).
З заяви позивачки від 28.11.2019 року вбачається, що така звернулася до відповідача з вимогою переглянути розмір орендної плати в сторону збільшення, керуючись при цьому п. 9 договору оренди, відповідно до якого розмір орендної плати може бути переглянутий раз на п`ять років. Отже, фактично позивачкою було поставлене питання про перегляд умов договору щодо розміру орендної плати та зміни умов договору в цій частині в сторону збільшення орендної плати.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами у справі).
Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Пунктом 9 договору оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається раз на 5 років або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 27 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення. Пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
Відповідно до пункту 28 договору оренди розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Тобто, умови договору оренди землі не зобов`язують сторони вносити зміни до договору, зокрема, збільшувати чи зменшувати розмір орендної плати, а лише зобов`язують за певних обставин переглянути умови договору.
Зазначені обставини щодо підвищення цін, тарифів, зокрема внаслідок інфляції, як підстава для перегляду умов договорів стосуються обох сторін договору, а не лише позивача.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, вимога про перегляд розміру орендної плати була заявлена ОСОБА_1 28 листопада 2019 року, однак, дана заява взагалі не містить конкретної пропозиції щодо бажаного розміру орендної плати, яку вона бажає отримувати за спірним договором.
У свою чергу, відповідач на звернення позивача щодо перегляду розміру орендної плати в сторону збільшення надіслав останній проект нового договору, який її не влаштовує, що позивач не заперечує в своїй апеляційній скарзі.
Пунктом 25 договорів оренди передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі невиконання згоди спір розв`язується у судовому порядку.
Разом з тим, за відсутності згоди щодо зміни умов договору щодо орендної плати позивач до суду з позовом про внесення відповідних змін не зверталась, а тому колегія суддів вважає, що належним способом захисту в даних правовідносинах було б визначення розміру орендної плати в судовому порядку, а не припинення дії договору.
Судом встановлено, що відповідач повністю виконує свої зобов`язання орендаря за оспорюваним договором оренди землі, навіть в більшому розмірі.
Судом також встановлено, що обома сторонами спірних правочинів у передбаченому законом та договором оренди землі порядку були висловлені пропозиції щодо змін умов договорів оренди землі, однак згоди з цього питання сторони не досягли.
Установивши, що відповідач дотримувався умов договору оренди, не порушував строків виплати орендної плати, орендна плата нараховувалася і виплачувалася відповідачем у розмірі, більшому ніж навіть передбачено договором оренди, а також враховуючи принцип рівності сторін, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Крім того, колегія суддів хоче зауважити, що нормами чинного законодавством та зазначеним вище договором оренди землі не визначено підставою для розірвання договору оренди відсутність взаємної згоди сторін щодо змін умов договору оренди.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 546/314/17 (провадження № 61-37337св18).
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що умови укладеного між сторонами договору передбачали можливість зміни розміру орендної плати, за наявності на те визначених договором підстав, які на думку позивача настали, не можуть бути прийнятті колегією суддів до уваги, оскільки недосягнення сторонами договору згоди щодо зміни розміру орендної плати за умовами спірного правочину не може бути підставою для його розірвання, а підлягає вирішенню в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції яким надана належна оцінка, а тому додаткового правового аналізу не потребують.
Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л.Демченко
М.О. Макаров
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2021 |
Оприлюднено | 18.02.2021 |
Номер документу | 94946130 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Куценко Т. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні