Рішення

від 05.08.2020 по справі 826/5081/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року м. Київ № 826/5081/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-2000 до:Державної фіскальної служби України про:визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАГ-2000 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.03.2018 №607621/30978161 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 08.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю МАГ - 2000 ;

2) зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 08.12.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю МАГ-2000 , датою її подання - 20.12.2017.

3) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-2000 з Державного бюджету України суму витрат на правничу допомогу адвоката Норик М.В. у розмірі - 2075,00 грн. понесені Товариством.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення, оскільки реальність здійснення господарської операції підтверджується належними первинними документами, а підставою для формування податкової накладної № 19 від 08.12.2017 слугувало поставлення на адресу покупця товару.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву ДФС України заперечувала проти задоволення позовних вимог та наголосила на правомірності прийняття оскаржуваного рішення, оскільки надані позивачем документи не свідчать про реальність здійснення господарської операції з контрагентом та формування податкової накладної.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то представник ДФС України зазначив, що є незрозумілим прохання позивача сплатити кошти на правничу допомогу за відсутності документів, що підтверджували б усі проведені заходи з підготовки та супроводження справи.

У відповіді на відзив позивач наголосив на тому, що товариством було надано усі необхідні документи на підтвердження реальності виконання господарської операції та формування податкової накладної № 19 від 08.12.2017.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків.

Ухвалою суду від 19.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та викрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У даному випадку учасниками справи не заперечується та не спростовуються наведені вище факти складання та подання позивачем податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН, зупинення її реєстрації за наведених вище підстав та з посиланням на п. 1.6. Критеріїв , подання позивачем документів та пояснень до фіскального органу у зв`язку з цим та прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг , а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату постачання товару згідно видаткової накладної від 08.12.2017 № 117 (том 1 а.с. 37) на суму 182122,34 грн., у т.ч. ПДВ на суму 30 353,72 грн. у позивача виник обов`язок формування та реєстрації податкової накладної, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального органу та, відповідно, правомірне вчинив, з огляду на що 08.12.2017 позивачем було сформовано податкову накладну № 19 на суму 182122,34 грн., у т.ч. ПДВ на суму 30 353,72 грн., яку було надіслано на реєстрацію до ЄРПН.

Між тим, відповідно до положень ПК України:

п. 201.16: реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

п/п. 201.16.1 : у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

п/п. 201.16.2: письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

п/п. 201.16.3 : письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

74.2. В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до приписів Порядку № 1246:

п. 13: за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

п. 14: квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

п. 17: у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

У свою чергу слід зазначити, що вищезгадані Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені/затверджені наказом Міністерства фінансів України 13 червня 2017 року N 567.

Пунктом 6 Критеріїв в редакції на дату направлення п/н для реєстрації визначено наступне.

Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений цим же наказом.

Таким чином , зупиняючи реєстрацію п/н, контролюючий орган має у відповідній квитанції визначити конкретний критерій, що дає можливість платнику ПДВ визначитись у розрізі Критеріїв з конкретним переліком матеріалів, які слід надати, що однак (визначення конкретного п/п. пункту 6 Критеріїв), у даному випадку не вчинено контролюючим органом, що, відповідно, унеможливлює виконання позивачем вимог щодо надання певного переліку документів, тобто - за відсутності визначення контролюючим органом конкретного Критерію, визначеного п. 6 Критеріїв

При цьому , є очевидним, що в силу наведених вище вимог профільного законодавства та з метою дотримання принципу належного урядування (у т.ч. дотримання принципу правової визначеності), а також для цілей надання позивачем певних, конкретно визначених документів, контролюючий орган має деталізувати перелік документів, які слід надати, враховуючи специфіку та особливості певних видів господарських операцій, що у даному випадку не було вчинено контролюючим органом, що також унеможливлювало виконання вимог щодо надання документів та пояснень.

Щодо прийняття рішення про відмову у реєстрації.

Слід додати, що відповідно до постанови КМ України від 29 березня 2017 р. № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (втратила чинність 22.03.2018) підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

У свою чергу , станом на день прийняття спірного рішення (03.03.2018) діяли правила Порядку, затвердженого постановою КМ України від 21 лютого 2018 р. № 117:

пункт 21: підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Між тим , навіть в умовах застосування контролюючим органом для цілей зупинення реєстрації п/н невизначених конкретизацією Критеріїв, позивач, виходячи із характеру та специфіки господарської операції та власного розуміння обсягу необхідних документів, направив 28.02.2018 контролюючому органу повідомлення № 1 з поясненнями (том 1 а.с. 22) та документами, які дають достатню уяву та розуміння характеру та обсягу господарської операції та господарської діяльності взагалі.

Як вже зазначалося, першою подією є постачання товару, що є самостійною та достатньою підставою для формування податкової накладної.

Контролюючим органом доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів виконання господарської операції (оплати) суду надано не було.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів чи їх неповноту. Таких претензій під час розгляду справи не заявлено і відповідачем.

Разом з тим, незважаючи на формування п/н за правилом першої події - постачання товарів, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач так і не навів - яких конкретно документів було недостатньо, чи - у чому полягають порушення з боку позивача. По суті рішення міститься лише відмітка щодо надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

Відповідач так і не навів жодних конкретних обставин (в контексті характеру операції та здійснення авансової оплати), які б виправдовували правомірне зупинення реєстрації ПН та відмови у її реєстрації, підтверджували обґрунтованість сумнівів , які зумовили зупинення реєстрації ПН, як і не довів недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації ПН.

У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

У свою чергу, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень .

Оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, оскільки в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, а наявні матеріали підтверджують як постачання товару так і оплату, з урахуванням належності спірної операції до об`єктів оподаткування, наявність у сторін угоди статусу платника ПДВ, відсутність обставин, які б перешкоджали вдачі п/н та її реєстрації в ЄРПН, суд, приходить до висновку що, як зупинення реєстрації п/н, так і подальша відмова у її реєстрації є протиправними, оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну датою її фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

У свою чергу , відносно співставлення номенклатури поставки, зазначеної у п/н та первинних документах на власне вже поставку, суд зазначає, що вказані обставини в межах договору поставки № 401610 від 18.07.2017, укладеного між ПрАТ Нова Лінія та позивачем, можуть бути окремо дослідженні та перевірені відповідним фіскальним/податковим органом при здійсненні документальної перевірки.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України у розмірі 3524,00 грн.

Що стосується компенсації позивачу судових витрат на правову (правничу) допомогу, то суд зазначає про наступне.

Відповідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги. Згідно положення ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Натомість, в порушення вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, позивачем не надано суду детального опису робіт, виконаних адвокатом в межах підготовки даної справи.

Крім того, відповідно до акту № 01/18 від 19.03.2018 про надання консультаційних послуг за договором на юридичне обслуговування № 01/02/18 від 01.02.2018 (том 1 а.с. 56-57) представництво інтересів Замовника в адміністративному суді м. Києва з питань отримання рішення, щодо визнання протиправними та скасування рішень ДФС України здійснюється за 5 (п`ятьма) рішеннями комісії ДФС України, консультація кожного складає 2075,00 грн., що загалом становить 10 375,00 грн.

Натомість відповідно до банківської виписки за період з 20.03.2018 по 21.03.2018 ТОВ МАГ-2000 (том 1 а.с. 57), останнє сплатило консультативні послуги адвоката лише у розмірі 8300,00 грн., тобто за консультацію по 4 (чотирьом) рішенням комісії ДФС України, з огляду на що неможливо встановити, по яким саме 4 (чотирьом) рішенням було здійснено оплату консультаційних послуг адвоката та чи взагалі були понесені витрати на правничу допомогу за консультаційні послуги щодо оскарження рішення комісії ДФС України від 03.03.2018 № 607621/30978161.

Варто також додати, що, у відповідності до ч. 4 ст. 134 КАС України, передумовою для стягнення витрат на правничу допомогу є понесення особою, якій надається правова допомога, витрат на правничу допомогу, які безпосередньо пов`язані з розглядом конкретної справи.

Відтак, зважаючи на викладене, витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-2000 (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73, код ЄДР: 30978161) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 03.03.2018 № 607621/30978161 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 08.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю МАГ - 2000 .

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (02000, Львівська площа, 8, код ЄДР: 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 08.12.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю МАГ-2000 , датою її подання - 20.12.2017.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАГ-2000 (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73, код ЄДР: 30978161) сплачений судовий збір у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197).

5. Відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін