Рішення

від 22.07.2020 по справі 440/2677/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/2677/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пуленко М.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Пустяк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення від 2.08.2019 №198;

зобов`язати відповідача здійснити повернення та виплату ОСОБА_1 утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії на підставі рішення від 2.08.2019 №198, визнавши їх безнадійною заборгованістю.

Позов обґрунтований доводами про те, що у спірних відносинах відсутні зловживання з боку пенсіонера як передумова виникнення переплати суми пенсії, а тому відсутні підстави для утримання з позивача суми такої переплати.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 181-183/ зазначив, що позивач, отримуючи з 4.10.2010 пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", своєчасно не повідомив пенсійний орган про працевлаштування та отримання доходів, внаслідок чого за період з 19.11.2013 по 31.05.2019 виникла переплата у розмірі 28211,09 грн.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

У судовому засіданні 22.07.2020 позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 22.07.2020 не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином,причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

А відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Обставини справи

Позивач з 4.10.2010 перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як отримував пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що сторони не заперечують.

У ході звірки індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пенсійним органом виявлено факт відображення у Реєстрі інформації про отримання позивачем доходів від Приватного підприємства "Автосвіт Компані" (код ЄДРПОУ 38561163) у листопаді 2013 року та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава-2009" (код ЄДРПОУ 36396447) за період з липня 2015 року по квітень 2017 року /а.с. 218-219/.

На цій підставі, рішенням від 2.08.2019 №198 пенсійний орган вирішив утримати з ОСОБА_1 суму переплати пенсії у розмірі 28211,09 грн за період з 19.11.2013 по 31.05.2019 /а.с. 206/.

Позивач упродовж вересня 2019 року - січня 2020 року неодноразово звертався до пенсійного органу з приводу правомірності утримання коштів з його пенсії, відповідь на які надана листами від 30.09.2019 вих.№4897/Р-02, від 21.12.2019 вих.№6385/Р-02, від 21.01.2020 вих.№123/Р-02 /а.с. 14-17/.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу від 2.08.2019 №198 щодо утримання коштів переплати пенсії, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 16 Закону України від 9.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

У силу положень абзацу першого частини першої статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Відповідно до абзацу четвертого частини п`ятої цієї статті, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

У абзаці другому пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7.07.2014 №13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

За змістом частини першої статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Так само, згідно зі статтею 102 Закону України від 5.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

А відповідно до частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ, суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім того, як визначено частиною другою статті 73 названого Кодексу, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з предмета цього спору, суд, надаючи правову оцінку спірному рішенню пенсійного органу, перевіряє відповідність такого рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України, а саме - чи прийнято таке рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, мотивуючи рішення про утримання з позивача надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 28211,09 грн, відповідач виходив з того, що переплата пенсії виникла з огляду на наявність зловживань з боку пенсіонера, а саме - з огляду на невиконання ним обов`язку щодо повідомлення пенсійного органу про працевлаштування та отримання доходу, що, у свою чергу, мало вплив на визначення розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 .

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить з того, що в силу зазначених вище положень статті 50 Закону №1058-IV та статті 103 Закону №1788-ХІІ обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Зловживання правом - особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Отже, зловживання своїми правами полягає у недобросовісному їх здійсненні.

Суд враховує, що факт працевлаштування ОСОБА_1 після призначення йому пенсії відповідачем встановлено на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), у якому відображено отримання позивачем доходу у листопаді 2013 року від Приватного підприємства "Автосвіт Компані" (код ЄДРПОУ 38561163), а за період з липня 2015 року по квітень 2017 року - від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава-2009" (код ЄДРПОУ 36396447) /а.с. 218-219/.

Інші відомості про працевлаштування позивача та отримання ним доходу у вищезгадані періоди пенсійним органом не здобуті.

Натомість позивач факт свого працевлаштування заперечує та звертає увагу на те, що такі відомості не підтверджені належними і допустимими доказами.

Надаючи оцінку позиції сторін, суд враховує такі обставини.

Суд звертає увагу на те, що відомості про отримані доходи до реєстру застрахованих осіб вносяться органами Пенсійного фонду на підставі даних, отриманих від роботодавців; застраховані особи не беруть участі у наповненні Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На цій підставі, суд оцінює надані відповідачем відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у сукупності з іншими зібраними у справі письмовими доказами.

Так, судом витребувано від податкової інспекції копії податкових розрахунків за формою 1-ДФ, поданих ПП "Автосвіт Компані" за IV квартал 2013 року та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" за ІІІ квартал 2015 року - ІІ квартал 2017 року, а також повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу; відомості про отриманні ОСОБА_1 у листопаді 2013 року та за період з липня 2015 року по квітень 2017 року доходи.

На виконання вимог ухвали суду Головне управління ДПС у Полтавській області у листі від 9.06.2020 вих.№305 зазначило, що повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу до ДПІ у м. Полтаві ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" за спірні періоди не подавалися /а.с. 53/. До листа додані копії податкових розрахунків за формою 1-ДФ, у яких ТОВ "Люкс-Полтава 2009" відображено виплату доходу працівнику з податковим номером НОМЕР_2 /а.с. 60-127/, що відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 8/. У свою чергу, податковий розрахунок ПП "Автосвіт Компані" містить відомості про виплату доходу працівнику з податковим номером НОМЕР_3 /а.с. 58/, тобто у податковому номері пропущено одну цифру.

Оцінюючи відомості з податкових розрахунків форми 1-ДФ суд враховує, що позивач відношення до заповнення цих розрахунків не мав, оскільки їх складено та подано до податкової інспекції роботодавцями.

Суд звертає увагу на те, що наведені вище положення статті 50 Закону №1058-IV та статті 102 Закону №1788-ХІІ зобов`язують пенсіонера повідомляти пенсійний орган саме про факт працевлаштування, однак, як на момент прийняття відповідачем спірного рішення, так і під час розгляду справи у суді відповідачем не встановлено та не надано суду належних і допустимих доказів саме працевлаштування ОСОБА_1 у період одержання пенсійних виплат.

Суд враховує, що надана позивачем разом з позовною заявою, а також наявна у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 копія трудової книжки серії НОМЕР_1 не містить записів про прийняття позивача на роботу у зазначені вище періоди на ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" /а.с. 10-12, 213-214/.

Про прийняття позивача на роботу ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" компетентний орган не повідомили.

Матеріали справи не містять доказів написання позивачем заяв про працевлаштування.

При цьому варто зазначити, що суд ухвалою від 29.05.2020 витребував від ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" докази працевлаштування ОСОБА_1 (належним чином засвідчені копії наказів про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи, виплату заробітної плати, сплату податків та обов`язкових платежів до бюджету).

Копію ухвали суду надіслано на адресу реєстрації третіх осіб, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення ТОВ "Люкс-Полтава 2009" вручене 4.06.2020, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603932874560 /а.с. 52/. Поштове відправлення ПП "Автосвіт Компані" повернулось до суду з огляду на відсутність адресата /а.с. 172/.

Вимоги ухвали суду від 29.05.2020 третіми особами не виконані, витребувані докази не надані.

Суд також враховує, що відповідач листами від 30.09.2019 вих.№353/02.16-09 та від 23.10.2019 вих.№403/02.16-09 звертався до ТОВ "Люкс-Полтава 2009" та ПП "Автосвіт Компані" з приводу надання довідки про період роботи позивача на цих підприємствах. Однак, відповіді на дані звернення суду не надані.

Поряд з цим, представником позивача до матеріалів справи надані копії звернень ОСОБА_1 до управління Держпраці у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" вимог законодавства про працю /а.с. 237-239/.

Зі змісту листа управління Держпраці у Полтавській області від 23.06.2020 вих.№10-11/4702 судом встановлено, що інспектором праці складено акт інспекційного відвідування ТОВ "Люкс-Полтава 2009" від 17.06.2020 №ПЛ15911/783/АВ, у якому відображено факт втрати відомостей про виплату заробітної плати ОСОБА_1 /а.с. 241, 247-255/.

Водночас управлінням Держпраці у Полтавській області зазначено про неможливість проведення інспекційного відвідування ПП "Автосвіт Компані" з огляду на відсутність підприємства за адресою реєстрації, про що складено акт від 9.06.2020 №ПЛ15856/783/НП /а.с. 245-246/.

Зважаючи на встановлені вище та підтверджені зібраними у справі письмовими доказами фактичні обставини справи, суд звертає увагу на те, що особою, відповідальною за наповнення даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування є страхувальник (роботодавець), а внесення та перевірку даних про застрахованих осіб до Реєстру здійснює пенсійний орган.

З урахуванням наведеного, покладення на застраховану особу (позивача) відповідальності за несвоєчасне виявлення пенсійним органом інформації про отримання такою особою доходу не відповідає принципам соціальної справедливості та верховенства права.

При цьому суд виходить з таких міркувань.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом, що їх видав, конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень є можливим лише у разі достатнього та належного обґрунтування таким суб`єктом підстав та умов, що передували ухваленню рішення.

Невиконання відповідним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд зауважує, що оспорюване у цій справі рішення пенсійного органу від 2.08.2019 №198 не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, адже прийняте без урахування усіх фактичних обставин справи.

Так, спірне рішення прийняте пенсійним органом виключно на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, до ведення якого позивач відношення не має. Будь які інші фактичні дані пенсійним органом не встановлювались та не перевірялись, пояснення від пенсіонера не відбирались.

При цьому суд звертає увагу на непослідовність відповідача у своїх рішеннях, адже стверджуючи про отримання ОСОБА_1 доходу від ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009", як передумови для здіснення відрахувань з пенсії позивача, пенсійний орган одночасно відмовляє ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням таких доходів, мотивуючи свою відмову посиланням на відсутність доказів працевлаштування позивача у зазначених підприємствах, що підтверджено копією рішення від 21.10.2019 №304 /а.с. 208/.

До того ж, навіть в разі урахування даних реєстру застрахованих осіб варто звернути увагу на те, що у цьому Реєстрі відображено інформацію про отримання позивачем доходу за спільний період загалом у розмірі 27173,40 грн (з урахуванням податків та зборів), тоді як спірним рішенням вирішено стягнути з позивача суму переплати пенсії загалом у розмірі 28211,09 грн.

Тобто, розрахована пенсійним органом сума переплати перевищує суму доходу, на отриманні якого ОСОБА_1 наполягає пенсійний орган.

Окрім того, суд зауважує, що отримання позивачем доходу у реєстрі застрахованих осіб відображено у листопаді 2013 року та за період з липня 2015 року по квітень 2017 року, тоді як перерахунок пенсійної виплати шляхом її зменшення відповідачем здійснено за період з 19.11.2013 по 31.05.2019.

Розрахунок суми переплати пенсії у спірному рішенні не наведений, що так само свідчить про необґрунтованість цього рішення.

Водночас зі змісту наведеного у листі ГУПФ України в Полтавській області від 30.09.2019 вих.№4897/Р-02 розрахунку переплати пенсії судом встановлено, що відповідач, врахувавши отримання позивачем у листопаді 2013 року доходу у розмірі 272,73 грн за сім робочих днів, розрахував переплату пенсії таким чином, що з листопада 2013 року по квітень 2014 року з пенсійної виплати ОСОБА_1 щомісячно відраховано по 307,54 грн, у травні 2014 року - 336,01 грн, у червні 2014 року - 368,28 грн, з липня по жовтень 2014 року - по 406,24 грн щомісячно, у листопаді 2014 року - 490,69 грн, а з грудня 2014 року по серпень 2015 року - по 486,90 грн щомісячно /а.с. 14 - зворот/.

Наведений розрахунок не витримує жодної критики, адже з нього не лише позивачу, а й суду не зрозуміло, яким чином виплата позивачу доходу у розмірі 272,73 грн могла призвести до виникнення переплати пенсії загалом у розмірі 9053,23 грн.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що в силу положень частини четвертої статті 47 Закону №1058-IV підставою для перерахунку пенсії по інвалідності є працевлаштування пенсіонера, чого пенсійним органом встановлено не було. Навпаки, у рішенні від 21.10.2019 №304 відповідач заперечує факт працевлаштування позивача у ПП "Автосвіт Компані" /а.с. 208/.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відрахування з пенсії позивача переплати у визначеному відповідачем розмірі.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення з цим позовом суд визнає безпідставними, адже матеріали справи не містять доказів вручення позивачу спірного рішення. Натомість, копію відповідного рішення отримано представником позивача лише 21.02.2020, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями адвокатського запиту, листа ГУПФ України в Полтавській області та поштового конверта /а.с. 226-228/.

Рішення пенсійного органу від 2.08.2019 №198 прийняте без повного та всебічного встановлення фактичних обставин, а тому його належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 в цій частині - задовольнити.

Окрім того, належним способом захисту порушеного права позивача суд визнає зобов`язання пенсійного органу здійснити виплату ОСОБА_1 утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії на підставі рішення від 2.08.2019 №198.

Визнання таких пенсійних виплат безнадійною заборгованістю законом не передбачено, рішення про стягнення з позивача переплати судом визнано протиправним та скасовано, а тому в цій частині позовних вимог позивачу належить відмовити.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є особою з інвалідністю другої групи /а.с. 9/.

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 2 серпня 2019 року №198.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії на підставі рішення від 2 серпня 2019 року №198.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 27 липня 2020 року.

Суддя О.О. Кукоба