Рішення

від 27.07.2020 по справі 460/1278/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2020 року м. Рівне №460/1278/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.П. Зозулі за участю секретаря судового засідання Н.З. Минько та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сав`як Василь Васильович ,

відповідача: представник Федченко Олександр Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 доПоліської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000239/2 від 06.02.2019 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00241.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було придбано та за його дорученням ввезено до України автомобіль марки BMW модель 520 d , бувшого у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 р .в. Пояснив, що цей транспортний засіб мав пошкодження, а тому його ціна була нижча ніж за аналогічний автомобіль без пошкоджень. Покликаючись на положення Митного кодексу України зазначив, що митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є фактично сплачена ціна такого товару, яку він вказав у поданій ним декларації. Наголосив, що всупереч визначеній декларантом митній вартості товару згідно з наданими до декларації достатніми для її підтвердження документами, відповідачем безпідставно скориговано таку вартість та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації. З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.06.2019 позовна заява була залишена без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.06.2019 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач, у строк встановлений судом, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення у системі управління ризиками Інспектор згенеровано обов`язкові до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням, що заявлена декларантом вартість транспортного засобу нижча за наявну цінову інформацію із зовнішніх джерел. Окрім того відповідач вказав, що даний автомобіль не належав продавцю і декларантом не надано документів щодо оплати транспортного засобу. Ці обставини, на думку відповідача, свідчать про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно вартості імпортованого автомобіля. Тому, митним органом було направлено декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів на підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості автомобіля. Однак, останнім було відмовлено у наданні додаткових документів, а тому у відповідача були достатні підстави вважати, що декларантом подані неточні та неповні відомості щодо числових значень складових митної вартості транспортного засобу. Таким чином, як зазначає відповідач, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач звертає увагу, що митні органи мають виключну компетенцію щодо перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару та щодо витребування додаткових документів з метою перевірки заявленої митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Тому стверджує, що дії відповідача при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості автомобіля є правомірними, обґрунтованими, здійснені в межах наданої компетенції і не порушують прав позивача. З таких підстав просив відмовити в позові повністю.

Позивач подала відповідь на відзив суть якої зводилась до аргументів вже викладених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 31.07.2019 закрито підготовче засідання і призначено розгляд справи по суті на 23 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 23.09.2019 провадження у справі зупинено у зв`язку з наданням сторонам часу для примирення.

Ухвалою суду від 27.05.2020 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 24.06.2020 проведено заміну відповідача - Рівненська митниця ДФС, її правонаступником - Поліська митниця та відкладено розгляд справи до 27 липня 2020 року.

В судовому засіданні 27.07.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

19.12.2018 ОСОБА_3 придбала у юридичної особи AUTOHANDEL DIDIER NV легковий автомобіль марки BMW модель 520d , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, що підтверджується рахунком фактурою (інвойсом) №20180559.

04.02.2019 декларантом позивача оформлено та подано відповідачу митну декларацію №UA204010/2019/000864 для митного оформлення в режимі імпорт вказаного легкового автомобіля марки BMW модель 520 d , бувшого у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 р .в., загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання на дорогах загального користування, номер двигуна (тип) - № 47, двигун - дизельний, робочий об`єм -1995 см. куб., тип кузова -Комбі (хетчбек), колісна формула - 4Х2, вартість 10800 євро, за методом визначення митної вартості - 6 (резервний) (а.с.17). Також вказано, що одержувачем вантажу згідно цієї декларації є ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_2 від 02.04.2002 виданий Рівненським МВ УМВСУ, а особою відповідальною за фінансове врегулювання ОСОБА_5 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий 17.06.2014 Кіцманським РВ УМВС України. При цьому, у графі 43 цієї МД вказано шостий метод визначення митної вартості товару, а згідно із графою 45 вказаної МД ціну товару заявлено у розмірі 34788,91 грн., що по офіційному курсу євро по відношенню до гривні становить 11000,00 євро.

Для митного оформлення відповідачу разом з митною декларацією були подані такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №20180559 від 19.12.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209060/2019/04096 від 28.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 26.02.2014, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.02.2019, висновок про якісні характеристики товарів №04/02/05 від 04.02.2019, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, внутрішній договір (контракт) доручення ННК 371273, договір про надання послуг митного брокера від 28.01.2019, платіжні доручення, що підтверджують сплату митних та інших платежів (зокрема, транспортування): №0.0.1252600611.1 від 28.01.2019, QSO4991901 від 21.12.2018, QS22913201 від 04.02.2019, копія митної декларації країни відправлення MRN 18BEE0000058486825 від 20.12.2018, а також інші документи ( витяг з сайту, фотографії від 17.07.2018)(а. с. 11-19).

Імпортований автомобіль марки BMW модель 520d , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення мав певні пошкодження, що відображено у акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.01.2019 та Протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 30.01.2019.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи викликають сумнів щодо достовірності заявленої митної вартості у зв`язку зі спрацюванням системи управління ризиками імплементованої у АСМО Інспектор . Враховуючи цю обставину, митний орган 04.02.2019 направив позивачу запит, яким зобов`язав його надати додаткові документи: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які підтверджують заявлені декларантом відомості щодо числового значення витрат, пов`язаних із транспортуванням у міжнародному сполученні імпортованого транспортного засобу (а. с. 20).

У відповідь на вказаний запит митниці декларантом позивача листом від 05.02.2019 № 018 повідомлено, що надаються додаткові документи, а саме: чек, що містить відомості про вартість імпортованого транспортного засобу, довідку про витрати, пов`язані з транспортуванням. Крім цього зазначено, що висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією буде надаватися пізніше. Просив прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів передбачених ст. 53 МК України (а.с.21).

06.02.2019 Рівненською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000239/2 по митній декларації UA204010/2019/000864, за яким митну вартість легкового автомобіля марки BMW модель 520d , бувшого у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення , яким відкориговано митну вартість автомобіля з 10800 євро до 18150 євро (а.с.53).

Числове значення митної вартості транспортного засобу з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 574018,34 грн.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються та за рівнем визначеним декларантом, оскільки ним не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зокрема, вказано, що орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Так, згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 18150 євро, що перевищує заявлену митну вартість.

З огляду на такі обставини відповідачем було скориговано митну вартість на підставі наявних у нього відомостей згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 із застосуванням другорядного (резервного) методу.

При цьому, у зазначеному рішенні митним органом вказано про неможливість застосування інших другорядних методів визначення митної вартості (статті 58-63 Митного кодексу України) у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (статті 62, 63 Митного кодексу України).Також зазначено, що для визначення митної вартості оцінюваного товару використовується найменша вартість із альтернативних згідно з інформацією, наявною у митниці.

Крім того, Рівненською митницею ДФС винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00241, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA204010/2019/000864 від 04.02.2019 (а.с.54). Причиною відмови зазначено наступне: "Митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Для можливості проведення митного оформлення вказано на проведення декларування, здійснивши коригування митної вартості відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000239/2 від 06.02.2019.

Відповідно до звіту № 97-0119 про оцінку колісного транспортного засобу транспортного засобу марки BMW модель 520d від 07.02.2019 вартість цього автомобіля на дату оцінки становить 9128,96 євро, тобто менше ніж заявлена декларантом при митному оформленні( а. с. 22-39).

Згідно з листом продавця імпортованого автомобіля юридичної особи AUTOHANDEL DIDIER NV клієнт (покупець) 19.12.2018 перерахував гроші на банківський рахунок за придбаний автомобіль у розмірі 10 800 євро в найближчому поштовому відділенні, сума якого згодом була перерахована на банківський рахунок продавця (а. с. 143).

Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню (пункт 2 частини другої статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості органом доходів і зборів лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

06.02.2019 Рівненською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000239/2 по митній декларації UA204010/2019/000864, за яким митну вартість легкового автомобіля марки BMW модель 520d , бувшого у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення , збільшено з 10800 євро до 18150 євро.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються та за рівнем визначеним декларантом, оскільки ним не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зокрема, вказано, що орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Так, згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 18150 євро, що перевищує заявлену митну вартість.

З огляду на такі обставини відповідачем було скориговано митну вартість на підставі наявних у нього відомостей згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 із застосуванням другорядного (резервного) методу.

При цьому, у зазначеному рішенні митним органом вказано про неможливість застосування інших другорядних методів визначення митної вартості (статті 58-63 Митного кодексу України) у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (статті 62, 63 Митного кодексу України).Також зазначено, що для визначення митної вартості оцінюваного товару використовується найменша вартість із альтернативних згідно з інформацією, наявною у митниці.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 № 885 Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів ; Наказу ДФСУ від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості і товарів, які переміщуються через митний кордон України ;Наказу Мінфіну від 31.07.2015 № 684 Про затвердження порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю та статті 31 МК України.

Митну вартість визначено на підставі інформації згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 18150,00 євро.

Числове значення митної вартості транспортного засобу з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 574018,34 грн.

Інших підстав оспорюване рішення про коригування митної вартості не містить.

Тобто підставами для прийняття оспорюваного рішення слугували: несплата коштів за імпортований товар, ненадання декларантом додаткових документів та інформація, згенерована автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ( Інспектор ), за формою митного контролю (ФМК) 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та зазначає таке.

З дослідженого судом рахунку-фактури (інвойсу) №20180559 від 19.12.2018 позивач придбала у юридичної особи AUTOHANDEL DIDIER NV легковий автомобіль марки BMW модель 520d , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення за 10 800 євро. Кошти за придбаний транспортний засіб були оплачені її представником за довіреністю у повному обсязі 19.12.2018, що засвідчується відміткою про оплату на такому рахунку, а також згаданим вище листом фірми-продавця від 11 березня 2020 року.

Крім того, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №20180559 від 19.12.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 26.02.2014, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.02.2019, висновок про якісні характеристики товарів №04/02/05 від 04.02.2019, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, внутрішній договір (контракт) доручення ННК 371273, копія митної декларації країни відправлення MRN 18BEE0000058486825 від 20.12.2018, а також інші документи ( витяг з сайту, фотографії від 17.07.2018).

Суд наголошує, що митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, у спірному рішенні відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для подання декларантом додаткових документів (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією).

Твердження відповідача про відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) є безпідставним, оскільки суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім переліку нормативних актів, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У відзиві на позовну заяву та у ході судового розгляду представник відповідача стверджував, що, зокрема, згідно з технічним паспортом № 424337522 автомобіль придбаний позивачем належить іншій фірмі, а не продавцю AUTOHANDEL DIDIER NV, який здійснював комісійний продаж і є посередником.

З дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 26.02.2014 суд встановив, що власником реєстраційного свідоцтва є фірма BROOD&BANKET MILLY BVBA з 26.02.2014, однак це не означає що придбання автомобіля у посередника (продавця), а не у власника безпосередньо, саме по собі є підставою для висновків щодо недостовірності заявленої митної вартості імпортованого автомобіля. Поряд з цим, у спірному рішенні немає обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару.

Разом з тим, судом з`ясовано, що у відповідь на запит митниці декларантом позивача листом від 05.02.2019 № 018 повідомлено, що надаються додаткові документи, а саме: чек, який містить відомості про вартість імпортованого транспортного засобу, довідку про витрати, пов`язані з транспортуванням. Крім цього зазначено, що висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією буде наданий пізніше. Просив прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів передбачених ст. 53 МК України. Тобто позивач надав відповідачу всі витребувані документи крім висновку про вартісні характеристики, який був складений експертом на день пізніше ніж ухвалено спірні рішення.

При цьому відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростував зміст документів (у тому числі додаткових), долучених декларантом для митного оформлення зазначеного вище автомобіля

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною сплаченою ним за рахунком-фактурою, яка крім того підтверджується експертним звітом оцінки цього автомобіля та експортною декларацією країни відправлення № MRN 18BEE0000058486825 від 20.12.2018, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, яка зазначена в митній декларації.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що сума у рахунку поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості легкового автомобіля (бувший у використанні), який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом лише на підставі неподання декларантом запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості, вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 № 885 Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів ; Наказу ДФСУ від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України ; Наказу МФУ від 31.07.2015 № 684 Про затвердження порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю та інформації, згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2на рівні 18150 євро.

В той же час відповідач не довів того, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості за резервним методом було враховано стан транспортного засобу з урахуванням індивідуальних ознак (його комплектацію, технічний стан). Відповідач обмежився загальним висновком про те, що заявлена митна вартість не підтверджена документально, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Суд враховує, що імпортований автомобіль марки BMW модель 520d , бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення мав певні пошкодження, що відображено у Акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.01.2019 та Протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 30.01.2019.

У судовому засіданні представник позивача пояснював, що даний автомобіль потребував ремонту та усунення наявних пошкоджень, що підтверджується ремонтною калькуляцією від 07.02.2019 № 12/19, а наявні пошкодження автомобіля вплинули на визначення його вартості, що зумовило його здешевлення. При цьому представником позивача зауважено, що скоригована митним органом у спірному рішенні вартість придбаного позивачем автомобіля з наявними пошкодженнями сягає вартості автомобіля цієї ж марки та моделі без відповідних ушкоджень.

Суд зазначає, що у ході судового розгляду відповідачем не надано суду жодних доказів того, що при коригуванні митної вартості імпортованого відповідачем були враховані ушкодження імпортованого автомобіля.

Отже, застосований відповідачем метод визначення митної вартості не враховує індивідуальні особливості придбаного транспортного засобу, зокрема його технічний стан, який має суттєвий вплив на його ринкову вартість.

Окрім того, будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості транспортного засобу в рішенні суб`єкта владних повноважень не наведено, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.12.2012 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відтак, рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 МК України якщо не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо.

Вказане дає підстави для висновку, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості товару лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому не наведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Суд також звертає увагу, що згідно з Класифікатором митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, код митної формальності 105-2 - це контроль правильності визначення митної вартості товарів, а код митної формальності 106-2 - це витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте, суд зазначає, що заданий Класифікатор митних формальностей передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.

Отже, правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 № 689.

Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Так, позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень: про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки вони прийняті за відсутності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, а відтак, поза межами правового поля.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на положеннях матеріального закону, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судового збору в сумі 3029,68 грн., що підтверджується квитанціями від 29.05.2019 № ПН172354 на суму 768,40 грн. та від 19.06.2019 № ПН229422 на суму 2261,28 грн. (а.с. 3, 75).

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 3029,68 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000239/2 від 06.02.2019 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00241.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 68 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 серпня 2020 року.

Суддя Д.П. Зозуля