Постанова

від 10.12.2020 по справі 440/2677/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 р.Справа № 440/2677/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 27.07.20 року по справі № 440/2677/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області треті особи Приватне підприємство "Автосвіт Компані" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава 2009"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, треті особи - приватне підприємство "Автосвіт Компані", товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава 2009", в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про утримання надміру виплачених пенсій від 02.08.2019 №198, у відповідності до якого з вересня 2019 року відбувається утримання переплати пенсії - по 20% пенсії з ОСОБА_1 в сумі 28211,09 грн., яка утворилася за період з 19.11.2013 р. по 31.05.2019 р.;

- зобов`язати відповідача здійснити повернення та виплату ОСОБА_1 утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії на підставі рішення від 02.08.2019 №198, визнавши їх безнадійною заборгованістю.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 440/2677/20 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 2 серпня 2019 року №198.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії на підставі рішення від 2 серпня 2019 року №198.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що позивач, отримуючи з 04.10.2010 р. пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", своєчасно не повідомив пенсійний орган про працевлаштування та отримання доходів, внаслідок чого за період з 19.11.2013 р. по 31.05.2019 р. виникла переплата у розмірі 28211,09 грн, у зв`язку з чим відсутні підстави для повернення та виплати ОСОБА_1 , утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії та скасування рішення від 02.08.2019 р. №198. Крім того, вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 440/2677/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 04.10.2010 р. перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У ході звірки індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пенсійним органом виявлено факт відображення у Реєстрі інформації про отримання позивачем доходів від приватного підприємства "Автосвіт Компані" у листопаді 2013 року та від товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава-2009" за період з липня 2015 року по квітень 2017 року (а.с. 218-219).

На цій підставі, рішенням від 02.08.2019 р. №198 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вирішило утримати з ОСОБА_1 суму переплати пенсії у розмірі 28211,09 грн за період з 19.11.2013 р. по 31.05.2019 р. (а.с. 206).

Позивач упродовж вересня 2019 року - січня 2020 року неодноразово звертався до пенсійного органу з приводу правомірності утримання коштів з його пенсії, відповідь на які надана листами від 30.09.2019 р. вих. №4897/Р-02, від 21.12.2019 р. вих. №6385/Р-02, від 21.01.2020 р. вих.№123/Р-02 (а.с. 14-17).

Позивач не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.08.2019 р. №198 щодо утримання коштів переплати пенсії, звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.08.2019 №198 прийнято без повного та всебічного встановлення фактичних обставин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п 3 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

У відповідності до абз. 4 ч. 5 ст. 21 Закону №1058-IV персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 2 п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7.07.2014 №13-1), у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Так само, згідно зі статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ) пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону №1788-ХІІ, суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Колегія суддів встановила, що приймаючи рішення про утримання з позивача надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 28211,09 грн, пенсійний орган виходив з того, що переплата пенсії виникла з огляду на наявність зловживань з боку пенсіонера, а саме - з огляду на невиконання ним обов`язку щодо повідомлення пенсійного органу про працевлаштування та отримання доходу, що, у свою чергу, мало вплив на визначення розміру пенсійних виплат позивачу.

Факт працевлаштування ОСОБА_1 після призначення йому пенсії відповідачем встановлено на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), у якому відображено отримання позивачем доходу у листопаді 2013 року від приватного підприємства "Автосвіт Компані" (код ЄДРПОУ 38561163), а за період з липня 2015 року по квітень 2017 року - від товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава-2009" (код ЄДРПОУ 36396447) (а.с.218-219). Інших відомостей про працевлаштування позивача та отримання ним доходу у вищевказані періоди відповідачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що відомості про отримані доходи до реєстру застрахованих осіб вносяться органами Пенсійного фонду на підставі даних, отриманих від роботодавців; застраховані особи не беруть участі у наповненні Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.06.2020 р. вих.№305 встановлено, що до ДПІ у м. Полтаві не подавалися повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" за спірні періоди (а.с. 53). До листа додані копії податкових розрахунків за формою 1-ДФ, у яких ТОВ "Люкс-Полтава 2009" відображено виплату доходу працівнику з податковим номером 2181000171 (а.с. 60-127), що відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 (а.с.8). Податковий розрахунок ПП "Автосвіт Компані" містить відомості про виплату доходу працівнику з податковим номером 218100017 (а.с. 58), тобто у податковому номері пропущено одну цифру.

Колегія суддів встановила, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 не міститься записів про прийняття позивача на роботу у зазначені вище періоди на ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" (а.с. 10-12, 213-214).

З матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до Управління Держпраці у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава 2009" вимог законодавства про працю (а.с. 237-239).

Зі змісту листа Управління Держпраці у Полтавській області від 23.06.2020 р. вих.№10-11/4702 встановлено, що інспектором праці складено акт інспекційного відвідування ТОВ "Люкс-Полтава 2009" від 17.06.2020 №ПЛ15911/783/АВ, у якому відображено факт втрати відомостей про виплату заробітної плати ОСОБА_1 (а.с. 241, 247-255). Водночас управлінням Держпраці у Полтавській області зазначено про неможливість проведення інспекційного відвідування ПП "Автосвіт Компані" з огляду на відсутність підприємства за адресою реєстрації, про що складено акт від 09.06.2020 р. №ПЛ15856/783/НП (а.с. 245-246).

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт зловживань з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії. Факт перебування позивача в трудових відносинах з ПП "Автосвіт Компані" та з ТОВ "Люкс-Полтава 2009" не перевірено відповідачем та на момент прийняття відповідачем спірного рішення, так і під час розгляду справи відповідачем не встановлено та не надано суду належних і допустимих доказів саме працевлаштування ОСОБА_1 у період одержання пенсійних виплат.

Механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання, а тому колегія суддів вважає, що для прийняття рішення органом пенсійного фонду щодо стягнення із пенсіонера наміру нарахованої пенсії, відповідач зобов`язаний був здійснити перевірку достовірності відомостей, які подані у складі звітності ПП "Автосвіт Компані" та з ТОВ "Люкс-Полтава 2009".

Відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, покладено на роботодавця (страхувальника).

З урахуванням наведеного, покладення на застраховану особу (позивача) відповідальності за несвоєчасне виявлення пенсійним органом інформації про отримання такою особою доходу не відповідає принципам соціальної справедливості та верховенства права.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом, що їх видав, конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень є можливим лише у разі достатнього та належного обґрунтування таким суб`єктом підстав та умов, що передували ухваленню рішення.

Невиконання відповідним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що спірне рішення прийняте пенсійним органом виключно на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Будь-які інші фактичні дані пенсійним органом не встановлювались та не перевірялись, пояснення від пенсіонера не відбирались.

В силу ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення пенсійного органу від 02.08.2019 р. №198 не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, адже прийняте без урахування усіх фактичних обставин справи.

Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення позивачу спірного рішення. Між тим, копію рішення від 02.08.2019 р. №198 отримано представником позивача лише 21.02.2020 р. разом з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.02.2020 р. №1600-0603-8/4544, про що свідчить залучений до матеріалів справи копія адвокатського запиту, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.02.2020 р. №1600-0603-8/4544 та поштовий конверт (а.с. 226-228).

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 440/2677/20 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі № 440/2677/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко

Повний текст постанови складено 21.12.2020 року